Постанова

від 12.04.2012 по справі 5023/7286/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа № 5023/7286/11

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого судді Могила С.К.,

судді Вовка І.В.,

судді Кондратової І.Д.,

за участю представників ст орін

від позивача ОСОБА_1- пред. за дов.,

від відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства "Проф - Агро 2010"

на рішення Господарського с уду Харківської області від 11.10.2011 р. та постанову Харківсько го апеляційного господарськ ого суду від 28.11.2011 р.

у справі № 5023/7286/11 Господарського суду Харківської області

за позовом Державного підприємства "Артемівський спиртовий зав од"

до Приватного підприємства "Проф - Агро 2010"

про стягнення 2 487 994,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011р. Державне п ідприємство (надалі - ДП) "Арт емівський спиртовий завод" з вернулося до господарського суду з позовною заявою про зо бов' язання Приватного підп риємства (надалі - ПП) "Проф - Агро 2010" виконати порушені зоб ов' язання за договором № 23/11Т Д від 23.11.2011р. щодо поставки зерн ових культур, а у разі неможли вості виконання зобов' язан ня стягнення з відповідача 2393 934,54 грн. основного боргу та 84562,23 г рн. пені.

До прийняття рішення у спра ві позивач уточнив позовні в имоги, просив просив стягнут и з відповідача 2487994,90грн., з яких 2393935,08грн. основного боргу та 94059,82 грн. пені.

Позов обґрунтовано ненале жним виконанням відповідаче м договору № 23/11-ТД від 23.11.2010 р. про закупівлю товарів за держав ні кошти щодо поставки товар у в строки, встановлені догов ором.

Рішенням Господарського с уду Харківської області від 11.10.2011р. (суддя Доленчук Д.О.), зали шеним без змін постановою Ха рківського апеляційного гос подарського суду від 28.11.2011 р. (ко легія суддів у складі: голову ючого судді Могилєвкін Ю.О., с уддів Пушай В.І., Плужник О.В.), п озов задоволено частково, ст ягнуто з відповідача 2393934,54 грн. основного боргу, 94059,80 грн. пені. В іншій частині в позові відм овлено.

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими рішення ми, ПП "Проф - Агро 2010" звернуло ся до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій просить скасува ти рішення Господарського су ду Харківської області від 11.1 0.2011 р. та постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 28.11.2011 р., а справу пере дати на новий розгляд до місц евого господарського суду, п осилаючись на порушення та н еправильне застосування нор м матеріального та процесуал ьного права, а саме: 105, 106, 107 Цивіл ьного кодексу (надалі - ЦК) Ук раїни, ст. ст. 42, 43, 33, 38, 41, 43 Господарс ького процесуального кодекс у (надалі - ГПК) України.

Позивач не надав відзив на к асаційну скаргу, усно в судов ому засіданні відхилив її до води повністю.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення предс тавника відповідача, перевір ивши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали сп рави на предмет правильності юридичної оцінки обставин с прави та повноти їх встановл ення в судових рішеннях, прав ильності застосування судам и попередніх інстанції норм матеріального та процесуаль ного права, Вищий господарсь кий суд України дійшов висно вку, що касаційна скарга не пі длягає задоволенню з огляду на наступне.

Підставою виникнення госп одарських зобов'язань за при писами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу (надалі - ГК) України є договір.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що за результ атами проведених відкритих т оргів (тендеру), між сторонами у справі укладений договір № 23/11-ТД від 23.11.2010 р. про закупівлю т оварів за державні кошти, від повідно до якого відповідач зобов'язувався в період з 23 ли стопада 2010р. по 30 червня 2011 р. пост авити культури зернові (ДК 016-97 - 01.11.1), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Пунктами 1.2, 4.1 договору зазна чено кількість товару, асорт имент та, що розрахунки прово дяться шляхом здійснення поз ивачем попереднього безготі вкового перерахування грошо вих коштів на поточний рахун ок відповідача.

Судами попередніх інстанц ій з'ясовано, що за період з ли стопада 2010 р. по червень 2011 р. поз ивач на виконання умов догов ору перерахував попередню оп лату за зерно у розмірі 18262000,00 гр н., відповідач здійснив поста вку зерна в кількості 5730,73 т на з агальну суму 13194511,02 грн. та повер нув позивачу грошові кошти н а суму 2673553,90 грн. згідно: платіжн ого доручення № 128 від 29.12.2010 року на суму 100000,00 грн., платіжного до ручення № 14 від 27.01.2011 року на суму 457688,90 грн., платіжного доручення № 98 від 04.07.2011 року на суму 1215865,54 грн.

Судами обох інстанцій вста новлено, що вартість недопос тавленого зерна склала 2393934,54 гр н., що також підтверджується а ктом звірки взаєморозрахунк ів від 01.09.2011 р., копія якого долуч ена до матеріалів справи.

Вказані обставини відпові дачем не заперечувались та н е оспорювались.

Відповідно до частини друг ої ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються заг альні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановл ено договором, законом або не випливає з характеру віднос ин сторін.

Згідно з частиною першою ст . 670 ЦК України, якщо продавець п ередав покупцеві меншу кільк ість товару, ніж це встановле но договором купівлі-продажу , покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмови тися від переданого товару т а його оплати, а якщо він оплач ений, - вимагати повернення сп лаченої за нього грошової су ми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК Укра їни, якщо продавець, який одер жав суму попередньої оплати товару, товар не передав у вст ановлений строк, покупець ма є право вимагати передання о плаченого товару або поверне ння суми попередньої оплати.

Дана стаття надає можливіс ть пред' явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договор ом товари, за які вже була здій снена попередня оплата, або в имагати сплаченої за товар с уми. Право вибору при цьому на лежить покупцеві.

В даному випадку позивач ви користав своє право на повер нення здійсненої попередньо ї оплати.

Отже, враховуючи, що відпові дач не виконав взяте на себе зобов'язання за договором щ одо поставки зерна, колегія суддів Вищого господарськог о суду України вважає, що госп одарський суд першої інстанц ії та апеляційний господарсь кий суд прийшли до правильно го висновку про наявність п рава позивача вимагати повер нення сплаченої суми, й обґру нтовано постановили про задо волення позовних вимог щодо стягнення 2393934,54 грн. основного б оргу.

В силу ст. 216 ГК України учасн ики господарських відносин н есуть господарсько-правову в ідповідальність за порушенн я у сфері господарювання шля хом застосування до правопор ушників господарських санкц ій на підставі і в порядку, пер едбачених цим Кодексом, інши ми законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и, штрафними санкціями у цьом у Кодексі визнаються господа рські санкції у вигляді грош ової суми (неустойка, штраф, пе ня), яку учасник господарськи х відносин зобов'язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежне виконання господ арського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо ро змір штрафних санкцій законо м не визначено, санкції засто совуються в розмірі, передба ченому договором. При цьому р озмір санкцій може бути вста новлено договором у відсотко вому відношенні до суми неви конаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грош овій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'яза ння незалежно від ступеня йо го виконання, або у кратному р озмірі до вартості товарів (р обіт, послуг).

Умовами договору сторони в изначили, що за порушення тер мінів поставки товару, визна чених у відповідних Специфік аціях, відповідач зобов'язан ий сплатити позивачу пеню у р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ, що діяла на момент п орушення зобов'язання, від ва ртості непоставленого товар у за кожен день прострочення .

Отже, оскільки фактичні обс тавини справи свідчать про п рострочення виконання відпо відачем зобов'язання щодо на суму 2393934,54 грн., колегія суддів в важає, що суд першої інстанці ї дійшов обґрунтованого висн овку про наявність правових підстав для стягнення з відп овідача передбаченої пункто м 7.4 договору пені в сумі 94059,80 грн .

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими суд ами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно д осліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застос овано норми процесуального т а матеріального права.

Доводи касаційної скарги п равильних висновків господа рських судів не спростовують .

Посилання скаржника на те, щ о позовну заяву підписано ос обою, яка не має права підпису вати її, колегією суддів відх иляються, оскільки судами по передніх інстанцій оцінені в ідповідні доводи відповідач а та у мотивувальній частині судових рішень наведені мот иви, за яких суди відхилили ві дповідні доводи, а також зазн ачені докази на підтвердженн я повноважень особи, що підпи сала позовну заяву, зокрема, к онтракт № 380 від 28.03.2007р., відповід но до якого на посаду директо ра ДП "Артемівський спиртови й завод" призначено Смашного Ф.В. на термін з 28.03.2007 р. по 28.03.2012 р., на каз ДП "Артемівський спиртов ий завод" № 46-к від 28.03.2007 р.

Згідно наказу Міністерств а аграрної політики України від 30.11.2010 р. N 779 Смашний Ф.В. є члено м комісії з реорганізації ДП "Артемівський спиртовий зав од".

Судом касаційної інстанці ї враховано, що відповідно до частини четвертою статті 105 Ц К України голова комісії, її ч лени або ліквідатор юридично ї особи представляють її у ві дносинах з третіми особами т а виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиня ється.

Отже, від імені юридичної ос оби, щодо якої прийнято рішен ня про реорганізацію, члени н азваної комісії можуть здійс нювати представництво відпо відного підприємства в госпо дарському суді з підстав, пер едбачених частиною першою ст атті 28 ГПК України та частиною четвертою статті 105 ЦК Україн и.

Безпідставними є також дов оди відповідача про те, що поз ивач втратив право вимоги до позивача, оскільки частиною третьої статті 59 ЦК України в становлено, що у разі приєдна ння одного або кількох суб'єк тів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до ц ього останнього переходять у сі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господ арювання.

Приєднання вважається зав ершеним з моменту державної реєстрації припинення юриди чних осіб, що припиняються в р езультаті приєднання, та дер жавної реєстрації відповідн их змін до установчих докуме нтів (ч. 11 ст. 37 Закону України "Пр о державну реєстрацію юридич них осіб та фізичних осіб - п ідприємців").

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстр ацію юридичних осіб та фізич них осіб - підприємців" юрид ична особа є такою, що припини лася, з дати внесення до Єдино го державного реєстру запису про державну реєстрацію при пинення юридичної особи.

Отже, обов'язковою умовою пе реходу усіх майнових прав та обов'язків від приєднаного т овариства до іншого суб'єкта господарювання має бути при пинення такого приєднаного т овариства як юридичної особи та реєстрація відповідних з мін в державному реєстрі, а не лише складання передавально го акту, що встановлено части ною 3 статті 107 ЦК України.

Судом першої інстанції вст ановлено, що в державному реє стрі відсутній запис про дер жавну реєстрацію припинення юридичної особи, що свідчить про те, що процедура приєднан ня не завершена.

Враховуючи встановлені су дом першої обставини, колегі я суддів погоджується з висн овком суду про те, що позивач н е втратив своє право вимоги д о відповідача, що випливають з договору № 23/11-ТД від 23.11.2010р. Від повідно клопотання про призн ачення судової економічної е кспертизи, яке спрямоване на затягування розгляду справи та ухилення від виконання зо бов'язання щодо повернення к оштів, підставно відхилено с удами обох інстанцій.

Згідно зі статтею 1117 ГПК Укра їни, переглядаючи у касаційн ому порядку судові рішення, к асаційна інстанція на підста ві встановлених фактичних об ставин справи перевіряє заст осування судом першої чи апе ляційної інстанції норм мате ріального і процесуального п рава. При цьому, касаційна інс танція не має права встановл ювати або вважати доведеними обставини, що не були встанов лені у рішенні або постанові господарського суду чи відх илені ним, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 2 ст. 1115 ГПК України передбачено, що касаційна ін станція використовує процес уальні права суду першої інс танції виключно для перевірк и юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встанов лення у рішенні або постанов і господарського суду.

Касаційна інстанція вважа є юридичну оцінку, дану місце вим і апеляційним судами обс тавинам справи такою, що ґрун тується на матеріалах справи та чинному законодавстві і п ідстав для задоволення касац ійної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Прив атного підприємства "Проф - Агро 2010" залишити без задоволе ння, а рішення Господарськог о суду Харківської області в ід 11.10.2011 р. та постанову Харківс ького апеляційного господар ського суду від 28.11.2011 р. у справі № 5023/7286/11 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.

Суддя Вовк І.В.

Суддя Кондратова І.Д.