cpg1251
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2012 р. Справа № 2а/0570/1664/2012
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ліберті-ДомВ» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання незаконними та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000172320 та №0000022320, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Ліберті - ДомВ» , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання незаконними та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000172320 та №0000022320.
Вивчивши подані матеріали, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, із змінами та доповненнями, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ»встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі В«Щокін проти УкраїниВ» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
На підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений за ставкою передбаченою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Судом встановлено, що позовні вимоги заявлені в частині визнання незаконними та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000172320, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35170,00грн. та №0000022320, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 870429,00грн., але згідно платіжного доручення №28 від 06.02.2012 року ТОВ В«Ліберті ДомВ» сплачена сума судового збору у розмірі 351,70грн., що є меншою, яка встановлена в підпункті 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» . Тобто судовий збір повинен сплачуватися з усієї суми позову, а саме 1% від суми 905599,00грн., але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат
Крім того, ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Але жодного доказу на підтвердження позовних вимог ТОВ «Ліберті - Дом» до позову не надано.
Відповідно ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки зазначені обставини перешкоджають розгляду позову по суті, суд вважає необхідним надати позивачеві строк для усунення недоліків позову та залишити його без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ліберті-ДомВ» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання незаконними та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000172320 та №0000022320 - залишити без руху.
Позивачу у строк до 29 лютого 2012 року усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, доказів в обґрунтування позовних вимог, роз'яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Шинкарьова І.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2012 |
Оприлюднено | 20.04.2012 |
Номер документу | 22660190 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Шинкарьова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні