Рішення

від 22.08.2006 по справі 1/709-24/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/709-24/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22.08.06                                                                                           Справа№ 1/709-24/175

За позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційної фірми „Хан”, м. Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Хан”, м. Львів

Про розірвання договору оренди , стягнення боргу, пені та виселення з орендованих приміщень

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                            Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Крукеницький О.Т. - директор

Від відповідача –Гринчук А.М. - представник

Суть спору: Позов заявлено про визнання договору № 2/04 оренди нерухомого майна від 01.04.2004р. розірваним з 01.06.2005р., стягнення 31 430 грн. орендної плати, 58 385,00 грн. неустойки за користування приміщеннями після припинення договору оренди, 8 984 грн. пені та виселення відповідача із незаконно займаного ним нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Зелена ,269.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  на  підставі договору оренди від 01.04.2004р.  №2/04 , позивач передав в оренду відповідачеві будинок площею 320,8 кв.м., за оренду якого відповідач не сплатив орендної плати, у зв”язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 16.05.2005р. про сплату заборгованості та про відмову від договору оренди. В листі від 03.06.2006р. відповідач повідомив, що  звільнить приміщення до 01.07.2006р. та сплатить заборгованість, однак приміщень не звільнив, заборгованості не сплатив.

31.07.2006р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача:

- заборгованість по орендній плати  в сумі 21 947,20 грн. за період з 01.04.2004р. по 01.06.2005р.;

- неустойку за несвоєчасне повернення речі, переданої в найм, в сумі 62 876,80 грн. за період з 01.06.2005р. по 31.07.2006р.;

- пеню в  розмірі 0,5 % відповідно до п.7,2 договору сумі  9 397,84 грн.

Решту позовних вимог позивач не змінив.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що

-          пеня та неустойка , заявлені до стягнення, нараховані з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України та ст.ст. 1,3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”;

-          позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені і неустойки, встановлений ст. 258 ЦК України;

-          орендна плата частково відповідачем сплачена.

15.08.2006р. позивач вдруге уточнив позовні вимоги, про що подав заяву № 102, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 55 631,20 грн.,  пеню в сумі 7141,02 грн., нараховану за останні 6 місяців (182 дні), розірвати договір оренди № 2/04 від 01.04.2004р. і виселити відповідача з орендованих приміщень. В заяві позивач посилається на 759-786 ЦК України та ст.188 ГК України.

Для надання можливості відповідачеві подати відзив на уточнені вимоги позивача, викладені в заяві № 102 від 15.08.2006р., в судовому засіданні 15.08.2006р. оголошувалась перерва до 22.08.2006р.

У запереченнях від 16.08.2006р. на заяву про уточнення позовних вимог № 102, відповідач вважає, що дана заява не може бути прийнята судом, оскільки за змістом  є заявою про зміну позовних вимог, що позивач не звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору в порядку, визначному ст. 188 ГК України, тому не вправі звертатися про розірвання договору в судовому порядку. Щодо пені, то відповідач вважає, що згідно із Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім зазначеної вище перерви, в судових засіданнях оголошувались перерви:27.07.2006р.-до 03.08.2006р.,   03.08.2006р. –до15.08.2006р.

Отже, судом розглядаються вимоги позивача, викладені у заяві №102 від 15.08.2006р.

Розглянувши матеріали справи , суд встановив наступне.

Згідно із  договором оренди № 2/04 від 01.04.2004р., укладеним позивачем і відповідачем, позивач передає в оренду відповідачеві будинок площею320,8 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена,269.

Відповідно до п.4.2 договору,  орендна плата встановлена в розмірі 2245,60грн. (з ПДВ).

Пунктом 4.3 договору визначений строк сплати орендної плати –орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця.

За прострочення сплати орендної плати договором встановлена сплата пені в розмірі 0,5% від суми місячної орендної плати за кожний календарний місяць прострочення            ( п.7.2 договору).

Позивач надіслав відповідачеві претензію №1 від 16.05.2005р., в якій вимагав сплатити борг по орендній платі в сумі 29 192,80 грн. та повідомляв про відмову від договору оренди, а також вимагав звільнити до 01.06.2005р.орендовані приміщення. У відповідь на претензію позивача відповідач надіслав лист від 10.06.2005р. за №39 , в якому повідомляв про неможливість розгляду претензії у зв”язку з відсутністю в нього договору оренди, на який посилається позивач у претензії, як на підставу своїх вимог.

В листі від 03.06.2006р., адресованому позивачеві, відповідач .підтверджує, що займає будівлю по вул. Зеленій, 269 з 01.04.2004р., що орендує у ТзОВ „ВКФ „Хан”, яку зобов”язується звільнити до 01.07.2006р.  та сплатити борг в сумі 75 000,00 грн.

Поданими суду платіжними дорученнями: № 145 від 19.06.2006р. на суму 2245,60 грн., № 146 від 19.06.2006р. на суму 5000,00 грн., №178 від 17.07.2006р. на суму 2245,60 грн. підтверджено, що відповідач сплатив орендну плату на загальну суму 9 491,20 грн.

За який конкретно період оренди ( місяць, рік) сплачена орендна плата  в сумі 9 491,20 грн. відповідач не зміг пояснити суду, на вимогу суду подати рахунки, на які є посилання у названих вище  платіжних дорученнях,   відповідач рахунків суду не подав, в запереченнях від 16.08.2006р. пояснив, що таких рахунків немає, вони вказані в платіжних дорученнях помилково.

Доказів сплати  орендної плати в повному об”ємі  суду не подано, проти суми боргу відповідач не заперечує.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та  оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона ( орендодавець) передає другій стороні ( орендареві) за плату на певний строк у користування майно.

Згідно із ст. 762 ЦК України, ст. 286 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлюється договором.

В силу ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Пунктом 6 ст.283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 291 ГК України,  одностороння відмова від договору оренди не допускається. На вимогу однієї із сторін договір оренди може  бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно із ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців.

Статтею 188 ГК України встановлений наступний порядок  розірвання договорів:

сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції по це другій стороні за договором; друга сторона у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє про результати розгляду пропозиції; у разі недосягнення згоди щодо розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що відповідач не сплачував орендної  з квітня 2004року , у зв”язку з чим позивач надіслав відповідачеві претензію №1 від 16.05.2005р. про відмову від договору оренди, вимагав сплати заборгованості по орендній платі та повернення орендованого приміщення. Даного факту відповідач не заперечує.

Доказом, який підтверджує одержання відповідачем  претензії № 1 від 16.05.2005р., яка є в матеріалах справи, є відповідь відповідача від 10.06.2005р.№ 39 на згадану претензію.

Відтак, суд вважає, що  доводи відповідача про те, що позивач не звертався до нього з пропозицією про припинення договору оренди, не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом також встановлено, що на день вирішення спору орендоване приміщення не повернене  позивачеві,  заборгованість по орендній платі ( з урахуванням терміну сплати до 15 числа поточного місяця та фактичної сплати) становить 55 631,20 грн. ( 2.245,60 грн. х 29 міс. = 65122,40грн. –9491,20 грн. фактично сплачено ).

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди у зв”язку із несплатою орендної плати та виселення з орендованих приміщень, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Суд вважає  доводи відповідача про те, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ встановленої за період, за який нараховується пеня, такими , що суперечать чинному законодавству, оскільки згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) за порушення грошового зобов”язання встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інше не передбачено законом або договором. Крім того,  в силу ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (пені, штрафу), встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Як зазначено вище, договором передбачений розмір пені 0,5 відсотка від суми місячної орендної плати за кожний календарний день прострочення.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7141,02 грн., нарахованої за останні 6 місяців в розмірі 0,5% від суми заборгованої місячної орендної плати за кожен день прострочення підлягають до задоволення.

Щодо доводів відповідача про те, що заява №102 про уточнення позовних вимог є по своїй суті заявою про зміну позовних вимог, то статтею 22 ГПК України позивачеві надано право  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити суму позовних вимог, незалежно від того, як названий документ   ( заява, клопотання), яким позивач використовує своє право на зміну, збільшення чи зменшення позовних вимог .

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Зайво сплачене державне мито в сумі 27.01 грн. повернути позивачеві, про що видати довідку.

Керуючись Цивільним та Господарськими кодексом України, ст.22,33,34,36,43,47, 49,77,82-85,115-118 ГПК України, суд

                                                               ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

     1.1 Розірвати договір № 2/04 оренди об”єкта нерухомого майна від 01 квітня 2004р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційною фірмою „Хан” та Приватним підприємством „Хан”.

     1.2 Виселити Приватне підприємство ”Хан”, ідент. код 31588613, адреса:м. Львів, просп. Червоної Калини, 65/60   з орендованого приміщення –будинку № 269  по вул. Зеленій у місті Львові.

     1.3. Стягнути з  Приватного підприємства „Хан”, ідент. код 31588613, адреса:м. Львів,просп. Червоної Калини, 65/60  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційної фірми „Хан”, ідент. код  322 61801, адреса: м. Львів, вул. Зелена, 269  - 55631,20грн. заборгованості по орендній платі  7141,02 грн. пені, 712,72 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      2.  Видати довідку на повернення з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційній фірмі „Хан” зайво сплаченого державного мита в сумі 27.01 грн.

             Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                             Хабіб М.