Постанова

від 23.10.2008 по справі 14/409-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/409-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 жовтня 2008 р.                                                                                    № 14/409-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого, судді Дерепи  В.І. –головуючого,

суддів :Грека Б.М.,Стратієнко Л.В.

за  участю  повноважних  представників :

позивача

відповідачівГапіної Н.В.

розглянувши  у    відкритому засіданні    касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Альянс"

на рішеннявід  21 листопада  2007  року  господарського  суду  Херсонської  області

та  постанову  від  12 червня  2008  року   Запорізького  апеляційного  господарського  суду

у справі   за    позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт ЛТД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Альянс", Селянського  (фермерського) господарства "Альянс"

простягнення 51731,48 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007 ТОВ "Агропродукт, ЛТД" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Прод-Альянс", СФГ "Альянс" про стягнення 51731,48 грн., посилаючись на те, що відповідачі не виконали зобов'язань за договором поставки.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21 листопада 2007 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року, позов задоволено та постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Прод-Альянс" за рахунок грошових коштів та з селянською (фермерською) господарства "Альянс" за рахунок заставленого майна-цибулі на користь ТОВ "Агропродукт, ЛТД" 51731,48 грн. основного боргу, 517,32 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі ТОВ "Прод-Альянс" просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 29 травня 2007 року між ТОВ "Прод-Альянс" (надалі –Продавець) та ТОВ "Агропродукт, ЛТД" (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 29/05-7, згідно якого Продавець зобов'язався продати покупцю свиней живою вагою біля 13333 кг за ціною 7,50 грн. за 1 кг, орієнтовно на загальну суму 100000 гривень. Відповідно до п.2.3 вказаного вище Договору поставки, 30 травня 2007 року Покупець здійснив передоплату за товар у розмірі 100000 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 685 від 30.05.2007 року.

Згідно п.3.1 вказаного Договору поставки, Продавець зобов'язався поставити товар Покупцю в строк до 4 червня 2007 року, однак Продавцем товар поставлено не було.

Пунктом 5.4 Договору поставки передбачено, що у випадку невиконання Продавцем своїх зобов'язань із поставки товару, він зобов'язується протягом двох банківських днів повернути Покупцю сплачену ним суму за товар, а також відшкодувати всі спричинені цим збитки.

Крім того, згідно п.5.3 Договору поставки у випадку не поставки товару Продавець виплачує Покупцю штраф у розмірі 17000 гривень.

25 липня 2007 року між Продавцем та Покупцем укладено додаткову угоду до Договору поставки № 29/05-07 від 29 травня 2007 року, відповідно до якої строк повернення Продавцем Покупцю грошових коштів у розмірі 100000 гривень та сплати штрафу у розмірі 17000гривень подовжено до 10 вересня 2007 року.

Заборгованість ТОВ "Прод-Альянс" перед ТОВ "Агропродукт, ЛТД" за цим договором становить 117000 гривень.

Однак, до теперішнього часу заборгованість перед ТОВ "Агропродукт, ЛТД" у повному обсязі не погашена.

Крім того, 31 липня 2007 року між Селянським (фермерським) господарством "Альянс" (надалі –Заставодавець) та ТОВ "Агропродукт, ЛТД" (надалі –Заставодержатель) укладено Договір застави майбутнього врожаю № 31/07-07, згідно якого Заставодавець передав у заставу Заставодержателю майбутній врожай цибулі на площі посівів 10 га в кількості 400 тон за ціною 500,00 гривень за 1 тону на загальну вартість 200000,00 гривень, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Прод-Альянс", що виникли на підставі договору поставки № 29/05-07 від 29 травня 2007 року, укладеного між ТОВ "Агропродукт, ЛТД" та ТОВ "Прод-Альянс" щодо повернення ТОВ "Агропродукт, ЛТД" грошових коштів у розмірі 100000,00 гривень та сплати штрафу у розмірі 17000,00 гривень у передбачені договором поставки строки, а саме до 10 вересня 2007 року.

Станом на 1 жовтня 2007 року Заставодавцем частково погашено заборгованість ТОВ "Прод-Альянс" перед ТОВ "Агропродукт, ЛТД" у розмірі 65268,52 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами наданими суду позивачем. Залишок заборгованості у сумі 51731,48 гривень залишається не погашеним.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що ТОВ "Прод-Альянс" і СФГ "Альянс" не виконали своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, у відповідності з договором поставки №29/05-07 від 29.05.2007 року, договором застави майбутнього врожаю №31/07-07 від 31.07.2007 року. Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідача –1 заборгованості в сумі 51731,48 грн. та з відповідача-2 зазначеної заборгованості за рахунок заставленого майна є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Проте, з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій погодись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6, 7 Постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання.

Рішення місцевого господарського суду за своїм змістом не відповідає цим вимогам.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд правильно встановив обставини справи, проте не врахував, що відповідно до вимог ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Враховуючи зазначене, висновки місцевого господарського суду про солідарну відповідальність відповідачів у справі визнати законними і обгрунтованими не можна.

Апеляційна інстанція на зазначені порушення уваги не звернула.

За вказаних обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанція як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного,   керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Херсонської області від 21 листопада 2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя                                                              Дерепа В.І.

С у д д  і                                                                                Грек Б.М.

                                                                                  Стратієнко Л.В.