Постанова

від 04.11.2008 по справі 10/380-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/380-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 листопада 2008 р.                                                                                    № 10/380-07  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ (далі –ВАТ “Укртелеком”), в особі Херсонської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.02.2008 та

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008

зі справи  № 10/380-07

за позовом ВАТ “Укртелеком”

до приватного підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Тавріятехкомплект”, м. Херсон (далі –ПП “ВКП “Тавріятехкомплект”)

про стягнення 17 169, 64 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Кривого І.В.,

відповідача –Рибака О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 16 366, 07 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги і 803, 57 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.02.2008 (суддя Александрова Л.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008 (колегія суддів у складі: Яценко О.М. –головуючий, судді Кагітіна Л.П. і Хуторной В.М.), у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з недоведеності позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Укртелеком” просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати і стягнути з відповідача витрати зі сплати державного мита. Скаргу мотивовано прийняттям постанови апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема, приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у судовому процесі.

У відзиві на касаційну скаргу ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та відповідність оскаржуваних судових рішень нормам права, і просить ці рішення залишити в силі, а в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” (як споживачем) і Українсько-американсько-голландсько-німецьким ЗАТ “Утел” (далі –ЗАТ “Утел”) в особі його Херсонської філії 27.07.2004 укладено договір № 375 про надання додаткових послуг зв'язку (далі –Договір);

- за додатковою угодою від 27.07.2004 № 1 ЗАТ “Утел” зобов'язалося надати споживачу на території України послуги доступу до мережі Інтернет та додаткові послуги, визначені у відповідній формі замовлення, а споживач  зобов'язався прийняти надані послуги, користуватись ними на умовах Договору та цієї додаткової угоди і сплачувати їх вартість;

- відповідно до пункту 3.1 цієї додаткової угоди канал некомутованого доступу організовується за допомогою виділеної лінії та xDSL модемів. 27.04.2004 ЗАТ “Утел” встановило споживачу ADSL модем Cooper                 Jet CJT-810EU30ADS10-02 балансовою вартістю 649, 31 грн., що підтверджується відповідним актом № 1;

- на підставі заяви споживача ЗАТ “Утел” 01.09.2004 організувало 1 канал некомутованого доступу з пропускною спроможністю 256 Кбіт/с за технологією ADSL між обладнанням доступу ЗАТ “Утел” та обладнанням доступу, розташованому в приміщенні споживача в м. Херсоні по                     вул. Червоноармійській, 22а;

- за додатком № 1 до Договору “Тарифи на послуги Інтернет” за тарифним планом “Безлімітний вхідний 256” щомісячна абонентна плата за канал некомутованого доступу до мережі Інтернет з пропускною спроможністю 256 Кбіт/с та обсягом вихідного трафіку 6 144 Мбайт, що не тарифікується, - 1 778 грн.; оплата за кожен мегабайт вихідного трафіку понад 6 144 Мбайт –0, 5 грн.;

- відповідно до пункту 3.1 Договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, ЗАТ “Утел” виставляє споживачеві рахунок на оплату вартості наданих послуг. Споживач повинен оплатити рахунок протягом 10 календарних днів з моменту його отримання, перерахувавши належну до оплати суму на розрахунковий рахунок ЗАТ “Утел” (пункт 3.2 Договору);

- згідно з пунктом 3.3 Договору вартість послуг визначається на підставі встановлених ЗАТ “Утел” тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору;

- 29.07.2004 припинено державну реєстрацію ЗАТ “Утел” в результаті реорганізації шляхом перетворення в ДП “Утел” ВАТ “Укртелеком”; того ж дня ДП “Утел” ВАТ “Укртелеком” зареєстровано в державному реєстрі;

- 30.09.2005 здійснено державну реєстрацію припинення ДП “Утел” ВАТ “Укртелеком” шляхом приєднання до ВАТ “Укртелеком”;

- на підставі акта приймання-передачі договорів з бізнес-абонентами від філії ЗАТ “Утел” ВАТ “Укртелеком” до Херсонської філії ВАТ “Укртелеком”, реєстра до нього, акта № 26 приймання-передачі необоротних активів, незавершеного будівництва, ТМЦ, інших активів та зобов'язань, додатка до нього до Херсонської філії ВАТ “Укртелеком” перейшли права кредитора за зобов'язаннями, учасником яких є ПП “ВКП “Тавріятехкомплект”;

- ВАТ “Укртелеком” в особі його Херсонської філії були виставлені ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” рахунки за послуги зв'язку на загальну суму 16 418, 08 грн.; ці рахунки були оплачені частково, решта на суму                        16 366, 07 грн. залишилася неоплаченою ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” з посиланням на те, що вона складається з вартості перевищення вихідного трафіку, якого, за твердженням ПП “ВКП “Тавріятехкомплект”, не було; облік вихідного трафіку, як зазначає це підприємство, здійснювався ним самостійно;

- ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” на підставі накладної від 17.02.2004 № 1702 було придбано та встановлено для обліку вхідного і вихідного трафіку обладнання фірми “Ciscо”. Це обладнання має належні сертифікати відповідності, його комплектація та встановлення у ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” проведена сертифікованими спеціалістами;

- ВАТ “Укртелеком” не подано на вимогу суду належним чином засвідчені копії сертифікатів відповідності на кінцеве обладнання, встановлене для обліку вхідного та вихідного трафиків ПП “ВКП “Тавріятехкомплект”, оскільки, як зазначено ВАТ “Укртелеком”, такі документи у нього відсутні, а є лише сертифікат аналогічного обладнання;

- у зв'язку з тим, що дані сторін у справі щодо обліку вхідного трафіку різняться, а ВАТ “Укртелеком” не доведено факт установлення обладнання для обліку трафиків з належними сертифікатами відповідності, названим товариством не доведено наявності перевищення ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” вихідного трафіку за період часу вересень-грудень 2005 року;

- ВАТ “Укртелеком” не доведено надання відповідачу - ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет з перевищенням ліміту вихідного трафіку за період часу з липня по грудень 2005 року.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України “Про телекомунікації” у разі використання абонентами лічильників обліку тривалості  телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні для перевірки правильності нарахування плати за отримані послуги, абоненти зобов'язані використовувати лічильники, що мають документ про підтвердження відповідності згідно із законодавством України.

Згідно із статтею 68 названого Закону розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

За приписом пункту 30 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720, на вимогу споживача оператор, провайдер надає, зокрема, інформацію про перелік кінцевого обладнання з підтвердженням його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, які дозволено застосовувати в телекомунікаційних мережах.

Відповідно до  статті 901 Цивільного кодексу України:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

- положення цієї глави (63 названого Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги. З цим приписом кореспондується й з'ясоване апеляційною інстанцією положення Договору, за яким оплаті підлягають надані згідно з цим договором послуги.

Згідно з вимогами ГПК України:

- сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина друга статті 43);

- кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Попередні судові інстанції, з'ясувавши факт недоведеності позивачем - ВАТ “Укртелеком” відповідачеві - ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” тих послуг, оплата яких ним (позивачем) вимагається, а так само недоведеності ним перевищення ПП “ВКП “Тавріятехкомплект” вихідного трафіку за відповідний період часу, з урахуванням наведених законодавчих приписів дійшли обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги висновків попередніх судових інстанцій не спростовують з урахуванням такого.

Згідно з статтею 1117 ГПК України касаційна інстанція, переглядаючи судові рішення, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ж скаржника стосуються оцінки доказів, які вже були предметом дослідження попередніми судовими інстанціями, та правильності встановлення ними фактичних обставин справи. З огляду на приписи наведеної норми ГПК України відповідні доводи, дослідження яких перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги. Водночас скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення попередніми судовими інстанціями передбачених статтею 43 названого Кодексу правил оцінки доказів у справі.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.02.2008 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008 зі справи № 10/380-07 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов