Постанова

від 13.11.2006 по справі 11/287а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "13" листопада 2006 р.                                                 

Справа № 11/287а

 10 год. 45 хвил.

За позовом: Ліквідатора

-ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Баріта”

14000, м. Чернігів, пр-т Миру,

139

До: Державної податкової

інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул.

Кирпоноса, 28

Про визнання недійсним

податкового повідомлення -рішення

Суддя  Ю.М.Бобров

Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРІН :

Від Позивача:  ОСОБА_2 -дов. від 01.11.06 р. б/н.

Від Відповідача: Скепська О.В.

-гол. держподатінспектор, дов. від 10.10.06 р. № 23724/10/10-010,

Качанок О.М.- ст.

держподатінспектор, дов. від 10.10.06 р. № 23725/10/10-010.

Прокурор не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатором Товариства з обмеженою

відповідальністю „Баріта” ОСОБА_1, на захист інтересів товариства подано

адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про

визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення інспекції.

На підставі ст. 150 КАСУ в розгляді

справи оголошувалися перерви.

В судовому засіданні представники

ТОВ „Баріта” уточнили позовні вимоги і просять суд визнати недійсним податкове

повідомлення -рішення.

В судовому засіданні представники

ТОВ „Баріта” підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у

позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги

позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що згідно п. 18 Порядку

заповнення податкової накладеної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97

р. № 165, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою,

уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та

скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкові накладні,

видані ТОВ „Баріта” його контрагентом за укладеною угодою -ТОВ „Негус”, були

підписані директором ТОВ „Негус” ОСОБА_4. до прийняття господарським судом м.

Києва постанови від 30.05.05 р. про визнання банкрутом ТОВ „Негус”  та призначення ліквідатора банкрута.

Згідно п. 5 того ж Порядку,

податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж

вказано у п. 2 даного Порядку (платником ПДВ, а не посадовою особою). Крім

того, у податковій накладній є й інші вказівки на продавця (назва, код,

індивідуальний податковий номер, адреса).

У разі невідповідності нарахованої

суми податку на додану вартість у податковій накладній сумі податкових

зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих

податкових накладних -відповідальність за неповноту чи неправильність ведення

та складання бухгалтерського чи податкового обліку та звітності ТОВ „Негус” не

може бути покладено на іншого платника, тобто на ТОВ „Баріта”.

Оскільки немає підстав вважати

податкові накладні, підписані директором ТОВ „Негус” ОСОБА_4. недійсними, тому,

вважає позивач, суми, вказані в цих податкових накладних, законно віднесені ТОВ

„Баріта” до податкового кредиту.  

Відповідач у письмових запереченнях

проти позову позовних вимог не визнає, вважаючи, що податкові накладні, видані

ТОВ „Баріта” продавцем товару -ТОВ ”Негус” повинен був підписувати ОСОБА_3.,

призначений ліквідатором Постановою господарського суду м. Києва від 30.05.05

р.

Сплачена (нарахована) сума податку

на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових

зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих

податкових накладних, але ТОВ „Негус” прозвітував з нульовими показниками.

Представники відповідача в судовому

засіданні підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових

запереченнях проти позову.

Дослідивши матеріали справи та

проаналізувавши надані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення

представників сторін та прокурора, суд встановив наступне. 

ТОВ „Баріта” зареєстровано як

суб'єкта підприємницької діяльності -юридичну особу, взято на податковий облік

в ДПІ у м. Чернігові, зокрема, зареєстровано як платника податку на додану

вартість.

ДПІ у м. Чернігові було проведено

виїзну планову документальну перевірку ТОВ „Баріта” щодо дотримання податкового

законодавства за період з 01.10.02 р. по 30.09.05 р., за результатами якої

складено акт перевірки від 15.02.06 р. НОМЕР_1.

Як зазначено у висновку акта

перевірки, перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.п. 7.2.1, п.п.7.2.4,

п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України „Про

податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168),

п.4, п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА

України НОМЕР_2. ТОВ „Баріта” було включено до податкового кредиту суму

5581006,21 грн. за відповідні  звітні

періоди, що призвело до заниження суми ПДВ, яка належить до сплати до бюджету,

в розмірі 5581006,21 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у

м. Чернігові прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 20.20.06

р. НОМЕР_3, яким ТОВ „Баріта” визначено податкове зобов'язання з податку на

додану вартість в сумі 5581006,00 грн. основного платежу та в сумі 2790503,00

грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 8371509,00 грн.

           Як вбачається із матеріалів справи,

між ТОВ „Баріта” та ТОВ „Негус” м. Київ було укладено Договір б/н від 03.05.05

р., відповідно до умов якого ТОВ „Негус” зобов'язався поставити ТОВ „Баріта”

товар, на умові поставки товару за згодою сторін.

На виконання цього Договору ТОВ

„Негус” поставило ТОВ ”Баріта” в травні 2005 р. товари на суму 35216664,99

грн., в т.ч. ПДВ -5874444,10 грн.

Згідно поданих до ДПІ у м.

Чернігові податкових декларацій з ПДВ та даних Книги обліку придбання товарів

(робіт, послуг), ТОВ „Баріта” до складу податкового кредиту включило 5581006,21

грн. ПДВ, загальну суму ПДВ зазначену в податкових накладних, отриманих від ТОВ

„Негус”.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7

Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє

товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування

податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону

№ 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Датою виникнення права платника

податку на податковий кредит, згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону № 168, вважається

здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата

виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,

послуг).

Платник податку зобов'язаний надати

покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками данні, перелічені в

п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168.

Право на нарахування податку та

складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як

платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (п.п.7.2.4 п.7.2

ст. 7 Закону № 168).

Згідно п. 2 Порядку заповнення

податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України НОМЕР_2.,

зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/203 (далі -Порядок),

податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в

податковому органі, і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника

податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається

недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного

Порядку (п. 5 Порядку).

           Як вбачається із акта перевірки,

підставою для висновку про заниження ТОВ „Баріта” ПДВ в сумі 5581006,21 грн.,

є, на думку відповідача, включення до податкового кредиту цієї суми на підставі

податкових накладних, які не відповідають вимогам, визначеним чинним

законодавством.

При цьому відповідач посилається на

те, що в податкових накладних, виданих ТОВ „Баріта” продавцем, вказано номер

свідоцтва платника ПДВ ТОВ „Негус” НОМЕР_4, а згідно документів, наданих ДПІ у

Печерському районі м. Києва, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_5 анульовано 21.04.05

р. у зв'язку з перереєстрацією ТОВ „Негус” та видачею 28.04.05 р. товариству

нового свідоцтва платника ПДВ за НОМЕР_6.

Суд вважає, що вищенаведена

обставина не може бути підставою недійсності податкових накладних, виданих ТОВ

„Негус” ТОВ „Баріта”, оскільки ТОВ „Негус” залишалося зареєстрованим як платник

ПДВ, тобто відсутнє порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168, в якому

зазначається про реєстрацію платника ПДВ, а не про перереєстрацію

платника цього податку.

В акті перевірки зазначено, що

постановою господарського суду м. Києва від 30.05.05 р. по справі № 22/288-Б

ТОВ „Негус” визнано банкрутом, ліквідатором товариства було призначено

директора товариства ОСОБА_3., за його згодою. Тому перевіряючими зроблено

висновок про те, що податкові накладні, зокрема накладні від 30.05.06 р., які

видані ТОВ „Негус”, підписані неповноважною особою ОСОБА_4., який, до речі,

отримав свідоцтво платника ПДВ 28.04.05 р., хоча повинні бути підписані

ОСОБА_3.

Суд вважає такий висновок

помилковим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК

України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається

наступного дня після календарної дати або настання події, яким визначено

його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ постанова господарського суду м. Києва

від 30.05.05 р. по справі № 22/288-Б про визнання ТОВ „Негус” банкрутом набрала

чинності 31.05.05 р., тобто з наступного дня після календарної дати (30.05.05

р.), з якої призначено ліквідатора ОСОБА_3.

Крім того, відсутність заперечень з

боку ТОВ „Баріта” та ТОВ „Негус” щодо підписання податкових накладних ОСОБА_4.,

свідчать про схвалення  дій ОСОБА_4

сторонами договору б/н від 03.05.05 р., в процесі виконання якого ТОВ „Негус”

видавалися податкові накладні.

Щодо посилання в акті перевірки на

ту обставину, що ТОВ „Негус” в податковій декларації за травень 2005 р.

звітувало про відсутність діяльності та посилання на обставини, які ставлять

під сумнів дійсність укладеного між ТОВ „Негус” та ТОВ „Баріта” договору, то

суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно п.11 ст. 10 Закону України

„Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 р. № 509-ХІІ до функцій

державних податкових інспекції належить функція подання до судів позовів до

підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і

стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Господарське зобов'язання (угода)

на вимогу органу державної влади може бути визнано судом недійсним, якщо

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,

зокрема з метою ухилення від сплати податків (ч.1 ст. 207 Господарського

кодексу України).

При цьому суд застосовує наслідки

визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК

України, і які можуть суттєво впливати на податкові зобов'язання сторін угоди.

Відповідачем не надано доказів

визнання судом вищевказаних угоди недійсною.

За вищенаведених обставин, суд не

вбачає з боку ТОВ „Баріта” порушень вимог чинного законодавства, тому доходить

висновку про задоволення позовних вимог.

           Керуючись ст.ст. 2, 94, 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове

повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20

лютого 2006 року НОМЕР_3.

3. 

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31114095600002 в УДК у

Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю „Баріта” (14000, м. Чернігів, вул. Одинцова, 17, п/р

26000010004900 в Київському ФАКБ Південкомбанк, МФО 320876, код 30731816) 3,40

грн. сплаченого держмита.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим

Кодексом,  постанова набирає законної

сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, 

набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду

справи.

Про апеляційне оскарження постанови

спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в 

апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду

через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається 

особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного

господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження

постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному

обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України, в судовому засіданні 13.11.06 р. проголошено тільки вступну та

резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі

виготовлена 20.11.06 р.

Суддя                                                                               

Ю.М.Бобров