Рішення

від 10.04.2012 по справі 5009/903/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/32/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа № 5009/903/12

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пл. Маяковського, 1) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) Позивач Концерн «Міські теплові мережі»(юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка»(69005,

м. Запоріжжя, бул. Центральний, 26)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_1. -посвідчення № 347 від 26.12.2011 р.

від позивача : ОСОБА_2. -довіреність № 03/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача: Чубич В.І. -голова правління -витяг з протоколу від 01.09.2011 р.,

ОСОБА_3 -довіреність № 1 від 12.03.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району міста Запоріжжя звернувся в господарський суд із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради в особі Концерну «Міські теплові мережі»про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка»суми 162711,27 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200705 від 01.01.2008 р.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилався на те, що в ході проведеної перевірки, було встановлено, що на виконання умов укладеного між Концерном В«МТМВ» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка»договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200705 від 01.01.2008 р., за період з лютого 2011 року -по жовтень 2011 р. Концерном В«МТМВ» було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 195475,07 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію в повному обсязі не розрахувався. Часткова оплата за Договором відбулась лише в сумі 32763,80 грн. Станом на дату подання позову, борг відповідача за спірний період становив 162711,27 грн. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530, 625 ЦК України та 1, 2, 193, 232, 276 ГК України прокурор просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10.04.2012 р.

За клопотанням представників прокуратури та сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із письмовою заявою за вих. № 27/34-125 від 06.04.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог до суми 142711,27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що вказана заява позивача не суперечать приписам статті 22 ГПК України, заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом.

За таких обставин, предметом позову є вимога про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка» суми 142711,27 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200705 від 01.01.2008 р.

Також, в судовому засіданні представником прокуратури було підтримано заявлене у позовній заяві клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

Відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка» - письмовий відзив на позовну заяву суду не надав, проте, його представник, який був присутній у судовому засіданні, борг за Договором визнав. Підтвердив, що станом на дату слухання справи 10.04.12р. борг відповідача перед позивачем складає 142711,27 грн. Пояснив, що причиною неналежного виконання договірних зобов'язань є погіршення фінансового стану підприємства.

В судовому засіданні 10.04.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2008 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка» (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 200705 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Пунктом 6.6.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно із п. 6.6.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10-го по 12-е число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Як встановлено судом, подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії від 28.02.2011 р. на суму 56480,50 грн., від 31.03.2011р. на суму 53230,52 грн., від 30.04.2011 р. на суму 27251,39 грн., від 31.05.2011 р. на суму 8175,26 грн., від 30.06.2011 р. на суму 8175,26 грн., від 31.07.2011 р. на суму 8175,26 грн., від 31.08.2011 р. на суму 8175,26 грн., від 30.09.2011 р. на суму 8175,26 грн. та від 31.10.2011 р. на суму 17636,36 грн., всього на суму 195475,07 грн.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були виставлені позивачем, в період з лютого 2011 р. по жовтень 2011 р. рахунки за постачання теплової енергії, а саме рахунки № 200705: за лютий 2011 р. від 28.02.2011 р. на суму 56480,50 грн., за березень 2011р. 31.03.2011 р. на суму 53230,52 грн., за квітень 2011 р. від 30.04.2011 р. на суму 27251,39грн., за травень 2011 р. від 31.05.2011 р. на суму 8175,26 грн., за червень 2011 р. від 30.06.2011 р. на суму 8175,26 грн., за липень 2011 р. від 31.07.2011 р. на суму 8175,26грн., за серпень 2011 р. від 31.08.2011 р. на суму 8175,26 грн., за вересень 2011 р. від 30.09.2011 р. на суму 8175,26грн. та за жовтень 2011 р. від 31.10.2011 р. на суму 17636,36 грн., всього на суму 195475,07 грн.

Отримання вказаних актів та рахунків відповідачем не заперечується.

Неодноразово на адресу відповідача позивач надсилав листи (вих. № 05/1219-юр від 18.10.2011 р., № 05/152-юр від 14.02.2011 р., № 05/504-юр від 16.05.2011 р. та № 05/103-юр від 16.01.2012 р.), з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість.

Однак, відповідач, оплату отриманої теплової енергії у повному обсязі не здійснив.

За змістом позовної заяви, за даними позивача, станом на дату складання позовної заяви, часткова оплата за Договором складала суму 32763,80 грн., а відтак, сума основного боргу відповідача за Договором становила 162711,27 грн.

Разом з тим, як було пояснено позивачем у судовому засіданні, при складанні позовної заяви не було враховано здійснених відповідачем у лютому 2012 р. проплат на загальну суму 10000,00 грн. Крім того, після порушення провадження у справи, платежами, здійсненими 20.03.2012 р. на суму 5000,00 грн. та 22.03.2012 р. на суму 5000,00 грн., відповідачем було додатково частково погашено суму основного боргу в розмірі 10000,00 грн. Наведені обставини стали підставою для зменшення позивачем розміру позовної вимоги на суму 20000,00грн.

Позовні вимоги про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка» суми 142711,27 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200705 від 01.01.2008 р., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2011 р. по жовтень 2011 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 195475,07, у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2011 р. по вересень 2011 р. підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств, тобто, є погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману теплову енергію. Акт приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2011 р. з боку Споживача (відповідача) не підписаний, проте, враховуючи, що у встановлений п. 6.6.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлений Акт приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2011 р., письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Акту на адресу позивача не надходило, Акт приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2011 р., в силу дії умов п. 6.6.2 Договору, вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, станом на дату розгляду справи за заявлений до стягнення період відповідачем було сплачено лише 20000,00 грн., внаслідок чого у нього утворився основний борг за Договором за спірний період в сумі 142711,27 грн.

Доказів оплати 142711,27 грн. відповідачем суду надано не було.

Крім того, наявність у відповідача заборгованості за Договором у розмірі 142711,27 грн. підтверджується двостороннім Актом звірки взаєморозрахунків станом на 03.04.2012 р., який підписаний обома сторонами без зауважень, посвідчений печатками підприємств (копія акту долучена до матеріалів справи).

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 142711,27 грн.

Крім того, господарський суд Запорізької області відхиляє клопотання прокурора в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, як процесуально необґрунтоване, оскільки заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, які підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень (неможливості) виконання судового рішення. В даному випадку, не зазначено конкретне майно відповідача та його розрахункові рахунки, на які необхідно накласти арешт та не обґрунтовано, яким чином ці заходи забезпечуватимуть фактичну реалізацію мети його вжиття. Всупереч ст. 66 ГПК України жодних доказів у підтвердження факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, до суду заявником не надано. До того ж, піддані арешту кошти або майно слід обмежувати тільки розміром суми позову, проте прокурор просить накласти арешт на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на його розрахункових рахунках.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. В даному випадку спір був доведений до суду з вини відповідача, оскільки внаслідок несвоєчасного виконання ним грошового зобов'язання, прокурор в інтересах позивача змушений був звернутись до господарського суду за судовим захистом порушеного права. Таким чином, судові витрати у справі (судовий збір в сумі 2854,22 грн.) покладаються на відповідача,

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка»(69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 26, ЄДР 26249910, р/р № 26009872201 в АБ «Металург», МФО 313582) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) суму основного боргу в розмірі 142711 (сто сорок дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 27 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вознесенка»(69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 26, ЄДР 26249910, р/р № 26009872201 в АБ «Металург», МФО 313582) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206, з використанням параметру RR-83) суму 2854 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.04.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко