Рішення

від 05.11.2008 по справі 8/154-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/154-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.08р.

Справа № 8/154-08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпропетровськ)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (м. Дніпропетровськ)

про          зобов'язання вчинити певні дії

та

зустрічним позовом:

          Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (м. Дніпропетровськ)

до          Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпропетровськ)

про          визнання договору недійсним

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Юрченко Р.В. –нач. юр. відділу (дов. № 69-07/18 від 18.06.08 р.)

від відповідача:          Мазуренко С.В. –представник (дов. № 25 від 25.03.08 р.)

Суть спору:

Позивач, з урахуванням останнього уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про визнання договору № 69-07/63 від 01.02.07 р., укладеного між сторонами, розірваним та витребування з незаконного володіння відповідача належного позивачу нерухомого майна, а саме: вартового приміщення літ. 1МБ-1 з надбудовою і ганок зі сходами літ. 1мб1, загальною площею 78,8 кв.м., залізничної колії № 75 (інвентарний № 213106), зобов'язавши відповідача звільнити вартове приміщення літ. 1МБ-1, загальною площею 78,8 кв.м. та залізничну колію № 75 (інвентарний № 213106), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3.

Позов мотивовано наступним:

У зв'язку з систематичними порушеннями умов вищевказаного договору позивач направив відповідачу лист № 69-02/65/821 від 04.04.08 р. з повідомленням про розірвання цього договору і вимогою звільнити орендований об'єкт у термін до 11.04.08 р., але станом на 12.06.08 р. відповідач не звільнив орендовану будівлю, продовжує користуватися ним, незаконно займає земельну ділянку площею 1,12 га та незаконно володіє залізничною колією. Крім того, відповідач не допускає позивача до об'єкту оренди, проводить реконструкцію об'єкту без узгодження з орендарем, відмовляється повернути орендований об'єкт.

Відповідач відзив на позов не надав, але до прийняття рішення по справі звернувся до позивача із зустрічним позовом про визнання договору № 69-07/63 від 01.02.07 р., укладеного між сторонами, недійсним.

Зустрічний позов мотивовано наступним:

Згідно ст.ст. 761, 769 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найма. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідач має підтвердження того, що позивач не є власником майна, переданого ним в оренду.

Ухвалою голови господарського суду від 02.09.08 р. строк вирішення спору по справі було продовжено по 04.10.08 р. включно.

Ухвалою господарського суду від 03.10.08 р. зустрічний позов було прийнято до розгляду сумісно з первісним, строк вирішення спору по справі було продовжено за клопотанням сторін по 20.10.08 р. включно.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що, відповідно до вимог ст. 205 Цивільного та ст. 207 Господарського кодексу України, правочин може бути визнано недійсним тільки у передбачених даними нормами випадках. Відповідач не зазначив які саме є підстави, передбачені законом, для визнання договору недійсним, а лише посилається на ст. 769 ЦК України, в якій йдеться мова про право наймача вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків в разі неповідомлення наймача про права третіх осіб. На сьогоднішній день жодна особа не заявляла про свої права на речі, які були здані в оренду відповідно до вищезазначеного договору. Крім того, позивач надав всі документи, що свідчать про майнові права на об'єкт оренди і відповідно до вимого цивільного законодавства України мав право передачі в оренду вказаного у договорі майна.

По справі оголошувалась перерва з 09.10.08 р. по 20.10.08 р.

Ухвалою господарського суду від 20.10.08 р. строк вирішення спору по справі було продовжено за клопотанням сторін по 05.11.08 р. включно.

По справі оголошувалась перерва з 20.10.08 р. по 05.11.08 р.

Господарський суд, вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В:

01.02.07 р. між ВАТ "Дніпроважмаш" (далі-позивач) та ТОВ "Техрудкомплект" (далі-відповідач) був укладений договір оренди № 69-07/63, згідно умовам якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування (в оренду) залізничну колію довжиною 130м., будівлю площею 75,7 кв.м. (1-й поверх –75,7 кв.м.; 2-й поверх –27,3 кв.м.), розташовані на земельній ділянці 1,12 га, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3.

Факт передачі вказаного майна в оренду відповідачу підтверджується двостороннім актом прийому-передачі від 01.02.07 р.

Згідно п. 4.1 вказаного договору, термін оренди становить: з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актами прийому-передачі і до 31.12.07 року.

Після закінчення вказаного терміну оренди відповідач продовжував користуватися об'єктом оренди.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2 договору оренди, розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 9600 грн. з ПДВ. Відповідач сплачує позивачу вартість орендної плати щомісяця, до п'ятого числа поточного місяця.

Вказані зобов'язання відповідачем були порушені, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з 04.06.07 р. по 09.04.08 р. в сумі 98 880 грн., що відповідачем не спростовано.

У зв'язку з систематичними порушеннями умов договору оренди з боку відповідача, 04.04.08 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 69-02/65/821 з повідомленням про розірвання вказаного договору оренди і вимогою звільнити об'єкт оренди у термін до 11.04.08 р.

Факт отримання вказаного листа позивача відповідачем підтверджується розпискою про його отримання від 08.04.08 р. на самому листі.

У відповідь на вищевказану пропозицію позивача відповідач повідомив листом № 9/4 від 09.04.08 р. про розірвання договору оренди № 69-07/63 від 01.02.07 року.

Таким чином, договір оренди № 69-07/63 від 01.02.07 року був розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.4.8. вказаного договору, у випадку закінчення терміну дії договору або дострокового розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу Об'єкт у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору оренди, повернення об'єкта від Орендаря до Орендодавця здійснюється представниками сторін, шляхом підписання актів прийому-передачі протягом п'яти днів з моменту закінчення терміну дії договору, або з дати, зазначеної в угоді про дострокове розірвання Договору. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду і з оренди з моменту підписання відповідних актів прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Станом на момент розгляду справи відповідач доказів повернення позивачу орендованого майна суду не надав.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи також з наступного:

До спірних правовідносин сторін слід застосовувати правила ЦК України.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оренда майна iнших форм власностi може регулюватися положеннями цього Закону, якщо iнше не передбачено законодавством та договором оренди.

Укладений сторонами договір оренди не містить відмови сторін від застосування до спірних правовідносин норм вказаного Закону.

Тому спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання ЦК України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення названого кодексу мають переважне значення, оскільки об'єктом договору оренди є майно акціонерного товариства.

Закон про оренду та ЦК України містять схожі положення щодо обов'язку користувача стосовно внесення плати за користування майном.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Вказані вимоги Закону та умови договору оренди щодо своєчасної і у повному обсязі сплати орендної плати були відповідачем порушені, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з 04.06.07 р. по 09.04.08 р. в сумі 98 880 грн., що відповідачем не спростовано.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У зв'язку з систематичними порушеннями умов договору оренди з боку відповідача, 04.04.08 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 69-02/65/821 з повідомленням про розірвання вказаного договору оренди і вимогою звільнити об'єкт оренди у термін до 11.04.08 р.

Факт отримання вказаного листа позивача відповідачем підтверджується розпискою про його отримання від 08.04.08 р. на самому листі.

У відповідь на вищевказану пропозицію позивача відповідач повідомив листом № 9/4 від 09.04.08 р. про розірвання договору оренди № 69-07/63 від 01.02.07 року.

Таким чином, договір оренди № 69-07/63 від 01.02.07 року був розірваний за згодою сторін.

Викладене є підставою для задоволення вимог за первісним позовом про визнання договору №69-07/63 від 01.02.07 р., укладеного між сторонами, розірваним.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разi розiрвання договору зобов'язання сторiн припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 6.4.8. вказаного договору, у випадку закінчення терміну дії договору або дострокового розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу Об'єкт у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору оренди, повернення об'єкта від Орендаря до Орендодавця здійснюється представниками сторін, шляхом підписання актів прийому-передачі протягом п'яти днів з моменту закінчення терміну дії договору, або з дати, зазначеної в угоді про дострокове розірвання Договору. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду і з оренди з моменту підписання відповідних актів прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Вказані вимоги Закону та умови договору оренди відповідачем були порушені, станом на момент розгляду справи відповідач доказів повернення позивачу орендованого майна суду не надав.

За ствердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, останній не допускає позивача до об'єкта оренди, проводить реконструкцію об'єкта без узгодження з позивачем, відмовляється повернути орендований об'єкт.

Викладене є підставою для задоволення первісного позову в частині витребування з незаконного володіння відповідача належного позивачу нерухомого майна, а саме: вартового приміщення літ. 1МБ-1 з надбудовою і ганок зі сходами літ. 1мб1, загальною площею 78,8 кв.м., залізничної колії № 75 (інвентарний № 213106), зобов'язавши відповідача звільнити вартове приміщення літ. 1МБ-1, загальною площею 78,8 кв.м. та залізничну колію № 75 (інвентарний № 213106), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3.

Що стосується зустрічного позову відповідача, господарський суд зазначає наступне:

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з оспорюваного відповідачем договору оренди:

Ш          його зміст не суперечить вимогам Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

Ш          сторони договору на момент вчинення правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності;

Ш          волевиявлення учасників спірного правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

Ш          укладений сторонами правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, визначених Кодексом підстав недійсності укладеного сторонами договору оренди судом не встановлено.

Що стосується посилання відповідача на ст.ст. 761, 769 ЦК України, слід зазначити наступне:

Згідно ст.ст. 761, 769 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найма. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Позивач зазначив, що вартове приміщення (літ. 1 МБ-1) було побудоване за його кошти, знаходиться на його балансі і території. Право власності на даний об'єкт не оформлялось, оскільки це приміщення є самовільною будівлею і підлягає узаконенню в судовому порядку.

Викладене підтверджується технічним паспортом на виробничий будинок (т. 1 а.с. 115), виготовленим КП "ДМБТІ" станом на 05.08.08 р., у якому мається відмітка про необхідність узаконення самовільно збудованої позивачем будівлі караульного приміщення літ 1МБ-1 з надбудовою, площею 78,8 кв.м.

Крім того, майнові права позивача на залізничну колію довжиною 130 м. підтверджуються переліком нерухомого майна, що передається у власність позивача (т. 1 а.с. 80, 84), інвентарними картками (т. 1 а.с. 86, 87) та іншими матеріалами справи.

Спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, переданій позивачу в оренду на підставі договору оренди землі від 02.09.04 р., укладеного з Дніпропетровською міською радою.

Доказів наявності права власності третіх осіб на вказане майно відповідачем суду не надано.

Будь-яких майнових претензій з боку третіх осіб на це майно станом на момент розгляду справи не заявлено, доказів наявності таких претензій відповідач також не надав.

Крім того, наведені відповідачем статті не є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову відповідача.

Судові витрати як за первісним, так і за зустрічним позовом слід покласти на відповідача..

Керуючись ст.ст. 203, 215, 525, 526, 530, 653, 759, 762, 785 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити.

Визнати договір № 69-07/63 від 01.02.07 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект", розірваним.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 5, код 31155376, п/р 26000000010001 у філії ЦВ АКБ "Надра" м. Дніпропетровськ, МФО 306016) належне Відкритому акціонерному товариству "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3, код 00168076, п/р 26008010894800 в ЗАТ АБ "Радабанк", МФО 306500) нерухоме майно, а саме: вартове приміщення літ. 1МБ-1 з надбудовою і ганок зі сходами літ. 1мб1, загальною площею 78,8 кв.м., залізничну колію № 75 (інвентарний № 213106), зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" звільнити вартове приміщення літ. 1МБ-1 загальною площею 78,8 кв.м. та залізничну колію № 75 (інвентарний № 213106), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 5, код 31155376, п/р 26000000010001 у філії ЦВ АКБ "Надра" м. Дніпропетровськ, МФО 306016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3, код 00168076, п/р 26008010894800 в ЗАТ АБ "Радабанк", МФО 306500) - 85,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін