Постанова

від 04.11.2008 по справі 21/117

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/117

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.11.2008  року                                                                      Справа № 21/117

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Медуниці О.Є.

          Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                                Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                               -повноважний представник не прибув;

від  відповідача:                                -повноважний представник не прибув;

від органу виконання

судових рішень:                              -повноважний представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський

                                                     вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

на ухвалу                                         в порядку ст. 1212 ГПК України

господарського суду                    Луганської області

від                                                  28.07.08

на дії                                                   Відділу примусового виконання рішень

Державної виконавчої служби Луганської області (Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області)

по справі                                        №21/117 (суддя Лісовицький Є.А.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

“Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області

до відповідача                              Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний  завод”, м. Попасна  Луганської області

про                                                  стягнення 315233 грн. 47 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У березні 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бриллиант”,                  м. Слов'янськ Донецької області (позивач у даній справі) звернулось до місцевого господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з  Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області (відповідача у даній справі), на його користь заборгованості на суму 315233 грн. 47 коп., витрат по сплаті державного мита у сумі 3152 грн. 47 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

          Позивачем додатковою заявою без номеру та дати, яку здано до господарського суду Луганської області 05.04.04 (а.с. 12, т.1), в порядку  ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було збільшено позовні вимоги на суму пені –23144 грн. 88 коп.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.04 у справі №21/117 (суддя Зюбанова Н.М.) позов позивача до відповідача задоволено частково. З відповідача –Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна  Луганської області, на користь позивача -  Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриллиант”,          м. Слов'янськ Донецької області, стягнуто 315233 грн. 47 коп. боргу, 22309 грн. 08 коп. пені,    а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1695 грн.           80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 71 коп.  

          Дане рішення господарського суду Луганської області набрало законної сили та предметом розгляду у апеляційній та касаційній інстанціях не було.

          На виконання вказаного рішення від 05.04.04 у справі №21/117 господарським судом Луганської області був виданий наказ від 16.04.04 №21/117 про стягнення з Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області, 315233 грн. 47 коп. боргу, 22309 грн. 08 коп. пені, 1695 грн. 80 коп. державного мита та 117 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Цей наказ на виконання ст. 116 Господарського процесуального кодексу України  22.04.04 був направлений по пошті стягувачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області.

          Згідно з календарним штемпелем Попаснянського поштового відділення №2 на поштовому конверті 30.03.07 Державне підприємство „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, надіслало в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду Луганської області скаргу   №263-ю від 30.03.07, в якій просило поновити строк подання цієї скарги до суду першої інстанції; визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області по стягненню з рахунків Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод” коштів у сумі 165472 грн. 45 коп. та перерахуванню цих коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” в період виконання наказу господарського суду Луганської області від 16.04.04 №21/117.

          Вказана скарга відповідача мотивована тим, що:

          -кошти у сумі 165472 грн. 45 коп., які стягнуті з відповідача у даній справі –Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, на користі позивача у даній справі –Товариство з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області, за наказом господарського суду Луганської області від 16.04.04 №21/117, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області перераховувались не на користь позивача у даній справі (стягувача за справою №21/117), а на протязі 2005-2006 років перераховувались на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція”, про що виконавчою службою навмисно приховувалось та відповідачу не повідомлялось. При цьому виконавча служба не послалась на статті Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до яких проводилось перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” на загальну суму        165472 грн. 45 коп.;

          -під час відкриття виконавчого провадження виконавчою службою не було встановлено процесуальну правоспроможність та дієздатність стягувача –юридичної особи, оскільки у заяві про пред'явлення наказу суду першої інстанції від 16.04.04 №21/117 до виконання були вказані реквізити не фактичного стягувача у справі №21/117 -   Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, а реквізити  Товариства з обмеженою відповідальністю –„Будреконструкція”, тобто  іншого підприємства;

          -виконавча служба при відкритті виконавчого провадження за вказаним вище наказом порушила вимоги Закону України „Про виконавче провадження”, а саме: ст. 7,     ч. 4 ст. 11, ч. 4 ст. 12, ст. 44-1, оскільки фактично самовільно, без рішення суду про заміну стягувача правонаступником, замінив сторону у виконавчому провадженні –з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант” на Товариство з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція”;          

          -відповідно до ст.ст. 383, 384 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби  під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №21/117 скаргу Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, №263-ю від 30.03.07 задоволено; визнані неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області по перерахуванню у рахунок сплати боргу по виконанню рішення суду першої інстанції у справі №21/117 грошових коштів у сумі 165472 грн. 45 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція”.

          Господарський суд Луганської області мотивував ухвалу від 21.09.07 у справі №21/117 наступним:

          -до господарського суду зі скаргою №263-ю відповідач звернувся 30.03.07, тобто з пропуском встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для оскарження дій виконавчої служби, якими з огляду на зміст скарги є перерахування грошових коштів у сумі 165472 грн. 45 коп., які відбувались у ході здійснення виконавчого провадження, що було закінчене 27.06.06;

-даний строк для подання скарги є процесуальним, а тому згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України його може бути відновлено за наявності поважних причин для його пропуску. Відповідачем  подане  клопотанням про поновлення строку, яке задовольняється судом та строк звернення відповідача зі скаргою №263-ю підлягає поновленню у порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України;

          -21.04.05 державним виконавцем відкрите виконавче провадження №693716      (а.с. 87, т. 1), по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 16.04.04 №21/117, яке за постановою від 18.04.05 приєднане до зведеного виконавчого провадження №2/29-2004 відповідно до вимог ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження”;

          -19.04.05 до виконавчої служби надійшла заява (а.с. 74 т. 3) за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант” про переведення заборгованості в сумі 315233 грн. 47 коп. на інше підприємство –Товариство з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція”;

          -у травні 2006 року відповідач отримав лист від Головного управління статистики у Донецькій області від 30.05.06 №22-1/740, з якого йому стало відомо про внесення 25.03.05 запису до реєстру про ліквідацію стягувача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”;

          -у відповідності до постанови відділу примусового виконання рішень від 27.06.06 виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду у даній справі закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” у зв'язку з ліквідацією сторони виконавчого провадження Товариства з обмеженою відповідальністю  „Бриллиант”;

          -ухвалою від 01.09.06 господарський суд Луганської області залишив без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” про заміну сторони виконавчого провадження –Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, на Товариство з обмеженою відповідальністю  „Будреконструкція”;

          -перерахування в ході здійснення виконавчого провадження коштів, стягнутих з відповідача у сумі 165472 грн. 45 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” є порушенням чинного законодавства;

-доводи виконавчої служби про те, що кошти стягувались за заявою стягувача, а тому порушення не відбулось, були відхилені господарським судом Луганської області, оскільки складовими частинами процесу виконання рішення є не тільки стягнення коштів з належного боржника /сторони виконавчого провадження за виконавчим документом/, а й перерахування їх належному стягувачу, що виконавчою службою порушено.

          Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 21.09.07 у справі №21/117 Головне управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ, 06.12.07 подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати згадану ухвалу та прийняти нову, якою скаргу відповідача №263-ю від 30.03.07 залишити без задоволення.

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі №21/117 апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Луганській області,                  м. Луганськ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №21/117 залишено без  задоволення, а згадану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін з мотивів того, що доводи Головного управління юстиції у Луганській області  у апеляційній скарзі спростовуються наявними в матеріалах справи №21/117 доказами, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

          Не погоджуючись з постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі №21/117 Головне управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ, 18.01.07 подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду Луганської області від 21.09.07 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі №21/117 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги відповідача №263-ю від 30.03.07 відмовити.

          Вищий господарський суд України постановою від 06.03.08 у справі №21/117 касаційну скаргу Головного управління юстиції у Луганській області задовольнив частково, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 та ухвалу господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №21/117 скасував, а скаргу відповідача на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області по стягненню та перерахуванню коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” у справі №21/117 передав на новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

          Цю постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що:

          -згідно з приписами ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк;

-суди, поновлюючи строк для подання скарги, в порушення ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясували підстави його пропуску та їх поважність;

-при розгляді скарги та визнанні неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області, судами не з'ясовано: яким органом державної виконавчої служби було стягнуто з боржника 165472 грн. 45 коп. та перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” (підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції, яке відкривало виконавче провадження, новоствореним відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області, який виносив постанову про закінчення виконавчого провадження або іншим органом державної виконавчої служби); чи є орган, на дії якого подано скаргу, правонаступником ліквідованого відділу Державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції; які платіжні документи свідчать про стягнення з відповідача 165472 грн. 45 коп. та про наступне їх перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю  „Будреконструкція”. Тоді як зазначені платіжні документи судами не витребувані та їм не надана правова оцінка;

-допущені порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений висновок відповідає чинним нормам матеріального права;

-згідно імперативних вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази;

-неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору;

-під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи вказані документи, які стосуються спірних відносин, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

          Ухвалою від 28.07.08 у справі №21/117 скаргу Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, №263-ю від 30.03.07 щодо визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області по стягненню з рахунків Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод” коштів у сумі 165472 грн. 45 коп. та перерахуванню цих коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” в період виконання наказу господарського суду Луганської області від 16.04.04 №21/117, залишив без задоволення.

          Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

          -відповідач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою     №263-ю від 30.03.07 з пропуском десятиденного строку, встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України  для оскарження дій виконавчої служби, якими з огляду на зміст скарги є перерахування грошових коштів у сумі 165472 грн.          45 коп., що відбувалось в ході здійснення виконавчого провадження, яке було закінчене 27.06.06;

          -даний строк для подання скарги в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України є процесуальним, а тому згідно зі ст.  53 Господарського  процесуального кодексу України його може бути відновлено за наявності поважних причин для його пропуску;

          -відповідачем було подане клопотання про поновлення згаданого строку, але не було надано доказів наявності поважних причин його пропуску;

          -про перерахування коштів неналежному стягувачу відповідачу було відомо ще 15.08.06, що підтверджується його позовною заявою до органу виконання судових рішень про стягнення перерахованих Товариству з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” коштів;

          -тому, суд першої інстанції відхилив клопотання відповідача про відновлення строку на звернення до господарського суду зі скаргою в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України на дії органу виконання судових рішень.

          Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.08 у справі №21/117 Державне підприємство „Попаснянський вагоноремонтний завод”,            м. Попасна Луганської області, подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №305-ю від 06.08.08, в якій просить: відновити строк на звернення до господарського суду зі скаргою №263-ю від 30.03.07 на дії органу виконання судових рішень та скасувати згадану ухвалу та прийняти нову.

          В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, що на його думку:

          -оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарським судом Луганської області не була винесена окрема ухвала про відхилення клопотання відповідача про поновлення строку на звернення зі скаргою на дії органу виконання судових рішень, тому, через ці обставини відповідач не має змоги оскаржити ухвалу про відхилення клопотання про відновлення строку на звернення до господарського суду;

          -при винесенні оскаржуваної ухвали в частині пропуску строку на звернення зі скаргою на дії органу виконавчої служби судом першої інстанції не було взято до уваги те, що з дня винесення виконавчою службою постанови про закінчення виконавчого провадження, тобто з 27.06.06, до дня подання підприємством –відповідачем скарги, - розглядались інші заяви сторін та учасників виконавчого провадження, які могли встановити правомірність чи неправомірність дій органу виконавчої служби по перерахуванню коштів.

          Орган виконання судових рішень надіслав до суду апеляційної інстанції пояснення до апеляційної скарги відповідача від 22.09.08 №19-9-3160, в яких просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Луганської області –без змін.

Із довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 28.10.08 №14/4-20/1945, надісланої до суду апеляційної інстанції 03.11.08,  вбачається, що позивач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, вул. Косіора, буд. 62, м. Слов”янськ Донецької області, ідентифікаційний код №32167769, ліквідований як юридична особа та станом на 25.03.05 вилучений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.  

          Повноважні представники відповідача та виконавчої служби не забезпечили явки своїх повноважних представників у судове засідання, яке відбулося 04.11.08, хоча про час та  місце розгляду даної справи усі сторони у ній та виконавча служба були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом належним чином.

          Відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду лист від 30.10.08 №347-ю з клопотанням про розгляд даної справи та апеляційної скарги без участі його повноважного представника у зв'язку з поважною причиною його неприбуття у судове засідання.

          Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.08.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, №305-ю від 06.08.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.07.08 у справі №21/117 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Баннова Т.М., суддя –Семендяєва І.В., суддя –Якушенко Р.Є.

У зв'язку з хворобою головуючого судді Баннової Т.М. та відпусткою судді Якушенко Р.Є., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.09.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційної скарги у справі №21/117 призначено нову судову колегію у складі: головуючий суддя –      Бойченко К.І., суддя –Медуниця О.Є., суддя –Семендяєва І.В.

Луганський апеляційний господарського суд ухвалою від 23.09.08 здійснив на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України заміну відповідача у справі №21/117 –Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, на його правонаступника –Товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, вул. Залізнична, 1, м. Попасна Луганської області, ідентифікаційний код №34502350, якого і слід вважати належним відповідачем у даній справі.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”,  м. Попасна Луганської області, підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.05 №320 у зв'язку з реформуванням системи органів Державної виконавчої служби у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворено Департамент Державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік. Департамент Державної виконавчої служби є правонаступником Державної виконавчої служби у складі Міністерства юстиції України.

Пізніше постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.06 №1622 Департамент  Державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції як урядовий орган державного управління, було ліквідовано.

У цій постанові визначено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Департаменту Державної виконавчої служби.

Передача повноважень щодо примусового виконання судових рішень від Міністерства юстиції України до Департаменту Державної виконавчої служби не змінила характеру і джерела цих повноважень.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.01.07 №21/5 „Про реформування органів юстиції” ліквідовано обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, Департамент Державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління.

На базі обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя утворені головні управління юстиції у відповідних областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 4 цього наказу встановлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Департаменту Державної виконавчої служби; Головне управління юстиції України в Автономній Республіці Крим є правонаступником державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим; головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі є правонаступниками відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя; відділи державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення ), міськрайонних управлінь юстиції є правонаступниками відповідних державних виконавчих служб у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області в наступний час є органом, на який покладено функції щодо примусового виконання судових рішень, які раніше виконували Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області.

З урахуванням викладеного, положень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що Товариством з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” у порядку ст. 1212  Господарського процесуального кодексу України оскаржуються дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Згідно пункту 1 статті 2 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.  

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” виконанню Державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Невиконання судового рішення за своєю суттю є обмеженням права стягувача на обов'язкове виконання рішення суду.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.04 у справі №21/117 (суддя Зюбанова Н.М.) позов позивача до відповідача задоволено частково, а саме: з відповідача на користь позивача -  Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області, стягнуто 315233 грн. 47 коп. боргу, 22309 грн. 08 коп. пені, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1695 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 71 коп.  

          На виконання вказаного рішення від 05.04.04 у справі №21/117 господарським судом Луганської області був виданий наказ від 16.04.04 №21/117, який на виконання     ст. 116 Господарського процесуального кодексу України  22.04.04 був направлений по пошті стягувачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”, м. Слов'янськ Донецької області.

          Із матеріалів даної справи, а саме: довідки Головного управління статистики у Донецькій  області від 30.05.06 №22-1/740, довідки відділу статистики у місті Слов'янську Головного управління статистики у Донецькій області від 19.06.06 №03-24 та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області серії АОО №328352, вбачається, що з 25.03.05 було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриллиант” (позивача у даній справі), ідентифікаційний код №32167796, юридична адреса: вул. Косіора, буд. 62, м. Слов'янськ Донецької області, 84118, номер запису –12771110002000145.

          Таким чином, позивач 25.03.05 втратив статус юридичної особи та був ліквідований.  

19.04.05 до виконавчої служби надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант” про відкриття виконавчого провадження (вхідний номер 10П-689 від 19.04.05) з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №21/117 від 16.04.04.

21.04.05 виконавчої службою було винесено постанову ВП №693716 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №21/117 від 16.04.04.

02.06.05 до виконавчої служби від Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант” надійшла заява (вхідний номер 10П-5-1049/1, а.с. 60 т. 4) про переведення заборгованості, стягнутої з відповідача у справі №21/117 рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.04 згідно наказу №21/117 від 16.04.04, на інше підприємство –Товариство з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” за зазначеними у цій заяві реквізитами.

За даними державної виконавчої служби грошові кошти перераховувались за вказаною заявою стягувача.

               27.06.06 до органу з примусового виконання рішень надійшов оригінал витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю  „Бриллиант” ліквідовано.

               Постановою органу з примусового виконання рішень від 27.06.06 виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду у даній справі закінчено на підставі п. 3 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з ліквідацією сторони виконавчого провадження Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриллиант”.   

Ухвалою від 01.09.06 господарський суд Луганської області залишив без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” від 23.05.06 б/н про заміну сторони –стягувача у виконавчому провадженні, її правонаступником.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” у разі  вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою  сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

В обґрунтування вимог про здійснення заміни сторони виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю  „Будреконструкція” посилалося на факт укладання між ним та позивачем у справі договору уступки вимоги від 30.12.04.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/, що є сингулярним /частковим/ правонаступництвом на підставі заміни кредитора у зобов'язанні.

У відповідності до Господарського процесуального кодексу України правове регулювання заміни стягувача здійснюється ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає підставою заміни сторони реорганізацію підприємства, якій властиве універсальне правонаступництво, тобто передавання правонаступникам всього свого майна, прав та обов'язків.

Таким чином, після порушення провадження у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю „Бриллиант” набуло статусу сторони у справі, а у виконавчому провадженні –статусу стягувача. При цьому, заміна сторони у стадіях судового процесу, однією з яких є виконання судового рішення, відбувається у визначеному ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” порядку, тобто внаслідок універсального правонаступництва.

Складовими частинами процесу виконання рішення є не тільки стягнення коштів з належного боржника (сторони виконавчого провадження за виконавчим документом), а й перерахування їх належному стягувачу, що органом примусового виконання судових рішень порушено.   

30.03.07 (згідно з календарним штемпелем Попаснянського поштового відділення №2 на поштовому конверті), відповідач звернувся в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду Луганської області  зі скаргою від 30.03.07 №263-ю на дії органу з примусового виконання рішень по стягненню з нього та перерахуванню коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція”, а також з клопотанням про поновлення строку, встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, для подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання процесуальних документів господарських судів.

Відповідач у скарзі від 30.03.07 №263-ю стверджує, що органом виконання судових рішень з нього стягнуто та незаконно перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” 165472 грн. 45 коп.

З наданих Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області засвідчених копій платіжних доручень слідує, що за період з 08.06.05 по 28.04.06 ним з відповідача стягнуто та перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” понад оспорюваної суми.

Але відповідач вважає безпідставним перерахування коштів в сумі 165472 грн.      45 коп. і ці доводи підтверджуються матеріалами даної справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.08 скаргу відповідача від 30.03.07 №263-ю на дії органу з примусового виконання рішень суду передано на новий розгляд.

Ухвалою від 01.07.08 місцевий господарський суд згадану скаргу призначив до розгляду, тобто не відмовив у відновленні пропущеного строку, який визначений у           ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, скарга відповідача на дії органу примусового виконання рішень суду підлягає розгляду по суті, а суд першої інстанції відмовив у її задоволенні, зазначивши в мотивувальній частині про те, що скаргу подано з пропуском встановленого строк, а тому клопотання про його відновлення відхилив.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за  заявою  сторони,  прокурора  чи  з    своєї    ініціативи господарський  суд  може  визнати  причину  пропуску встановленого законом  процесуального  строку  поважною  і відновити  пропущений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку виноситься ухвала, яка повинна оформлюватися окремим процесуальним документом.

Розгляд заяви про відновлення пропущеного процесуального строку має передувати розгляду документа (скарги) по суті. Документ (скарга) розглядається по суті, якщо заяву про поновлення пропущеного строку судом задоволено.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду є помилковим, а тому, з урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та скарга відповідача від 30.03.07 №263-ю судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду задовольняється.

          Керуючись ст. ст. 43, 53, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, від 06.08.08 №305-ю на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.07.08 у справі №21/117  задовольнити.

          2.Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.07.08 у справі №21/117  скасувати.

          3.Скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, №263-ю від 30.03.07 задовольнити.

          4.Визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області по стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” в період виконання наказу господарського суду Луганської області №21/117 від 16.04.04 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Будреконструкція” грошових коштів у сумі 165472 грн. 45 коп.  

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                О.Є. Медуниця

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва