Рішення

від 10.04.2012 по справі 22/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/84

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.04.12 р.                                                                                 Справа № 22/84                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.В. Гавань” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк

про стягнення 72 903грн. 72коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача –  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „С.О.В. Гавань” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк заборгованості за поставлений товар у розмірі 72 903грн. 72коп. на підставі ряду видаткових накладних.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані  з правовою допомогою, наданою адвокатом Яровим Я.В. у розмірі 3 000грн. відповідно договору №6/10 про надання правової допомоги від 28.03.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 31.05.2011р. справу №22/84 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

В ухвалі від 31.05.2011р. господарський суд відхилив клопотання позивача про забезпечення позову з підстав недоведеності, вказаних ним обставин вказаних у заяві та відсутності підстав для її задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н, б/д заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що вимога №28/03 від 28.03.2011р. не може бути прийнята судом у розумінні ст.530 ЦК України, оскільки вона була надіслана відповідачу за  адресою: 83050, м.Донецьк, пр.Театральний,4, в той час як відповідач на момент пред»явлення вимоги, знаходився за адресою: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30. Отже, на його думку у нього не настав строк виконання грошового зобов»язання з оплати товару.

В свою чергу позивач надав заперечення на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду  справи  продовжувався  за  клопотанням відповідача.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 22.07.2011р., у зв'язку з знаходженням судді Подколзіної Л.Д. у відпустці, справу №22/84 передано на розгляд судді Морщагіній Н.С.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 11.08.2011р., у зв'язку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №22/84 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Згідно із ст.77 ГПК України судові засідання відкладалися з 11.05.2011р. на 31.05.2011р., з 31.05.2011р. на 21.06.2011р., з 21.06.2011р. на 05.07.2011р., з 05.07.2011р. на 11.08.2011р., проте 11.08.2011р. провадження у справі було зупинено і поновлено 11.01.2012р. з призначенням до розгляду на 01.02.2012р. Ухвалою від 30.01.2012р. провадження у справі було зупинено і поновлено 26.03.2012р. з призначенням до розгляду на 10.04.2012р.

04 квітня 2012р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2012р., для скерування її разом з матеріалами справи, на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Проте, таке звернення відповідачем, розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 30.01.2012р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв»язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 26.03.20112р. Аналогійна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14  Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга б/н від 02.04.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк приєднана до матеріалів справи та залишається судом без задоволення.

Позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „С.О.В. Гавань” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивачем поставлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

       Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).  

        Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

       Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

       Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який  за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу  України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу  України).   

       Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, де він у період з 20.07.2009р.-07.12.2009р. по ряду видатковим накладним (перелік яких вказаний у позовній заяві, арк.2-4 справи) здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 72 903грн. 72коп.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно,  виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від  певної дії, а кредитор має право вимагати від   боржника  виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк  виконання зобов'язання не встановлений,  боржник  повинен  виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором.  

У зв»язку з тим, що товар поставлявся відповідачу, саме за адресою: 83050, м.Донецьк, пр.Театральний,4 (дана адреса зазначена у видаткових накладних, які маються в матеріалах справи) та не повідомленням останнім, позивача про зміну адреси, позивачем з початку була надіслана вимога про погашення заборгованості вих.№28/03 від 28.03.2011р. на вищевказану адресу. Вдруге, повторна вимога вих.№28/06 від 28.06.2011р. була надіслана на нову адресу відповідача: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, в якій позивач запропонував відповідачу у семиденний строк від дня отримання даної вимоги сплатити борг.  

Проте, вона залишена останнім без відповіді та задоволення.

       На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у позивача настало право вимоги від відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 72 903грн. 72коп. на підставі видаткових накладних з урахуванням вимог ст.530 ЦК України.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 72 903грн. 72коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

До матеріалів справи позивачем доданий договір №6/10 про надання правової допомоги від 28.03.2011р.

Згідно п.1.1 вказаного договору позивач (замовник) доручив, а адвокат (виконавець) прийняв на себе зобов”язання по наданню правової та іншої допомоги та в свою чергу замовник зобов»язався оплатити ці послуги згідно умов даного договору.

Вартість послуг виконавця складає 3 000грн. Вказана сума сплачується Замовником Виконавцю у якості 100% передоплати (п.3.1, п.3.2 договору).

Проте, позивачем не представлені суду докази сплати наданих послуг у сумі 3 000грн., у зв»язку з чим судові витрати у вигляді адвокатських послуг не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.В. Гавань” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк про стягнення 72 903грн. 72коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.В. Гавань” (03151, м.Київ, вул.Мологвардійська, 32, ЄДРПОУ 25636176) заборгованості за поставлений товар у розмірі 72 903грн. 72коп., витрати по сплаті держмита у сумі 729грн. 04коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.04.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2012р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.