Рішення

від 07.11.2008 по справі 2/196-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/196-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" листопада 2008 р.                                                                             Справа № 2/196-08

за позовом                   приватного підприємства  „O.L.KAR. Фарм-Сервіс”, м. Шаргород Вінницької області,

до відповідача             приватного підприємства „Ліей”, м. Біла Церква

про                               стягнення 86995,40 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:                    Покотило В.М.., представник, довіреність від 10.04.2008р. б/н

від відповідача:          Лаврів Г.М., директор, наказ від 15.11.1997р. №1;

Винниченко С.В., уповноважений, довіреність від 25.06.2008р. б/н;

Брагар А.А.., уповноважений, довіреність від 27.10.2008р. б/н

СУТЬ СПОРУ :

позивач –приватне підприємство «O.L.KAR. Фарм-Сервіс», м. Шаргород Вінницької області звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 28.08.2008р. № 25 до відповідача –приватного підприємства «Ліей», м. Біла Церква, в якому просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування на основний борг в сумі 86995,40 грн. за договором купівлі-продажу від 01.01.2007р. № 2590/06, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.01.2007р. № 2590/06 та розрахунок з позивачем за отриманий товар здійснив частково, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість. Приватне підприємство «O.L.KAR. Фарм-Сервіс»зверталось з позовом до приватного підприємства «Ліей»про стягнення основної заборгованості в судовому порядку. Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2008р. по справі 15/014-08 позов приватного підприємства «O.L.KAR. Фарм-Сервіс»задоволено та стягнуто з приватного підприємства «Ліей»основний борг в сумі 423958,99 грн. В частині стягнення зазначеної суми рішення у справі № 15/014-08 залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2008р. Позивач стверджує, що за прострочення сплати за отриманий товар з відповідача також належить до стягнення інфляційні нарахування за весь час прострочення в сумі 86995,40 грн.

В судовому засіданні 30.09.2008р. відповідач подав витребувані судом документи та відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.  Відповідачем також подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. У зв'язку з необхідністю забезпечення зазначеного клопотання відповідача в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.10.2008р. до 11 год. 10 хв., про що представники були повідомлені в судовому засіданні особисто під розпис.

Після оголошеної перерви відповідачем подано суду заяву від 21.10.2008р., в якій відповідач не погоджується з розрахунком заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та подано контррозрахунок інфляційних нарахувань, з якого вбачається, що відповідач визнає позов частково в сумі 43715,78 грн. Представник відповідача в усних поясненнях також зазначив, що згідно попередньої домовленості між сторонами товар поставлявся на умовах товарного кредиту, тому відповідач правомірно певний визначений усною домовленістю між сторонами час не сплачував за отриманий товар. Відповідач твердить, що таким чином прострочення в оплаті виникло не з вини відповідача, а в результаті зловмисних дій позивача, який не визнає попередніх домовленостей. В судовому засіданні 21.10.2008р. повторно оголошувалась перерва до 04.11.2008р. до 14 год. 20 хв., у зв'язку з необхідністю вивчення доказів у справі, перевірки обґрунтованості поданих розрахунків та додатково поданих документів, про що представники були повідомлені особисто під розпис. Після  оголошеної перерви замість представників відповідача Лаврів Г.М. та Винниченка С.В. в судове засідання з'явився представник Брагар А.А.

Відповідач в судовому засіданні 04.10.2008р. подав додаткові заперечення на позовну заяву від 03.11.2008р., в яких стверджує, що позивач здійснив хибний та необґрунтований розрахунок інфляційних нарахувань та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач твердить, що при поданні позову та здійсненні розрахунку позивачем не взято до уваги те, що кошти за частиною накладних були сплачені вчасно, товар за деякими накладними був повернутий позивачу, що суттєво впливає на строки виникнення заборгованості по даним накладним і відповідно на розрахунок суми інфляційних нарахувань. При цьому відповідач посилається на Акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.02.2008р., складений відповідачем та визнаний позивачем в судовому засіданні в процесі розгляду справи № 15/014-08, про що міститься посилання в рішенні господарського суду Київської області від 26.02.2008р. у справі № 15/014-08.

В судовому засіданні 04.11.2008р. судом оголошено про закінчення розгляду справи та оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення, про що представники сторін були повідомлені в судовому засіданні особисто під розпис.

07.11.2008р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням від 06.11.2008р. про проведення судово-бухгалтерської експертизи. Клопотання обґрунтоване складністю взаєморозрахунків між сторонами, великою кількістю первинних документів, відповідно на думку відповідача для підрахування інфляційних нарахувань необхідні спеціальні знання судового експерта. Зазначене клопотання не підлягає розгляду, оскільки подано відповідачем після оголошення судом 04.11.2008р. про закінчення розгляду справи, що зафіксовано в протоколі судового засідання. Крім того, для підрахування належних до стягнення інфляційних нарахувань спеціальні знання експерта-економіста не потрібні.

Розглянувши позов приватного підприємства «O.L.KAR. Фарм-Сервіс», м. Шаргород Вінницької області (далі –ПП «Фарм-Сервіс») до відповідача –приватного підприємства «Ліей», м. Біла Церква (далі ПП «Ліей»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними договір купівлі-продажу від 01.01.2007р.

№ 2590/06 (надалі –Договір), відповідно до умов якого ПП «Фарм-Сервіс»(продавець) зобов'язався передавати у власність  ПП «Ліей»(Покупець) лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та предмети догляду за хворими (Товар). Кількість та асортимент товару зазначається в товарних накладних на кожну партію товару, ціна на товар є погодженою між сторонами та зазначена у товарних накладних на кожну партію товару, розрахунки за товар здійснюються у строк, зазначений у товарній накладній.

На виконання умов договору позивач згідно з видатковими накладними передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 480603,37 грн. Вартість товару сплачена відповідачем позивачу частково.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2008р. по справі № 15/014-08 задоволено позовні вимоги ПП «Фарм-Сервіс»до ПП «Ліей»та стягнено з ПП «Ліей»на користь ПП «Фарм-Сервіс»основний борг за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 01.01.2007р. № 2590/06 (далі –Договір) в сумі 423958,99 грн. Дане рішення оскаржувалось відповідачем в апеляційному та касаційному порядку. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2008р. зазначене рішення в частині стягнення з ПП «Ліей»заборгованості залишено без змін та набрало законної сили 31.07.2008р.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2008р. по справі № 15/014-08 встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за отриманий товар від ПП «Фарм-Сервіс».

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до вищезазначених норм законодавства позивачем, за прострочення сплати відповідачем за отриманий товар, нарахована та заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних нарахувань 86995,40 грн.

Позивачем подано розрахунок інфляційного нарахування в сумі 86995,40 грн. відповідно до видаткових накладних (перелік накладних –том 1 арк. 7-10) на загальну суму основного боргу 423958,62 грн. (копії накладних залучені до матеріалів справи).

Відповідач заперечує проти правильності розрахунку суми заявленого позивачем інфляційного нарахування. Відповідач стверджує, що кошти за видатковими накладними:

від 15.03.2007р.          № РФ-0024320           на суму 112,38 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032272           на суму 2726,38 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032274           на суму 82,02 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032332           на суму 2181,60 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032361           на суму 2329,52 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032409           на суму 89,85 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032412           на суму 2176,01 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032437           на суму 3900,90 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032438           на суму 4762,86 грн.

від 11.04.2007р.          № РФ-0032439           на суму 102,77 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033165           на суму 126,58 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033166           на суму 2760,67 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033186           на суму 1925,14 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033188           на суму 74,92 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033209           на суму 2952,93 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033223           на суму 2138,58 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033225           на суму 27,65 грн.

від 16.04.2007р.          № РФ-0033228           на суму 3650,65 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033567           на суму 2643,53 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033600           на суму 3320,78 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033601           на суму 749,20 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033650           на суму 2728,87 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033676           на суму 2467,99 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033677           на суму 74,92 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033693           на суму 1862,24 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033718           на суму 2114,14 грн.

від 17.04.2007р.          № РФ-0033719           на суму 9,95 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0033925           на суму 2320,24 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0033952           на суму 1689,60 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0033953           на суму 9,95 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0033962           на суму 94,76 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0033964           на суму 31,00 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0034034           на суму 1700,91 грн.

від 19.04.2007р.          № РФ-0034095           на суму 2264,41 грн.

від 23.04.2007р.          № РФ-0035462           на суму 713,57 грн.

від 23.04.2007р.          № РФ-0035487           на суму 3903,01 грн.

від 23.04.2007р.          № РФ-0035495           на суму 2228,07 грн.

від 23.04.2007р.          № РФ-0035511           на суму 1677,80 грн.

від 23.04.2007р.          № РФ-0035512           на суму 27,59 грн.

від 24.04.2007р.          № РФ-0035745           на суму 2841,62 грн.

від 24.04.2007р.          № РФ-0035748           на суму 2353,28 грн.

від 24.04.2007р.          № РФ-0035818           на суму 5250,17 грн.

від 24.04.2007р.          № РФ-0035866           на суму 3454,17 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036021           на суму 1749,68 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036022           на суму 819,53 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036023           на суму 60,00 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036025           на суму 120,00 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036033           на суму 1597,94 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036036           на суму 96,00 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036238           на суму 2715,95 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036239           на суму 145,28 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036309           на суму 3547,69 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036341           на суму 27,59 грн.

від 26.04.2007р.          № РФ-0036407           на суму 3226,01 грн. сплачені вчасно, а тому нарахування інфляційних позивачем на суми зазначених накладних необґрунтоване. Крім того, відповідач твердить, що між сторонами було здійснено повернення частини товару. На підтвердження факту повернення частини товару відповідачем надані суду накладні на повернення:

від 20.04.2007р.          № ВН-0000998          на суму 3900,90 грн.

від 26.04.2007р.          № ВН-0001045          на суму 3,78 грн.

від 03.05.2007р.          № ВН-0001065          на суму 7,83 грн.

від 03.05.2007р.          № ВН-0001063          на суму 1238,45 грн. скріплені печатками позивача та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:

від 20.04.2007р.          № 586

від 26.04.2007р.          № 615

від 03.05.2007р.          № 626

від 03.05.2007р.          № 628, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками позивача та відповідача (копії накладних на повернення та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних залучені до матеріалів справи). Відповідачем також надано акт звіряння взаєморозрахунків від 21.02.2008р., який з боку позивача не підписаний, однак, вказаний акт був розглянутий під час розгляду справи № 15/014-08 про стягнення основного боргу та повноважним представником позивача визнаний, про що зазначено в тексті рішення від 26.02.2008р. у справі № 15/014-08. Таким чином акт звіряння розрахунків від 21.02.2008р., наданий відповідачем та залучений до матеріалів справи, позивачем визнається та є дослідженим судом у попередній справі.

Акт звіряння взаєморозрахунків від 21.02.2008р. складений у розгорнутому варіанті, тому в ньому відображені всі відомості про взаєморозрахунки між сторонами (дата здійснення платежів, сума, номер накладної, яка оплачувалась, та ін.). Відповідно до зазначеного акту, дані якого підтверджуються доданими до матеріалів справи первинними документами (накладними, розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних,, накладними на повернення тощо) судом встановлено, що відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар за вищепереліченими видатковими накладними вчасно, з урахуванням сум на повернення товару, зазначених в накладних на повернення товару. Зазначений факт не суперечить встановленому судом при розгляді справи № 15/014-08 розміру  основного боргу, однак суттєво впливає на розрахунок інфляційних нарахувань, який залежить не тільки від розміру основного боргу, але й  від періоду виникнення  боргу та встановленого за цей період індексу інфляції, а також від кількості днів прострочення (з моменту виникнення у кредитора права вимоги).

Таким чином, враховуючи:

- наявність у відповідача боргового зобов'язання перед позивачем;

- строки та порядок оплати товару, встановлені пунктом 4.2 Договору;

- фактичні суми та строки оплати отриманого відповідачем товару, які вбачаються з первинних бухгалтерських документів, доданих до матеріалів справи та підтверджуються актом звіряння взаєморозрахунків, складеним відповідачем та визнаним позивачем;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення з боржника інфляційних нарахувань, визначену ст. 625 ЦК України;

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період,

вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційного нарахування в сумі 86995,40 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 69638,17 грн.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки інфляційних нарахувань, надані позивачем та відповідачем, суд частково задовольняє позов приватного підприємства «O.L.KAR. Фарм-Сервіс», м. Шаргород Вінницької області, приймає рішення про стягнення з відповідача –приватного підприємства «Ліей», м. Біла Церква інфляційних нарахувань в сумі 69638,17 грн., та відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 11, 610, 612, 614, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «O.L.KAR. Фарм-Сервіс»до приватного підприємства «Ліей»задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Ліей» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 84, ідентифікаційний код 25294563, р\р 26005301180669 в ПІБ   м. Біла Церква, МФО 321057) на користь приватного підприємства «O.L.KAR. Фарм-Сервіс» (23500, Вінницька область, м. Шаргород, вул. Фрунзе, 16, ідентифікаційний код 13334866, р/р 26007064241460 в ВФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 302010) інфляційних нарахувань в сумі 69638,17 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень сімнадцять копійок), 696,38 грн. (шістсот дев'яносто шість гривень сімнадцять копійок) державного мита та 94,46 грн. (дев'яносто чотири гривні сорок шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                 Конюх О.В.