Постанова

від 09.10.2008 по справі 15/83-08-2002

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/83-08-2002

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 жовтня 2008 р.                                                                                    № 15/83-08-2002  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторін котрі позивача                       директор

Коккін А.О., дов. Від 17.03.2008 року

відповідача

третіх осіб (2)Левченко А.Г., дов. від 07.10.2008 рокуІллічов П.М., дов. від 02.01.2008 рокуТренчук П.В., дов. від 07.10.2008 рокуМанів Д.Р., дов. від 09.10.2008 року

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу у справі

Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"№15/83-08-2002

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від25.07.2008 року

за позовомПриватного підприємства "Укртранс-контейнер"

доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

третя особа, без самостійних вимог на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідаль-ністю "Метекс"

третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачаМіністерство транспорту та зв'язку України

проспонукання виконати зобов'язання за договором

Приватне підприємство "Укртрансконтейнер" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом  про спонукання до виконання зобов'язань за договором №435-О про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) від 22.06.2005 року та додаткової угоди від 10.04.2006 року. Позивач просив спонукати відповідача передати по акту прийому-передачі вклад у спільну діяльність, а саме: гідротехнічні споруди-причалів №1 та №2, технологічне обладнання,

Доповідач Гоголь Т.Г

та інші об'єкти. Позов вмотивований тим, що відповідач не виконав умови договору та додаткової угоди щодо передачі позивачу додаткового вкладу.

Господарський суд Одеської області рішенням від 10.06.2008 року (суддя Петров В.С.) позов задовольнив. Зобов'язав Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" виконати свої зобов'язання за договором №435-О  про спільну сумісну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту  від 22.06.2005 року в натурі (договір простого товариства) передати Приватному підприємству "Укртрансконтейнер" відповідно до акту прийому-передачі додатковий вклад в спільну діяльність, а саме: гідротехнічні споруди-причалів №1 та №2, технологічне обладнання, інші об'єкти інфраструктури, тилові площадки під обладнання площ зберігання контейнерів, згідно звіту про оцінку ринкової вартості цілісного майнового комплексу першого терміналу, який був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка власності". Стягнув з відповідача понесені судові витрати. Рішення вмотивоване, тим, що відповідач в порушення вимог договору №435-О від 22.06.2005 року та додаткової угоди до нього від 10.04.2006 року не передав позивачу передбачений додатковий вклад.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2008 року (судді Картер В.І, Жеков В.І, Пироговський В.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року  залишив без змін, з тих самих підстав.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року і постанову Одеського апеляційного господарського суду від  25.07.2008 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга вмотивована, порушеннями попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, зокрема: статей 11, 509 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник зазначив, що предметом спору, є спонукання до виконання зобов'язань за договором в натурі (в частині передачі майна), а відтак, суди попередніх судових інстанцій повинні були визначити перелік майна, яке підлягає передачі на виконання договірних зобов'язань.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" надіслало на адресу Вищого господарського суду України і додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій статті 208 Господарського кодексу України. Крім того, на думку скаржника, місцевий та апеляційний суд не в повному обсязі з'ясували  обставини справи, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень.

Приватне підприємство "Укртрансконтейнер" надіслало на адресу Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якій заперечує проти її доводів, просить касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а ухвалену постанову –без змін, як законну та обґрунтовану.

Міністерство транспорту та зв'язку України надіслало на адресу Вищого господарського суду України  відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує доводи скаржника викладені в касаційній скарзі, просить рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від  25.07.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга  не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.  Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами в ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.06.2005 року з метою отримання прибутку Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт ” і Приватне підприємство "Укртрансконтейнер” уклали договір №435-О про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства). За умовами названого договору, сторони зобов'язались об'єднати свої внески та виконати  комплекс заходів, спрямованих на організацію, забезпечення і розвиток вантажної та матеріально-технічної бази контейнерного терміналу з подальшим збільшенням проектної потужності; створити необхідні умови для збереження існуючих та залучення додаткових контейнерних вантажопотоків, у відповідності до міжнародних стандартів з дотриманням встановлених норм охорони праці, екологічних, санітарних та інших нормативів. Вказаний договір був погоджений з Міністерством транспорту та зв'язку України та Державним об'єднанням  "Укрморпорт".

Попередні судові інстанції також встановили, що відповідно до пункту  5.12.1.1договору Іллічівський морський торговельний порт взяв зобов'язання  до 01.01.2008 року здійснити  внесення у спільну діяльність, згідно із вимогами договору, додатковий вклад у вигляді гідротехнічних споруд –причалів 1 і 2 Іллічівського морського торговельного порту, всього наявного та необхідного технологічного обладнання, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів. Пунктом VI додаткової угоди від 10.04.2006 року передбачено, що відповідач зобов'язаний в строк не пізніше 30.09.2006 року забезпечити отримання звіту про незалежну оцінку належного до внесення портом в рамках другого етапу розвитку контейнерного терміналу додаткового вкладу у вигляді гідротехнічних споруд –причалів 1 і 2, всього наявного й необхідного технологічного обладнання й інших об'єктів інфраструктури, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів. Відповідач повинен був доопрацювати (актуалізувати) вказаний звіт до дати фактичного внесення додаткового вкладу, але не пізніше 30.09.2007 року.

Після внесення Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт” його додаткового вкладу, Приватне підприємство "Укртрансконтейнер” було зобов'язане здійснити внесення у спільну діяльність грошові кошти та виробниче обладнання (основні фонди) на загальну суму 65000000,00 доларів США.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, за умовами якого, зокрема, доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка власності " здійснити оцінку майна 1-го терміналу Державного підприємства  "Іллічівський морський торговельний порт". Вказана оцінка здійснювалася з метою передання майна у спільну діяльність для створення контейнерного терміналу, при цьому майно вказаного комплексу складають і гідротехнічні споруди –причалів 1 і 2, а також все наявне й необхідне технологічне обладнання й інші об'єкти інфраструктури та тилові площадки під обладнання площ для зберігання контейнерів.

Судами також встановлено, що  зазначеним договором № 386-0 від 15.06.2007 року відповідач визначив перелік майна, що підлягає внесенню до спільної діяльності. На виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю  "Експертна оцінка власності" звіт портом  була отримана позитивна рецензія, яку надав суб'єкт оціночної діяльності Приватне підприємство "Бюро Маркуса”, як того вимагає стаття 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні".

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" в порушення умов договору №435-О від 22.06.2005 року та додаткової угоди від 10.04.2006 року  не передало у сумісну діяльність додатковий вклад визначений договором та звітом.

Приписами статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором. Зазначена правова норма кореспондується із приписами частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Взаємовідносини сторін (учасників) за договором про спільну діяльність регулюються главою 77 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 1130 цього Кодексу визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Метою спільної діяльності може бути, зокрема, господарська (підприємницька) діяльність. У розуміння зазначеної норми договір про спільну діяльність повинен відповідати умовам дійсності правочину, таким як умови щодо змісту правочину, цивільної дієздатності суб'єктів правочину, відповідності волевиявлення,  внутрішній волі суб'єкта правочину, форми правочину, спрямованості правочину на настання правових наслідків, що обумовленні ним, дотримання спеціальних умов. Спільна діяльність, яка здійснюється на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство), передбачає здійснення постійних операцій, пов'язаних з отриманням прибутку або з досягненням іншої мети.

Умови дійсності договору про спільну діяльність №435-О (з додатковою угодою)  були предметом розгляду в господарських судах ( справи № 15-23/312-05-9553 № 22/55-07-1262). Спірний договір не був визнаний недійсним в його частині чи повністю.

Оскільки, місцевим та апеляційним господарськими судами  було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання  за договором спільну діяльність та не передав визначене договором та звітом майно, укладений між сторонами договір не був визнаний недійсним, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 2 статті 111 7  Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, що були встановлені господарськими судами при попередньому розгляді справи.

Отже, фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій  на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий  господарський суд  України

ПОСТАНОВИВ:

   Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2008 року у  справі № 15/83-08-2002 залишити без змін, а касаційну скаргу  Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт”-без задоволення.

Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова

Судді                                                                                 Т.Гоголь

                                                                                           В.Швець