Рішення

від 10.04.2012 по справі 5026/1716/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року Справа № 16/5026/1716/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Маріс Лтд"

до Закритого акціонерного товариства "Шполатехагро"

про визнання відсутнім права у відповідача та за зустрічним позовом про стягнення боргу

у тексті рішення сторони визначені позивач та відповідач як за первісним позовом.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання відсутнім права у відповідача ЗАТ "Шполатехагро" вимагати у позивача сплати на його користь грошових коштів за виконані роботи на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року в сумі 10 200,00 грн., яка є частиною від суми вимоги у розмірі 2 907 284,79 грн. Заявою від 29.08.2011 року (а.с. 57 том 1) позивач просить визнати відсутнім право у відповідача вимагати сплати 2 907 284,79 грн. (прийнято ухвалою від 19.09.2011 року). В ході розгляду справи представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

На заперечення проти позову відповідачем заявлено зустрічний позов (прийнятий ухвалою від 19.09.2011 року) про стягнення з позивача на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року між сторонами коштів за виконані роботи в сумі 2 292 076,82 грн., який представники відповідача в ході розгляду справи підтримували повністю та просили їх задовольнити (а.с. 28 том.1). В останньому засіданні представник відповідача по справі зменшив розмір позовних вимог за зустрічним позовом до стягнення лише 446 042,00 грн. за підписаними сторонами актами прийняття-передачі виконаних робіт до договору № 205 від 17.09.2011 року між сторонами, що суд прийняв до розгляду.

В ході розгляду справи з'ясувалося, що відповідач змінив назву на Приватне акціонерне товариство "Шполатехагро", а тому відповідача слід замінити на Приватне акціонерне товариство "Шполатехагро", про що прийняти ухвалу в порядку ст. 25 ГПК України.

За результатами розгляду справи вбачається, що спір між сторонами виник з мотивів, що позивач залишився не задоволеним якістю врожаю, який було отримано зі оброблених відповідачем полів та вважає, що не повинен за договором № 205 від 17.09.2009 року оплачувати ніякі роботи, виконані для нього відповідачем.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та інших учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що у задоволенні первісного позову позивачу слід відмовити повністю, а зменшений зустрічний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

По первісному позову:

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 17.09.2009 року було укладено договір № 205 на виконання агротехнічних робіт, за умовами якого позивач, як замовник і відповідач, як виконавець, домовилися, що відповідач приймає на себе обов'язок виконати на сільгоспугіддях позивача агротехнічні роботи на власному топливі (додаток № 1 до договору а.с. 40 том 1):

- дискування дисковою бороною в один слід на площі 849,0 га;

- передпосівна підготовка ґрунту дискатором на площі 884,0 га;

Загальна вартість цих робіт згідно додатку становить 446 042,00 грн., а загальна сума договору - 1 500 000,00 грн. (п. 2.3. договору).

Роботи відповідач виконує як власною, так і орендованою сільгосптехнікою та навісним обладнанням, або тими, які належать позивачу.

Сторонами в розділі 3 договору погоджено, що розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних агротехнічних робіт за підписом обох сторін, протягом 5 банківських днів з моменту оформлення акту, але не пізніше 30.10.2010 року. При цьому початком виконання агротехнічних робіт є день підписання сторонами акту готовності ґрунту полів позивача до виконання заявлених робіт, а датою завершення робіт вважається підписання сторонами акту приймання-передачі виконаної роботи за умови її належного виконання. Під час виконання агротехнічних робіт акти приймання-передачі їх виконання складаються подекадно ( розділ 4 договору).

Згідно п. 5.6. та 6.6. договору сторони повинні з кожного боку призначити свого уповноваженого представника для контролю дотримання агротехнічних строків, якості виконання робіт, схоронності техніки, витрачання пального та ін.

Додатком № 1 до договору сторонами було продовжено дію договору до 31.12.2010 року ( а.с. 16 том 1).

Рішенням у справі господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 року № 11/5026/2374/2011 було відмовлено у позові ТОВ "Лайт Маріс Лтд" до ЗАТ "Шполатехагро" про визнання недійсним додатку № 1 до договору № 205 від 17.09.2009 року, а в частині вимог про визнання актів приймання-передачі недійсними провадження припинено. Постановою КАГС від 27.02.2012 року рішення змінено і у позові відмовлено за всіма позовними вимогами. Рішення судів були обґрунтовані тим, що підстав для визнання недійсним додатку № 1 до договору із переліком робіт до виконання не було, а акти виконаних робіт не відносяться до актів, які мають обов'язковий до виконання характер ненормативних актів, а лише підтверджують виконання чи невиконання договору.

Учасники процесу не пред'явили суду оригінал постанови КАГС від 27.02.2012 року, але підтвердили результат вирішення спору у справі № 11/5026/2374/2011, викладений судом у даному рішенні.

Доказів недійсності договору № 205 від 17.09.2009 року сторонами у справу не надано і представники сторін в даній справі цей договір не оспорюють.

В ході розгляду справи судом із пояснень сторін було з'ясовано, що сторони розширено тлумачать свої права та обов'язки за договором та мають різне уявлення про результат, якого вони прагнули досягнути за результатами його виконання. За доводами позивача (а.с. 139 том 1, а.с. 71 том 2), він прагнув отримати якісний врожай на оброблених площах відповідачем, який обіцяв застосувати новітні технології обробітку ґрунту, якісне насіння, завдяки чому підніметься врожайність культур вище, ніж по регіону, а відповідач пояснив, що за договором він повинен був на користь позивача виконати лише передпосівну підготовку ґрунту, посів зернових культур, внесення засобів захисту рослин та зібрати врожай, але не брався забезпечувати, що врожай буде дуже високим. При цьому відповідач вказує, що сторони усно домовилися про те, що засівання та обробіток рослин і ґрунту буде проводитися за рахунок коштів відповідача у справі (а.с. 83-85 том 1), а позивач ці витрати в подальшому оплатить.

Судом було з'ясовано, що матеріальних доказів існування домовленостей сторін про всі роботи на полях позивача крім дискування та передпосівного обробітку ґрунту, у сторін немає. Сторони не мають навіть карти полів, обробіток яких проводився відповідачем; відсутні докази узгодження відбору сортів зерна для засіву, строків обробітку ґрунтів гербіцидами та їх види; не відомі точні умови, строки та підстави (які документи слід оформити) для розрахунків між сторонами за всіма видами робіт та немає доказів домовленості про те, хто із сторін збирає вирощений врожай.

Працівники обох сторін (агрономи, механізатори, трактористи і комбайнери) надали суду з цих питань суперечливі пояснення під звукозапис у судовому засіданні, але працівники ЗАТ "Шполатехагро" за ініціативою представника відповідача надали однотипні письмові пояснення у справу, які суд до уваги не приймає, оскільки ці пояснення судом не вимагалися.

В частині відносин сторін за межами обсягу робіт із дискування та передпосівної підготовки ґрунту суд вважає, що між підприємствами мали місце певні позадоговірні зобов'язання і взаємні майнові вимоги сторін з цього приводу умовами договору № 205 від 17.09.2009 року обґрунтовані бути не можуть, бо текст договору ніяких інших робіт крім дискування та передпосівного обробітку ґрунту і розрахунків лише за них, не передбачав.

За своїм юридичним змістом договір № 205 від 17.09.2009 року є договором підряду та відповідає положенням ст. 837, 843, 853 ЦК України - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Розділ ЦК про підряд не містить норм про регулювання і наслідки таких відносин замовника і підрядника, коли підрядник виходить за межі умов договору та виконує певні роботи власними матеріалами та на власний розсуд, а тому врегулювати відносини сторін, які не охоплені договором, умовами договору № 205 від 17.09.2009 року, суд не може.

Сторони також мають спір між собою про прийняття відповідальними працівниками позивача зерна і гербіцидів для їх внесення в грунт на підставі наданих односторонніх первинних документів відповідача у справу.

Як вказано вище, позивач заявив позов про визнання відсутнім права відповідача ЗАТ "Шполатехагро" вимагати сплати на його користь у позивача грошових коштів за виконані роботи на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року в сумі 2 907 284,79 грн.

Дану суму вимог позивач взяв із тексту відзиву на позов відповідача до справи № 07/5026/1269/2011 за позовом ТОВ "Лайт Маріс Лтд" до ЗАТ "Шполатехагро" про стягнення збитків у розмірі 3 853 226 грн. внаслідок надання відповідачем неякісних послуг за договором між сторонами № 205 від 17.09.2009 року (а.с. 17 том 2). В тексті відзиву на позов відповідач заперечував проти позовних вимог позивача тим, що він сам має перед відповідачем борг у сумі 466 224,46 грн. за виконані агротехнічні роботи та 2 441 060,33 грн. за послуги по вирощуванню кукурудзи та соняшника.

За даними діловодства суду, зустрічний позов у справі № 07/5026/1269/2011 про стягнення 2 907 284,79 заявлено не було. Ухвалою від 12.08.2011 року позов ТОВ "Лайт Маріс Лтд" до ЗАТ "Шполатехагро" про стягнення збитків у справі № 07/5026/1269/2011 було залишено без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України.

У відповідності до ст. 1 ГПК України, зацікавлені особи до господарського суду звертаються за захистом свого порушеного права, або охоронюваного законом інтересу. Факт порушеного права повинен бути в наявності як на момент звернення до суду, так і на момент розгляду спору.

У відповідності до ст. 20 ГК України, права та законні інтереси захищаються шляхом (зокрема) визнання наявності або відсутності прав. При цьому прямо не обмежується, що визнання відсутності права повинно стосуватися лише прав позивача, а не відповідача, а тому суд вважає належним способом захисту права заявлений позивачем позов про визнання відсутнім права відповідача вимагати на свою користь з позивача сплати коштів в сумі 2 907 284,79 грн. на підставі договору № 205 між сторонами.

Однак суд вважає, що у позивача відсутні докази того, що до нього дійсно було заявлено вимогу про сплату саме 2 907 284,79 грн. на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року між сторонами -- такої вимоги як окремого документу не існує, позов саме на цю суму до позивача в інших справах не заявлено, зустрічний позов із доводами про існування такого боргу у справі № 07/5026/1249/2011 ще не є вимогою про сплату боргу і крім того, у даній справі відповідач заявив зустрічний позов на іншу суму - 2 292 076,82 грн. Позивач з урахуванням розміру зустрічного позову, суму боргу у своїх позовних вимогах не скорегував та розбіжності цих сум не пояснив.

З урахуванням зменшення відповідачем своїх вимог за зустрічним позовом до стягнення лише 446 042,00 грн., суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 2 907 284,79 грн. на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року між сторонами на момент прийняття рішення не існує взагалі. Суд також вважає неможливим якимось чином розривати вказану позивачем суму вимог 2 907 284,79 грн. та розглядати цю вимогу лише у якійсь частині.

З цих підстав у задоволенні позову про визнання відсутнім права відповідача на стягнення саме 2 907 284,79 грн. на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року позивачу слід відмовити повністю за недоведеністю існування такої вимоги.

В частині зустрічного позову судом було встановлено наступне:

Відповідач заявив зустрічний позов про стягнення з позивача на підставі договору № 205 від 17.09.2009 року 2 292 076,82 грн. ( а.с. 28 том 1), які складаються із 446 042,00 грн. вартості робіт з дискування та передпосівної підготовки ґрунту згідно додатку № 1 до договору; 477 093,60 грн. вартості насіння соняшника та кукурудзи; 154 681,44 грн. вартості гербіцидів; 286 780,50 грн. вартості робіт з посіву соняшнику та кукурудзи; 252 626,26 грн. вартості робіт з внесення гербіцидів; 521 428,63 грн. вартості робіт з внесення гербіцидів.

При цьому, як вже з'ясовано судом, умовами договору № 205 на виконання агротехнічних робіт від 17.09.2009 року було передбачено лише, що відповідач на користь позивача виконує роботи з дискування дисковою бороною в один слід та передпосівну підготовку ґрунту. Загальна вартість цих робіт згідно додатку № 1 до договору ( а.с. 40 том 1 ) становить 446 042,00 грн. з ПДВ. Оплата цих робіт згідно п. 3.1. договору проводиться на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних агротехнічних робіт протягом 5 днів після оформлення акту, але не пізніше 30.10.2010 року.

В ході розгляду справи позивачем було звернуто увагу суду на недостовірні дані щодо площ земельних ділянок, які оброблялися відповідачем. Так, у додатку № 1 до договору ( а.с. 40 том ) максимальний розмір площ позивача вказано 884 га., на такому ж обсязі полів проведено обробіток ґрунту і за актами прийняття-передачі виконаних робіт ( а.с. 41-44 том 1). Однак позивач надав суду довідку відділу Держкомзему у Катеринопільському районі від 09.02.2012 року № 252 про те, що за позивачем в адмінмежах Бородецької сільської ради рахується лише 850,55 га ріллі.

При цьому у розрахунку збитків від збирання врожаю за підписом директора позивача ( а.с. 73 том 1) загальна площа засіяних кукурудзою та соняшником полів позивача складає 873 га, а у акті звірки між сільським головою та позивачем (а.с. 74 том 1) вказано, що рілля у позивача становить лише 856,42 га.

Такі розбіжності загального розміру земельних ділянок за матеріалами справи представник позивача пояснити не зміг. Достовірних доказів того, якого ж загального розміру земельні ділянки знаходилися у користуванні позивача станом на час виконання договору № 205, позивачем у справу не надано, хоча ці відомості знаходяться виключно у нього.

Відповідальність за розбіжності у власних площах земельних ділянок суд покладає на позивача і вважає, що оскільки акти виконаних робіт ним добровільно підписані з урахуванням максимального розміру земельних ділянок 884 га, то саме в цих обсягах позивач і повинен оплачувати роботи.

Сторони не змогли пояснити суду, хто складав договір № 205 від 17.09.2009 року, де максимальна площа полів позивача визначена у розмірі 884 га і цей договір підписали обидві сторони. Суд вважає не логічним вважати, що обсяг полів вписав у договір відповідач, як виконавець ( а не замовник) робіт по договору.

Обома керівниками сторін було підписано чотири акти прийомки-передачі виконаних робіт за договором № 205 ( а.с. 41-44 том 1), з яких вбачається, що дискування було проведено на площі полів у 849 га ( 290+559), а передпосівний обробіток ґрунту на площі 884 га. (519+365). При цьому жодна із сторін не заперечила, що такі акти в дійсності підписані не були. Присутній у попередніх судових засіданнях директор сторони позивача Марюхна О.І. особисте підписання ним вказаних актів підтвердив.

Суд відхиляє заперечення позивача про те, що через розбіжності у площах земельних ділянок договір стає не зрозумілим в питанні, де відповідач повинен був виконувати сільськогосподарську роботи, а тому договір № 205 від 17.09.2009 року стає безпредметним та не породжує права вимоги у відповідача на оплату послуг. Суд вважає, що акти приймання - передачі виконаних робіт за підписами обох сторін вже підтверджують, що формулювання умов договору було достатнім і зрозумілим для того, щоб договір сторонами виконувався. Саме по собі підписання додатку № 1 до договору та актів приймання-передачі робіт до договору у м. Шпола не може свідчити, що у позивача знаходилися земельні ділянки саме у м. Шпола (а насправді їх там немає), оскільки такий зв'язок із норм чинного законодавства не випливає.

Як вказано вище, згідно п. 3.1. договору № 205, підписання актів здачі - приймання виконаних робіт є підставою для їх оплати протягом 5 днів після складення та не пізніше 30.10.2010 року. Відповідач зменшив свої позовні вимоги до стягнення лише 446 042,00 грн. вартості виконаних робіт із дискування та передпосівної підготовки ґрунту на підставі підписаних сторонами чотирьох актів прийомки-передачі виконаних робіт від 25.09.2009 року та від 05.10.2009 року. Строк виконання зобов'язання по оплаті робіт за цими актами є таким, що настав і доказів розрахунку позивач суду не надав.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов"язання повинні виконуватися належним чином та у відповідності до умов договору.

Позивач заперечив проти оплати отриманих послуг за вказаними актами з мотивів, що роботи із дискування та передпосівного обробітку ґрунту є лише частиною робіт, про які домовлялися сторони і вони повинні були забезпечити якісний і високий врожай соняшнику та кукурудзи. Оскільки гарного врожаю позивач не отримав, то і оплачувати за договором № 205 будь-які роботи на користь відповідача він не повинен.

Суд не погоджується із такими доводами і вважає, що оскільки договором № 205 між сторонами прямо було передбачено подекадне складення актів виконаних робіт (п. 4.3.) і ці акти є підставою для проведення розрахунків ( п. 3.1.), то позивач безумовно повинен провести оплату за підписаними обома сторонами актами.

Питання оцінки якісності врожаю як підстави оплати виконаних агротехнічних робіт знаходиться поза межами домовленостей сторін за договором № 205 від 17.09.2009 року, як вже встановив суд.

В ході розгляду справи, до часу зміни розміру зустрічних позовних вимог, ухвалою від 10.11.2011 року (а.с. 140 том 2) суд призначав експертизу для вирішення питань щодо дотримання відповідачем технології обробітку землі та вирощування сільськогосподарських культур та чи знаходиться порушення цієї технології у прямому причинному зв'язку із втратами врожаю.

ДУ Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, якому бо доручено експертизу, цієї експертизи провести не зміг через відсутність компетенції ( ас. 148 тм 2).

Після поновлення провадження у справі позивач знову поставив питання про призначення цієї ж експертизи для передачі її на виконання іншим установам. З урахуванням того, що відповідач зменшив розмір своїх зустрічних позовних вимог і обмежив їх лише вартістю підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт по договору № 205 від 17.09.2009 року і суд вважає, що питання оцінки причин отримання позивачем неякісного врожаю знаходиться поза межами домовленостей за цим договором, яким обидві сторони обґрунтовують свої взаємні позовні вимоги, і за межами предмету доказування по зменшеному зустрічному позову, то суд вважає, що потреба у проведенні експертизи по тих самих питаннях вже є такою, що відпала.

Доводи представника позивача про те, що ухвала суду від 10.11.2011 року про призначення експертизи таким чином залишається не виконаною і повинна бути виконана повторно за будь-яких обставин, суд відхиляє, оскільки питання, які ставилися судом в ухвалі від 10.11.2011 року вже не стосуються скорегованого зустрічного позову та не вплинуть на висновок суду по первісному позову. Клопотання позивача від 09.04.2012 року про виконання експертизи іншою експертною установою судом відхилене.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні первісного позову з мотивів не доведеності існування вимоги про сплату 2 907 284,79 грн., а зменшений зустрічний позов задовольнити повністю і стягнути з позивача на користь відповідача 446 042,00 грн. за виконані роботи згідно договору № 205 від 17.09.2009 року.

На підставі ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання первісного позову повністю покладаються на позивача, а за розгляд зустрічного позову з позивача на користь відповідача слід стягнути 4 460,42 грн. на відшкодування державного мита і 45,90 грн. на відшкодування витрат на ІТЗ.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Лайт Маріс Лтд" (ідентифікаційний код 35158983, м. Черкаси, вул. Енгельса, 35 кв. 41) на користь Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" (ідентифікаційний код 32715534 м. Шпола, вул. Лебединська, 131) -- 446 042,00 грн. за виконані роботи згідно договору № 205 від 17.09.2009 року та 4 460,42 грн. на відшкодування державного мита і 45,90 грн. на відшкодування витрат на ІТЗ за розгляд зустрічного позову.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повний текст рішення підписано 12 квітня 2012 року

Суддя Н.М. Спаських