Рішення

від 30.03.2012 по справі 19/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/282 30.03.12

За позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»

до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської державної адміністрації

про розірвання договору від 17.08.2007 року № 741

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 88/49 від 09.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2. за дов. № 049-5/1234-12 від 01.03.2012 р.

ОСОБА_3. за дов. № 049-5/1231-12 від 01.03.2012 р.

Вільний слухач від прокуратури: Вакулюк Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство «Виробниче об»єднання «Київприлад»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про розірвання договору від 17.08.2007 року № 741.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року порушено провадження у справі № 19/282, розгляд справи призначено на 11.01.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 03.02.2012 року.

03.02.2012 року позивачем подано до відділу діловодства суду додаткові пояснення до позовної заяви.

03.02.2012 року по справі оголошено перерву до 10.02.2012 року.

10.02.2012 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно відзиву просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 17.02.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 17.02.2012 року справу передано для розгляду судді Прокопенко Л.В. в зв'язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.03.2012 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв'язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року справу прийнято до провадження.

14.03.2012 року по справі оголошено перерву до 21.03.2012 року.

21.03.2012 року представником позивача в судовому засіданні подано нормативно-правове обґрунтування до позовної заяви.

21.03.2012 року по справі оголошено перерву до 30.03.2012 року

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив розірвати договір № 741 від 17.08.2007 року.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 30.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 року між Державним підприємством «Виробниче об»єднання «Київприлад»(Забудовник) та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської державної адміністрації було укладено Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 741 на підставі рішення Киїради від 27.02.2003 року № 271/431 із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004 р. № 14/1223, від 28.12.2004 № 1051/2461, від 27.12.2005 № 622/3083, від 31.10.2006 № 122/179 та від 28.12.2006 № 530/587.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом житлових будинків (загальна площа квартир 20 871,20 кв.м) з вбудованими приміщеннями дитячої студії загальною площею 598,24 кв.м. та підземним паркінгом загальною площею 4 765,75 кв.м по вул.. Польова, 56-74 у Солом»янському районі м. Києва. Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1,2 та 3 становить - 4 437,44 тис.грн.

03.04.2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору від 17.08.2007 року № 741, згідно якої сторони визначили розмір пайового внеску в розмірі 5 837,34 тис. грн.. та строк перерахування зазначених коштів.

22.08.2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ДП ВО «Київприлад»було видано Довіз на виконання будівельних робіт № 0687-Сл/С на виконання будівельних робіт із будівництва житлових будинків з підземними паркінгами за адресою: вул.. Польова, 56-74 у Солом»янському районі м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженою наказом ДП ВО «Київприлад»від 15.05.2007 року № 20 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 07-1229 від 19.02.2007 року. Строк дії дозволу до 22.08.2009 року.

Судом встановлено, що спірний Договір укладено на підставі ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 22 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ», ст. 27 Закону України «Про планування та забудову територій».

Згідно з положенням ч. 3 ст. 179 ГК України встановлено, що господарський договір укладається певною категорією суб'єктів господарювання з органом місцевого самоврядування, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення такого договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами для окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до п. 5 ст. 22 Закону України В«Про столицю України - місто-герой КиївВ» , який був чинним на момент укладення Договору, у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, залучати кошти замовників будівництва в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, але не вище граничного розміру, встановленого законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України В«Про планування та забудову територійВ» в редакції, яка була чинною на момент укладення договору, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зазначені закони є спеціальними щодо регулювання відносин сторін відносно сплати пайового внеску.

На виконання вимог Законів України В«Про столицю України - місто-герой КиївВ»та В«Про планування та забудову територійВ» , Постанов Кабінету Міністрів України В«Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачуВ» , В«Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктівВ» , Київською міською радою було прийнято рішення В«Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. КиєваВ»від 27.02.2003 р. №271/431, яким затверджено Нормативи для визначення розмірів пайових внесків інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 271/431 В«Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. КиєваВ» встановлено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє: дозвільні документи на будівництво (реконструкцію); документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку); документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення; свідоцтво про право власності на проінвестовані нежитлові приміщення; документи щодо зміни функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові згідно з порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 р. № 1825.

Таким чином, вказаний пайовий внесок сплачують в тому числі і суб'єкти господарювання, які здійснюють забудову на території м. Києва.

Пайовий внесок сплачується інвестором (забудовником) на підставі відповідного договору ( п. 4.7 Рішення).

Викладене свідчить про те, що укладення договору на пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) -суб'єктів господарювання у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва узгоджується із нормами статті 179 Господарського кодексу України щодо укладення господарських договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Позивач в позовній заяві зазначає, що будівельні об'єкти, у зв'язку із будівництвом яких позивач був зобов'язаний сплатити пайові внески згідно Договору № 741 від 17.08.2007 року фактично не збудовані, договір оренди земельної ділянки припинив свою дію, рішення про його пролонгацію не прийняте, крім того, зазначає, що на спірні відносини поширюються положення Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» та Закону України «Про планування і забудову території», проте на моменту внесення зазначених змін спірний договір вже діяв, і як вважає умови договору не відповідають новим вимогам законодавства, за таких обставин позивач не може реалізувати свій проект, отже договір відповідно до ст. 652 ЦК України просить розірвати.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2005 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Державним підприємством «Виробниче об»єднання «Київприлад»(Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.01.2005 року за № 68/2644 «Про передачу державному підприємству «Виробниче об»єднання «Київприлад»земельної ділянки для будівництва житлових будинків з підземними паркінгами на вул.. Польовій, 56-74 у Солом»янському районі м. Києва, за Актом приймання -передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором .

Об'єктом оренди відповідно до договору є земельна ділянка розташована за адресою: вуль. Польова, 56-74 у Солом»янському районі м. Києва, розмір 7005 кв.м., з цільовим призначенням -для будівництва житлових будинків з підземними паркінгами, кадастровий номер -8000000000:69:151:0015 (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, договір укладено строком на п'ять років. Рішення про пролонгацію не прийнято.

Твердження позивача, що укладення та виконання договору про пайову участь № 741 нерозривно пов'язано з укладенням та дією договору оренди земельної ділянки є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, оскільки фактично Договір № 741 від 17.08.2007 року та Додаткова угода № 1 від 03.04.2008 року до нього не містять умов, згідно з якими сплата забудовником пайової участі (внеску) була б поставлена в залежність від терміну дії договору оренди земельної ділянки та\або закінчення будівництва спірних об'єктів.

Предметом спору між сторонами є розірвання договору про пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі ст. 652 ЦК України.

Частиною першою ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною другою статті 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статі, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин .

Вказуючи на зміну чинного законодавства, яке на думку позивача змінює суть правовідносин, визначає нові розміри зобов'язання та терміни їх виконання, а також припинення дії договору оренди земельної ділянки, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності одразу усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, без яких неможливе розірвання договору у судовому порядку.

Разом з тим, судом обставин, які б підтверджували одночасну наявність чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, не встановлено.

Таким чином, позов визначається судом незаконним, необґрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову -відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 04.04.12 р.