Рішення

від 20.03.2012 по справі 2-3474/11

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

cpg1251

2-3474/11

Справа № 2/508/1023/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого -судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лисенко Л.В., Кобець А.І.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель», Моторного ( транспортного ) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель», Моторного ( транспортного ) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на наступні обставини.

08 лютого 2010 року о 17 годині 30 хвилин у м. Волноваха на 140 кілометрі автошляху Донецьк-Маріуполь, ОСОБА_2 керуючи автомобілем ДЕО-СЕНС державний номер НОМЕР_3, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з транспортним засобом Daewoo Nexia державний номер НОМЕР_1, який стояв на узбіччі і належить йому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Відповідно до постанови Докучаєвського міського суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності від 29.03.2010 p., необхідною та достатньою причиною цієї дорожньо-транспортної пригоди було порушення ОСОБА_2, п. 12.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306).

Як вбачається з Полісу № ВС/8768629 ОСОБА_2, застрахував свою цивільно-правову відповідальність як власник автомобіля ДЕО-СЕНС державний номер НОМЕР_3 з 30.09.2009 р. до 29.09.2010 p. включно у Приватному акціонерному товаристві «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВЕГА». Сума відповідальності за цим договором склала 25500 грн., щодо майнової шкоди з франшизою 510 грн. та 51 тис. грн. щодо відшкодування шкоди життю та здоров'ю.

На його звернення до ПАТ «Страхова компанія «ВЕГА»щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля, співробітники пояснили, що компанія збанкрутіла та проходить процедуру банкрутства, саме тому звернення до них не призведе до виплати страхового відшкодування і запропонували йому звернутися до суду та стягнути матеріальну шкоду з ОСОБА_2

У зв'язку з тим, що він необізнана людина у юриспруденції, до нього звернувся ОСОБА_6, який відповідно до довіреності від 01.09.2010 p., був уповноважений ним представляти його інтереси перед органами ДАІ, проходити технічний огляд, керувати зазначеним транспортним засобом та запропонував йому допомогу щодо стягнення завданих йому збитків.

Так, лише у липні 2011 року ОСОБА_6., повідомив його що його зусилля щодо відшкодування завданих йому збитків виявилися марними та на підтвердження надав ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.03.2011 р., про залишення його позовної заяви без розгляду.

Таким чином, все це призвело до неправильного оформлення документів, щодо захисту його прав та законних інтересів з боку ОСОБА_6 та унеможливило стягнення завданих йому збитків.

Отже, відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»було зроблено запит відповідно до критеріїв пошуку - по ідентифікаційному коду, який був зазначений на полісі № ВС/8768629 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2, у розділі підписи сторін на печатки Страховика.

На вищевказаний запит було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 13.09.2011 p., відповідно до якого відомості щодо банкрутства ПАТ «Страхова компанія «ВЕГА»відсутні.

Ці докази змусили його скористатися своїм правом на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В результаті ДТП йому було завдано моральну шкоду.

Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Після дорожньо-транспортної пригоди він дуже хвилювався та нервував з приводу того, що пошкодження автомобіля були дуже значні, а після ДТП замість того щоб працювати у звичному для нього режимі, він вимушений був звертатися до страхової компанії та проводити автотоварознавче дослідження, щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Крім того, на тривалий час після ДТП йому та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, йому довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись.

Все це завдавало йому додаткових психологічних незручностей та знаходилось у причинно-наслідковому зв'язку з ДПТ, що відбулося 08 лютого 2010 року.

Враховуючи характер завданих незручностей, яких він зазнав внаслідок ДТП та інші зазначені вище обставини, він оцінює завдану йому моральну шкоду у 2 000 (дві тисячі гривень).

За змістом п. З, ч. 2, ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 22.3, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди в редакції від 16.11.2008 p., якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на це та враховуючи те, що моральна шкода завдана саме у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, виникає необхідність стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі гривень).

Окрім моральної шкоди, йому було завдано матеріальну шкоду, яка обґрунтовується наступним.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого, що було передбачено й у договорі страхування відповідальності ОСОБА_2

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик виплачує страхову суму за вирахуванням франшизи.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста мого автомобіля № 110210-881 від 15.02.2010 p., проведеного ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінщиків Фонду Держмайна України № 4781 від 19.07.2006 p.. сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5720, вартість матеріальних збитків по відновлювальному ремонту мого автомобіля склала 25024,36 (двадцять п'ять тисяч двадцять чотири гривні 36 копійок), що перевищує суму ліміту на 34 гривні, а отже залишок у розмірі 34 (тридцять чотири гривні) повинен відшкодувати ОСОБА_2, оскільки за ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Крім того на виконання ч. 5 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_2, була компенсована йому сума франшизи у повному обсязі.

Враховуючи це, з ОСОБА_2 має бути стягнуто 34,36 (тридцять чотири гривні 36 копійок) - сума матеріальної шкоди, а з ПАТ «Страхова компанія «ВЕГА»має бути стягнуто суму матеріальних збитків у розмірі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок).

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень), стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕГА», місцезнаходження: 83015, Донецька обл., м. Донецьк, Ворошиловський район, проспект Миру, буд. 13, ідентифікаційний код 32686137 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок), стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 34,36 (тридцять чотири гривні 36 копійок), стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 250,54 (двісті п'ятдесят гривень 54 копійки), 8,50 (вісім гривень 50 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120,00 (сто двадцять 00 копійок) ( а. с. 4-7 ).

Ухвалою суду від 29.11.2011 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині стягнення моральної шкоди у сумі 2000 гривень та матеріальної шкоди у сумі 34,36 гривень з відповідача ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України ( а. с. 70-71 ).

15 грудня 2011 року представником позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2011 року ( а. с. 74, 75, 76 ) надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій посилалася на наступне.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»подав клопотання про неналежність цієї страхової компанії як відповідача з посиланням на те, що страховиком за полісом № ВС/8768629 цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 як власник автомобіля ДЕО-СЕНС державний номер НОМЕР_5 було не ПрАТ «Страхова компанія «Вега», а Акціонерна страхова компанія «Вексель», з яким ПрАТ «Страхова компанія «Вега»уклала договір доручення лише на посередницькі дії подо укладення договорів та отримання страхових премій без обов'язків сплачувати за цими договорами страхові суми. На підтвердження цього клопотання було надано копії договору доручення, актів приймання бланків полісів, приймання виконаних робіт та платіжного доручення щодо перерахування страхової премії, сплаченої ОСОБА_2, у АСК «Вексель».

Представник позивача заявив клопотання про перерву у судовому засіданні з метою знайомлення з цими матеріалами для визначення позиції щодо подальшої реалізації своїх процесуальних прав стосовно зміни суб'єктного складу учасників процесу та позовних вимог до них. Таке клопотання було судом задоволено.

Ознайомившись із наданими документами виникла необхідність уточнити позовні вимоги. Відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має

право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦГІК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

У цій справі судовий розгляд не був розпочатий, про що свідчить журнал судового засідання.

Як вбачається із наданих відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Вега»при видачі полісу відповідачу ОСОБА_2 ця страхова компанія діяла не як страховик, а як страховий агент - повірений, набуваючи прав та обов'язків для страховика - АСК «Вексель».

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становив на момент укладення договору страхування 25 500 грн. на одного потерпілого. Франшиза склала 510 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У 4.22.1 ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста автомобіля позивача № 110210-881 від 15.02.2010 р. вартість матеріальних збитків по відновлювальному ремонту автомобіля склала 25024,36 (двадцять п'ять тисяч двадцять чотири гривні 36 копійок). ОСОБА_2 відшкодував у добровільному порядку 34,36 грн. - різницю між шкодою та лімітом відповідальності.

Сума невідшкодованих позивачу матеріальних збитків склала 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок).

Незважаючи на те, що позивачем та ОСОБА_2 були надані документи для отримання страхового відшкодування до АСК «Вексель», страхового відшкодування отримано не було.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Такого рішення позивач не отримував. Окрім цього, у цій ситуації відсутні підстави, передбачені у ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за яких страховик має право відмовити у страховому відшкодування.

Позивач двічі їздив до м. Києва та звертався у головний офіс АСК «Вексель»з питання причин невиплати страхового відшкодування, проте отримував відповідь, що у зв'язку із скороченням штатів знайти його справу вони не можуть.

Готуючи цю заяву та передивляючись судові рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, були виявлені судові рішення (зокрема, ухвала Апеляційного суду Тернопільської області у справі № 22-Ц-1002/11 від 14 липня 2011 р.), у яких зазначається, що постановою господарського суду м.Києва від 18.05.2010 року ACT "Вексель" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Заявити свої вимоги, які не підтверджені рішенням суду за відсутності рішення щодо їх визнання страховиком позивач не міг. У реєстрі судових рішень цієї постанови знайти не вдалося.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія (ст.20). Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та майна, приймає на себе Моторне (транспортне) страхове бюро України (п. ґч. 41.1 ст. 41).

За ч.б ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються.

У цій ситуації страховий випадок стався до постанови про банкрутство ACT "Вексель".

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (наприклад, ухвала від 13.07.2011 за позовом до ВАТ «Донецький металопрокатний завод», ухвала від 13.07.2011 р. за позовом до Особа 2, ухвала від 28 вересня 2011 за позовом до ЗАТ «Транспортна компанія «Ференс і К», ОСОБА_4, ОСОБА_5, АСК «Вексель», ухвала від 26.09.2011 р за позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТДВ «Міжнародна страхова компанія»). Верховного Суду України (наприклад, ухвала від 09.11.2011 за позовом до ЗАТ «Просто страхування», від 07.09.2011 за позовом до ТДВ СК «Кредо») за змістом положень ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик. Суд має вирішити питання про можливість відповідальності страхової компанії та про межі такої відповідальності та відповідно до цього визначити розмір шкоди, яка підлягає стягненню з заподіювана шкоди.

Просила суд виключити зі складу відповідачів приватне акціонерне товариство «Страхова компаній «Вега», притягти як співвідповідача акціонерну страхову компанію «Вексель»Код ЄДРПОУ: 20031391, адреса: 01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7. Засоби зв'язку: +38 (044) 5370660. +38 (044) 2123368, +38 (044) 2123423, факс: +38 (044)2122885, притягнути як третю особу без самостійних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, д.8; Засоби зв'язку: +38-044-239-2030 факс (автомат): +38-044-239-2031, прийняти уточнення позовної вимоги щодо стягнення відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок), стягнувши її на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2, у разі заявления ОСОБА_2 заяви про стягнення частини майнової шкоди, зазначеної у п.4, з акціонерної страхової компанії «Вексель», стягнути майнову шкоду, зазначену у п.4, солідарно з Акціонерної страхової компанії «Вексель»та ОСОБА_2, шляхом стягнення з Акціонерної страхової компанії «Вексель»страхової виплати за полісом № ВС/8768629 цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2, а з ОСОБА_2 залишок майнової шкоди, не покритої страховою виплатою, розподілити судовий збір у сумі 250,54 грн., 8,50 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120,00 грн. між ОСОБА_2 та Акціонерною страховою компанією «Вексель»пропорцодо розміру стягнутої майнової шкоди ( а. с. 77-80 ).

Ухвалою суду від 15 грудня 2011 року змінено первісного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Вега»на належного відповідача АСК «Вексель»та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель»про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне ( транспортне ) страхове бюро України ( а. с. 83-84 ).

08.02.2012 року представник позивача ОСОБА_10, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 07.11.2011 року ( а. с. 59 ) надав до суду заяву про залучення співвідповідача та уточнення позовних вимог, в якій просив суд змінити статус МТСБУ з третьої особи на відповідача, задовольнити без змін вимогу у п. 4 заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2011 року щодо стягнення з ОСОБА_2 24 990 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої ним внаслідок ДТП, прийняти уточнення вимоги, викладеної у п. 5 заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2011 року у такій редакції: «У разі задоволення клопотання ОСОБА_2 про стягнення заподіяної ним шкоди за рахунок страхової виплати за полісом № ВС/8768629 цивільно-правової відповідальності, стягнути 24 990 гривень з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, як з особи, що відповідає по страховими забов»язаннями визнаного банкрутом АСТ «Вексель», внести уточнення у назву відповідача № 2 Акціонерне страхове товариство «Вексель»замість Акціонерна страхова компанія «Вексель» ( а. с. 152-153 ).

Ухвалою суду від 08.02.2012 року залучено у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель», третя особа Моторне ( транспортне ) страхове бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, співвідповідачем Моторне ( транспортне ) страхове бюро України ( а. с. 157-158 ).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2011 року ( а. с. 74 ) підтримала уточнені заяви, надала пояснення аналогічні викладеним та просила суд стягнути з відповідача Моторного ( транспортного ) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 24 990 гривень та понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача щодо стягнення з нього матеріальної шкоди, завданої ДТП у сумі 24 990 та просив цю суму стягнути з відповідача МТСБУ, оскільки згідно полісу цивільно-правової відповідальності його транспортний засіб було застраховано у АСТ «Вексель», яке визнано банкрутом.

Відповідач АСТ «Вексель»в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідач МТСБУ в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить поштове повідомлення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

08 лютого 2010 року о 17 годині 30 хвилин у м. Волноваха на 140 кілометрі автошляху Донецьк-Маріуполь, ОСОБА_2 керуючи автомобілем ДЕО-СЕНС державний номер НОМЕР_3, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з транспортним засобом Daewoo Nexia державний номер НОМЕР_1, який стояв на узбіччі і належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Відповідно до постанови Докучаєвського міського суду від 29 березня 2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адмінінстративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та його піддано покаранню у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 гривень.

З вказаної постанови вбачається, що правопорушник проти обставин викладених в протоколі не заперечував.

Вказана постанова суду набула законної сили 08.04.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 110210-881 від 15.02.2010 p., проведеного ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінщиків Фонду Держмайна України № 4781 від 19.07.2006 p. сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5720, вартість матеріальних збитків по відновлювальному ремонту автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 склала - 25 024,36 гривень.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

Встановлено, що згідно Полісу № ВС/8768629 відповідач ОСОБА_2, застрахував свою цивільно-правову відповідальність як власник автомобіля ДЕО-СЕНС державний номер НОМЕР_3 з 30.09.2009 р. до 29.09.2010 p. включно у АСТ «Вексель», де сума відповідальності за цим договором склала 25 500 грн., щодо майнової шкоди з франшизою 510 грн. та 51 000 грн. щодо відшкодування шкоди життю та здоров'ю.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник повинен в триденний строк повідомити страховика про страхову подію.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 повідомлено страхову компанію АСТ «Вексель»про страховий випадок, про що в матеріалах справи свідчить отримання АСТ «Вексель»вказаного повідомлення 09.02.2010 року за Вх. № 760 та 10.02.2010 року за Вх. № 762.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 1.10 Правил дорожнього руху України зазначено, що власником транспортною засобу - є фізична чи юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб і має на нього належні документи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 сплатив позивачу ОСОБА_3 суму франшизи у розмірі 510 гривень та різницю недостатності страхової виплати у розмірі 34,36 гривень, що не спростовано сторонами.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія (ст.20). Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та майна, приймає на себе Моторне (транспортне) страхове бюро України (п.г. ч. 41.1 ст. 41).

Згідно ч. 6 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються.

Відповідно до ч. 8 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.

Отже, страховий випадок стався 08 лютого 2010 року, а АСТ «Вексель»був визнаний банкрутом 18.05.2010 року, що підтверджується постановою господарського суду м. Києва.

Відповідно до ч. 2 п. а ст. 42 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: у разі недостатності коштів та майна страховика -повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов»язань за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Встановлено, що АСТ «Вексель»було членом МТСБУ у період з листопада 2001 року по березень 2010 року, тобто на час настання страхового випадку.

Згідно з листа ліквідатора АСТ «Вексель»від 16.01.2012 року вбачається, що АСТ «Вексель»визнано банкрутом та про неможливість стягнення страхового відшкодування з АСТ «Вексель». Крім того, у відповіді зазначено, що на підставі сформульованого станом на 03.04.2010 року реєстру кредиторів виявилась недостатність майна АСТ «Вексель»для задоволення вимог кредиторів.

Отже, оскільки страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 -АСТ «Вексель»визнано банкрутом, коштів та майна страховика недостатньо, виконання обов»язків страховика за договором страхування гарантується коштами МТСБУ, тому обов»язок відшкодувати завдану діями страхувальника ОСОБА_2 матеріальну шкоду слід покласти на МТСБУ.

З урахуванням викладеного, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель», Моторного ( транспортного ) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню та суд вважає за необхідне стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 24 990 гривень на користь ОСОБА_3 з відповідача МТСБУ.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача МТСБУ на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені при подачі позовної заяви у сумі 369,90 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 п.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166, 1167, 1168, 1187, ч. 1 п. 2 ст. 1188 ЦК України , ст.ст. 3, 5, 10, 15, ч. 3 ст. 61, 88, 118, 119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, акціонерного страхового товариства «Вексель», Моторного ( транспортного ) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Моторного ( транспортного ) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 24 990 гривень, державне мито у сумі 249,90 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, а всього 25 359,90 гривень ( двадцять п»ять тисяч триста п»ятьдесят дев»ять гривень дев»яносто копійок ).

В частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.

В частині позовних вимог ОСОБА_3 до акціонерного страхового товариства «Вексель» про стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя