29/250
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 29/250
07.07.08
За позовом Підприємства Бучанської колонії № 85 державного департаменту України з питань виконання покарань
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар"
про стягнення 19474,96 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Пономарьова Г.Г. (довіреність № 133 від 15.01.2008р.)
Від відповідача: Романенко О.В. директор;
В судовому засіданні 07.07.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Підприємство Бучанської виправної колонії № 85 Державного Департаменту України з питань виконання покарань звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсар»(надалі ТОВ «Корсар», відповідач) боргу за отриману продукцію в сумі 18 121, 20 грн. та пені в сумі 1 353, 76 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладених між сторонами договорів поставки № 20 від 18.10.2006р. та № 23 від 22.11.2006р. позивачем на користь відповідача було поставлено продукції (металеві каркаси для парт) на суму 36 909, 36 грн., яку відповідачем оплачено частково. Сума боргу за договорами № 20 та № 23 станом на дату подання позовної заяви до суду складала 11 961, 36 грн.. Окрім того, за усною домовленістю на користь відповідача було поставлено продукції на суму 6 159, 84 грн. згідно накладної № 124 від 26.02.2007р. яка також не оплачена, та у зв'язку з наявною заборгованістю відповідача, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 18 121, 20 грн., а також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені в розмірі 1 353, 76 грн..
В ході розгляду справи, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості, позивачем змінені позовні вимоги та згідно поданої уточнюючої заяви № 11/3787 від 06.07.2008р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 16 633, 09 грн., в тому числі заборгованість за отриману продукцію на суму 12 012, 20 грн., штрафні санкції у вигляді пені –4 620, 89 грн..
Відповідач відзиву на позов не надав, в судовому засіданні директор зазначив про наявну перед позивачем заборгованість, однак з посиланням на умови договорів та домовленості сторін при їх укладенні вказав про відсутність підстав для нарахування пені за несвоєчасний розрахунок.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
18 жовтня 2006р. між ТОВ «Корсар»та Бучанською виправною колонією № 85 укладено угоду на постачання товару № 20, за умовами якої остання зобов'язується поставити і передати покупцю (відповідач у справі) металеві каркаси згідно з Додатком № 1, відповідно до узгодженого сторонами опису (додаток № 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору). Замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість виробів на умовах та в порядку, визначеним договором (п. 1.1 Договору).
Згідно укладеної 22 листопада 2006р. угоди на постачання товару № 23, укладеної між ТОВ «Корсар»та Бучанською виправною колонією № 85, виконавець зобов'язується поставити і передати покупцю боковину каркаса парт 750х775х900 в кількості 240 штук, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість виробів на умовах та в порядку, визначеним договором.
Виконання позивачем зобов'язань по договору в частині поставки обумовленого товару підтверджується видатковими накладними № 793, № 793а від 23.11.2006р. та № 893 від 28.12.2006р. згідно яких на користь відповідача поставлено товару на загальну суму 36 909, 36 грн.. Отримання відповідачем товарів на вказану суму останнім не заперечується та підтверджується довіреностями серії ЯМУ №880457 від 23.11.2006р., серії ЯМУ № 880496 від 19.12.2006р., серії ЯМУ № 880460 від 23.11.2006р., належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідно до положень п. 6.1 укладених угод № 20 від 18.10.206р. та № 23 від 22.11.2006р. договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Оплату за поставлені позивачем товари, відповідачем здійснено не в повному обсязі, станом на дату звернення до суду заборгованість складала 11 961, 36 грн.. Вказану суму заборгованості відповідачем визнано у відповіді на претензію (вих. № 16/04 від 16.04.2007р.), згідно якої відповідач зобов'язувався її погасити до 30.04.2007р.. Відповідно до гарантійного листа відповідача (вих. № 09/08 від 09.08.2007р.) заборгованість по оплаті за отриманий товар в сумі 11 963, 36 грн. ТОВ «Корсар»зобов'язувався сплатити в сумі 5 981, 68 грн. у термін до 3 банківських днів, та 5 981, 68 грн. у термін до 30.09.2007р..
Окрім того, згідно накладної № 124 від 26.02.2007р. позивачем на користь відповідача поставлено товару на суму 6 159, 84 грн., розрахунок за який відповідачем також не здійснений.
Станом на час вирішення спору, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену та неоплачену продукцію складала 12 012, 20 грн., що відповідачем не спростовано.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2.2 Угоди № 20 від 18.10.2006р. оплата поставки товару у сумі, передбаченій п. 2.1 договору здійснюється наступним чином:
2.2.1 покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою в рахунку-фактурі та специфікації.
2.2.2 ціни в специфікації за договором зазначені з урахуванням ПДВ.
Згідно положень п. 2.1 (2.2.1-2.2.2) угоди № 23 від 22.11.2006р. вартість товарів за договором складає 13 737, 60 грн. з урахуванням ПДВ, передплата поставки товарів 50% від вартості угоди, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі та специфікації, ціни в специфікації за договором зазначені з урахуванням ПДВ.
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про те, що строк виконання зобов'язань по оплаті поставленої згідно Угод № 20 від 18.10.2006р. та № 23 від 22.11.2006р. продукції умовами вказаних угод не встановлений. Та відповідно має визначатись з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Направлення позивачем вимоги про сплату боргу в розмірі 11 963, 36 грн. за угодами № 20 та № 23 та суми боргу за поставлений товар згідно накладної № 124 від 26.02.2007р. відповідачем не заперечується, семиденний строк у який має бути виконаним зобовязання по оплаті станом на час вирішення справи є таким, що настав, та враховуючи відсутність доказів повної оплати вартості поставлених товарів за видатковими накладними згідно № 793, № 793а від 23.11.2006р. та № 893 від 28.12.2006р., № 124 від 26.02.2007р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 012, 20 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями угод № 20 від 18.10.2006р. та № 23 від 22.11.2006р. відповідальність за несвоєчасну оплату поставлених товарів у вигляді пені не передбачена. У п. 4.2 на який посилається позивач при обчисленні суми пені, сторони погодили сплату виконавцем (Бучанською виправною колонією № 85 –позивач у справі) на користь замовника (ТОВ «Корсар», відповідач у справі) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених товарів за кожен день такої затримки у випадку прострочення терміну поставки товарів.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, як було зазначено вище умовами угод № 20 від 18.10.2006р. та № 23 від 22.11.2006р. сторони прямо не погодили нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за невиконання зобов'язань щодо оплати поставлених товарів, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в частині вимог про стягнення суми основного боргу за поставлені товари у зв'язку з чим підлягають задоволенню частково.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 194, 75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в загальному розмірі 225, 33 грн..
Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (юрид. адреса: 04073, м. Київ, вул. Нижній Вал 61, факт. адреса: м. Київ, бульвар Дружби Народів 19, оф. 310, р/р 260001158 в ВАТ «Родовід Банк», м. Київ, МФО 321712, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, код ЄДРПОУ 25283803) на користь Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області (08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна 3, р/р 2600376498 в «Райффайзен Банк «Аваль»м. Ірпінь, МФО 380805, код 3210945900) 12 012, 20 грн. (дванадцять тисяч дванадцять гривень 20 копійок) суми основного боргу.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (юрид. адреса: 04073, м. Київ, вул. Нижній Вал 61, факт. адреса: м. Київ, бульвар Дружби Народів 19, оф. 310, р/р 260001158 в ВАТ «Родовід Банк», м. Київ, МФО 321712, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, код ЄДРПОУ 25283803) на користь Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області (08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна 3, р/р 2600376498 в «Райффайзен Банк «Аваль»м. Ірпінь, МФО 380805, код 3210945900) 225, 33 грн. (двісті двадцять п'ять гривень 33 копійки) судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.В. Усатенко
дата підписання рішення 18.07.2008р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2283493 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні