Постанова

від 10.07.2012 по справі 25/157/10-23/5009/7613/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 25/157/10-23/5009/7613/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Запорізької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справігосподарського суду Запорізької області за позовомМелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Мелітопольської районної державної адміністрації, м. Мелітополь дотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", м. Мелітополь пророзірвання договорів оренди земельної ділянки від 22.12.2008р. та стягнення 59611,00 грн., за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

прокуратури: Ступак Д.В. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. дійсним до 28.11.13р. № 307)

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Мелітопольської районної державної адміністрації звернувся з позовом до ТзОВ "ВБК "Моноліт" про розірвання договорів оренди земельної ділянки та стягнення 59611,00 грн.боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2010р. у справі № 25/157/10 в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок скасовані, справу в цій частині направлено до господарського суду Запорізької області на новий розгляд, в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі №25/157/10-23/5009/7613/11, позов задоволено в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок від 22.12.2008р.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що відповідачем істотно порушені умови договорів оренди земельних ділянок від 22.12.2008р., в зв'язку з систематичною несплатою останнім орендних платежів за договорами.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зважаючи на введення у справі про банкрутство ТзОВ "ВБК "Моноліт" мораторію на задоволення вимог кредиторів, визначені для розірвання спірних договорів обставини, в силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України, не є істотним порушенням умов договорів та не можуть слугувати підставою для їх розірвання.

Не погоджуючись з постановою, заступник прокурора Запорізької області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 651 ЦК України, ст. 33 ГПК України. Скаржником зазначається, що ТзОВ "ВБК "Моноліт" визнав борг з орендної плати за договорами оренди земельних ділянок від 22.12.2008р. та сплатив його під час розгляду справи, однак будь-яких доказів щодо фінансової неможливості сплати ним боргу протягом 1,5 річного строку не надано.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2008р. між Мелітопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТзОВ "ВБК "Моноліт" (орендар) були укладені два договори оренди земельної ділянки (далі за текстом -договори оренди), за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки (кадастрові номери 2323085100:02:060:0001 та 2323085100:02:061:0001) загальною площею 1,5000га кожна за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського призначення (пасовища) на території Терпіннівської сільської ради під розташування кар'єрів Терпіннівського-2 родовища будівельних пісків для обслуговування жителів територіальної громади району, про що складені акти прийому-передачі.

Згідно п. 31 договорів оренди, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, яка відповідно до п.9 договорів оренди встановлена у грошовій формі та визначається сторонами строком на 1 рік у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, що становить 23595,00 грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 від річної суму орендної плати на розрахунковий рахунок Терпіннівської сільської ради протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п."в" ч.1 ст.96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч.2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 названого Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як встановлено судом попередньої інстанції, ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2009р. було порушено провадження у справі № 25/141/09 про банкрутство ТзОВ "ВБК "Моноліт" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Зважаючи на те, що заборгованість ТзОВ "ВБК "Моноліт" за договорами перед орендодавцем -Мелітопольською районною державною адміністрацією виникла починаючи з квітня 2009р., останній, у розумінні вищевказаного приписів Закону, по відношенню до боржника за період виникнення заборгованості з квітня 2009р. по червень 2009р., як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, є конкурсним кредитором.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Судом встановлено, що в ухвалі від 14.06.2010р. господарський суд Запорізької області затвердив реєстр кредиторів та визначив, що вимоги інших кредиторів, що не увійшли до реєстру кредиторів, слід вважати погашеними.

Решта вимог щодо стягнення заборгованості за період з липня 2009р. по серпень 2010р., згідно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. у справі №25/141/09 ТзОВ "ВБК "Моноліт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а отже, згідно ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію на задоволення вимог кредиторів припинилась.

Таким чином, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, порушення справи про банкрутство ТзОВ "ВБК "Моноліт" і введення 02.07.2009р. мораторію на задоволення вимог кредиторів сприяли виникненню поточної заборгованості перед орендодавцем за договорами за період з серпня 2009р. по серпень 2010р. та позбавили орендаря можливості своєчасно здійснити розрахунки за оренду земельних ділянок.

За таких обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 22.12.2008р., колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає постанову такою, що відповідає чинному законодавству України і обставинам справи, отже і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі №25/157/10-23/5009/7613/11 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко