Постанова

від 03.04.2012 по справі 42/215

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 42/215

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

Головуючий суддя:

судді: Муравйов О.В.

Полянський А.Г.

Яценко О.В. (доповідач у спра ві)

розглянувши матеріали кас аційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна комп анія "Київводоканал"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 01.11.2011 ро ку

у справі № 42/215

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного т овариства "Акціонерна компан ія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооп еративу "Індикатор-3"

про стягнення 167 708, 73 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники від

позивача

ОСОБА_1 дов. № 121 від 02.04.201 2 року

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне тов ариство „Акціонерна компані я "Київводоканал" (далі за текс том - ПАТ "Акціонерна компан ія „Київводоканал") звернуло сь до господарського суду мі ста Києва з позовною заявою д о Житлово-будівельного коопе ративу "Індикатор-3" (далі за текстом - ЖБК "Індикатор-3") пр о стягнення основного боргу за період з 01.04.2008 року по 01.03.2011 року за договором № 8199/4-11 від 20.06.2000 року на послуги водопостачання т а водовідведення у розмірі 139 481,88 грн., 17 319, 23 грн. - інфляційних витрат, три відсотки річних з простроченої суми в розмірі 4 628, 89 грн. та 6 278, 73 грн. пені.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 06.09.2011 року п озов ПАТ "Акціонерна компані я "Київводоканал" задоволено частково: стягнуто з ЖБК "Інди катор-3" на користь ПАТ "Акціон ерна компанія "Київводоканал " 2 511, 70 грн. боргу, 1 825, 52 грн. збитків внаслідок інфляції за час пр острочення, 602, 44 грн. 3 % річних з п ростроченої суми, 721, 41 грн. пені , в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Акціонерна ком панія "Київводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій про сило скасувати рішення місце вого господарського суду від 06.09.2011 року у справі № 42/215 в частин і відмови в стягненні коштів в сумі 123 220, 18 грн. та прийняти в ц ій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 01.11.2011 року апеляційну ска ргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення го сподарського суду міста Києв а від 06.09.2011 року залишено без за доволення, а рішення господа рського суду міста Києва від 06.09.2011 року у справі № 42/215 - без зм ін.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зве рнулось до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить ска сувати рішення господарсько го суду міста Києва від 06.09.2011 ро ку та постанову апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р оку у справі № 42/215 в частині нез адоволених позовних вимог в сумі 162 047, 66 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким по зовні вимоги ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зад овольнити в повному обсязі, а ргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 509, 525, 526, 610, 611, 627 , 629, 901, 903 Цивільного кодексу Укра їни, ст. ст. 19, 22 Закону України "П ро питну воду та питне водопо стачання", ст. ст. 4, 33, 32, 34, 36, 43 Г осподарського процесуально го кодексу України, ст. ст. 6, 175, 179, 181 Господарського кодексу Укр аїни.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) належним чином повідомл ено про час і місце розгляду к асаційної скарги.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку рішення суду першої інст анції та постанову апеляційн ої інстанції, на підставі вст ановлених фактичних обстави н справи, перевіривши застос ування судом першої та апеля ційної інстанції норм матері ального та процесуального пр ава, дійшла висновку, що касац ійна скарга не підлягає задо воленню з наступних підстав.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що між Державним комуналь ним об' єднанням „Київводок анал”, правонаступником яког о є ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал”, (постачаль ник) та ЖБК „Індикатор-3” (абон ент) було укладено Договір № 81 99/4-11 від 20.06.2000 року на послуги водо постачання та водовідведенн я.

Пунктом 1.1. вказаного Догово ру сторони погодили, позивач зобов' язується постачати в ідповідачу питну воду, прийм ати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопу стимі концентрації шкідливи х речовин, а останній - оплач увати надані послуги на умов ах, які визначені цим договор ом та Правилами користування системами комунального водо постачання та водовідведенн я в містах і селищах України.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається та використовується, визнач ається за показниками водолі чильників, зареєстрованих по стачальником. Зняття показни ків водолічильників здійсню ється, як правило, щомісячно п редставником постачальника спільно з представником або нента.

Згідно п. 3.2. Договору якщо во долічильники тимчасово знят о представником постачальни ка або їх зіпсовано не з вини а бонента, кількість використа ної води визначається за сер едньодобовою витратою за ост анні два розрахункові місяці за показниками водолічильни ків. У разі роботи водолічиль ників менше 2-х місяців кількі сть води визначається за сер едньодобовою витратою робот и водолічильника, але не менш е 10-ти днів. Такий порядок збер ігається до установки нового водолічильника і перерахуно к за попередній час не провод иться.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що кількість стічн их вод, які надходять у каналі зацію, визначається за кільк істю води, що надходить із ком унального водопроводу та інш их джерел водопостачання, зг ідно із показниками водолічи льника та інших способів виз начення об' ємів стоків, що п отрапляють у міську каналіза цію у відповідності з п. 21.2 Прав ил користування системами ко мунального водопостачання т а водовідведення у містах і с елищах України.

За умовами п. 3.6 договору стро к оплати встановлений п' ять днів з дня представлення поз ивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 5.1. Договору він є безстроковим, діє на вес ь час надання послуг до момен ту його розірвання і набуває чинності з моменту його підп исання.

З матеріалів справи вбачає ться, що Договір № 8199/4-11 в устано вленому порядку припинено не було.

Господарськими судами поп ередніх інстанціями встанов лено, що позивачем на виконан ня умов Договору було надано відповідачу за період з 01.04.2008 р оку по 01.03.2011 року послуги з пост ачання питної води та прийма ння стічних вод на загальну с уму 225 541,11 грн., однак у зв'язку із неналежним виконанням відпо відачем обов' язків за Догов ором щодо оплати вказаних по слуг, позивач звернувся до су ду з вимогою про стягнення з в ідповідача 139 481,88 грн. заборгова ності за вказаний період.

Місцевим та апеляційним го сподарськими судами встанов лено, що позивачем було включ ено вартість питної води, яка була поставлена позивачем н а теплові пункти для підігрі ву в сумі 137 088, 62 грн.

Проте, з умовами Договору № 8199/4-11 не передбачено постачанн я води для підігріву обладна нням іншого виконавця цих по слуг, а тому обов' язок відпо відача щодо оплати обсяги хо лодної води, яка використову ється для гарячого водопоста чання та опалення відсутній.

Інших договорів між сторон ами матеріали справи не міст ять, а тому включення позивач ем до суми боргу вартості пос луг з постачання холодної во ди, що йде на підігрів є необґр унтованим та не підлягає зад оволенню.

Перевіряючи юридичну оцін ку встановлених судами факти чних обставин справи та їх по вноту, Вищий господарський с уд України дійшов висновку, щ о підстав для задоволення ка саційної скарги не вбачаєтьс я, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 2 75 Господарського кодексу Укр аїни за договором енергопост ачання енергопостачальне пі дприємство відпускає електр ичну енергію, пару, гарячу і пе регріту воду (далі-енергію) сп оживачеві (абоненту), який зоб ов'язаний оплатити прийняту енергію.

Тобто, гаряча та перегріта в ода є продукцією енергопоста чальника та/або виробника. Сп оживачем холодної води як ск ладової гарячого водопостач ання є виробник та/або постач альник енергії.

Відповідно п. 3.13 Правил корис тування системами централіз ованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України ч инних з жовтня 2008 року, затверд жених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року, розрахунки з в иробником послуг центрально го водопостачання і водовідв едення на основі укладених д оговорів за весь обсяг питно ї води, яка відпущена з систем водопостачання і використан а на потреби гарячого водопо стачання та інші потреби, зді йснюють суб' єкти господарю вання, у яких теплові пункти (к отельні) перебувають на бала нсі або яким вони передані в у правління, повне господарськ е відання, користування, конц есію.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що тепловий пункт, з якого здійснюється постачання гар ячої води на балансі, в управл інні, віданні, користуванні в ідповідача не перебуває.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погодж ується із висновками господа рських судів попередніх інст анцій, що позовні вимоги в час тині стягнення з відповідача на користь позивача 137 088, 62 грн. б оргу по оплаті вартості питн ої води для потреб гарячого в одопостачання, наданих протя гом жовтня 2008 року по лютий 2011 ро ку є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачає ться, що визначення вартості питної води для потреб холод ного водопостачання та послу г водовідведення за період з жовтня 2008 по лютий 2011 року, а так ож вартості питної води для п отреб гарячого водопостачан ня за період з квітня по верес ень 2008 року, що підтверджуєтьс я даними маршрутних листів і розшифровок рахунків абонен та, актів про зняття показань водолічильника, що в свою чер гу підтверджує факт постачан ня позивачем відповідачу у в казані вище періоди питної в оди для потреб холодного вод опостачання та послуг водові дведення вартістю 68 068,32 грн., пи тної води для потреб гарячог о водопостачання вартістю 17 59 0,48 грн. з урахуванням знижки, а загалом - 85 658,80 грн., а тому підл ягає задоволенню.

Місцевим та апеляційним го сподарськими судами було вст ановлено, що розмір проведен их відповідачем платежів за надані протягом позовного пе ріоду послуги за договором с тановить 83 147, 10 грн.

З матеріалів справи вбачає ться, що оплати у розмірі 13 750, 00 г рн. були зараховані позиваче м в рахунок оплати питної вод и, використаної відповідачем після жовтня 2008 року для потре б гарячого водопостачання, х оча такий обов' язок щодо оп лату цих обсягів у нього був в ідсутній.

За таких обставин, колегія с уддів касаційної інстанції п огоджується з висновками гос подарських судів попередніх інстанцій, щодо зарахування коштів у розмірі 13 750, 00 грн. в рах унок оплати послуг водопоста чання і водовідведення за До говором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Ци вільного кодексу України, як і кореспондуються з положенн ями ст. 193 Господарського коде ксу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ум ов та вимог - відповідно до з вичаїв ділового обороту та і нших вимог, що звичайно ставл яться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не д опускається.

За умовами ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов' язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України визначено щ о, коли у зобов'язанні встанов лений строк його виконання, т о воно підлягає виконанню у ц ей строк. Зобов'язання, строк в иконання якого визначений вк азівкою на подію, яка неминуч е має настати, підлягає викон анню з настанням цієї події.

За таки обставин, враховуюч и порушення відповідачем умо в Договору щодо оплати надан их йому послуг з постачання п итної води та водовідведення , колегія суддів Вищого госпо дарського суду України погод жується з висновками судів, щ о позовні вимоги про стягнен ня суми основного боргу підл ягають частковому задоволен ню в розмірі 2 511, 70 грн., з урахува нням заборгованості у розмір і 85 658, 80 грн. та сплачених відпов ідачем 83 147, 10 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України встановлю є, що у разі порушення зобов' язання, настають наслідки, пе редбачені договором або зако ном.

За умовами п. 1 ст. 612 Цивільног о кодексу України боржник вв ажається таким, що прострочи в, якщо він не приступив до вик онання зобов' язання або не виконав його у строк, встанов лений договором або законом.

Згідно із ст. 625 Цивільного ко дексу України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми.

Положенням п. 2 ст. 343 ГК Україн и та п. 4.2 Договору боржник у раз і прострочення ним виконання грошового зобов' язання , на вимогу кредитора сплачує су му боргу з урахуванням пені р озмірі подвійної облікової с тавки НБК за кожен день прост рочення платежу.

За таких обставин, колегія с уддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апе ляційного господарських суд ів щодо здійсненого перераху нку та частковому задоволенн ю позовних вимог щодо інфляц ійних збитків у розмірі 1 825, 52 гр н., трьох відсотків річних - 60 2, 44 грн. та пені - 721,41 грн., врахов уючи суму основного боргу, як а становить 2 511, 70 грн.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судомам и попередніх інстанцій факти чні обставини справи встанов лено на основі повного, всебі чного і об' єктивного дослід ження поданих доказів, висно вки місцевого та апеляційног о господарських судів відпов ідають цим обставинам і їм на дана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням но рм матеріального і процесуал ьного права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва, з' ясуванням всіх обстав ин, які мають значення для пра вильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія с уддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апе ляційного господарських суд ів, які відповідають матеріа лам справи та чинному законо давству, у зв' язку з чим підс тав для скасування чи зміни о скаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного тов ариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного гос подарського суду від 01.11.2011 року у справі № 42/215 залишити без зад оволення.

2. Постанову Київськ ого апеляційного господарс ького суду від 01.11.2011 року у спра ві № 42/215 залишити без змін.

Головуючий О.В. Муравйов

Судді А.Г. Полянський

О.В. Яценко