Рішення

від 15.07.2008 по справі 12/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/124

15.07.08

За позовом          Закритого акціонерного товариства по виробництву і переробці  сільськогосподарської продукції "Кремінь"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ГМБХ"

Про                              стягнення 58142,07 грн.

   Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Косенька  Н.І. –предст. (дов. № 2 від 23.06.08 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до   Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ГМБХ" про стягнення заборгованості у розмірі 58 142,07 грн. (56624,56 грн.- основного боргу, 1517,51 грн.- 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов домовленості про поставку зернової продукції.

Ухвалою суду від 19.05.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/124 та призначено розгляд справи на 24.06.08 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 24.06.08 р. не направив.  

Ухвалою суду від 24.06.2008 року слухання справи відкладено на 15.07.2008р.

       Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.07.08р. оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством по виробництву і переробці  сільськогосподарської продукції "Кремінь"  (далі по тексту позивач) за накладними № 9  від 11.01.2007р. на суму 47018,40 грн., № 10 від 15.01.2007р. на суму 43867,20 грн., № 11 від 16.01.2007р. на суму 32214,00 грн., № 16 від 16.01.2007р. на суму 16286,40 грн., № 11 від 09.02.2007р. на суму 13344,32 грн., № 16 від 14.02.2007р. на суму 16395,60 грн., № 17 від 15.02.2007р.р. на суму 16099,20 грн., № 8 від 16.10.2006р. на суму 26195,40 грн., № 16 від 21.11.20006р. на суму 106399,44 грн. було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю колективна фірма «АПК ГМБХ»(далі по тексту відповідач) прийнято сільськогосподарську продукцію (зерно пшениці), факт отримання продукції підтверджується також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем продукції за вищенаведеними накладним  та прийняття її відповідачем було укладено договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач грошові кошт за поставлену позивачем продукцію сплатив частково,  таким чином, з огляду на наведене вище, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  56624,56 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем  суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 56624,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

       Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1517,51 грн.  визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 11, 202,205, 526, 527, 549, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193  ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

   1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ГМБХ" (03151,

м. Київ. вул. Волинська, 48/50, п/р 2600428611001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092, код

ЄДРПОУ 33748655, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства по виробництву і переробці  сільськогосподарської продукції "Кремінь"   (16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт.Парафіївка,  вул. Шевченка, 123, п/р 26001301152 в Ощадбанку м.Ічня, МФО 343068, код ЄДРПОУ 22817612)       56624 грн.56 коп. -  основного боргу, 1517 грн. 21 коп. - трьох процентів річних,  581 грн.42 коп. - державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                                   Л.В.Прокопенко