Рішення

від 20.03.2012 по справі 7/605-18/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/605-18/148 20.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»;

до Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва;

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці

позивача Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації;

про стягнення заборгованості у розмірі 1 238 045,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність № 48 від 31.12.2011 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1 від 05.01.2012 р.;

Від третьої особи: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 р. порушено провадження у справі №7/605; розгляд справи призначено на 19.10.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. відкладено розгляд справи до 02.11.2009 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Головний інформаційно обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р. відкладено розгляд справи №7/605 до 23.11.2009 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. у справі №7/605 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»задоволені повністю: з Комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва»на користь позивача стягнуто 1 238 045,00 грн. основного боргу, 12 380,45 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інормаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. у справі №7/605 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва»задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. у справі №7/605 скасовано; в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2011 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. у справі №7/605 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. у справі №7/605 скасовано; справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 р. №04-1/749 справа передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. призначено слухання справи на 14.07.2011 р., присвоєно їй №7/605-18/148.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. відкладено слухання справи до 25.08.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 р. зупинено провадження у справі №7/605-18/148 у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 р. призначено у справі №7/605-18/148 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам ТОВ «ЦПД «Правозахист».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. поновлено провадження у справі №7/605-18/148, призначено слухання справи на 07.02.2012 р.

В судовому засіданні 07.02.2012 р. було оголошено перерву до 21.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 р. відкладено слухання справи до 06.03.2012 р.

В судовому засіданні 06.03.2012 р. було оголошено перерву до 20.03.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. в розмірі 1 238 045,00 грн., а також 12 380,45 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

У поданих до господарського суду поясненнях представник відповідача просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- починаючи з 1 січня 2006 року підприємство -відповідач у справі нараховувало мешканцям квартир кошти за спожите водопостачання та водовідведення, які мешканці квартир сплачували через ГІОЦ на рахунок позивача;

- відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показними мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства;

- позивач безпідставно виставляє відповідачеві для оплати рахунки за оплату холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води. В своєму листі від 21.08.2008 р. №1986/12 позивач вказує на те, що з 15.08.2007 р. по даний час фактично постачає холодну питну воду АК «Київенерго»для виготовлення гарячої;

- відповідач не укладав з позивачем додаткових угод до договору про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, направлених позивачем на адресу відповідача 29.11.2006 р. та 10.01.2007 р.;

- позивачем не надано доказів надання відповідачеві холодної води для приготування гарячої, позивач і не міг надати, так як на балансі відповідача немає центральних теплових пунктів, в яких проходить процес приготування поставленої позивачем холодної води в гарячу;

- згідно розрахунків відповідача, за спірний період позивачем було надано послуг на суму 3 632 883,85 грн., а не 5 057 356,02 грн., як вказує в своїх розрахунках до позовної заяви позивач. За цей же період відповідачем було сплачено 3 728 070,28 грн., а не 3 819 311,02 грн. Переплата становить 95 186,43 грн.;

- ст. 15 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає: централізоване питне водопостачання міст, інших населених пунктів; питне водопостачання за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних); виробництво фасованої питної води; питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) підготовки питної води;

- укладеним між позивачем та відповідачем договором надання холодної води для приготування гарячої води не передбачено, оскільки відповідач не має ліцензії, устаткування для підігріву холодної води (теплогенеруючих установок) та кваліфікованого персоналу для роботи в цій сфері. Така діяльність не передбачена статутом підприємства, тому КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва таку діяльність не здійснює;

- АЕК «Київенерго»є виробником теплової енергії у вигляді гарячої води, яку продає (постачає) на підставі договорів іншим суб'єктом господарської діяльності та споживачам. Сировину (холодну воду) для приготування гарячої АЕК «Київенерго»отримує від позивача, оскільки позивач є суб'єктом господарської діяльності у сфері холодного водопостачання (у позивача є ліцензія на такий вид господарської діяльності). Отже, вартість наданої позивачем до АЕК «Київенерго»холодної води для приготування гарячої, зобов'язане сплачувати АЕК «Київенерго», яке використовує отриману воду для своїх господарських цілей;

- КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва нараховує кошти за надані позивачем послуги, мешканцям квартир будинків, на які здійснюється водопостачання, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 р. №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги». Відповідно до вказаного розпорядження, мешканці квартир будинків, на які здійснюється водопостачання позивачем, сплачують кошти за отримані послуги з холодного водопостачання та водовідведення на транзитний рахунок КП «ГІОЦ». Потім вказані кошти перераховуються КП «ГІОЦ»на рахунок позивача. Сплачено на рахунок позивача 3 728 070,28 грн. Із суми коштів, що сплачені позивачеві, 3 437 183,76 грн. сплачено через КП «ГІОЦ». 7 929,75 грн. становить перерахування субсидій. 91 342,54 грн. складають пільги мешканців які є ВВВ, реабілітованими та дітьми ВВВ. За спірний період переплата у відповідача перед позивачем становить 95 186,43 грн.;

- відповідно до договору, позивачем абонентам відкривається відповідно до одного договору лише один особовий рахунок (абонентська карта), наявність декількох рахунків свідчить про порушення позивачем положень договору. В доданих ПАТ «АК «Київводоканал» до матеріалів справи копій актів про зняття показань з приладу обліку зазначаються особові рахунки: 2-109-10, 2-117-51, 2-114-5, 2-115-2, 2-121-7, 2-125-99, 2-120-7, 2-128-1, 2-122-76, 2-123-81, 2-122-23, 2-127-1, 2-118-70, 2-109-5, 2-116-9, ін.;

- пунктом 2.1.5. договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі передбачено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника. В порушення п. 2.1.5 договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, представник постачальника участі в заповненні журналу не приймає. За ініціативою ПАТ «АК «Київводоканал»первинний облік водоспоживання здійснюється на підставі актів про зняття показань з приладів обліку, підготовлених позивачем, який заповнюється представниками сторін на місці розташування приладів обліку. В подальшому ПАТ «АК «Київводоканал»вносить дані в свою базу і за допомогою свого програмного забезпечення проводить нарахування. Однак, в наданих до суду розрахунках позовних вимог є суттєві розбіжності в об'ємах води і підсумкових сумах заборгованості, що викликає сумнів у прозорості нарахувань на конкретні рахунки за кодами та періодами;

- ПАТ «АК «Київводоканал»надав до матеріалів справи акти про зняття показань з приладу обліку, велика кількість яких не підписана представником. Це свідчить про те, що позивач надав суду в якості доказів документи не оформлені в установленому порядку і тим самим надав недостовірні докази. Жодних претензій до абонента стосовно незабезпечення присутності свого представника для зняття показань від позивача не надходило. Сумарна кількість води, зазначена в цих актах складає 2 001 733 м. куб., тому вказаний об'єм води ніяк не може бути пред'явлений до оплати;

- по наданих документах ПАТ «АК «Київводоканал»неможливо встановити до якого місяця та року вони належать. У зв'язку з відсутністю первинних документів про обсяги води, також неможливо перевірити загальну суму, на яку позивач посилається у справі

Представник від третьої особи у своїх поясненнях зазначає, що КП «ГІОЦ»не відомі правовідносини сторін за укладеним між сторонами договором, а тому КП «ГІОЦ»невідомо у яких обсягах відповідач отримав від позивача послугу та на яку суму. КП «ГІОЦ»перебуває у договірних відносинах з відповідачем на підставі договору №168 від 02.01.2009 р., за умовами якого КП «ГІОЦ»виконує на замовлення відповідача роботи по прийманню на транзитний розподільчий рахунок платежів мешканців відповідача за спожиті ними комунальні послуги з подальшим розщепленням отриманих коштів на окремі платежі за їх призначення та переказом розщеплення коштів на рахунки організацій виробників послуг серед яких є і позивач. КП «ГІОЦ»володіє лише інформацією про рух коштів на рахунок позивача, але поряд з цим необхідно зазначити, що позивач не направив до КП «ГІОЦ»копії позовної заяви, а тому КП «ГІОЦ»немає можливості надати пояснення по суті спору.

У місті Києві не визначено виробника комунальної послуги «гаряче водопостачання», а тому платежі населення за спожиту комунальну послугу «Гаряче водопостачання»КП ГІОЦ розщеплює на підставі листа Головного управління цінової політики КМДА №004-460 від 25.02.2011 р. на три складові: «холодна вода для підігріву»(становить 11,40% платежу), «теплова енергія для приготування гарячої води»(становить 76,00 % платежу), а також 8,20% на рахунок балансоутримувача бойлера де здійснюється виробництво послуги «гаряча вода». Складова «холодна вода для підігріву»направляється на рахунок ПАТ «АК «Київводоканал», складова «теплова енергія для приготування гарячої води»направляється на рахунок ПАТ «Київенерго»та ПАТ «Дартеплоцентраль», а 8,20% - на рахунок балансоутримувача бойлера.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і від третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.03.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва (абонент) було укладено договір № 03910/2-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Згідно п 1.1 договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативнами актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено цілодобовий режим поставки води та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг.

Згідно з п. 2.1. договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком.

Відповідно до 2.1.2. договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісчно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водоспоживання зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.5. договору передбачено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2).

Згідно з п. 2.2.4 договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 2.2.5. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обґрунтуванням для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.1.3. договору, постачальник зобов'язаний щомісячно, в разі необхідності в інші строки, направляти абоненту платіжні документи на оплату наданих йому послуг.

Відповідно до п. 7.1. договору, він діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання.Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір може бути розірвано лише за згодою сторін або у судовому порядку (п. 7.2. договору).

В пункті 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», затвердженому позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол від 20 грудня 2010 року, зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статтей 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, з підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленостей з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, є комунальними послугами.

Учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виробник, виконавець; виконавець -суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач має право отримувати житлово-комунальні послуги від виконавця чи від виробника та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені законом чи договором. До прав виробника належить вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати від виконавців (стаття 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає, що за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2009 р. ПАТ АК «Київводоканал»надало послуг з водопостачання на загальну суму 5 057 356,02 грн.; заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 238 045,00 грн.

Як вже зазначалося вище, відповідач вважає, що позивач безпідставно виставляє відповідачеві для оплати рахунки за оплату холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води.

За даними КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва, за спірний період позивачем було надано послуг на суму 3 632 883,85 грн., а не 5 057 356,02 грн., як вказує в своїх розрахунках до позовної заяви позивач. За цей же період відповідачем було сплачено 3 728 070,28 грн., а не 3 819 311,02 грн. Переплата становить 95 186,43 грн.

Тобто, позивач - ПАТ «АК «Київводоканал»враховує обсяги холодної води, що йде на підігрів, які не визнаються відповідачем -КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва як такі, що не є предметом договору №03910/2-02 на послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно з статутом Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва, зареєстрованого Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 06.10.2001 р. за №00001, КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва створене рішенням новоутвореної Дарницької районної в м. Києві ради від 26.09.2001 р. №14. Підприємство є правноступником прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів Державного коммунального управління житлового господарства Харківського району м. Києва та Державного коммунального підприємства по утриманню житлового фонду Дарницького району міста Києва.

Відповідно до п. 3.1. статуту, підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснення контролю за додержанням встановленого порядку використання житлових і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Предметом діяльності підприємства, зокрема, є укладання угод з підприємствами коммунального господарства та іншими організаціями на забезпечення житлового фонду водою, теплом, газом, електричною енергією, а також надання інших комунальних послуг.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про теплопостачання», господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуваню в порядку, встановленому законом.

КП «УЖГ»Дарницького району не має ліцензії на приготування гарячої води (так само як і технічних можливостей), така діяльність не передбачена статутом підприємства, тому КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва таку діяльність не здійснює.

Відповідно до статтей 1, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 27.06.2008 р. № 190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Крім цього, у останньому абзаці пункту 6.1 вказаних Правил зазначено, що насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудованих до них. які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником. Виробник комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відшкодовує теплопостачальним організаціям витрати на експлуатацію насосних агрегатів.

Постачання гарячої води регулюється Законом України В«Про теплопостачанняВ» , за яким теплогенеруюча або теплопостачальна організація укладає окремий договір купівлі-продажу теплової енергії з власником відповідного майна або юридичною особою, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договори на надання житлово - комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Судом встановлено, що позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а АЕК В«КиївенергоВ» - є виробником та постачальником послуг з опалення та підігріву питної води. Таким чином, споживання АЕК В«КиївенергоВ» послуги з водопостачання має здійснюватися на підставі договору з ПАТ В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» .

Листом Головного управління з питань цінової політики від 02.08.2007 № 09050/2-1667 роз'яснено, що виставляння ПАТ "АК "Київводоканал" платежів за холодну воду, що використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води, є порушенням законодавства.

У листі позивача до КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва вих. №1986/12 від 21.08.2008 р. зазначено, що АК «Київенерго», на виконання рішення Київської міської ради ІV сесії V скликання від 26.04.2007 р. №474/1135 «Про деякі питання використання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває у володінні та користуванні Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.09.2007 р. №1220 «Про укладення договору на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання»і у відповідності із статтею 19 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання», АК «Київенерго»зобов'язана укласти договори з ПАТ «АК «Київводоканал»на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуг з постачання гарячої води. З метою виконання згаданих вище рішення та розпорядження, після тривалих перемовин з АК «Київенерго»щодо узгодження типового договору, у грудні 2007 р. -січні 2008 року ВАТ «АК «Київводоканал»було направлено на адресу АК «Київенерго»1040 договорів (на 1040 центральних теплових пунктів) на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води. Станом на 20.08.2008 р. такі договори, а також відповідні угоди з житловими організаціями всіх форм власності та споживачами -юридичними особами, з боку АК «Київенерго»не укладені. З іншого боку житлові організації всіх форм власності відмовляються документально підтверджувати факт отримання послуги з постачання холодної питної води для потреб гарячого водопостачання, не оформляють відповідні додаткові угоди, акти виконаних робіт, інші первинні документи. Враховуючи викладені вище обставини, позивач просить відповідача дати відповідні доручення щодо термінового укладення угод між АК «Київенерго»та відповідачем.

У наступному листі вих. №08-10-1/3792 від 29.11.2006 р. позивач просить відповідача направити до Розрахункового департаменту ВАТ «АК «Київводоканал»для укладення додаткової угоди про визначення обсягів холодної води для підігріву до основного договору від 10.03.2004 р. №03910/2-02.

У відповідь на даний лист, начальник КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва повідомив, що на балансі КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва немає центральних теплових пунктів і підприємство не являється виробником гарячої води. На виконання п. 4 доручень протоколу засідання міського штабу з питань підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2006-20078 років від 29.09.2006 р., необхідно звернутися до АК «Київенерго», яка є власником ЦТП і виробником гарячої води та заключити договір на холодну воду, яка використовується для приготування гарячої води.

В матеріалах справи містяться додаткові угоди до договору № 03910/2-02 від 10.03.2004 р., які не підписані представниками відповідача і тому не можуть вважатися належними доказами у справі.

Отже, договором №03910/2-02 від 10.03.2004 р. не передбачено надання такої послуги, як «постачання холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води». Даної позиції дотримується і Вищий господарський суд у справі №7/222 від 10.03.2011 р., у справі №1/394, у справі №23/490, у справі №49/78, у справі №42/201,у справі №52/154, ін.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за постачання відповідача питною водою на підігрів є необґрунтованими.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачу були відкриті додаткові рахунки для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води без укладання та внесення відповідних змін до договору. При цьому до загальної суми наданих послуг, окрім холодної води, відповідачу була включена сума за питну воду, що йде на підігрів.

При укладенні ПАТ «АК «Київводоканал»договору з КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва, позивач присвоїв абоненту коди (особові рахунки): 2-493, 2-498, 2-502, 2-554, 2-556, 2-558, 2-559, 2-566, 2-570, 2-632, 2-944.

Відповідно до п.п. 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, абонентами, що користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах, тобто, на один договір -відкривається один рахунок.

Між тим, як установлено розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, відповідачеві було присвоєно окремі особові рахунки (абонентські картки) № 2-50493, 2-50498, 2-50502, 2-50558, 2-50566, 2-50632, 2-50570, 2-50944, 2-40493, 2-40554, 2-40556, 2-40559, 2-40570, за якими ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» щомісячно нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої води, спожитої КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва.

Отже, судом встановлено, що ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»було відкрито додаткові рахунки без укладення договору або внесення відповідних змін до договору № 03910/2-02 від 10.03.2004 р.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 19 вказаного закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»послужи з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

В період, заборгованість за який заявлена до стягнення, діяли як Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, так і Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, і, відповідно до статті 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»вони є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання. Вищезазначені правила підлягають застосуванню до спірних правовідносин у ті періоди, в які вони діяли.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено пунктами 1.10 і 12.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Пунктами 1.3. і 12.2. вказаних Правил встановлено, що абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими правилами.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що визначення вартості наданих послуг в рамках спірного договору повинно здійснюватись виходячи з даних показників лічильника, зареєстрованого за абонентськими номерами 2-493, 2-498, 2-502, 2-554, 2-556, 2-558, 2-559, 2-566, 2-570, 2-632, 2-944, а позовні вимоги про стягнення з позивача грошових коштів за договором згідно приладу обліку води за абонентськими номерами 2-50493, 2-50498, 2-50502, 2-50558, 2-50566, 2-50632, 2-50570, 2-50944, 2-40493, 2-40554, 2-40556, 2-40559, 2-40570 є неправомірними, оскільки прилади обліку, яким присвоєно абонентські номери 2-50493, 2-50498, 2-50502, 2-50558, 2-50566, 2-50632, 2-50570, 2-50944, 2-40493, 2-40554, 2-40556, 2-40559, 2-40570 не стосується взаємовідносин сторін по спірному договору.

Така ж правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду міста Києва від 18.02.2009 р. у справі №7/754-33/3, від 12.04.2011 р. у справі №23/490, від 17.11.2011 р. у справі №52/567, від 10.03.2011 р. у справі №7/222, від 01.10.2009 р. у справі №1/103, ін.

Судом також встановлено, що в доданих ПАТ «АК «Київводоканал»до матеріалів справи копіях актів про зняття показань з приладу обліку зазначаються особові рахунки: 2-109-10, 2-117-51, 2-114-5, 2-115-2, 2-121-7, 2-125-99, 2-120-7, 2-128-1, 2-122-76, 2-123-81, 2-122-23, 2-127-1, 2-118-70, 2-109-5, 2-116-9, ін., які взагалі не передбачені договором №03910/2-02 від 10.03.2004 р.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що для з'ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, господарський суд призначив у справі №7/605-18/148 проведення судово-економічної експертизи.

У висновку №85 судово-економічної експертизи у господарській справі №7/605-18/148 зазначалося, що в період на з листопада 2008 року -по січень 2009 року для визначення вартості наданих послуг ПАТ «АК «Київводоканал»застосовувалися тарифи, затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 р. №1127 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»(розпорядження №1127 діяло з 01.09.2007 р. по 31.05.2009 р.)

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.07.2007 р. №978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (населення)»були встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам -виробникам комунальної послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, в тому числі АК «Київенерго»і ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль»- на теплових пунктах АК «Київенерго»в зоні теплопостачання ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль», і виконавцям цих послуг інших форм власності.

Пунктом 3 цього розпорядження передбачено наступне: виконавцям послуг централізованого опалення і постачання гарячої води проводити розрахунки зі споживачами відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630.

У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між виконавцем та виробником регулюються окремим договором за істотними умовами, як передбачено статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Судовий експерт, враховуючи неврегульованість господарських відносин між КП «УЖГ»Дарницького району міста Києва та ПАТ «АК «Київводоканал»за договором №03910/2-02 від 10.03.2004 р. з постачання води на підігрів, надав відповіді на поставлені судом запитання визначали окремо кількість наданих послуг згідно документів КП «УЖГ»Дарницького району (без врахування холодної води на підігрів) та окремо кількість наданих послуг згідно документів ПАТ «АК «Київводоканал»(з врахуванням холодної води на підігрів).

Враховуючи те, що судом уже встановлено, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за постачання відповідача питною водою на підігрів є необґрунтованими, суд приймає до уваги відповіді, в яких здійснено розрахунки без врахування обсягів води на підігрів.

Тому суд встановлює, що КП «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва отримало від ПАТ «АК «Київводоканал»послуги з водопостачання та водовідведення згідно з договором №03910/2-02 від 10.03.2004 р. за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2009 р. у кількості 3 379 379,48 куб. м.

Вартість послуг з водопостачання та водовідведення, отриманих КП «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал»відповідно до умов договору №02910/2-02 від 10.03.2004 р. за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2009 р. складає 3 632 883,03 грн.

Розмір сплачених грошових коштів на поточний рахунок ПАТ «АК «Київводоканал»на виконання договору №03910/2-02 від 10.03.2004 р. за період з 01.11.2008 р. по 01.02.1009 р. складає 3 728 070,24 грн.

Тобто, у відповідача немає заборгованості перед позивачем. Переплата по договору становить 95 187,21 грн.

Отже, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 27.03.2012 р.