Постанова

від 06.04.2012 по справі 10/82/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2012 р. справа №10/82 /2011

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевково ї Т.А.

Розглянувши апеляційну ск аргу Приватного підприємств а «Схід-Авто»м. Первомайськ

на рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2012р. по справі № № 10/82/2011 ( суддя Мі нська Т.М.)

за позовом Приватного підп риємства «Схід-Авто»м. Перво майськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Лу ганське регіональне управлі ння автобусних станцій” м. Лу ганськ

третя особа, що не заявляє с амостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач а Спеціалізована державна по даткова інспекція по роботі з великими платниками податк ів у м. Луганську

про стягнення 90 215,41 грн.

За участю представників ст орін:

від позивача - не з»явився

від відповідача - ОСОБА _1 - за довіреністю № 1/1- 458 від 04.04.2012 р.

від третьої особи, що не зая вляє самостійних вимог на пр едмет спору, на стороні відпо відача - не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «С хід-Авто»м. Первомайськ звер нулось до господарського суд у Луганської області з позов ом про стягнення з Публічног о акціонерного товариства “Л уганське регіональне управл іння автобусних станцій” м. Л уганськ 90215,41грн.

Рішенням господарського с уду Луганської області від 19.0 1.2012р. по справі № 10/82/2011 в задоволен ні позову відмовлено повніст ю. Судові витрати покладено н а позивача.

Дане рішення мотивовано на ступним:

-спірна сума податку не може вважатися отриманою відпові дачем без достатньої правово ї підстави та збережно у себе за рахунок позивача, оскільк и набувачем у цій ситуації є Д ержавний бюджет України;

-недоведеністю позовних ви мог.

Не погоджуючись з ріш енням господарського суду Лу ганської області від 19.01.2012р. у с праві № 10/82/2011, позивач подав до Д онецького апеляційного госп одарського суду апеляційну с каргу, в якій просить скасува ти згадане рішення та прийня ти нове рішення, яким задовол ьнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляцій ної скарги позивач вказує на те, що:

- рішення прийнято з порушен ням норм матеріального права ;

- в основу рішення були покл адені висновки Верховного су ду України, що викладені в Пос танові Верховного Суду Украї ни від 16.05.2011 р. по справі № 10/7.

У відзиві на апеляційну ск аргу, відповідач просить ріш ення господарського суду Луг анської області від 19.01.2012р. по с праві № 10/82/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задов олення.

Частиною 2 ст.101 Господарськ ого процесуального кодексу У країни передбачено, що апеля ційний господарський суд не звґязаний доводами апеляцій ної скарги і перевіряє закон ність і обґрунтованість ріше ння місцевого господарськог о суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали сп рави, перевіривши юридичну о цінку обставин справи та пов ноту їх встановлення, дослід ивши правильність застосува ння судом норм матеріального та процесуального права, суд ова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підляг ає задоволенню з огляду на на ступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2006 р. ПП «Схід-авто» (д алі-Перевізник) та ТОВ “Луган ське регіональне управління автобусних станцій” (далі-То вариство) укладено Договір п ро взаємовідносини товарис тва та перевізника при обслу говуванні пасажирів автомоб ільним транспортом на автост анціях Луганської області № 99/4 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є надання від повідачем позивачеві послуг та виконання робіт, пов' яза них з відправленням та прибу ттям пасажирів автобусних ма ршрутів загального користув ання (крім міських) відповідн о з розкладом руху, забезпече ння на автовокзалах та автос танціях Товариства прийому т а відправлення автобусів і п асажирів, організації продаж у квитків населенню, диспетч ерського управління і регулю вання руху автобусів.

Пунктом 3.1 договору сторона ми передбачено, що плата Това риству за надання послуг, скл адає 15% від суми виторгу (після відрахування суми страхових внесків) за перевезення паса жирів, які оквитковані через каси Товариства, і яка обліко вується по касовим відомостя м продажу квитків (з врахуван ням податку на додану вартіс ть у розмірі 20%). За кошти, отрим ані від реалізації квитків н а перевезення багажу, реаліз ованих автостанціями Переві зник сплачує Товариству пла ту у розмірі 50% (з врахуванням П ДВ в розмірі 20%).

Відповідно до п. 3.3 до говору, розрахунки відповіда ча з позивачем за реалізацію квитків здійснюються кожних 10 днів, кінцевий розрахунок - до 15 числа місяця, наступного за звітним, при умовах звірки взаємних розрахунків за пот очний місяць.

Отже, за доводами позивача відповідач в порушення умов договору з жовтня 2008 року утри мує податок на додану вартіс ть із суми вартості проїзду за тарифом.

Таким чином, позивач вважа є, що відповідач не має жодн ої правової підстави стягув ати із ПП «Схід - Авто»суми ПДВ із сум вартості проїзду за тарифом, які Відповідач зо бов' язаний перераховувати Позивачу.

01.01.2011р. між Публічним акціоне рним товариством «Луганське регіональне управління авто бусних станцій»(далі - власн ик) та Приватним підприємств ом «Схід-Авто»(далі - переві зник) укладено договір про на дання послуг автостанцією пе ревізникові №99/4 (далі - догов ір). Договір укладено з проток олом розбіжностей.

Відповідно до п. 1.1 договору, власник за завданням (доруче нням) перевізника надає йому на території своїх автостан цій (автовокзалів) комплекс о бов' язкових послуг, пов' яз аних з організацією і здійсн енням процесу прийняття та в ідправлення пасажирів транс портом перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчер ським управлінням, організац ією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням вод іїв щодо умов дорожнього рух у, а також інші послуги відпов ідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспор т»і Правил надання послуг па сажирського автомобільного транспорту, затверджених По становою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р. №176 (далі - Пр авила).

Протоколом розбіжностей с торони доповнили договір п.п . 1.4, 1.5, згідно яких обов' язки пе ревізника перед власником по виконанню предмету цього до говору поширюються виключно на послуги автостанцій, що пр ойшли сертифікацію в порядку , передбаченому вимогами роз ділу 2 Порядку регулювання ді яльності автостанцій. Обов' язки перевізника перед власн иком по виконання предмету ц ього договору поширюються ви ключно на послуги автостанці й, щодо яких власник виконав в имоги п. 2.1.11 цього договору. Обо в' язки перевізника перед вл асником по виконанню предмет у цього договору поширюються виключно на послуги автоста нцій, щодо яких власник погод ив розмір (відсоток) авто стан ційного збору і розмір (відсо ток) обов' язкових послуг, що надаються автостанцією пере візникові в порядку, передба ченому п. 3.1 цього договору.

Додаткові послуги, що можут ь бути надані власником пере візникові, які не регламенто вані вимогами ст. 36 Закону Укр аїни «Про автомобільний тран спорт», надаються власником виключно у випадку укладання іншого ніж цей договору на на дання додаткових послуг.

Згідно протоколу розбіжно стей спірний договір доповне но п. 2.1.11, відповідно до якого ви значено обов' язок власника надати перевізнику всі без в иключення документи, передба чені розділом 4 Порядку регул ювання діяльності автостанц ій (розрахунки вартості авто станційних послуг, пакет док ументів, які свідчать про меж і території автостанції (авт овокзалу), та схеми руху на них , копії свідоцтва про атестац ію автостанцій, з яких здійсн юється відправлення автобус ів згідно з розкладом руху), на підставі яких перевізник ма є контролювати правомірніст ь вставлення власником розмі ру (відсотку) обов' язкових п ослуг, що надаються автостан цією перевізникові.

Як встановлено судом перш ої інстанції, позивач у справ і не є платником податку на до дану вартість та у період, заз начений у позову, сплачував є диний податок, а відповідач є платником податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. з Закону України «Про податок на дода ну вартість», який діяв до 01.01.2011 р., та п.п. а,б п. 185.1 ст. 185 Податково го кодексу України об»єктом оподаткування є операції пла тників податку з поставки то варів на послуг митній терит орії України.

Пунктом 5.1.13 ст. 5 вищкевказано го Закону та ст. 197.1.8 Податковог о кодексу України визначено, що звільняються від оподатк ування податком на додану ва ртістьоперації з постачання послуг з перевезення осіб па сажирським транспортом (крім таксі) у межах населеного пун кту, тарифи на які регулюютьс я в установленому законом по рядку.

Відповідно до ст.1212 Цивільн ого кодексу України, особа, як а набула майно або зберегла й ого у себе за рахунок іншої ос оби (потерпілого) без достатн ьої правової підстави (безпі дставно набуте майно), зобов'я зана повернути потерпілому ц е майно. Особа зобов'язана пов ернути майно і тоді, коли підс тава, на якій воно було набуте , згодом відпала.

Положення цієї глави засто совуються незалежно від того , чи безпідставне набуття або збереження майна було резул ьтатом поведінки набувача ма йна, потерпілого, інших осіб ч и наслідком події.

Виходячи із припису ст.1212 Цив ільного кодексу України, зоб ов' язання із набуття або зб ереження майна без достатньо ї правової підстави має місц е за наявності таких умов:

По-перше, є наявним факт наб уття або збереження майна, то бто особа набуває нові цінно сті, збільшує кількість та ва ртість належного їй майна аб о зберігає майно, яке неминуч е мало б вибути з її володіння .

По-друге, набуття або збереж ення майна за рахунок іншої о соби, тобто збільшення або зб ереження майна у особи є насл ідком втрати або недоотриман ня цього майна іншою особою.

По-третє, відсутність право вої підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття аб о збереження майна, які не мож на віднести до підстав виник нення цивільних прав та обов ' язків.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону Укр аїни "Про податок на додану ва ртість" автобусна станція, ут римуючи з пасажира податок н а додану вартість у складі ва ртості квитка, зобов'язана вн ести його до бюджету. При цьому, розрахунок суми, щ о підлягає сплаті до бюджету автостанцією, здійснюється виходячи з різниці між загал ьною сумою податку на додану вартість, отриманою від паса жирів у складі вартості квит ків та сумою податку, перерах ованого перевізнику, за дору ченням якого продаються квит ки (за умови, що таким перевізн иком є особа, зареєстрована п латником податку на додану в артість) і сумою податку з тов арів (послуг), придбаних автос танцією з метою використання їх для надання послуг з прода жу квитків.

Якщо перевізниками виступ ають особи, не зареєстровані платниками податку на додан у вартість, то до бюджету авто бусною станцією вноситься су ма податку, що дорівнює різни ці між загальною сумою подат ку на додану вартість, отрима ною від пасажирів у складі ва ртості квитків та сумою пода тку з товарів (послуг), придбан их автостанцією з метою вико ристання їх для надання посл уг з продажу квитків.

Тобто, позивачем не доведе но належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, а спірна сума податку н е може вважатися отриманою в ідповідачем без достатньої п равової підстави та збережен ою у себе за рахунок позивача , оскільки набувачем у цій сит уації є Державний бюджет Укр аїни.

Доводи заявника апеляцій ної скарги не спростовують в исновок суду про відмову у за доволенні позову.

Таким чином, рішення господ арського суду про відмову в з адоволенні позову відповіда є матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

Судові витрати за апеляцій ною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Донецький ап еляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скарг у Приватного підприємства «С хід-Авто»м. Первомайськ на рі шення господарського суду Лу ганської області від 19.01.2012р. по справі № 10/82/2011 залишити без задо волення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2012р. по справі № 10/82/2011 залишити б ез змін.

Дана постанова набира є законної сили з дня її прий няття.

Постанову може бути оск аржено до Вищого господарськ ого суду України у касаційно му порядку через Донецький а пеляційний господарський су д протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 6 примірник ів:

1-пози вачу

1-відп овідачу

1-3-й особі

1-до сп рави

1-ДАГС

1-госп.суду