Рішення

від 09.04.2012 по справі 10/5014/572/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа № 10/5014/572/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційне підприємство "Металіст", м. Макіївка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрборуметал", м. Луганськ

про стягнення 90 294 грн. 41 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., провідний юрисконсульт, довіреність № 46/12-11 від 01.12.2011;

від відповідача - ОСОБА_2 представник за довіреністю №б\н від 01.03.2012.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 04.04.2012 оголошено перерву до 09.04.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 90 294 грн. 41 коп.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні за необґрунтованістю, посилаючись на те, що договору, за яким ТОВ "Укрборуметал" брало на себе зобов‘язання прийняти та оплатити суму на користь позивача, між сторонами не укладалося.

04.04.2012 Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача та грошові кошти на рахунках, в тому числі на поточному рахунку № 2600312210062 в АБ «Укркомунбанк». Заява обґрунтована тим, що Відповідач не бажає сплачувати борг, тому є підстави вважати, що Відповідач намагатиметься відчужувати майно та зняти кошти з рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

ЗАО "Виробничо-комерційне підприємство "Металіст" (назву якого змінено на ПрАТ "Виробничо-комерційне підприємство "Металіст" - Позивача у справі) передало ТОВ "Укрборуметал" (Відповідачу у справі) товар та послуги на загальну суму 110294 грн. 41 коп. за такими документами:

видаткова накладна № М-00001935 від 05.11.2010 сума 30964 грн. 37 коп.

видаткова накладна № М-0002069 від 14.12.2010 сума 31149 грн. 90 коп.

видаткова накладна № М-0002070 від 14.12.2010 сума 34660 грн. 80 коп.

видаткова накладна № М-00000088 від 31.01.2011 сума 11776 грн. 00 коп.

видаткова накладна № М-00330 від 14.04.2011 сума 343 грн. 34 коп.

акт здачі - приймання робіт (послуг) від 31.12.2010 сума 1400 грн. 00 коп.

Відповідач прийняв ці товари та послуги, що підтверджується підписами і печатками Відповідача на вказаних документах. Вказані операції відображені також в податкових накладних та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних як Позивача так і Відповідача.

Відповідач провів часткову оплату за товар, переданий за видатковою накладною № М-00001935 від 05.11.2010 в загальній сумі 20000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.12.2010 на суму 10000 грн. 00 коп. та від 30.03.2011 на суму 10000 грн. 00 коп.

Наявність вказаних господарських операцій також відображена в акті звірення від 18.07.2011, що підписаний директорами сторін та скріплений їх печатками.

Позивач на обґрунтування позову посилається на те, що згідно ст.ст. 640, 641, 642 Цивільного кодексу України (ЦК України) між сторонами виникли договірні відносини, та в силу ст. ст. 525, 526,530 ЦК України у Відповідач виникло зобов'язання оплатити переданий товар, послуги, який ним не повністю виконано, тому виникла заборгованість в сумі 90 294 грн. 41 коп.

Відповідач зазначає, що між сторонами існували інші договірні відносини, проте передача товару, послуг за вищевказаними документами, здійснювалась безпідставно, договору, за яким ТОВ "Укрборуметал" брало на себе зобов‘язання прийняти та оплатити суму на користь позивача, між сторонами не укладалося.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Презумпція правомірності правочину встановлена ст. 204 ЦК України. Відповідно до ст. 205 цього кодексу павочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Так, Позивачем передано товар, послуги певного асортименту за певною ціною, Відповідачем їх прийнято, та частково проведено оплату, що не заперечується Відповідачем, тобто вчинено дії, що свідчать про укладення договору купівлі –продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Можливість укладення договору у спрощений спосіб передбачено також ст. 181 ГК України.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Клопотання Позивача про забезпечення позову відхиляється з огляду на таке: Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити, передбачені статтею 67 цього Кодексу, заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивач обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів тим, що Відповідач не визнає позовні вимоги. Відповідно до ст. 22 ГПК України Відповідач має право заперечувати проти доводів Позивача, проте Відповідач не ухиляється від виконання від вчинення дій, покладених на нього судом, з'являється в судові засідання, виконує всі вимоги суду щодо надання необхідних документів, тобто вживає заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому, суд вважає, що відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34 ,44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрборуметал", м. Луганськ, вул. Звейнека, 145, ідентифікаційний код 34642167 на користь Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційне підприємство "Металіст", м. Макіївка Донецької області, вул. Антропова, 17, ідентифікаційний код 02972606 заборгованість у сумі 90294 грн. 41 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1805 грн. 89 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 17.04.2012.

Суддя Т.М.Мінська