Постанова

від 02.11.2006 по справі 1/709-24/175

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/709-24/175

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

02.11.06                                                                                           Справа  № 1/709-24/175

Львівський апеляційний господарський суд у складі

головуючого-судді                                  Я.В.Дух

суддів                                                         П.Д.Скрутовський

                                                                   М.В.Краєвська

Розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хан»м. Львів

на рішення  господарського суду Львівської  області  від 22.08.2006 року

у справі  № 1/709-24/175

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Хан»м. Львів  

до відповідача: Приватного підприємства «Хан»м. Львів

про розірвання договору, виселення з орендованого приміщення та стягнення 98799,00 грн.

З участю представників :

Від позивача –Кінаш В.В. –представник

Від відповідача –Гринчук А.М. –представник

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.08.2006 року у справі №1/709-24/175 задоволено позовні вимоги ТОВ ВКФ «Хан»м. Львів до ПП «Хан»м. Львів про розірвання договір оренди нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року укладеного між сторонами по даній справі, виселення із займаного приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 269 в м. Львові, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 55 631,20 грн. та пені –7 141,02 грн.  

ПП «Хан»не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати його та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задоволити частково, в частині стягнення суми основного боргу, в решті частини позову відмовити повністю з огляду на наступні обставини і підстави:

- Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року, порушив ч.ч.2-4 ст. 188 ГК України. Згідно ч. 3 ст. 283 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст. 188 цього кодексу. Таким чином, дотримання порядку, встановленого ст. 188 ГК України при розірванні договору оренди, є обов'язковим. Проте, позивачем зазначеного порядку не дотримано, не пред'явлено відповідної вимоги, пропозиції про розірвання договору не надіслано, а тому позивач не мав права звертатись до суду з позовом  про розірвання даного договору;

- Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення пені за останні шість місяців неправильно застосував ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до цієї статті нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Всупереч зазначеним нормам позивачем в уточнені позовних вимог здійснено нарахування пені за останні шість місяців;

- Суд, встановивши, що договором укладеним між сторонами, передбачено пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, ставка якої перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в день прострочення, повинен був застосувати обов'язкові норми ст. 343 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»і обмежити ставку пені, що нараховується обліковою ставкою НБУ. Проте, зазначені норми суд першої інстанції не застосував, що призвело до задоволення неправомірних вимог позивача про стягнення пені;

- Подані позивачем уточнення позовних вимог від 15.08.2006 року не відповідає змісту даного документу, оскільки в ньому позивач не уточнює позовні вимоги, а змінює їх на інші.

          Про час і місце розгляду справи сторони повідомленні ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року, направленою рекомендованою кореспонденцією.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 19.09.2006 року апеляційна скарга ПП «Хан»була прийнята до провадження колегією суддів у складі : Духа Я.В, Зданкевича З.І. та Краєвської М.В, в зв'язку із зміною складу судової колегії розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 року суддю Зданкевича З.І. замінено на суддю Скрутовського П.Д.  

В ході перегляду оскарженого рішення місцевого господарського суду з'ясовано:

01.04.2004 року між сторонами по даній справі був укладений договір оренди нерухомого майна № 2/04, скріплений печатками підприємств з обох сторін та підписами уповноважених на це представників. Згідно умов даного договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) бере в тимчасове користування приміщення площею 320,8 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 269 в місті Львові (а.с. 6-7).

Згідно розділу 3 договір діє в термін з 01.04.2004 року до 31.12.2004 року, якщо жодна із сторін в 30-денний термін до закінчення дії договору не заявила про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на такий самий термін. У відповідності до цього ж розділу договору, сторони обумовили, що термін оренди може бути скорочений за ініціативою однієї із сторін за умови обов'язкового попередження у письмовому вигляді іншої сторони за десять днів до моменту розірвання договору.

Відповідно до розділу 4 даного договору розмір місячної орендної плати складає 2 245,60 грн., з розрахунку 7,00 грн. за 1 кв.м. площі. Орендна плата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа поточного місяця.

Сторони у розділі 7 даного договору також погодили відповідальність за порушення зобов'язання за цим договором, зокрема позивач несе відповідальність у випадку прострочення здачі відповідачу орендованого об'єкта в оренду, сплачуючи пеню в розмірі 0,5% від суми місячної орендної плати за кожен календарний день прострочення, а відповідач несе відповідальність у випадку прострочення сплати орендного платежу, сплачуючи пеню в розмірі 0,5% від суми місячної орендної плати за кожен календарний день прострочення.   

Позивачем 16.05.2005 року на адресу відповідача була направлена претензія № 1 про відмову від договору оренди № 2/04 від 01.04.2004 року, з вимогою звільнити орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 269 в м. Львові до 01 червня 2005 року, в зв'язку з несплатою орендної плати, та з вимогою сплатити заборгованість, що виникла внаслідок невиконання грошового зобов'язання відповідачем за період з 01.04.2004 року по 01.05.2005 року (а.с. 4).

У відповідь на претензію відповідачем 10.06.2005 року був направлений позивачу лист № 30 про неможливість розглянути по суті заявлені вимоги з огляду на те, що у відповідача відсутній договір оренди № 2/04 від 01.04.2004 року, а також відсутні будь-які докази про те, що позивачем виконані зобов'язання з передачі майна в користування відповідачу за даним договором (а.с. 5).

Згідно з реєстраційним посвідченням від 22.11.2002 року нерухоме майно (предмет договору оренди № 2/04 від 01.04.2004 року) гараж під літ. «Г-1»площею 320, 8 м. кв., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 269 належить ТОВ ВКФ «Хан»на підставі біржової угоди № 74-02/4, договору купівлі-продажу від 15.11.2002 року та записано в реєстрову книгу за реєстраційним № 911 (а.с. 25).

Як вбачається із наявних матеріалів у справі, позивач взяті на себе зобов'язання по договору оренди нерухомого майна № 2/04 виконав, що незаперечується відповідачем. На момент звернення позивача (30.06.2006 року) в суд першої інстанції, заборгованість відповідач по орендній сплаті склала 55 631,20 грн. з урахуванням оплат здійснених відповідачем платіжними дорученнями № 145 від 19.06.2006 року, № 146 від 19.06.2006 року та № 178 від 17.07.2006 року (а.с. 13, 18, 19), що також підтверджується відповідачем у його доводах наведений в апеляційній скарзі.    

Розглянувши в судовому засіданні доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід частково задоволити і рішення місцевого господарського суду частково скасувати, При цьому, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Таким чином, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 6 статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно. Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Стаття 13 ЦК України передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання стаття 611 ЦК України передбачає  правові наслідки такого невиконання зобов'язання, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частинна 4 статті 291 ГК України передбачає, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

В силу ч.3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Частиною 1 статті 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. А статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Що і було здійснено позивачем згідно його претензії № 1 від 16.05.2005 року.

Проте, суд першої інстанції, помилково прийшов до висновку, що договір оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року продовжував діяти до моменту винесення ним рішення. Таке твердження є безпідставним з наступних підстав: по-перше, позивачем 16.05.2005 року була направлена претензія № 1, згідно якої позивач відмовився від даного договору в односторонньому порядку, керуючись ст. 782 ЦК України, підставами чого слугувало невиконання відповідачем грошових зобов'язань по орендній платі. Позивач у своїй претензії вимагає звільнити приміщення до 01.06.2005 року та погасити заборгованість по орендній платі за період з 01.04.2004 року по 01.05.2005 року. По-друге, доказів про відкликання претензії № 1 від 16.05.2005 року чи зміни її змісту сторонами, як в суді першої інстанції як і в апеляційному господарському суді відсутні. Незважаючи на те, що місцевий господарський суд вірно встановив, що вказана претензія містила повідомлення про відмову від даного договору в односторонньому порядку, а не пропозицію про розірвання договору, суд неправомірно застосував ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України прийнявши рішення, яким розірвав договір оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року.  

Таким чином, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що договір оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року слід вважати розірваним з 10.06.2005 року, тобто з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Такий факт отримання повідомлення про розірвання даного договору підтверджується листом відповідача від 10.06.2005 року № 30 (а.с. 5).

У відповідності до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. З огляду на вище наведене, рішення в частині розірвання договору оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року слід скасувати –провадження в справі припинити .  

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджено доказами наявними у матеріалах даної справи, крім того відповідач також цього не заперечує і не спростовує, а в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу орендної плати відповідач визнає і просить залишити рішення суду першої інстанції без змін в цій частині.

Оскільки, відповідачем зобов'язання невиконувались належним чином, то в силу ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.   

Розрахунок щодо стягнення пені ґрунтується на помилковому встановлені місцевим господарським судом моменту з якого даний договір оренди вважається розірваним, а також враховуючи те, що апеляційним господарським судом встановлено розірвання договору в односторонньому порядку (з дати вручення позивачем відповідачу повідомлення про таке розірвання договору), то відповідно в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 7 141,02 грн. слід відмовити.

Не заслуговують на увагу апеляційного господарського суду доводи апелянта  про те, що подані позивачем уточнення позовних вимог від 15.08.2006 року не відповідають змісту даного документу, оскільки в силу ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, чим і скористався позивач.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вище наведене, апеляційний господарський суд оцінивши наявні докази в їх сукупності прийшов до висновку, що оскаржене рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, апеляційну скаргу частково задоволити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Хан»м. Львів частково задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2006 року у справі № 1/709-24/175 частково скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення:

- в частині розірвання договору оренди об'єкта нерухомого майна № 2/04 від 01.04.2004 року  - провадження в справі припинити

- в частині стягнення пені в сумі 7 141,02 грн. в позові відмовити.

3. В решті частини рішення залишити без змін:

- Висилити приватне підприємство «Хан»м. Львів з орендованого приміщення –будинку № 269 по вул. Зеленій у місті Львові.

- Стягнути з приватного підприємства «Хан» м. Львів суму заборгованості по орендній платі в розмірі 55 631,20 грн.

4. Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Зобов'язати місцевий господарський суд видати наказ враховуючи п.п. 2, 3, 4 даної постанови.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.   Справу  № 1/709-24/175 направити в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                             Я.В.Дух

Суддя                                                                    П.Д.Скрутовський

                    Суддя                                                                    М.В.Краєвська