Постанова

від 22.10.2008 по справі 27/16-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

27/16-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 27/16-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой", м. Харків

на постанову

та рішеннявід 16.07.2008 р. Харківського апеляційного господарського судувід 22.05.2008 р. господарського суду Харківської області  

у справі№ 27/16-08 господарського суду Харківської області

за позовом виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой", м. Харків

до1.          спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", м. Київ2.          концерну "Лік", м. Харків

провизнання недійсним аукціону та протоколу

в судовому засіданні взяли участь представники:

виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой"Іванов Б.В. - директор,Дірда Б.А., довір.

концерну "Лік"Плющенко А.П., довір.,Коврижний С.А., довір.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2008 року (суддя –О.О. Мамалуй), що прийнято у справі № 27/16-08 в задоволенні позову виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой" (далі –Позивач, Товариство) до спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" (далі –Відповідач 1, Підприємство) та до концерну "Лік" (далі –Відповідач, 2, Концерн) про визнання недійсним аукціону та протоколу  було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой" звернулося до  Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2008 року та прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства задовольнити у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2008 року –без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень "позовних вимог до касаційної скарги", просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 року, рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2008 року та прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства задовольнити у повному обсязі та визнати право власності на 24 квартири в житловому будинку по пров. Снегиревському 7-а в м. Харкові, а саме на квартири №№ 1-24, за Товариством.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 66 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 215, 216, 256, 257, 258, 264, 267 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

В судовому засіданні 15.10.2008 року була оголошена перерва для прийняття  та оголошення судового рішення до 22.10.2008 року о 9 год. 10 хв., і яке було продовжено 22.10.2008 року о 9 год. 10 хв. за участю представників Позивача та Відповідача 2.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

В оскаржуваних судових рішеннях було встановлено, що Відповідач 2 набув право власності на майно, продане на оспорюваному аукціоні, за результатами якого складений оспорюваний у справі протокол від 24.03.2004 року, відповідно до ст. 331 ЦК України, як добросовісний набувач на  новостворений житловий будинок.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що  Товариством був пропущений строк позовної давності звернення із позовом у даній справі про визнання недійсними  аукціону та протоколу, проведеного та складеного 24.03.2004 року, тоді як позов у даній справі був пред'явлений лише 25.02.2008 року; наведені ж Позивачем обставини щодо перебування директора останнього під вартою тривалий час, у тому числі  під час проведення спірного аукціону та складення спірного протоколу, визнані судами попередніх інстанцій такими, що не є підставами, за наявності яких відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) можливий перерив перебігу позовної давності. До таких обставин, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях також не віднесли посилання Товариства на прийняття рішення у справі № 52/100-05 за позовом Концерну до Підприємства з участю третьої особи –Відділу державної виконавчої служби  Київського районного управління юстиції про визнання  спірних у даній справі торгів, що відбулися, та зобов'язання видати затверджений протокол, оскільки після направлення судом касаційної інстанції вказаної справи на новий розгляд суду першої інстанції, справа не була розглянута по суті, а провадження у справі припинено.

Статтями 256 та 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин, за яких відповідно до ст.ст. 258, 259 ЦК України до спірних правовідносин  можливе застосування положень щодо спеціальної позовної давності тривалістю більш ніж у три роки  та щодо зміни тривалості позовної давності.

Положеннями п. 4 ст. 267 ЦК України  визначається, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи викладені та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та норми діючого цивільного законодавства, колегія суддів зазначає про правомірність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України та відповідність законодавству висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Щодо посилання  заявника  касаційної скарги  на те, що визначені ним причини пропуску строку позовної давності є поважними, а в оскаржуваних судових рішеннях з цього приводу судами був зроблений невірний висновок, у зв'язку з чим  такий строк підлягає відновленню, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

З'ясування причин пропуску строку позовної давності пов'язано із встановленням обставин, які призвели до пропуску строку, а висновок суду щодо поважності цих причин є результатом оцінки вказаних обставин.

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Цієї ж правової позиції дотримується  Верховний Суд України  в постанові від 25.03.2003 року, що прийнята у справі № 8/133-3634.

До того ж,  колегія суддів зазначає, що  посилаючись на підстави щодо перериву перебігу позовної давності, заявник касаційної скарги зазначає про неможливість дізнатися про відповідні обставини щодо проведення аукціону та складення спірного протоколу директором Товариства та засновником останнього, як фізичною особою, тоді як позовні вимоги пред'явлені та касаційна скарга була подана Позивачем, як юридичною особою, а не засновником  Товариства, як фізичною особою, в порядку ст. 107 ГПК України.         

За таких обставин справи доводи касаційної скарги виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 259 267 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой" залишити без задоволення.

2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 р. та рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2008 р. у справі № 27/16-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                       Л.В. Продаєвич