Ухвала

від 13.11.2007 по справі 11/287а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/287а

Україна

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                           тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

У Х В А Л А

”12” листопада  2007 року                                                              справа № 11/287а

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроресурси”   14010, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34

Відповідач: Державна податкова інспекція у місті Чернігові, 14000, м. Чернігів, вул.Кирпоноса, 28

Предмет спору: про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не прибув,

Від відповідача: Ступак С.О. –ст. держподатінспектор, дов. від 14.05.07 р. № 3083/9/10-010.

                              Здор Ю.В. – начальник відділу оподаткування фізичних осіб, довіреність від 01.10.2007 р. №6487/9/10-010           

Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроресурси” (ТОВ „Украгроресурси”) подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень  інспекції від 10.05.07 р. № 0001642320/0 та від 07.07.06 р. № 0001642320/1.

У судовому засіданні оголошувалися перерви.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається на те, що в обох оскаржуваних податкових повідомленнях –рішеннях ТОВ „Украгроресурси” було зменшено від'ємні значення сум ПДВ за одні і ті ж податкові періоди, але при цьому відповідач, виносячи різні податкові повідомлення –рішення, послався на один і той же акт перевірки від 18.04.06 р. № 130/23/30779613.

На думку позивача, позапланову перевірку ТОВ „Украгроресурси” відповідач провів без наявності підстав для її проведення, які визначені ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 р. № 509-ХІІ (даної –Закон № 509) та п.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВПР (далі - Закон  № 168). Тому проведення перевірки, вимагання у позивача для її проведення бухгалтерських та податкових документів, є незаконними та суперечить ст. 19 Конституції України.

Представник позивача вказує на те, що подані ним до суду копії та оригінали податкових накладних, підтверджують обґрунтованість нарахування ПДВ, заявленого ТОВ „Украгроресурси” для відшкодування з бюджету.

Представник відповідача у письмових запереченнях проти адміністративного позову позовних вимог не визнає, оскільки вважає, що перевірка ТОВ „Украгроресурси” проведена відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ).

Представник  відповідача наполягає на застосуванні судом наслідків пропущення ТОВ „Украгроресурси” строку звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 1 ст. 100 КАСУ.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримали заперечення з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ „Украгроресурси” зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності –юридичну особу, взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові, зокрема, зареєстровано як платника податку на додану вартість.

ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ „Украгроресурси” за вересень 2005 р., грудень 2005 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.04.06 р. № 130/23/30449613.

У висновку акта перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону № 168, встановлено, що сума, заявлена ТОВ „Украгроресурси” до відшкодування з бюджету за вересень 2005 р. та грудень 2005 р. відшкодуванню не підлягає, тобто від'ємне значення суми ПДВ за вересень 2005 р. зменшується в розмірі 1202,00 грн. і складає 0 грн., від'ємне значення суми ПДВ за грудень 2005 р.  зменшується в розмірі 162,00 грн. і складає 0 грн.

На підставі цього акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення –рішення від 10.05.06 р. № 0001642320/0, в якому ТОВ „Украгроресурси” зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень та грудень 2005 р. на загальну суму 1364,00 грн. (162,00 грн. + 1202,00 грн.).

На це податкове повідомлення –рішення директором ТОВ „Украгроресурси” до ДПІ у м. Чернігові було подано апеляційну скаргу від 20.06.06 р. № 45 (вх. № 70/с від 23.06.06 р.).

Рішенням ДПІ у м. Чернігові про результати розгляду скарги від 05.07.06 р. № 16166/10/25-008 податкове повідомлення –рішення від 10.05.06 р. № 0001642320/0 залишено буз змін, а скаргу від 20.06.06 р. № 45 (вх. № 70/с від 23.06.06 р.) –без задоволення.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові, згідно п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 21.06.01 р. № 253 (у редакції наказу ДПА України  від 27.05.03 р. № 247), зареєстрованого в Мін'юсті України 11.06.03 р. за № 467/7788, прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 07.07.06 р. № 0001642320/1, яке отримано позивачем 13.07.06 р., що підтверджується відміткою відділення зв'язку.

До закінчення судового розгляду, в судовому засіданні 05.11.2007 року, представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи клопотання, представник позивача посилається на те, що при розгляді даних спірних правовідносин, повинен застосовуватись строк позовної давності три роки, посилаючись при цьому на ст. 22 Конституції України та ст. 71 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963 року).

Крім того, представник позивача посилається на те, що з 19.06.07 р. по 09.07.07 р. директор ТОВ „Украгроресурси” Шерстюк Н.А. знаходилася на санітарно –курортному лікування в м. Судак АР Крим, 18.06.07 р. та 10.07.07 р. знаходилася в дорозі до місця лікування та з місця лікування, а з 12.07.07 р. по 24.08.07 р. знаходилась у відрядженні в зв'язку з виробничою необхідністю.

На ТОВ „Украгроресурси” відсутня посадова інструкція директора і директор діє виключно на підставі Статуту.

В штатному розписі ТОВ „Украгроресурси” на 2007 рік відсутня посада заступника директора, який за відсутністю директора (лікування чи відрядження) міг би підписати та направити до суду позовну заяву.

На протязі минулої частини 2007 р. директор ТОВ „Украгроресурси” Шерстюк Н.А. була, на думку представника позивача, єдиною посадовою особою товариства, яка могла направляти до суду позовну заяву.

Розглянувши клопотання, суд звертає увагу на наступне.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється  відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів,  згода  на обов'язковість  яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до   закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, у випадку звернення зацікавлених осіб до адміністративного суду, застосовується адміністративний процесуальний строку, що діє в момент провадження у справі, незалежно від того, коли виникло спірне правовідношення.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАСУ адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим  Кодексом або іншими законами.

Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення  суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії  або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 99 КАСУ).

Пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч. 1 ст. 100 КАСУ).

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом,  - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч. 1 ст. 102 КАСУ).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, скориставшись досудовим порядком вирішення спору, дізнався про рішення ДПІ у м. Чернігові 13.07.06р. Тобто позивач, дізнавшись 13.07.06 р. про рішення ДПІ у м. Чернігові за результатами розгляду його скарги, в межах річного строку мав можливість звернутися до адміністративного суду з позовом про захист його прав, свобод та інтересів.

Але з позовом позивач звернувся лише 28.08.07 р. вих. № 75, тобто з пропущенням річного строку звернення до суду, передбаченого КАСУ.

Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що згідно ч. 7 ст. 56 КАСУ законним  представником  органу,  підприємства,  установи, організації  в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Статутом ТОВ „Украгроресурси” визначено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства, і який діє від імені Товариства без доручення. Директор Товариства видає, зокрема, доручення для представництва інтересів Товариства.

Тобто директор ТОВ „Украгроресурси” Шерстюк Н.А. не позбавлений права та мав можливість видати представнику товариства або іншій особі довіреність на ведення справи в суді, у тому числі, з правом підписувати позовну заяву (ч. 3 ст. 58, ч. 4 ст. 106 КАСУ).

За вищенаведених обставин, суд не визнає наведені представником позивача причинити пропущення строку звернення до суду поважними і доходить висновку про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд, керуючись ст. 99, ч. 1 ст. 100, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

1.          В поновленні пропущеного процесуального строку звернення до суду відмовити.

2.          Ухвала набирає законної сили, може бути оскаржена у строки і порядку, передбачені ст. ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                Суддя                                                                              Ю.М. Бобров