Ухвала

від 19.12.2011 по справі 2а-7764/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Міроно ва Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року справа №2а-7 764/11/1270 приміщення суду за а дресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевче нка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Міронов ої Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохін А. А .

розглянувши в порядку пис ьмового провадження апеляці йну скаргу Стахановської об' єднаної державної податково ї інспекції Луганської облас ті на постанову Луганського окружного адміністративног о суду від 04 жовтня 2011 року у спр аві № 2а-7764/11/1270 за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Форм» до Стахаоівської об' єднаної державної подат кової інспекції Луганської о бласті про скасування податк ового повідомлення-рішення в ід 25.08.2011 року № 0000652301 форми «В1» та податкового повідомлення - рішення від 25.08.2011 року № 0000 642301 форми «Р»,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 05.09.2011 року звернувся до суду з даним позовом, мотив уючи свої вимоги тим, що подат кові повідомлення-рішення є незаконним та підлягають ска суванню, а висновки акту пере вірки від 10.08.2011 № 236/23-32540326 - є надуман ими та такими, що не відповіда ють нормам, податкового зако нодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовід носин. Позивачем зазначено, щ о на момент укладення догово ру, що викликає сумнів у відпо відача щодо реальності його виконання, ПП «Епос-Транзит» та TOB «Форм» мали статус платн иків податку на додану варті сть у встановленому законода вством порядку, тому формува ння позивачем податкового кр едиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП «Еп ос-Транзит», є правомірним.

Постановою Луганського ок ружного адміністративного с уду від 04 жовтня 2011 року позовн і вимоги задоволені повністю .

Скасовано податкове повідомлення-рішення Стахан овської об' єднаної державн ої податкової інспекції Луга нської області від 25.08.2011 року N 0000642301 форми «Р», яким Товарист ву з обмеженою відповідальні стю «Форм» збільшено суму гр ошового зобов'язання з подат ку на додану вартість в розмі рі 76 969,00 грн. та застосовано штра фні (фінансові) санкції в сумі 19 242,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Стахан овської об' єднаної державн ої податкової інспекції Луга нської області від 25.08.2011 року N 0000652301 форми «В1», яким Товари ству з обмеженою відповідаль ністю «Форм» зменшено суму б юджетного відшкодування з по датку на додану вартість в су мі 28 945,00 грн. та застосовано штра фні (фінансові) санкції в сумі 7 236,00 грн.

Не погодившись з даною пост ановою суду першої інстанції , відповідач подав апеляційн у скаргу, в якій він просить ск асувати постанову суду першо ї інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні п озовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що постанов а судом першої інстанції при йнята з порушенням норм мате ріального та процесуального права, а саме: п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п .п.7.5.1 ст. 7 Закону України «Про по даток на додану вартість», ст . 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування апеляційн ої скарги відповідач зазнача є, що у ПП «Епос-Транзит», конт рагента позивача відсутні не обхідні умови для досягнення результатів відповідної під приємницької, економічної ді яльності в силу відсутності персоналу, основних коштів, в иробничих активів, складськи х приміщень, транспортних за собів. Апелянт вважає, що това ри на виконання договору № 01/03 -02 від 01.10.2009 року фактично не пост авлялись та відповідно придб ання таких товарів не відбув алось. Апелянт вказує, що ним п равомірно зроблено висновок про завищення позивачем сум и податкового кредиту на 105914 гр н., що призвело до заниження по зитивного значення різниці м іж сумою податкового зобов' язання і сумою податкового к редиту на 76969 грн. та завищення суми бюджетного відшкодуван ня ПДВ у квітні 2010 року на 33 грн., у червні 2010 року на 28912 грн.

За нормами частини другої с татті 197 Кодексу адміністрати вного судочинства України, с уд апеляційної інстанції мож е розглянути справу в порядк у письмового провадження за наявними у справі матеріалам и, якщо справу може бути виріш ено на основі наявних у ній до казів, у разі: 2) неприбуття жод ної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хо ча вони були належним чином п овідомлені про дату, час і міс це судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, в ивчивши доводи апеляційної с карги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу та кою, що не підлягає задоволен ню, а постанова суду першої ін станції підлягає залишенню б ез змін, виходячи з наступног о.

Судами першої та апел яційної інстанцій встановле но, що з 29 липня 2011 року по 04 серпн я 2011 року відповідачем провед ено позапланову виїзну перев ірку ТОВ «Форм» з питань дост овірності нарахування сум бю джетного відшкодування пода тку на додану вартість у змен шення податкових зобов' яза нь з ПДВ наступних податкови х періодів за квітень 2010 року, ч ервень 2010 року, за результатам и якої було складено акт від 10 серпня 2011 року № 236/23-32540326.

Перевіркою встановл ено.ю що в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7, п .п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість » ТОВ «Форм» завищено суму бю джетного відшкодування з ПДВ за квітень, червень 2010 року в с умі 28 945, 00 грн. та занижено суму П ДВ на суму 76 969, 00 грн.

На підставі акта пер евірки від 10.08.2011 року № 236/23-32540326 Стах ановською ОДПІ Луганської об ласті винесено податкове пов ідомлення-рішення форми «Р» від 25 серпня 2011 року № 0000642301, я ким збільшено суму грошового зобов' язання ТОВ «Форм» на податок на додану вартість з а основним платежем - 76 969 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 19 242,00 грн. та винесено податков е повідомлення-рішення форми «В1» від 25 серпня 2011 року № 00006542301, яким зменшено суму бюджетног о відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 28 945 ,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 7236,00 грн.

Колегія суддів вважає вірн им висновок суду першої інст анції з огляду на наступне.

Як вбачається з матері алів справи, між позивачем та його контрагентом - ПП «Епос-Т ранзит» укладено договір від 01.03.2010 року № 01/03-02 на поставку вугі лля кам'яного. Придбаний това р в подальшому реалізовано TOB «Форм» на адресу TOB «Авістапрм торг» за договором від 30.11.09 рок у р. № 2009-30/11-1.

На виконання угоди, укл аденої між TOB «Форм» та ПП «Епо с-Транзит» позивачем отриман о товар, на що оформлено подат кові накладні від 21.03.10 р. № 480.1, ві д 29.03.11 р. № 488.4, від 02.04.10 р. № 492.4, від 09.04.11 р. № 499.9, від 13.04.10 р. № 503, від 21.04.11 р. № 511.2.

Крім того, реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Епос-Транзи т» підтверджується первинни ми документами бухгалтерськ ого обліку та податкової зві тності, а саме: договором, вида тковими накладними, податков ими накладними, платіжними д орученнями (на підтвердження оплати за отриманий товар), до кументами, що підтверджують факт транспортування придба ного кам'яного вугілля, докум енти на підтвердження подаль шої реалізації такого вугілл я.

На момент укладення д оговору, ПП «Епос-Транзит» та TOB «Форм» мали статус платник ів податку на додану вартіст ь у встановленому законодавс твом порядку, тому формуванн я позивачем податкового кред иту на підставі податкових н акладних, оформлених ПП «Епо с-Транзит», є правомірним.

Так, надані позивачем доку менти на підтвердження здійс нення господарських операці й за договором від 01.03.2010 № 01/03-02, від повідають Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні» .

Статтею 215 ЦК України передб ачено, що підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу.

Щодо застосованих податко вим органом норм цивільного законодавства, то системний їх аналіз свідчить про насту пне.

Частиною 1 статті 202 Цивільн ого кодексу України визначен о, що правочин це дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов' язків. Договір - це домовленість (погоджена дія ) двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов' язків (стаття 626 ЦК ). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодек су України, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва (частина 1 статті 203 ЦК). Прип иси частини 1 статті 203 ЦК узгод жуються з наступними нормами :

Під нікчемним правочином н еобхідно розуміти правочин, недійсність якого встановле на законом. Під порушенням пу блічного порядку розумієтьс я пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, а ле у даній справі порушення п ублічного порядку укладення м та виконанням договорів ку півлі-продажу шляхом незакон ного заволодіння майна держа ви не було, оскільки правовід носини склалися між фізичною особою - підприємцем та при ватним підприємством та майн о держави в цьому правочині н е було предметом купівлі-про дажу, а порушення податковог о обліку не є ознакою нікчемн ості угоди.

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презум пція правомірності правочи ну, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им. Презумпція правомірності правочину є важливою гарант ією реалізації цивільних пра в учасниками цивільних відно син, яки вчиняючи правочин ді ють правомірно. При цьому, не в имагається прямої вказівки н а правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законо давства: достатньо, що закон н е визначає ці дії як забороне ні. Спростувати презумпцію п равомірності правочину можл иво лише у випадку, коли недій сність правочину передбачен а прямою нормою закону, так са мо як застосувати наслідки т акого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних прав овідносинах податковий орга н всупереч вимог частини 2 ста тті 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України не д овів ні факту нікчемності пр авочину, ні підстав для засто сування санкції до відповіда ча у вигляді стягнення отрим аного за правочином в дохід д ержави.

Правові наслідки нікчемно го правочину статтею 228 Цивіль ного кодексу України не пере дбачені. Такі санкції встано влені лише статтею 208 Господар ського кодексу України.

Згідно з частиною першою ст атті 207 Господарського кодекс у України (далі за текстом - Г К) господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Частиною 1 статті 208 ГК передб ачено, якщо господарське зоб ов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох ст орін - у разі виконання зобов'я зання обома сторонами - в дохо д держави за рішенням суду ст ягується все одержане ними з а зобов'язанням, а у разі викон ання зобов'язання однією сто роною з другої сторони стягу ється в доход держави все оде ржане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшк одування одержаного. У разі н аявності наміру лише у одніє ї із сторін усе одержане нею п овинно бути повернено другій стороні, а одержане останньо ю або належне їй на відшкодув ання виконаного стягується з а рішенням суду в доход держа ви. Санкції, встановлені цією нормою, не можуть застосовув атися за сам факт несплати по датків (зборів, інших обов' я зкових платежів) чи за факт не правильного відображення ре зультатів господарської опе рації у бухгалтерському та п одатковому обліку однією зі сторін договору. За таких обс тавин правопорушенням є несп лата податків, а не вчинення п равочину. Для застосування с анкцій, передбачених частино ю першою статті 208 Господарськ ого кодексу України, необхід ним є наявність умислу на укл адення угоди з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства.

За частиною 1 статті 250 ГК адм іністративно-господарські с анкції можуть бути застосова ні до суб'єкта господарюванн я протягом шести місяців з дн я виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом вста новлених законодавчими акта ми правил здійснення господа рської діяльності, крім випа дків, передбачених законом. Т ак, акт перевірки позивачем б ув складений 22 грудня 2010 року, д оговори укладені та виконан і протягом серпня - грудня 2008 ро ку та березень - травень 2009 рок у позов ДПІ був поданий 30 чер вня 2011 року, тобто з порушення м річного строку відносно сп ірних господарських операці й.

Згідно приписів ст.216 Ц ивільного Кодексу України ос кільки дійсність чи недійсні сть нікчемного правочину виз начається безпосередньо зак оном і не залежить від волі ст орін, то наслідки його недійс ності визначаються безпосер едньо законом. При цьому прав ові наслідки недійсності нік чемного правочину, встановле ні законом, не можуть змінюва тися за домовленістю сторін.

Проте, суд з власної ін іціативи, керуючись власними переконаннями і матеріалами справи, має право визначати, я кі саме наслідки недійсності нікчемного правочину будуть застосуватися у кожному окр емому випадку. При цьому проп озиції або бажання сторін не мають правового значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми» визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи,держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, с прямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені і ншими нормами публічного пра ва, не є такими, що порушують п ублічний порядок.

Відповідач не зазначив у ак ті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на при ведені вище положення ЦК Укр аїни та роз'яснення Пленуму В ерховного Суду України свідч или про нікчемність правочин ів - договору від 01.03.2010 № 01/03-02, укл аденого між позивачем та ПП « Епос-Транзит». Також вказані правочини не визнавались не дійсними у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд в важає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про н ікчемність зазначеного прав очину, а позивачем надано дос татній об'єм документів, на пі дставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат о платі вартості придбаного то вару та його поставки.

З огляду на наведене, коле гія суддів вважає вірним вис новок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлен их позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що судом першої інстанці ї правильно встановлені обст авини справи та постанова пр ийнята з дотриманням норм ма теріального та процесуально го права, доводи апеляційної скарги не спростовують висн овків суду першої інстанції, тому підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування постанови суду не вба чається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу ад міністративного судочинств а України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Стахані вської об' єднаної державно ї податкової інспекції Луган ської області у справі № 2а-7764/11 /1270- залишити без задоволенн я.

Постанову Луганського окр ужного адміністративного су ду від 04 жовтня 2011 року у справі № 2а-7764/11/1270 за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Форм» до Стаханівської о б' єднаної державної податк ової інспекції Луганської об ласті про скасування податко вого повідомлення-рішення ві д 25.08.2011 року № 0000652301 форми «В1» т а податкового повідомлення - рішення від 25.08.2011 року № 0000642301 форми «Р», - залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної ін станції за наслідками розгля ду в порядку письмового пров адження набирає законної сил и через п' ять днів після нап равлення її копії особам, які беруть участь у справі та мож е бути оскаржена до Вищого ад міністративного суду Україн и протягом 20 днів після набран ня нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.