Постанова

від 01.10.2008 по справі 2-27/11937-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-27/11937-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 2-27/11937-2007  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому              судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріякримсервіс"

на постановувідСевастопольського апеляційного господарського суду 22.04.2008

та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008  

у справі№ 2-27/11937-2007

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер"

до1. Мирнівської селищної ради;2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріякримсервіс";

третя особаДержавне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" в особі Кримської регіональної філії

провизнання недійсним і скасування рішення

за участю представників:- позивача –Терещенко К.В. (дов. від 08.01.2008 б/н);- відповідача 1 –не з'явився; - відповідача 2 –Долгополов ОВ. (дов. від 01.08.2008 б/н)- третьої особи - не з'явився;

Розпорядженнями Заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.08.2008 №02-12/357 та від 02.09.2008 №02-12/370 у зв'язку із робочою необхідністю склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилася справа № 2-27/11937-2007 змінювався.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.08.2008 та від 03.09.2008 розгляд справи № 2-27/11937-2007 було відкладено в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" (надалі позивач) у вересні 2007 року звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним рішення № У/10-17 від 07.11.2006 року 10 сесії Мирнівської селищної ради (надалі відповідач 1) та скасувати рішення № У/10-17 від 07.11.2006 року 10 сесії Мирнівської селищної ради.

Позивач на підставі заяви від 31.01.2008 року збільшив позовні вимоги та просив також визнати недійсним договір оренди землі від 10.11.2006 року, укладений між Мирнівською селищною радою та ТОВ “Тавріякримсервіс” (надалі відповідач).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008 року (суддя Воронова Н.В.) у даній справі позов було задоволено; визнано недійсним рішення 10 сесії Мирнівської селищної ради № У/10-17 від 07.11.2006 року "Про затвердження технічної документації з землеустрою та передачі товариству з обмеженою відповідальністю “Тавріякримсервіс” земельної ділянки площею 0,25 га по вул. Озерна,3 селища міського типу Мирний м. Євпаторія у довгострокову оренду строком на 49 років для розведення та комерційного відлову риби"; визнано недійсним договір оренди землі від 10.11.2006 року, укладений між Мирнівською селищною радою та ТОВ “Тавріякримсервіс”, зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” при Державному комітеті України по земельних ресурсах (запис від 27.12.2006 № 37) .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 (головуючий суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Прокопанич Г.К.) вищенаведене рішення місцевого господарського суду було залишене без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Тавріякримсервіс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю; також сторона просила зупинити виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008 у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2008 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тавріякримсервіс” було прийнято до касаційного провадження; виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 було зупинено до закінчення їх перегляду в порядку касації Вищим господарським судом України.

В судові засідання, які мали місце 20.08.2008, 03.09.2008 та 01.10.2008 представники відповідача 2 та третьої особи не з'явилися, незважаючи на те, що були повідомлені належним чином про час та місце розгляду даної справи, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення попередніх судових інстанцій вказаним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.

Як правильно з'ясовано господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 07.11.2006   10 сесією Мирнівської селищної ради прийнято рішення за № У/10-17 "Про затвердження технічної документації з землеустрою та передачі товариству з обмеженою відповідальністю “Тавріякримсервіс” земельної ділянки площею 0,25 га по вул. Озерна, 3 селища міського типу Мирний м. Євпаторія у довгострокову оренду строком на 49 років для розведення та комерційного вилову риби".

На виконання зазначеного рішення був укладений договір оренди землі від 10.11.2006 між Мирнівською селищною радою та ТОВ “Тавріякримсервіс”, зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.12.2006 № 37.

Господарським судом Автономної Республіки Крим також встановлено, що згідно з зазначеним договором оренди земельної ділянки орендар прийняв у користування на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована в м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Озерна, 3, кадастровий номер 0110945600:01:002:0006, площею 0,25 га для розведення й комерційного вилову риби, зокрема, по угіддях: забудовані землі (34), у тому числі й землі комерційного використання (42) –0,25 га для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 01.12.2004 між Мирнівською селищною радою (орендодавець) та громадянином Барабаш В.В. (орендар) був укладений договір, згідно з умовами якого в оренду була передана земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 2500,00 кв.м. в м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Озерна, 3, на якій розташований об'єкт нерухомості –нежитлова будівля загальною площею 92,1 кв.м.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до п.15 зазначеного договору оренди земельної ділянки, остання була передана під комерційне використання –розведення та комерційний вилов риби.

Договір було зареєстровано в Мирнівській селищній раді 01.12.2004 за № 33 та в Кримській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що в державному реєстрі земель зроблений запис від 25.02.2005 за №22; тобто, в установленому законом порядку.

Судом першої інстанції також вказано, що у подальшому, рішенням 10 сесії Мирнівської селищної ради від 07.11.2006 № У/10-16 „Про розірвання з громадянином Барабашом В.В. договору від 01.12.2004 оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. по вул. Озерна, 3 селища міського типу Мирний м. Євпаторії Автономної Республіки Крим” у зв'язку з продажем гр. Барабашовим В.В. нежитлової споруди, розташованої на зазначеній земельній ділянці, на підставі заяви вищевказаного громадянина від 18.07.2006 вх. № 1191/02-8 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.12.2004, було розірвано цей договір, припинено право громадянина на оренду земельної ділянки та визнано таким, що втратило чинність, рішення Мирнівської селищної ради від 16.11.2004 за № 4/21-25 „Про надання громадянину Барабашу В.В. в довгострокову оренду земельну ділянку площею 2500,00 кв.м. по вул. Озерна, 3 в селищі міського типу Мирний для розведення та комерційного вилову риби”.

Разом з цим, попередніми судовими інстанціями не було надано належної оцінки факту існування договору купівлі-продажу від 18.03.2005 між Барабашем В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тавріякримсервіс” (том справи 1, аркуші 188-190), за умовами якого Барабаш В.В. продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Тавріякримсервіс” купило належну продавцю на праві власності нежитлову будівлю, розташовану під № 3-5 по вищенаведеній адресі. Викладене свідчить про неповне встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Тоді як в силу ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В зв'язку з чим судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права при вирішенні даного спору.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Так, згідно з статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування; якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, рішення та постанова попередніх судових інстанцій ґрунтуються на встановленні факту порушення прав позивача, який на підставі рішення Мирнівської селищної ради від 03.02.2006 № 4/38-11 отримав право на спірну земельну ділянку.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00  №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).

Разом з цим, апелянтом подано до суду касаційної інстанції ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріякримсервіс” до Мирнівської селищної ради про визнання нечинним рішення, згідно якої залишено без змін постанову господарського суду Херсонської області від 07.04.2008 року без змін, за якою було визнано частково нечинним рішення Мирнівської селищної ради від 03.02.2006 року № 4/38-11 саме в частині надання у довгострокову оренду, строком на 50 років, з дня прийняття рішення позивачу по даній справі земельної ділянки для будівництва яхт-клубу у промисловій зоні №2 в районі водного спуску, площею 2500 кв.м., на якій розташована не житлова будівля під №№ 3- 5 по вул. Озерна у смт. Мирний м. Євпаторія АР Крим, загальною площею 92,1 кв.м.

За таких обставин усі судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати викладене в постанові та в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріякримсервіс"на постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду від 22.04.2008 та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008 у справі №2-27/11937-2007 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2008  у справі № 2-27/11937-2007 скасувати, справу № 2-27/11937-2007 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                                     Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                              Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                          О.А. ПОДОЛЯК