Рішення

від 04.04.2012 по справі 5011-62/1011-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/1011-2012 04.04.12

за позовом: Заступника прокурора Солом'янського району м.Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37975277

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», м.Київ, ЄДРПОУ 03060126

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Васильків, ІН НОМЕР_1

про стягнення збитків в сумі 167888,43 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Домашевська О.А. -дир.

від третьої особи: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

прокурор: Угринович О.М. -по посв.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 14.03.2012р. до 21.03.2012р., з 21.03.2011р. до 28.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ звернувся з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», м.Київ про стягнення збитків в сумі 167888,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідачем здійснювався забір підземних вод без спеціального дозволу (ліцензії) на водокористування, що суперечить ст.ст.44, 49, 110 Водного кодексу України, ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра, що, на думку прокурора, є підставами для стягнення збитків в розмірі 167888,43 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позивач у судових засіданнях 02.03.2012р., 14.03.2012р., 21.03.2012р., 28.03.2012р. вимоги прокурора підтримав повністю. У поясненнях, що надійшли на адресу господарського суду міста Києва 01.03.2012р., зазначив, що розрахунок збитків було проведено Державною екологічною інспекцію в місті Києві у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідач у відзиві б/н від 22.02.2012р., поясненнях б/н від 02.03.2012р., №15 від 13.03.2012р., б/н від 23.03.2012р., №31 від 27.03.2012р., №33 від 02.04.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»використовує земельну ділянку, на якій знаходиться скважина, на підставі договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за №69-6-00006 від 26.09.2000р.

Крім того, за твердженням відповідача, при проведенні розрахунку збитків Державною екологічною інспекцію в місті Києві прийнято за основу нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення на 2011 - 2012 роки Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», тоді як в межах цієї справи досліджується період водокористування з вересня 2008 року по серпень 2011 року включно.

За твердженням відповідача, використання скважини було розпочато у 2010 році, внаслідок чого до цього часу забір води не здійснювався. У 2008 році використано 0 куб.м води, у 2009 році - 0 куб.м, у 2010 році - 408,2 куб.м, у 2011 році - 121,25 куб.м.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1.

Третя особа у поясненнях б/н від 13.03.2012р. зазначила, що орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно із договором №15-7-10 від 15.07.2010р.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд встановив:

За змістом ст.ст.1, 2 Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України, яке затверджено Постановою №801 від 30.11.1994р. Кабінету Міністрів України (що діяла на момент проведення перевірки), державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України здійснюється Мінприроди та його органами на місцях, у тому числі, територіальними інспекціями державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр.

Відповідно до п.«ж»ст.5 вказаного Положення органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за дотриманням міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, їх об'єднаннями, установами та організаціями нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр та згідно із п.п.«а», «г»Положення мають право здійснювати в межах своєї компетенції перевірку діяльності підприємств, їх об'єднань, установ та організацій незалежно від форм власності з питань геологічного вивчення та використання надр, давати підприємствам, їх об'єднанням, установам і організаціям обов'язкові для виконання вказівки про усунення недоліків і порушень нормативів і стандартів під час проведення робіт по геологічному вивченню та використанню надр.

20.09.2011р. державними інспекторами Державної організації «Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр»у присутності заступника директора відповідача Новак М.С. було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», результати якої оформлені актом від 20.09.2011р.

Відповідно до ст.ст.1, 4, 5 Кодексу України про надра надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

За змістом Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994р. «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Одночасно, за змістом ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

В межах перевірки, яка оформлена актом від 20.09.2012р., встановлено, зокрема, відсутність у відповідача дозволів на користування надрами (видобування питних вод) та спецводокористування, необхідність отримання яких пов'язана з експлуатацією свердловини №1 (глибина 50 м), що є порушенням ст.ст.16, 19 Кодексу України про надра та ст.17 Закону України «Про питну воду», ст.ст.44, 110 Водного кодексу України.

Вказаний акт отримано заступником директора відповідача Новак М.С.

Згідно із ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, в тому числі: недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

За приписами ст.111 вказаного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За таких обставин, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м.Києва було здійснено розрахунок, відповідно до якого сума збитків, заподіяних державі Товариством з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»внаслідок самовільного забору підземних вод становить 167888,43 грн. При цьому, позивач виходив з того, що кількість води, яка була використана відповідачем за період з вересня 2008 року по серпень 2011 року становить 4167 куб.м.

З урахуванням наведеного прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 167888,43 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

Основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів до 25.08.2009р. було встановлено Методикою, яку затверджено наказом №37 від 18.05.1995р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, за змістом п.6.1 якої при самовільному водокористуванні збитки розраховувались за формулою (12) Зс.б. = W х Тар, де

де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м.

Наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України попередній наказ №37 від 18.05.1995р. було визнано таким, що втратив чинність з одночасним затвердженням Методики, згідно із п.9.1 якої розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), грн, здійснюється за формулою (23) Зсам = 100 х W х Тар, де

W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), м 3 ;

Тар - розмір, грн/100 м 3 , аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м 3 , аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Відповідно до п.9.2 Методики, яка затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. (в редакції, яка діяла на момент проведення розрахунку збитків) фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Положення вказаної методики діють до цього часу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків в сумі 167888,43 грн., завданих державі внаслідок користування надрами (видобування питних вод) та спецводокористування без відповідних дозволів прокурором та позивачем повинно бути доведено, зокрема, що відповідачем використано об'єм води, з огляду на який Державною екологічною інспекцією в м.Києві здійснено розрахунок збитків.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для спр?ави. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За поясненнями позивача, що надійшли на адресу господарського суду міста Києва 01.03.2012р., розрахунок суми збитків здійснено за період використання свердловини №1 з вересня 2008 року по серпень 2011 року. Наразі, при здійсненні розрахунку збитків Державна екологічна інспекція в м.Києва керувалася Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Одночасно, у судовому засіданні 28.03.2012р., Державна екологічна інспекція в м.Києві зазначила, що об'єм води, самовільно використаний відповідачем за спірний період було визначено на підставі нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення на 2011 - 2012 роки Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник».

Проте, за висновками суду, вказані дії позивача є необґрунтованими, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як було зазначено вище, Методика, що затверджена наказом №37 від 18.05.1995р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України втратила чинність 25.08.2009р., внаслідок чого її положення підлягали застосуванню до вказаної дати. Одночасно, з 25.08.2009р. набрав законної дії наказ №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з огляду на що при проведенні розрахунку збитків з 25.08.2009р. по серпень 2011р. застосуванню підлягали норми останнього нормативно-правового акту.

Крім того, дослідивши зміст нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення на 2011 - 2012 роки Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», за даними якого позивачем був проведений розрахунок розміру збитків, суд дійшов висновку, що останній встановлює ймовірні потреби відповідача у воді, а не її фактично спожитий об'єм.

Належних та допустимих у розумінні норми ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів використання води у визначеному Державною екологічною інспекцєю в м.Києві розмірі прокурором та позивачем до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, у листі від 21.03.2012р. та додаткових поясненнях №31 від 27.03.2012р. відповідач зазначив, що використання свердловини було розпочато у 2010 році, внаслідок чого до цього часу забір води не здійснювався. У 2008 році використано 0 куб.м води, у 2009 році - 0 куб.м, у 2010 році - 408,2 куб.м, у 2011 році - 121,25 куб.м. Всього 529,45 куб.м.

За таких обставин, враховуючи, що вказані документи відповідача є письмовими доказами з огляду на приписи ст.36 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено самовільний забір води Товариством з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»у обсязі 529,45 куб.м, а розрахунок збитків має проводитись, з огляду на вимоги Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, та виходячи з об'єму, підтвердженого відповідачем, а саме 529,45 куб.м.

Представлені прокурором акт обстеження водозабору підземних вод від 19.08.2011р., лист №06-07/8041/3026 від 24.11.2011р. Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві, заява від 27.09.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»про видачу дозволу на спеціальне водокористування, паспорт свердловини №1, за змістом якого свердловину пробурено у 2008р., вказаних відповідачем об'ємів споживання води не спростовують, оскільки фактично не містять відомостей про обсяги водоспоживання відповідача за період з вересня 2008 року по серпень 2011 року.

Крім того, наявність відомостей про те, що свердловину №1 пробурено у 2008 році не свідчить про користування нею з 2008 року, а тим більше про споживання води у визначеному позивачем розмірі.

Будь-яких інших доказів того, що з вересня 2008 року по серпень 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»використано воду у обсязі 4167 куб.м, прокурором та позивачем до матеріалів справи не представлено.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи вимоги Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з огляду на письмові пояснення відповідача стосовно обсягу спожитої води за спірний період, а також те, що вказані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»прокурором та позивачем не спростовані, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають збитки у розмірі 21331,54 грн.

Посилання відповідача на те, що свердловину №1 (глибина 50 м) було пробурено Товариством з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»на земельній ділянці, яка надана відповідачу у користування згідно із договором оренди земельної ділянки, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за №69-6-00006 від 26.09.2000р., судом до уваги не приймаються, виходячи з того, що, як було встановлено судом вище, наявність прав на землю не звільняє користувача (власника) обов'язку оформити право на користування надрами, зокрема, водою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позов прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 21331,54 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник», м.Київ про стягнення збитків в сумі 167888,43 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»(03065, м.Київ, вул.Академіка Каблукова, 23, ЄДРПОУ 37975277) на користь Державної екологічної інспекції в місті Києві (04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 4, ЄДРПОУ 37975277) до Державного бюджету України (р/р №33118331700010, одержувач -УДК у Соломянському районі м.Києва, код 26077951, МФО 820019, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач платежу -ДКУ у м.Києві) суму збитків у розмірі 21331,54 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Ремонтник»(03065, м.Київ, вул.Академіка Каблукова, 23, ЄДРПОУ 37975277) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 426,77 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 04.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко