Рішення

від 22.04.2011 по справі 8/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/14

22.04.11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта»

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про

стягнення 19 160, 40 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача:       не з'явився;  

від відповідача:  ОСОБА_2 –дов. №01/18-03-11 від 18.03.11р.;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОНТА” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19 160,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. порушено провадження у справі  № 8/14 та призначено її розгляд на 27.01.2010 року, зобов'язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 27.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали виконав частково, надав суду пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.02.2011 р.

В зв'язку з перебуванням  судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. призначено розгляд справи на 10.03.2011 р.

В судове засідання 10.03.2011 р. представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 25.03.2011 р.

В судове засідання 25.03.2011 р. представники сторін з'явилися, вимоги ухвали виконали частково, надали пояснення.

В судовому засіданні 25.03.2011 р. оголошено перерву до 14.04.2011 р.

В судове засідання 14.04.2011 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.  

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проте вимоги ухвали виконав частково, надав пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 22.04.2011 р.

В судове засідання 22.04.2011 року представник позивача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 22.04.2011 року в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гонта»(в подальшому –перевізник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1  (надалі –замовник, відповідач) було укладено договір-заявку № б/н на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі –Заявка). Відповідно до даної Заявки позивачем було здійснене перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Донецька обл., м. Горлівка (Україна) –м/п Ягодин -  м. Оsterholz-Sharmbek –м. Haan –м. Witten (Німеччина). Перевезення здійснювалось автомобілем AF»державний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4.

Відповідно до Заявки провідна плата про перевезення вантажу становить 1500,00 євро за курсом НБУ. Термін сплати –протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання оригіналів наступних документів: товарно–транспортної накладної (СMR) , рахунку-фактури та акту наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідач виставив позивачу заявку на перевезення товару, в свою чергу позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (СMR)  №  0061562 від 14.01.2010 року та акту наданих послуг №ОУ-0000024 від 22.01.2010 року на суму 17 484,34 грн.  

28.01.2010 року позивачем було вручено відповідачу оригінали акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000024 від 22.01.2010 року, рахунку-фактури № ОУ-0000024 від 22.01.2010 року на суму 17 484,34 грн. та Договору №13/01-2010 від 13.01.2010 р., а також копія товарно–транспортної накладної (СMR)  №  0061562 від 14.01.2010 року,  що засвідчується копією реєстру переданих документів (копії наявні в матеріалах справи), однак відповідач в порушення умов Заявки, протягом встановленого строку за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 17 484,34  грн.  

Таким чином, термін сплати рахунку-фактури № ОУ-0000024 від 22.01.2010 року на суму 17 484,34 грн. закінчився 05.02.2010 року.

01.04.2010 року та  03.08.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату існуючої заборгованості за заявкою, що підтверджується  описами вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 4838 від 03.08.2010 року, проте відповідач залишив дану вимогу позивача без належного на те реагування.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 484,34 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 429,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 1246,38 грн. за період з 05.02.2010 року по 30.11.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати поставки товару та періодів, визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 426,81 грн. та індексу інфляції в сумі 1101,51  грн. підлягають задоволенню частково, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем..

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення, адвокатських витрат в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 12 Закону  України  «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 3 000,00 грн. позивач надав

договір № 24/10-юр. від 10 листопада 2010 року про надання правової допомоги, звіт повіреного Вих. № 1-24/10-юр. від 30 листопада 2010 року, акт приймання виконання послуг №1-24/10- юр. від 30.11.2010 року, платіжне дорученням №895 від 03.12.2010 р.  на суму 3000,00 грн.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи, на думку господарського суду, підлягають до стягнення в сумі 1000,00 грн. (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ). 

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; фактична адреса:  АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта»(місцезнаходження: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Д. Бєдного, буд. 8, фактична адреса: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Андреєва, 2, код ЄДРПОУ 20585557) 17 484 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 34 коп. –основного боргу, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 81 коп. –3 % річних, 1101 (одну тисячу сто одну) грн. 51 коп. –інфляційних втрат, 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. –витрат на послуги адвоката, 190 (сто дев‘яносто) грн.12 коп. –державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 18 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                              В.С. Катрич

Повне рішення складено: 10.04.2012 р.