Рішення

від 21.10.2008 по справі 11/136-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/136-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 жовтня 2008 р.           Справа 11/136-08

за позовом        приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак»,

                          м. Рівне

до                       підприємства об‘єднання громадян «Русана», м. Вінниця

про                     стягнення 72 589 грн. 99 коп..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача       -  Т. Калита за довіреністю;

від відповідача   -  не з‘явився.    

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про стягнення з підприємства об‘єднання громадян «Русана»заборгованості за договором поставки № 1/18 від 18.02.2008р. в загальному розмірі 72589,99 грн., з яких: 59003 грн. –борг з урахуванням індексу інфляції, 7935,89 грн. –штрафні санкції, 651,10 грн. –відсотки за користування чужими коштами та 5000 грн. –збитки.

 Позов мотивовано тим, що  відповідно до договору поставки укладеного між ПП ВКФ «Трейд-Пак»та ПОГ «Русана», ПП ВКФ «Трейд-Пак»поставило та передало у власність ПОГ «Русана»товар на загальну суму 115805,30 грн.. Відповідно до п. 1.3 договору, покупець зобов‘язується оплатити 100% вартості товару отриманого від постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. В порушення даного пункту договору, відповідач провів часткові розрахунки за товар, сплативши 58 735,64 грн..

       Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах  від 02.09.2008р. та  07.10.2008р.  щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві,  договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання  не забезпечив. Про час, дату та місце  розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить   повідомлення про вручення поштового відправлення № 1421497.  

       Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за  наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

       Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

       18.02.2008р. між приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак»(позивач) та  підприємством об‘єднання громадян «Русана»(відповідач)  укладено договір поставки за №  1/18.

       Відповідно до умов договору позивач зобов‘язався  поставити відповідачу товари продовольчої групи, а відповідач відповідно прийняти такий товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач в період з 21.02.2008р. по 23.04.2008р., згідно накладних № 1-0000422 від 21.02.2008р., № 1-0000480 від 28.02.2008р., № 1-0000498 від 28.02.2008р., № 1-0000499 від 28.02.2008р., № 1-0000503 від 28.02.2008р., № 1-0000545 від 05.03.2008р., № 1-0000546 від 05.03.2008р., № 1-0000563 від 05.03.2008р., № 1-0000790 від 13.03.2008р., № 1-0000813 від 13.03.2008р., № 1-0000829 від 13.03.2008р., № 1-0000841 від 14.03.2008р., № 1-0000856 від 14.03.2008р., № 1-0001129 від 19.03.2008р., № 1-0001130  від 19.03.2008р., № 1-0001138 від 19.03.2008р., № 1-0001146 від 19.03.2008р., № 1-0001147 від 19.03.2008р., № 1-0001554 від 26.03.2008р., № 1-0001556 від 26.03.2008р., № 1-0001586 від 27.03.2008р., № 1-0001588 від 27.03.2008р., № 1-0001589 від 27.03.2008р., № 1-0003237 від 23.04.2008р. поставив відповідачу товарів на загальну суму 115 805,30 грн..

Відповідно до п. 1.3 договору, покупець зобов‘язується оплатити 100% вартості товару отриманого від постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку за період з 01.04.2008р. по 17.07.2008р.,  відповідач свої зобов‘язання за договором в частині проведення розрахунків виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 58735,64 грн..

В силу ст. 712 Цивільного  кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної  суми  заборгованості в розмірі 57069,66 грн.  підлягають задоволенню.  

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином позивачем правомірно нараховано  1933,34 грн. інфляційних втрат.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких становить  651,10 грн..

Розділом 4 договору  сторони передбачили, що за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність передбачену чинним законодавством України. У разі затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника  на додаток до  суми боргу сплачує компенсацію у розмірі 0,1% вартості отриманого товару за кожний день прострочення платежу.

В розрахунку ціни позову позивач зауважує, що  незважаючи на те, що в договорі не застосовано  термін «пеня», передбачена ним компенсація  за своїм змістом є пенею, адже розраховується у відсотковому відношенні та обчислюється за кожен день прострочення платежу, як то передбачено ст. 549 ЦК України, та просить стягнути  з відповідача 7935,89 грн. пені. Щодо розміру пені, який перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а саме 0,1% то позивач зазначає, що відповідно п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, віддаючи пріоритет при цьому договору.

Суд не може погодитись з твердженнями позивача, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір  пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого  платежу та не може перевищувати подвійної облікової Ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.   

        Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Виходячи з наведеного, розмір пені за період з 26.04.2008р. по 22.08.2008р. складає  4450,35 грн., а тому в позові в частині стягнення 3485,54 грн. пені  слід відмовити.  

Відповідно до ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із переліку, якими можуть бути захищенні права та інтереси даний суб'єктів є відшкодування збитків.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 5000 грн. збитків за договором  про надання юридичних послуг  від 14 серпня  2008 року.  Виконання вказаного договору підтверджується матеріалами справи, а саме заявкою від 14.08.2008р., актом про часткове виконання замовлення від 22.08.2008р. та  платіжним дорученням № 1077 від 22.08.2008р..

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  частковому  задоволенню з розподілом судових витрат на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

При розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем  платіжним дорученням  № 1076 від 22.08.2008р. надмірно сплачено 0 грн. 10 коп.  державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Деркрету України «Про державне мито».

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з підприємства об‘єднання громадян «Русана»(21050, вул.. Свердлова, 95/1, м. Вінниця, код 34722150) на користь приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак»(33001, вул. Дворецька, 120 М, м. Рівне, код 32803033)   59003 (п‘ятдесят дев‘ять тисяч три) грн. – основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 651 (шістсот п‘ятдесят одну) грн. 10 коп. –3% річних, 4450 (чотири тисячі чотириста п‘ятдесят) грн. 35 коп. –пені, 5000 (п‘ять тисяч) грн. –збитків,  691 (шістсот дев‘яносто одну) грн. 04 коп.   - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита,  112 (сто дванадцять) грн. 33 коп. –відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          В позові в частині стягнення 3485 грн. 54 коп.  –пені відмовити.

4.          Повернути приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «Трейд-Пак» (33001, вул.. Дворецька, 120 М, м. Рівне, код 32803033)   з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 10 коп..

5.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

                                                                           Рішення оформлено та підписано 24.10.2008р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу