Постанова

від 29.10.2008 по справі 16/2653

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/2653

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 жовтня 2008 р.                                                                                    № 16/2653  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Владимиренко С.В.,

Остапенка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Діона" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 в справі господарського суду Житомирської області № 16/2653 за позовом приватного підприємства "Діона" до приватного підприємства "Декостиль" про стягнення суми, -

за участю представників сторін:

від позивача: Гордійчука Д.В., Гукової Н.Є.,

від відповідача: Петричука В.В., Репікова А.В., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –приватне підприємство "Діона" у грудні 2007 року звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача – приватного підприємства "Декостиль" про витребування оригіналу договору купівлі-продажу приміщення від 07.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. в реєстрі за № 13625 та стягнення 106050 грн.  в якості оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.02.2008, дата підписання –27.02.2008 (суддя Гансецький В.П.) позов задоволено, з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог, стягнуто з відповідача на користь позивача 106050 грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 (судді: Горшкова Н.Ф. –головуюча, Будішевська Л.О., Майор Г.І.) рішення скасовано, прийнято нове рішення, в задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та не в повному обсязі з'ясовані обставини справи.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі рішення.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.  

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2006 між приватним підприємством "Діона" (виконавець) та приватним підприємством "Декостиль” (замовник) укладено договір № 1.

Згідно умов договору замовник передає виконавцю права на пошук, а виконавець за винагороду надає замовнику комплекс інформаційно-довідкових послуг з пошуку складського приміщення, площею більше 1000 м2 в межах м. Житомира (пункти 1.1, 1.2 договору).

Розділом 3 договору сторони передбачили порядок передачі інформації замовнику, зокрема, після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих за даним договором послуг виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором (пункт 3.1); виконавець також вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором, якщо замовником укладено з третьою особою, запропонованою виконавцем в якості потенційного продавця, договір (вчинено правочин), за яким здійснюється перехід права власності на об'єкт, і при цьому замовник повинен сплатити винагороду виконавцю, зазначену у пункті 5.1 договору (пункт 3.2).

Згідно пункту 5.1 договору сторони передбачили, що винагороду за договором в розмірі 2% від фактичної вартості об'єкта, яку замовник зобов'язується сплатити виконавцю протягом трьох робочих днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих за даним договором послуг.

Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку, коли виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором, і замовником укладено договір з третьою особою, запропонованою виконавцем, про що укладено відповідний акт прийняття послуг інформації, а замовник ухиляється від підписання акту прийняття послуг, винагорода в сумі, визначеній пунктом 5.1 даного договору, підлягає сплаті виконавцю протягом трьох банківських днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги виконавцем.

Наступного дня після укладення договору - 08.02.2006, сторони підписали акт прийняття послуг, відповідно до якого виконавець надав замовнику інформацію про об'єкти нерухомості: м. Житомир, вул. Баранова, 80, 98; вул. Баранова, 79, 89 (Агро-Техніка).

Акт складено про те, що директор приватного підприємства "Декостиль" приймає надану агентством (позивачем) інформацію про об'єкти нерухомості, про відсутність інформації про них  раніше та про зобов'язання не передавати її іншим зацікавленим особам.

07.09.2007 між приватним підприємством "Декостиль" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" (продавець) укладено договір купівлі-продажу комплексу оптово-роздрібної торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Баранова, 89, вартістю 5302500 грн.

Враховуючи факт укладення відповідачем вказаного договору купівлі-продажу, позивач вважає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за договором, використовуючи свої та інші бази даних, він знайшов приміщення  в м. Житомирі по вул. Баранова, 89, яке відповідало побажанням замовника, показав вказане приміщення замовнику, наслідком чого стала купівля замовником (відповідачем) приміщення, тому його винагорода за надані послуги становить 106050 грн. (2% від фактичної вартості приміщення) у зв'язку з чим відповідно до пункту 5.2 договору надіслав відповідачу вимогу від 11.10.2007 вих. № 12  про оплату йому винагороди за надані послуги, яку відповідач листом від 07.11.2007 № 213 залишив без задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства і укладеного договору у зв'язку з чим є обґрунтованим, оскільки відповідач порушив власне договірне зобов'язання щодо оплати отриманої від позивача інформації, яка мала наслідком укладення договору купівлі-продажу приміщення з третьою стороною.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, враховуючи наступне.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, приватне підприємство "Декостиль" за договором купівлі-продажу від 07.09.2007 придбало у товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" адмінбудівлю зі складськими приміщеннями, площею 2276,7 м2 та котельню, площею 7,7 м2 , за адресою: м. Житомир, вул. Баранова, 89, а не склад, як це передбачено договором № 1 від 07.02.2006.    

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект" реконструювало незавершене будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Баранова, 89 під об'єкт оптово-роздрібної торгівлі товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект", про прийняття в експлуатацію якого свідчить акт державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 12.02.2007.                   

Після прийняття реконструйованого об'єкта в експлуатацію товариству з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" видано свідоцтво про право власності від 05.03.2007 на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради № 121 від 22.02.2007, зареєстрованого 14.03.2007 в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за реєстраційним номером 18136235.

Таким чином, до 12.02.2007 по вул. Баранова, 89 в м. Житомирі був фізкультурно-оздоровчий комплекс, а не складське приміщення.

Вказане спростовує посилання позивача на демонстрацію ним відповідачу складського приміщення та виконання своїх зобов'язань за договором.

Акт прийняття послуг за договором № 1 від 07.02.2006 складено 08.02.2006, а договір купівлі-продажу приміщення - 07.09.2007. При цьому умовою виконання відповідачем зобов'язання за договором № 1 згідно пункту 3.2, а отже і сплати винагороди є укладення замовником-відповідачем договору з третьою особою, запропонованою виконавцем-позивачем в якості потенційного продавця.

Проте вказані умови позивачем не виконані, оскільки позивачем не надані докази пропонування відповідачу визначене йому приміщення.

Крім того, на момент підписання акту прийняття послуг від 08.02.2006 об'єкт, який в подальшому купив відповідач перебував у стадії реконструкції, тому не міг продаватися, враховуючи умови пункту 5.3 договору від 26.12.2006.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, відтак постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Діона" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 в справі господарського суду Житомирської області № 16/2653 залишити без змін.

Головуючий, суддя:

Ж. Бернацька

Судді:

С. Владимиренко

М. Остапенко