Рішення

від 12.10.2006 по справі 6/468-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/468-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.06р.

Справа № 6/468-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЛ", м.Запоріжжя 

до  Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про стягнення 47 095,86 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Демченко Н.М. довіреність №18/ю від 18.09.2006р., Овлах Р.В. довіреність від 03.10.2006 року голов.бухг.

Від відповідача Смирнов О.С. довіреність № 01-4491 від 22.09.2006р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТЛ”,              м.Запоріжжя–далі по тексту–позивача до Закритого акціонерного товариства   “Криворізький завод гірничого обладнання”, м. Кривий Ріг–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 40 296,46 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару № 328 від 25.11.2004 р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.4 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь  позивача 4 459,74 грн. пені, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 1 613,75 грн. інфляційних, 725,91 грн. річних та 470,96 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи  надав, у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що позивач у видаткових накладних не посилається на вищеназваний договір і не надав доказів виставлення відповідачеві рахунків-фактур на оплату отриманого товару,  у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 40 296,46 грн.

19.09.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву  до 12.10.2006 р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

12.10.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          25.11.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки  товару № 328 та підписано Специфікацію до нього, згідно умов якого, позивач на підставі довіреностей відповідача по видаткових накладних поставив відповідачеві товар на загальну суму 428 880,38 грн., за  який відповідач в порушення п.2.2 умов вищеназваного договору, на протязі 10 банківських днів, розрахувався  частково у сумі 388 583,92 грн., у зв'язку з чим позивач 29.06.2006  р. за № 7ю звернувся до відповідача з претензією про оплату боргу, яку відповідач отримав 03.07.2006 р., але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 40 296,46 грн. основного боргу.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.4 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на  користь  позивача 4 459,74 грн. пені, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 1 613,75 грн. інфляційних, 725,91 грн. річних та 470,96 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний  оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних  представників сторін  в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 40 296,46 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, довіреностями на право отримання товару відповідачем від позивача на загальну суму 428 880,38 грн.,   видатковими накладними про отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 428 880,38 грн., банківськими виписками на суму 388 583,92 грн., тобто про часткову оплату отриманого відповідачем від позивача товару на підставі рахунків-фактур позивача, оригіналами документів представлених позивачем в судове засідання і по суті не заперечується відповідачем.

Оскільки на день розгляду справи у суді  відзив на позов і розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 40 296,46 грн., позивачем документально доведено у повному обсязі, а  відповідачем не оспорено та не спростовано, то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 40 296,46 грн. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.4 умов вищеназваного договору 4 459,74 грн. пені, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України  1 613,75 грн. інфляційних, 725,91 грн. річних та 470,96 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у відповідності з чинним законодавством України, у повному обсязі.

Заперечення відповідача, що позивач у видаткових накладних не посилається на вищеназваний договір, суд не може прийняти до уваги, оскільки повноважний представник позивача в судовому засіданні заявив, а повноважний представник відповідача не заперечував, що на день поставки оспорюваного товару між сторонами було укладено один договір, а саме: договір поставки товару № 328 від 25.11.2004 р.

Заперечення відповідача, що позивач не надав доказів виставлення відповідачеві рахунків-фактур на оплату отриманого товару, у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 40 296,46 грн., слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічять матеріалам справи, так як відповідно до п.4.7 умов вищеназваного договору, одночасно з відвантаженням кожної партії товару відповідач отримав від позивача  оригінали наступних документів, а саме: рахунок-фактуру, податкову накладну, транспортну накладну, сертифікат якості. Будь-які докази в підтвердження неотримання зазначених документів відповідач суду не надав, не надав відповідач і будь-яких доказів звернення до позивача з вимогою надати дані документи, не надав відповідач і доказів прийняття оспорюваного товару на відповідальне зберігання з належним повідомленням про це  позивача, оскільки відповідач вважає, що отримав товар поза межами укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки. Крім цього факт отримання відповідачем документів зазначених в п.4.7 вищеназваного договору підтверджується банківськими виписками, в яких відповідач при оплаті оспорюваного товару посилається саме на рахунки-фактури виписані позивачем в межах даного договору.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що документи перелічені в п.4.7 умов вищеназваного договору, відповідач отримав у повному обсязі, а тому вартість отриманого відповідачем від позивача товару підлягає оплаті у відповідності з умовами вищеназваного договору.  

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, 50057, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Заводська, 1,                      (р/р 26007036610001 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 306834, код ЄДРПОУ 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТЛ”, 69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, (р/р 26001301155566 в ЗЦВ ПІБ м.Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 14298670) 40 296 (сорок тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 46 коп. основного боргу, 4 459 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 74 коп. пені, 1 613 (одна тисяча шістсот тринадцять) гривень 75 коп. інфляційних, 725 (сімсот двадцять п'ять) гривень 91 коп. річних, 470 (чотириста сімдесят) гривень 96 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 16.10.2006 р.