Рішення

від 23.01.2007 по справі 16/2653

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2653

                                      ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                          

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"23" січня 2007 р.                                                                                                 Справа  №   16/2653

Господарський суд Черкаської області в складі:    головуючого - судді  Спаських Н.М.

з секретарем  Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача –Чеберяк Д.Ю. - за довіреністю;                                                                   

від відповідачів –Терентьєв О.М., Горянін А.О. - за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за позовом   акціонерного банку "Енергобанк" в особі Черкаської філії       до   ДП "Чигириненерготорг"та до ВАТ "Черкасиобленерго"            

про   стягнення 363 902,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

  У відповідності до уточнених позовних вимог, позивачем пред'явлено позов до відповідачів, як до позичальника та до поручителя,  про стягнення солідарно заборгованості за кредитними зобов'язаннями в сумі 283 537,90 грн. боргу по кредиту, 42 757,57 грн. боргу по відсотках та 37 607,15 грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків  на підставі кредитного договору № 2323 від 23.04.2003 року та договору поруки № 2323 від 16 квітня 2004 року зі змінами та доповненнями. У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав.    

     Перший відповідач проти позову заперечив з мотивів, що позивач сам завдав йому збитків в результаті невиконанням договору доручення, за яким заставлену кукурудзу позивач повинен був реалізувати для погашення боргу по кредиту.

       Другий відповідач позов не визнав з підстав, що порука припинилася в результаті ненадання згоди ВАТ "Черкасиобленерго" на пролонгацію кредитного договору між позивачем та першим відповідачем по справі. В задоволенні позову просить відмовити.

                                           Заслухавши доводи та пояснення представників обох сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, позов підлягає до повного задоволення лише стосовно першого відповідача, виходячи з наступного:

   23.04.2003 року між позивачем та Дочірнім підприємством "Чигириненерготорг" (далі по тексту Позичальник) було укладено кредитний договір № 2323, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 600 000,00 грн. шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії зі строком погашення 23.04.2004 року та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 25 % річних.

   Договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому він підлягає до виконання обома сторонами.

    Спору між сторонами з приводу неотримання кредиту немає.

     У відповідності до п. 3.3 та 3.4. кредитного договору, позивач нараховує проценти в останній робочий день кожного місяця та по закінченню терміну дії кредитного договору, а Позичальник сплачує проценти до 10 числа наступного місяця за звітним.

    У відповідності до наявних у справі документів, за згодою сторін до кредитного договору було внесено такі зміни :    

- додаткова угода від 29.05.2003 року - розмір кредиту збільшено до 900 000,00 грн.;

- додаткова угода від 01.03.2004 року - уточнено, що кредит в сумі 900 000.00 грн. видається для оплати покупної електроенергії, розрахунків з постачальниками за придбані товари та на інші виробничі потреби комплексу сільськогосподарських робіт 2003 року.;

- додаткова угода від 27.04.2004 року - сторонами погоджено, що Позичальнику відкривається кредитна лінія на залишок заборгованості в сумі 483 996,26 грн. зі строком погашення 23 липня 2004 року , а погашення здійснюється згідно графіку до цієї додаткової угоди ;

- додаткова угода від 07.06.2004 року - сторонами погоджено, що проценти банком нараховуються в останній робочий день кожного місяця та по закінченні  терміну дії кредитного договору, а Позичальник сплачує відсотки самостійно та по закінченні терміну дії кредитного договору на суму фактично наданого кредиту.

- додаткова угода від 21 липня 2004 року -- сторони домовилися, що Позичальник доручає Банку самостійно задовольнити свої вимоги і списати кошти з поточного рахунку Позичальника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Погашення боргу здійснюється у такій черговості: повернення відсотків, повернення кредиту, відшкодування інших витрат та пені.

- додаткова угода від 12 серпня 2004 року -- сторони домовилися про відкриття кредитної лінії в сумі 483 514,26 грн. зі строком користування до 01.12.2004 року та про цілі використання коштів. Погашення кредиту здійснюється за погодженим сторонами графіком.

- додаткова угода від 17 грудня 2004 року - сторони погодили. що відкривається кредитна лінія на суму 497 851,50 грн. терміном до 01.04.2005 року;

- додаткова угода від 19 квітня 2005 року - сторони домовилися, що відкривається кредитна лінія в сумі 497 851,11 грн. терміном до 01.10.2005 року. Банк нараховує проценти в останній робочий день кожного місяця  та по закінченні дії кредитного договору, а Позичальник до 10 числа місяця, наступного за звітним сплачує проценти на суму фактично наданого кредиту.

- додаткова угода від 01 липня 2005 року -- сторони погодили, що забезпеченням   виконання  зобов'язань Позичальника є договір поруки № 2323 від 23.04.2004 року з ВАТ "Черкасиобленерго" та договора застави.

 Інших доказів про зміну умов кредитного договору сторонами у справу не надано.

У відповідності до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором   строк.

 У встановлений кредитним договором кінцевий строк користування коштами 01.10.2005 року, перший відповідач кредит не повернув.  

 У  відповідності до п. 5.4. кредитного договору, при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту, Позичальник повинен сплати Позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Умови договору про встановлення пені відповідають положенням чинного законодавства, зокрема, ст. 551 ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язаь".

 За розрахунками позивача ( а.с. 172- 179), заборгованість Позичальника за кредитом становить               283 537,90 грн. , заборгованість по процентах - 42 757,57 грн. за період з 01.05.2005 року по 04.05.2006 року,  пені за прострочення 32 938,53 грн. за період з 01.10.2005 року по 04.05.2006 року , пені за прострочення сплати відсотків в сумі 4 668,62 грн. за період  з 01.04.2005 року по  04.05.2006 року, а всього -  363 902,62 грн.

   Розрахунки боргу по кредиту, процентах та пені зроблені вірно та у відповідності до умов кредитного договору і положень чинного законодавства.

  Доказів про проведення  розрахунків з кредитними зобов'язаннями у повному розмірі відповідачі суду не надали.

   В  якості забезпечення  виконання  зобов‘язань  по вищевказаному кредитному договору,   між  позивачем  та другим  відповідачем по справі ( далі -- або другий відповідач або Поручитель) було укладено договір поруки № 2323 від 16.04.2004,   відповідно до умов якого другий відповідач зобов'язався перед позивачем нести солідарну відповідальність з позичальником у повному обсязі зобов'язань Позичальника за кредитним  договором № 2323 від 23.04.2003 року на суму 900 000,00 грн.

   Суд вважає, що узгодження сторонами договору поруки більшої суми зобов'язання, яке забезпечується на момент укладення договору поруки, ніж передбачено у кредитному договорі не є порушенням чинного законодавства, оскільки в будь-якому випадку порука обмежується лише розміром дійсного зобов'язання за кредитним договором у по всіх його складових частинах.

    У відповідності до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором строк.

   У відповідності до п. 10 договору поруки, при пролонгації дії кредитного договору поручитель має бути ознайомленим з продовженням його дії. При укладенні договору поруки його сторони не обумовили ніякого спеціального порядку ознайомлення поручителя зі змінами до кредитного договору.

    У відповідності до ст.. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

  Суд вважає, що за змістом цієї норми права законодавець визначив, що у випадку непогодженої з поручителем зміни умов основного зобов'язання, порука припиняється у її повному об'ємі, оскільки не передбачено варіанту  збереження відповідальності поручителя лише в частині зобов'язання, яке могло вважатися погодженим ним.

     Суд погоджується із запереченнями представників другого відповідача про те, що з поручителем не було погоджено всіх змін до кредитного договору № 2323 від 23.04.2003 року, виходячи  з  такого:

    Як вбачається з матеріалів справи, всі вище перелічені додаткові угоди до кредитного договору укладалися між позивачем та Позичальником без участі поручителя. Про зміну умов кредитного договору Поручитель повідомлявся  листами позивача довільної форми, які наявні у справі (а.с. 36-61 том 2).

         На вимогу суду сторонами не надано жодних доказів того, що Поручитель дав згоду на пролонгацію кредитного договору, укладеного з Позичальником у будь-якому явному вигляді.

       Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що якщо Поручитель промовчав на листи про пролонгацію кредитного договору, то таке мовчання є незапереченням проти пролонгації і є згодою на  охоплення договором поруки всіх змін до кредитного договору. При цьому суд виходить з наступного:

           У відповідності до ч. 3  ст. 205 ЦК України, у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

       Укладений сторонами договір поруки не містить оговорки про те, що мовчання поручителя на повідомлення кредитора про пролонгацію кредитного договору є  його згодою на продовження поруки відносно внесених до кредитного договору змін. Положень закону про те ж саме позивач не навів, а тому кредитор не отримав належної згоди поручителя на пролонгацію кредитного договору і порука є припиненою.

         Суд вважає, що перенесення сторонами кредитного договору строків погашення кредиту збільшує відповідальність поручителя, оскільки тягне за собою збільшення строку сплати процентів за користування кредитом, а отже і  суми цих процентів в загальному заліку.

           Доводи представника позивача про те, що в повідомленні від 07.04.2004 року № 04/01-213 про пролонгацію кредитного договору № 2323 від 23.04.2003 року містилася пропозиція банку до поручителя відреагувати письмово про незгоду з подальшим поручительством, оскільки у разі ненадання відповіді згода другого відповідача як поручителя буде вважатися наданою, суд розцінює як такі що не несуть юридичних наслідків, скільки не відповідають чинному законодавству ( про мовчання як знак згоди повинна бути оговорка в договорі або законі - ст. 205 ЦК України). Встановлення банком своїм листом особливого порядку продовження поруки всупереч положенням договору поруки і без згоди на це поручителя є незаконним.

       В укладеному  сторонами договорі поруки сторони не дійшли згоди про порядок внесення змін до договору поруки, не вносили змін до нього, але в п. 12 оговорили, що всі спори по договору поруки вирішуються  згідно з чинним законодавством.

       Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що  поручителя не було належними чином ознайомлено зі змінами до кредитного договору, ці зміни збільшують відповідальність поручителя, оскільки стосуються пролонгації строку користування кредитом, а отже і збільшення суми процентів, що підлягають до сплати.

        За таких обставин поруку слід вважати припиненою у її повному об'ємі з часу укладення додаткової угоди від 27.04.2004 року до кредитного договору № 2323 від 23.04.2003 року, оскільки згоди у будь-якому її вигляді ( крім мовчання яке не є такою згодою) поручитель на пролонгацію кредитного договору не давав ні на цю додаткову угоду, ні на послідуючі.

    Припинення поруки тягне за собою припинення відповідальності поручителя перед кредитором позичальника.

          За таких обставин у задоволенні позову до поручителя позивачу слід відмовити повністю.

           На підставі викладеного, позов слід задовольнити у повному об'ємі лише стосовно позичальника. з якого до стягнення підлягає 283 537,90 грн. боргу по кредиту, 42 757,57 грн. боргу по відсотках та 37 607,15 грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків  на підставі кредитного договору № 2323 від 23.04.2003 року.

    На підставі статті 49 ГПК України з позичальника на користь позивача підлягають стягненню державне мито в повному розмірі в сумі 3 639,03 грн. та  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                        ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову до ВАТ "Черкасиобленерго" відмовити повністю.

2.          Позов стосовно ДП "Чигириненерготорг" задовольнити повністю і стягнути з Дочірнього підприємства "Чигириненерготорг" , ідентифікаційний код 05424911, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Миру, 1 на користь  Акціонерного  банку “Енергобанк” в особі  Черкаської філії , код 24418276, м. Черкаси, вул. Симоненка,5, МФО 354488 --- 283 537,90 грн. заборгованості по кредиту, 42 757,57 грн. процентів, 32 938, 53 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 4 668,62 грн. пені за прострочення сплати процентів,  3 639,03 грн. державного  мита  та  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ  видати.

           Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

       СУДДЯ                                                                                                      Н.М. Спаських