Рішення

від 30.10.2008 по справі 2/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/153

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.10.08 р.                                                                                                       Справа № 2/153                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Дочірнього підприємства “Азовська господарська адвокатура” Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжрегіональний юридичний центр” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 3004,02 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Степанчук Є.М. за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа”                        м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства “Азовська господарська адвокатура” Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжрегіональний юридичний центр” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 3004,02 грн., з яких 1927,32 грн. – сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 1076,70грн. – пеня.

В позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 32 від 15.10.2007р., рахунки.  

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1767,15грн., суму пені в розмірі 1569,02грн. Приписами статей 42, 43 та частин першої - третьої статті 22 ГПК встановлено що суд має вживати заходів до того, щоб усі учасники судового процесу мали можливість одержати копії відповідної заяви (клопотання) або іншим чином ознайомитись з її змістом. З цією метою копії заяв про збільшення або зменшення позовних вимог можуть бути вручені іншим учасникам судового процесу (їх представникам) безпосередньо в судовому засіданні (під розпис на оригіналі заяви) або надіслані їм позивачем поштою з наданням суду доказів надсилання у встановлений судом строк. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 у разі коли порядок подання заяви (клопотання) про зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог, відмову від позову не дотримано, господарський суд розглядає по суті первісно заявлені вимоги. Таким чином оскільки позивачем не дотримано порядку уточнення позовних вимог та не надано доказів направлення або вручення вказаної заяви відповідачу, суд розглядає первинно заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву від 25.09.2008р. № 02-41/34108, де вказує, що в відповідності з вимогами ст. 181 ГК України моментом укладання договору № 32 та виникнення зобов'язань за ним є 17.03.2008р. Вказує на той факт, що відповідач раніше не мав ніяких зобов'язань перед позивачем до моменту укладання договору № 32, а отже, заборгованість вказана позивачем за період з березня по травень 2008р. в розмірі 1927,32грн. не мала можливості утворитися.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно до договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 11.10.2007р. Дочірнє підприємство “Азовська господарська адвокатура” оренду нежитлове приміщення розташоване за адресою м. Маріуполь, вул. Урицького, 88, загальною площею 30,5м2.

Згідно до п. 1.2. приміщення має інженерне забезпечення: холодне водопостачання, теплопостачання, електропостачання, засоби зв'язку.

Пунктом 3.1. вказаного договору визначено, що відповідач зобов'язаний укласти договір з відповідними експлуатаційними органами та оплачувати витрати за комунальні послуги (міськводоканал, тепломережа, телком, ППЄС, ЖЕК), а також нести відповідальність за даними зобов'язаннями перед експлуатаційними організаціями з період оренди.

25.02.2008р. відповідач листом № 169 від 25.02.2008р. звернувся до позивача з пропозицією укласти договір про надання послуг з теплопостачання.  

06.03.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено проект договору № 32   від 15.10.2007р. на відпуск теплової енергії. Відповідачем договір було підписано з протоколом розбіжностей та 17.03.2008р. з супровідним листом направлено на підписання позивачу.

Позивачем протокол розбіжностей до договору № 32 від 15.10.2007р. на відпуск теплової енергії підписано, отже в силу приписів ст. 181 ГПК України договір є укладеним 17.03.2008р., тобто з дати прийняття та підписання протоколу розбіжностей до договору позивачем.   

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник подає теплову енергію для об'єктів Споживача, перерахованих в додатку до договору.

Згідно до п. 3.1., 3.2. Постачальник зобов'язується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії об'єктів Споживача  в відповідності з договором. Споживач зобов'язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання в відповідності з об'ємами теплоспоживання.

Кількість теплової енергії що відпускається Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключеним розрахунковим або проектними тепловими навантаженнями опалювальних зданій (споруд) в відповідності з “Нормами та вказаннями по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських зданій, а також господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204” , затверджені Держжилкоммунгоспом України 14.12.1993р., а при наявності засобів обліку – за приладами обліку, встановленим на тепловому вводі Споживача. Засоби обліку пломбуються у встановленому порядку (п.3.3.).

Відповідно до п. 4.1. Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду. Оплата здійснюється відповідно виставлених рахунків в строк що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунок. Рахунок вручається Постачальником під розпис уповноваженій особі або робітниками організації (установи, підприємства та ін.) Споживача. В разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Споживач зобов'язується самостійно отримати рахунок у Постачальника.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що в разі не оплати рахунку в указаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Споживачу – суб'єкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Згідно до п. 4.6. договору в разі зміни тарифів, нові є обов'язковими для застосування сторонами.

Розпорядженням міського голови м. Маріуполь від 28.09.2007р. № 570р. визначено розпочати надання тепла об'єктам теплопостачання з 15.10.2007р.  

На виконання Розпорядження, позивачем 15.10.2007р. об'єкт теплоспоживання за адресою вул. Урицького, 88, що орендується відповідачем було підключено до центрального опалення, про що свідчить акт про включення опалення підписаний позивачем та обслуговуючою організацією Житлово-комунальним підприємством “Домовик - 4” на утримання якої знаходиться вище визначений об'єкт.

На підставі зазначеного суд встановив, що позивач фактично виконував свої зобов'язання, щодо постачання теплової енергії та у період з 15.10.2007р. по 15.04.2008р.  здійснював постачання теплової енергії об'єкту відповідача, а останній отримував послуги з теплопостачання.

Відповідач факту отримання у вказаний період теплової енергії не спростував, доказів на підтвердження відсутності опалення у період з 15.10.2007р. по 15.04.2008р. суду не надав.   

Позивачем за надані послуги з опалення були виставлені рахунки, які додані до матеріалів справи від 26.03.2008р. на суму 1727,70грн., від 24.04.2008р. на суму –64,13грн., від 22.05.2008р. на суму 263,75грн., а всього на загальну суму 1927,32грн.

Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 160,71грн., що підтверджується випискою банку від 12.06.2008р.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі  1767,15грн.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2008р. по травень 2008р. в розмірі 1927,32грн.

Зазначені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки частина боргу в розмірі 160,71грн. відповідачем погашено, а позивачем не враховано при розрахунку ціни позову.

Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Заперечення відповідача відносно того, що раніше відповідач не мав ніяких зобов'язань перед позивачем до моменту укладання договору № 32 від 17.03.2008р., а отже заборгованість вказана позивачем у позові за період з березня по травень 20-08р. в розмірі 1927,32грн. не могла утворитися, судом не приймаються.

 Дослідивши зміст виставлених рахунків судом встановлено, що рахунки виставлені за період з 15.10.2007р. по 15.04.2008р., тобто за час надання послуг з опалення, отримання яких відповідач не заперечив.

Крім того суд приймає до уваги, що відповідачем було здійснено часткову оплату за отримані послуги з теплопостачання в сумі 160,17грн. з призначенням платежу за опалення відповідно рахунку № 03-2696/01 від 26.03.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що частково сплативши рахунок              № 03-2696/01 від 26.03.2008р., який був виставлений позивачем з посланням на договір № 32, відповідач тим самим здійснив конклюдентні (фактичні) дії направлені на погашення боргу за період з 15.10.2007р. по березень 2008р.  

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 1076,70грн., які нараховані позивачем згідно пункту 4.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.05.2008р. по 11.07.2008р. то суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору № 32, а саме п. 4.3. сторони домовилися що в разі не оплати рахунку в строк визначений договором Споживачу – суб'єкту підприємницької діяльності нараховується пеня в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги”              № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1076,70грн. підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з тим, що при нарахуванні пені позивачем не було враховано часткового погашення суми боргу.

Таким чином вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 1017,15грн., згідно з розрахунком суду.  

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до виконані позивачем зобов'язання своєчасно не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа”                    м. Маріуполь до Дочірнього підприємства “Азовська господарська адвокатура” Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжрегіональний юридичний центр” м. Маріуполь про стягнення 3004,02 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Азовська господарська адвокатура” Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжрегіональний юридичний центр” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Урицького, 88, р/р 2600148011700 в ЦВ ЗАТ “Донгорбанк” м. Маріуполь, МФО 334970, ЗКПО 32519755) на користь Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь,  вул. Гризодубовой, 1, р/р № 26006010488100  в філії ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 335786, ЄДРПОУ 33760279) суму боргу в розмірі 1767,15 грн., пеню в розмірі 1017,15грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 94,53грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 109,36грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя