Постанова

від 13.04.2012 по справі 25/157/10-23/5009/7613/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/157/10-23/5009/7613/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.04.2012 р.                                                    справа №25/157/10-23/5009/7613/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Манжур В.В.

суддів Будко Н.В., Кододової О.В.,

при секретарі                   

Пеленовій О.О.

за участю представників сторін:прокурор:від позивача:від відповідача (скаржник):

не з'явився не з'явився

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», м.Мелітополь

на рішення  господарського суду

Запорізької області

від30.01.2012р. (повний текст підписаний 03.02.2012р.)

по справі№ 25/157/10-23/5009/7613/11 (суддя Шевченко Т.М.)

за позовомМелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Мелітопольської районної державної адміністрації, м.Мелітополь

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», м.Мелітополь

про

розірвання договорів оренди земельної ділянки від 22.12.2008р. та стягнення 59611,00грн.,

В С Т А Н О В И В:

Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Мелітопольської районної державної адміністрації, м.Мелітополь звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», м.Мелітополь про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 22.12.2008р. та стягнення 59611,00грн.

          Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2010р. у справі        № 25/157/10 в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок скасовані, справу в цій частині направлено до господарського суду Запорізької області на новий розгляд, в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. залишено без змін.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок від 22.12.2008р. задоволено.

          Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт»умов договорів оренди земельних ділянок від 22.12.2008р., приймаючи до уваги систематичну несплату останнім орендних платежів за договорами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. та припинити провадження у справі.

Скаржник вважає оспорюване рішення необґрунтованим  та незаконним, та таким, що прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Представники скаржника, Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області та Мелітопольської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників скаржника, Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області та Мелітопольської районної державної адміністрації не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу   та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду –скасуванню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2008р. між Мелітопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт»(орендар) були укладені два договори оренди земельної ділянки (далі за текстом –договори), за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки (кадастрові номери 2323085100:02:060:0001 та 2323085100:02:061:0001) загальною площею 1,5000га кожна за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського призначення (пасовища) на території Терпіннівської сільської ради під розташування кар'єрів Терпіннівського-2 родовища будівельних пісків для обслуговування жителів територіальної громади району, про що складені акти прийому-передачі.

          В пункті 8 договорів передбачено, що договори укладені строком на 5 років і набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Договори зареєстровані 27.01.2009р. у МРВ ЗРФ “Центр державного земельного кадастру” за № 040927200002 та № 040927200001.

          Згідно пункту 31 договорів, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

          Відповідно до п.9 договорів, орендна плата встановлена у грошовій формі та визначається сторонами строком на 1 рік у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, що становить 23595,00грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 від річної суму орендної плати на розрахунковий рахунок Терпіннівської сільської ради протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Терпіннівська сільська рада здійснює зарахування орендної плати до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом України для плати за землю.

Згідно п.10 договорів, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

При новому розгляді справи предметом спору є вимога про розірвання договорів оренди землі від 22.12.2008р.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно п.“в” ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України “Про оренду землі”, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про плату за землю”, несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками –протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Місцевий господарський суд, зважаючи на несвоєчасне внесення орендної плати за вищевказаними договорами з квітня 2009р. по серпень 2010р., визнав цей факт істотним порушенням умов договорів, що, відповідно до приписів ст.651 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договорів за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2009р. було порушено провадження у справі № 25/141/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату «Моноліт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

В статті 1 вказаного Закону визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В газеті «Голос України»№ 146 (4646) від 07.08.2009р. було опубліковано оголошення про порушення справи № 25/141/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату «Моноліт».

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до  дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня  опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження  у  справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Зважаючи на те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт»за договорами перед орендодавцем –Мелітопольською районною державною адміністрацією виникла починаючи з квітня 2009р., останній, у розумінні вищевказаного приписів Закону, по відношенню до боржника за період виникнення заборгованості з квітня 2009р. по червень 2009р. є конкурсним кредитором.

В частині 2 статті 14 названого Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Так, в ухвалі від 14.06.2010р. господарський суд Запорізької області затвердив реєстр кредиторів та визначив, що вимоги інших кредиторів, що               не увійшли до реєстру кредиторів, слід вважати погашеними.

Вимоги щодо стягнення заборгованості за період з липня 2009р. по серпень 2010р., згідно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є поточними.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. у справі № 25/141/09 (а.с. 162-164, том 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Моноліт»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а отже, згідно статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію на задоволення вимог кредиторів припинилась.

                 За змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів –фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

                 Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення справи про банкрутство ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Моноліт»і введення 02.07.2009р. мораторію на задоволення вимог кредиторів сприяли виникненню поточної заборгованості перед орендодавцем за договорами за період з серпня 2009р. по серпень 2010р. та позбавили орендаря можливості своєчасно здійснити розрахунки за оренду земельних ділянок.

З моменту припинення дії мораторію у справі про банкрутство боржника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Моноліт»з'явилась фактична можливість здійснювати відповідні платежі перед кредиторами.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що, зважаючи на введення у справі про банкрутство ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Моноліт»мораторію на задоволення вимог кредиторів, визначені для розірвання спірних договорів обставини, в силу положень статті 651 Цивільного  кодексу України, не є істотним порушенням умов договором та не можуть слугувати підставою для розірвання спірних договорів.

                 Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні даного спору були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні,                             не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі                 № 25/157/10-23/5009/7613/11.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», м.Мелітополь –задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі № 25/157/10-23/5009/7613/11 –скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Мелітопольської районної державної адміністрації, м.Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт», м.Мелітополь про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 22.12.2008р. –відмовити.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий          В.В.Манжур

Судді:                                                                                      Н.В.Будко

     О.В.Кододова

Повний текст постанови підписаний 10.04.2012р.

                                        Надруковано 6 примірників:

                                        1 –прокурор

                                        1 –позивач

                                        1 – відповідачу (скаржнику)

                                        1 –у справу

                                        1 –ГСЗО

                                        1 –ДАГС