Рішення

від 08.05.2008 по справі 20/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        08.05.2008 р.                                                                      Справа №20/106

За позовом Приватного підприємства “Русичі”, м. Полтава

до Державного підприємства “Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів”, м. Лубни

про стягнення  169608,00 грн.

                                                                                                                Суддя  Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Степаненко Т.О. дов. № 1. від 28.05.07р.     

від відповідача: не з”явився 

        В судовому засіданні 12.07.2007р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 

Розглядається позовна заява про стягнення 169 608,00 грн. за договором № 38-07 від 07.02.2005р., з яких: 120000,00 грн. –основний борг та 49608,00 грн. –пеня.

Відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог, пеня заявлена до стягнення становить 48720,00 грн.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, відзив на позов не надав. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Приватним підприємством “Русичі” та Державним підприємством “Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів” був укладений договір № 38-07 від 07.02.2005р. відповідно до якого позивач з метою стимулювання розвитку господарської діяльності профінансував пов”язані з цим витрати в сумі 120000,00 грн.

Згідно п. 3.2.2. Договору після введення в експлуатацію магістрального нафтопродуктопроводу позивач мав придбати у відповідача на умовах, визначених окремим договором, до 15 км. труб за ринковою вартістю на день продажу.

В порушення умов вищевказаного Договору окремий договір купівлі-продажу в термін до 03.06.05р. протягом трьох місяців не укладався.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору відповідач зобов”язався в термін до 10.06.05р. перерахувати 120 000,00 грн.

29.04.07р.  позивач уклав з відповідачем додаткову угоду № 1 до договору позики № 38 від 07.02.2005р. терміном до 01.10.2006р.

Взяті на себе зобов”язання  за договором відповідач не виконав, надані кошти для їх цільового використання  позивачу не повернув.

Претензію, направлену позивачем 22.12.05р. та 01.12.2006р. відповідач залишив без реагування.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаних обома сторонами, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 120000,00 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином позовні вимоги в сумі 120 000,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені слід зазначити наступне.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 р., на який посилається позивач, лише обмежує розмір стягуваної пені.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин   несуть господарсько-правову  відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання    шляхом    застосування    до     правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Цивільний кодекс України визначає, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Стаття 548 (Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання) встановлює, що виконання зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В зв'язку з відсутністю договірних зобов'язань, які б встановлювали можливість застосування штрафних санкцій (договір № 38-07 від 07.02.2005р. не містить умов щодо застосування відповідальності у вигляді пені), заявлені позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій задоволенню  не підлягають.

          Суд не вбачає підстав для заміни відповідача в порядку ст. 25 ГПК України, в зв'язку з ненаданням належних доказів, які б свідчили про внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи -  Державного підприємства “Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів”, м. Лубни.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, 82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

    2.Стягнути з  Державного підприємства “Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів”, 37500, м. Лубни. пл. Кірова, 1-5 (р/р 26006054503660 в ПГРУ “Приватбанк”, МФО 331401, ОКПО 03017366) на користь Приватного підприємства  “Русичі”, смт. Новооржицьке, вул. Леніна, 11. кв. 33 ( р/р 26008725225450 в  АКБ УСБ м. Полтава,  МФО 331014, код ЄДРПОУ 21060928) 120 000,00грн., 1200, грн. витрат з оплати державного мита, 83,47  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                                                                                 Киричук О.А.