37/205
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 37/205
07.07.08
За позовомГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
ДоПриватного підприємства "КМС - 2006"
Простягнення 559 170,00 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
В засіданнях приймали участь представники сторін :
Від позивача : Цюра П.С.- представник за довіреністю № 049-16/4239 від 21.05.2008 року; Стецин І.В.- представник за довіреністю № 049-16/4244 від 21.05.2008 року;
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного підприємства "КМС - 2006" про стягнення 559 170,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 р. порушено провадження у справі № 37/205, розгляд справи було призначено на 03.06.2008 року о 12-00.
Представник відповідача 03.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/205 від 16.05.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 року № 37/205 не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року № 37/205 розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 07.07.2008 р. на 10-45.
Представник відповідача в судове засідання 15.11.2007 р. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 22/414 від 24.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2008 року надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 486 040,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 73 130,00 грн. пені, 5 591,70 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства "КМС - 2006" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
16.07.2007 року між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (далі - позивач) та Приватним підприємством "КМС - 2006" (далі –орендар, відповідач) був укладений договір № 622 (далі –договір), предметом якого є сплата орендарем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із зміною функціонального призначення приміщень житлових квартир №1, №2, №3, №4 та №5 будинку №8 літер «А»по вул. Нижньоюрківській у Подільському районі м. Києва загальною площею 241,20 кв.м. на нежитлові з подальшим використанням для розміщення складських приміщень.
Даний договір було укладено на підставі та на виконання рішення Київської міської ради «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» від 27.02.2003 р. № 271/431 (далі - рішення № 271/431).
Так, згідно з п. 1.1 нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (додаток № 1 до рішення № 271/431), далі -нормативи, пайовий внесок інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва. Сплата даних внесків покладається на інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво або реконструкцію будь-яких об'єктів.
Відповідно до Розділу «Порядок і терміни сплати»п. 1.6 нормативів пайовий внесок сплачується на підставі договору між Головним управлінням економіки та інвестицій та інвестором (забудовником).
Таким чином, сплата пайових внесків є необхідною умовою здійснення інвестиційної діяльності щодо будівництва об'єктів нерухомості у м. Києві, якою займається інвестор. В свою чергу, договір про сплату пайового внеску між позивачем та інвестором є угодою про розмір та форму пайового внеску, терміни (графік) сплати, умови індексації, майнові та інші права сторін, відповідальність сторін, та інше. Договір щодо сплати таких внесків було укладено на добровільних засадах в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема, на підставі статті 648 Цивільного кодексу України. Розмір пайових внесків був належним чином погоджений між позивачем та відповідачем, про що свідчать підписи сторін на розрахунку обсягу пайової участі (внеску), що е невід'ємною частиною договору.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1.2. договору розмір пайового внеску становить 401 790,00 грн. Згідно п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу цю суму в термін до 09.08.2007 року на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, оскільки за період з 16.07.2007 року по цей час не перерахував суму пайового внеску. Таким чином, заборгованість відповідача станом на день подання позовної заяви складає 401 790,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 2.1.1 договору орендар зобов'язувався перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 401 790,00 грн. (без ПДВ) в термін до 09.08.2007 року на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
За таких обставин, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, позов Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 401 790,00 грн. з Приватного підприємства «КМС –2006»визнається судом обґрунтованим та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні витрати в розмірі 84 250,00 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 84 250,00 грн. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач, взяті на себе зобов'язання встановлені договором не виконав, позивач просить стягнути з нього пеню відповідно до п. 3.1.1. договору, розмір якої, за розрахунками позивача, становить 73 130,00 грн. позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 3.1.1 договору у разі прострочення строків сплати пайових внесків забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного пунктом 2.1.1 цього договору.
Судом встановлено, що відповідач з позивачем вчасно не розрахувався, а тому суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 73 130,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 541, 549, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «КМС –2006»(03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 8-В, кв. 9, код ЄДРПОУ 34731390) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423, банк одержувача : Управління Державного казначейства у місті Києві, п/р 31517932700001, МФО 820019) 486 040 (чотириста вісімдесят шість тисяча сорок) грн. 00 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 73 130 (сімдесят три тисячі сто тридцять) грн. 60 коп. пені, 5 591 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 70 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 15.07.2008 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2283566 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні