Постанова

від 15.05.2007 по справі 11/287а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 15.05.07 р.          № 11/287а

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дзюбка П.О.

 суддів:                                          

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача:ОСОБА_1 - ліквідатор,

Баранов О.В. дов. від 05.12.2006р.

від відповідача:Ільєнко Р.В. дов. №

1733/9/10-010 від 19.03.2007р.

Кузьменко Г.П. дов. № 1175/9/10-010

від 22.02.2007р.

Павлютін Ю.М. дов. № 1070/9/10-010

від 16,02.2007р.

від Прокуратури

Бондарчук Д.М. посвідчення №18 від

18.01.2007р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Чернігові

 на постанову Господарського суду м.Києва від

13.11.2006 

 у справі № 11/287а  

 за позовом                               Ліквідатор - ОСОБА_1 в інтересах

Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріта"

 до                                                   Державна

податкова інспекція у м.Чернігові

 про                                                 

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду Чернігівської

області від 13.11.2006р.у справі №11/287-а позов задоволено повністю. Визнано

недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.

Чернігові від 20.02.2006р. НОМЕР_1. Стягнуто з державного бюджету України на

користь ТОВ “Баріта” 3,40 грн. державного мита.

Не погоджуючись з постановою,

Прокуратура Чернігівської області, Державна податкова інспекція у м. Чернігові

звернулись до Київського апеляційного господарського суду із апеляційними

скаргами, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти

нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Вважає, що оскаржувана

постанова є незаконною, необґрунтованою та не відповідає дійсності, при її

винесенні судом було порушено норми матеріального права, а саме: п. п. 7.2.1 п.

п 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану

вартість” №168 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями (далі - Закон №168)

та п.2, п.5 Порядку “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її

заповнення” затвердженого Наказом ДПА України за № 165 від 30.05.1997р. зі

змінами та доповненнями, ст.. 23-25 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343 від 14.05.1992 р.

зі змінами та доповненнями.

Ліквідатор - ОСОБА_1 надала

заперечення на апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області, Державної

податкової інспекції у м. Чернігові, в яких просить апеляційні скарги залишити

без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від

13.11.2006р. залишити без змін. Вважає постанову суду першої інстанції такою,

що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Апеляційний суд, розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін,

всебічно та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для

розгляду справи, встановив, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а

постанову Господарського суду Чернігівської області скасувати з наступних

мотивів:

Господарським судом м. Києва

встановлено, що ТОВ “Баріта” зареєстровано як суб'єкта підприємницької

діяльності - юридичну особу, взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові,

зокрема, зареєстровано як платника податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у

м. Чернігові було проведено виїздну планову документальну перевірку дотримання

вимог податкового законодавства ТОВ “Баріта” за період з 01.10.2002р. по

30.09.2005р.

За результатом зазначеної перевірки

складено акт НОМЕР_2 від 15.02.06р.

Як вбачається з висновку

зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п.7.2.4,

п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України „Про

податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168),

п.4, п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА

України № 165 від 30.05.97 р. , було поставлено до податкового кредиту суму 5581006,21

грн. за відповідні звітні періоди, що призвело до заниження суми ПДВ, яка

належить до сплати до бюджету, в розмірі 5581006,21грн.

На підставі висновків акту

перевірки НОМЕР_2 від 15.02.06р. ДПІ у м. Чернігові прийнято оскаржуване

податкове повідомлення - рішення від 20.02.06 р. НОМЕР_1.

Даним рішенням ТОВ „Баріта”

визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5581006,00

грн. основного платежу та в сумі 2790503,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

всього 8371509,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи,

між ТОВ “Баріта” та ТОВ “Негус” було укладено договір б/н від 03.05,05 р.

Відповідно до умов якого ТОВ

“Негус” зобов'язався поставити ТОВ “Баріта” товар, на умові поставки товару за

згодою сторін.

На виконання цього Договору ТОВ

“Негус” поставило ТОВ “Баріта” в травні 2005 р. товари на суму 35216664,99

грн., в т.ч. ПДВ - 5874444,10 грн.

Згідно поданих до ДПІ у м.

Чернігові податкових декларацій з ПДВ та даних Книги обліку придбання товарів

(робіт, послуг), ТОВ “Баріта” до складу податкового кредиту включило 5581006,21

грн. ПДВ, загальну суму ПДВ зазначену в податкових накладних, отриманих від ТОВ

“Негус”.

Однак, досліджуючи обставини справи

та перевіряючи їх відповідними докази, що містяться в матеріалах справи суд

апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом неповно досліджено

обставини справи, а саме.

Згідно п.п. 7.2.1.п.7.2 ст.7 Закону

України “Про податок на додану вартість” №168 від 03.04.1997р. (далі Закон

№168) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має

містити зазначені окремими рядками данні, які чітко встановлені даною нормою,

зокрема податковий номер платника податку (продавця та покупця).

Пунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 закону

України №168 передбачено, що право на нарахування податку та складання

податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку.

Згідно п. 2 Порядку “Про

затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” затвердженого

наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., зареєстрованого в Мінюсті України

23.06.97 р. за № 233/203 (далі - Порядок), податкову накладну складає особа,

яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій присвоєно

індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається

недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного

Порядку (п. 5 Порядку).

Апеляційний суд щодо податкових

накладних від 30.05.2005р. №№120,121/1, 121/2, 121/3, 121/4, 123/1, 123/2,

123/3, 123/4, 123/5, від 03.05.2005р. №№81,82,83, від 09.05.2005 №87, від

10.05.2005 №89, від 11.05.2005 №91, від 20.05.2005 №95 зазначає наступне:

В даних накладних вказано номер

свідоцтва платника податку на додану вартість продавця (ТОВ “Негус”) №37602470.

Згідно матеріалів справи (а.с. 49) свідоцтво платника ПДВ №37602470 анульовано

21.04.2005р. у зв'язку з перереєстрацією підприємства та 28.04.2005р. видано

нове свідоцтво платника ПДВ. Тобто на час виписування спірних податкових

накладних діяло свідоцтво №37683066.

Суд апеляційної інстанції вважає,

твердження Господарський суд Чернігівської області про те що зазначені

податкові накладні є чинними, тому що ТОВ “Негус” на момент їх складання все

одно залишалось зареєстрованим як платник ПДВ хоча й збуло змінено свідоцтво

платника ПДВ, таким що не відповідає вимогам діючого законодавства. Даний

висновок апеляційний суд обґрунтовує наступним, відповідно до Закону №168

обов'язковою умовою при складанні податкової накладної є зазначення в ній

окремим рядком номера того свідоцтва платника податку, яке є дійсним на момент

укладання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що

постановою Господарського суду м. Києва від 30.05.2005р. по справі №22/288-б за

позовом ТОВ “Баріта” про визнання банкрутом ТОВ “Негус” останнє визнано банкрутом,

відкрито ліквідаційну процедуру та визнано ліквідатором ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ

“Баріта” ОСОБА_2 за його згодою.

З дня прийняття господарським судом

постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом

та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник

банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкротством підприємства, про що

робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняється повноваження

власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше (ст..

23 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” №2343 від 14.05.1992р зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2343).

Згідно ст. 24 Закону №2343 у

постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває

ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Статтею 25 закону №2343 закріплені

повноваження ліквідатора, а саме з дня свого призначення виконує повноваження

керівника (органів управління) банкрута.

Таким чином, апеляційний суд

вважає, щ податкові накладні від 30.05.2005р. повинні були підписуватись

ліквідатором ОСОБА_2.

Судом першої інстанції при

досліджені даної обставини справи було надано помилкову правову оцінку факту

набрання чинності постанови про визнання боржника банкрутом. А саме місцевий

суд вважає, що остання набрала чинності 31.05.05 р., однак ст.5 ГПК

передбачено, що рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня його прийняття, а якщо в судовому зсіданні проголошено лише

вступну та резолютивну частину - після закінчення десятиденного строку з дня

підписання рішення.

Відповідно до постанови про

визнання боржника банкрутом, а саме п.7 її резолютивної частини чітко

встановлено, що повноваження органів управління щодо розпорядження та

управління майном припиняються з 30.05.2005 р., отже з дати винесення

постанови, а не наступного дня як вважає місцевий суд.

Додатково апеляційний суд вважає за

необхідне зазначити, що виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ

також передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником

податку з звітному періоді відповідних сум податку (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону

України №168).

Відповідно до податкової декларації

з ПДВ за травень місяць 2005р., що була подана ТОВ “Негус” до ДПІ у Печерському

районі м. Києва, податкові зобов'язання останнім задекларовано з прочерком та

товариство звітувало про відсутність діяльності. Дані обставини було зазначено

в акті перевірки ДПІ у м. Чернігові позивача від 15.02.2006р., однак не

досліджені місцевим судом в оскаржуваній постанові.

Враховуючи викладене, колегія

суддів з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові не погоджується і

вважає, що Господарським судом Чернігівської області не повно з'ясовано

обставини, що мали значення для справи, не дано належної оцінки доказам, не

доведено обставини, що мають значення для справи, які Господарський суд

Чернігівської області визнав встановленими, що спричинило винесення помилкової

постанови.

Апеляційний суд вважає, що доводи

Прокуратури Чернігівської області, Державної податкової інспекції у м.

Чернігові, викладені в апеляційних скаргах спростовують висновки Господарського

суду Чернігівської області, а тому є підстави для задоволення апеляційних скарг

та скасування постанови Господарського суду Чернігівської області.

Отже, колегія суддів задовольняє

апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області, Державної податкової

інспекції у м. Чернігові, скасовує постанову суду першої інстанції і приймає

нову постанову, якою відмовляє Ліквідатору - ОСОБА_1 в інтересах ТОВ “Баріта” в

задоволенні позову.

З огляду на викладене вище та

керуючись 195, 196,198, 202, 205, 207, 209 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

 1.Апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської

області, Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову

Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2006 р. у справі №11/287-а

задовольнити повністю.

2.Постанову Господарського суду

Чернігівської області від 13.11.2006 р. у справі №11/287-а за позовом

Ліквідатора - ОСОБА_1 в інтересах ТОВ “Баріта” до Державної податкової

інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення скасувати.

3.Прийняти нову постанову, якою

відмовити Ліквідатору - ОСОБА_1 в інтересах ТОВ “Баріта” в задоволенні позову.

4.Матеріали справи №11/287-а

повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з

моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції

протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя          

 Судді