Рішення

від 06.11.2008 по справі 35/207-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/207-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.08р.

Справа № 35/207-08

За позовом  Криворізького відділу Державної служби охорони Управління         Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській

                    області,

                    м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до   Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в

                    особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного

                    товариства "Райффайзен Банк Аваль",

                     м. Дніпропетровськ

про                розірвання договору

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - представник не з"явився

від відповідача - Жеріков К.Ю., заст.нач., дов.№349 від 13.07.2007р. 

СУТЬ СПОРУ:

       В судовому засіданні оголошувалася перерва з 28.10. до 04.11.2008р.

Позивач просить розірвати договір №КрЖ009232 від 21.02.2008р. про охорону Службою інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, Державною службою охорони при МВС України грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться уповноваженою на те особою підприємства, установи та організації усіх форм власності.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що направив Відповідачу пропозицію щодо внесення змін до договору відносно тарифів на послуги, яку Відповідач відмовився прийняти. В зв'язку з цим Позивач запропонував Відповідачу розірвати договір та згоди на розірвання договору сторонами не досягнено. Посилається на листи №9/1305 від 04.07.2008 р. та №2539 від 21.07.2008 р.

21.10.2008р. позивач надав додаткові пояснення, в яких вказує, що відповідно до пункту 1 розділу 2 спірного договору вартість послуг для забезпечення безпеки інкасатора складається з нарахованих валових витрат  та прибутку без обмеження рівня рентабельності. Відмова замовника від надання письмової згоди на оплату послуг за новими тарифами є достатньою підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Вважає, що підвищення тарифів на охорону обумовлено об'єктивними обставинами. Вказівкою ДДСО при МВС України від 09.09.2008р., яка є обов'язковою до виконання позивачем, вказано на необхідність проведення роботи щодо дострокового припинення договірних відносин, оскільки з керівництвом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не знайдено порозуміння щодо підвищення тарифів на послуги.

Представник Позивача позовні вимоги підтримував, просив їх задовольнити. В судове засідання 04.11.2008р. не з'явився,  незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про оголошену в судовому засіданні перерву.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що в спірному договорі сторони погодили всі істотні умови, в тому числі і його ціну. Посилання позивача на п. 22 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, який передбачає застосування вільних цін за надання охоронних послуг, вважає недостатнім обґрунтуванням для підвищення ціни на послуги. Зазначає, що порушення умов договору не допускав, в зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання договору та для збільшення оплати за послуги з охорони, просить в позові відмовити.

      За згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази  в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

       Між Криворізьким відділом Державної служби охорони Управління                     Державної служби охорони при УМВС України в  Дніпропетровській області –охорона (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" –замовник (надалі відповідач) було укладено договір №КрЖ009232 від 21.02.2008р. про охорону Службою інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться Державною службою охорони при МВС України грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться уповноваженою на те особою підприємства, установи та організації усіх форм власності.

       Відповідно до п. 1 р. 9 (в редакції протоколу розбіжностей) договір набуває чинності з 01.02.2008р. і діє до 31.12.2008р. з правом продовження за відсутності заперечень сторін.  

   Предметом договору є охорона інкасаторів силами службових нарядів «Охорони», клієнтів та банківських підрозділів, підпорядкованих Криворізькій філії та Центральному Жовтоводському відділенню банку.

    В Додатку №1 до договору  «Протокол узгодження договірної ціни за забезпечення безпеки уповноваженої особи «Замовника»під час перевезення грошових коштів і цінних паперів»сторони визначили ціну послуг, яка становить 19,94 грн з ПДВ за одну годину роботи кожного члена наряду «Охорони»та 1,20 грн з ПДВ за кожний кілометр пробігу автомобіля служби інкасації.

     Також сторонами було укладено Додаток №2 до договору, де визначена дислокація банківських підрозділів, та додаткову угоду від 25.07.2008р.

     04.07.2008р. позивач направив відповідачу лист №9/1305 з пропозицією внести зміни до діючих тарифів, а в разі непогодження –про розірвання договору з 01.08.2008р. До листа додав проекти додаткової угоди про викладення протоколу узгодження цін з 01.07.2008р. в новій редакції та проект протоколу узгодження цін, в якому запропонував встановити з 01.07.2008р наступні тарифи: 29,31 грн з ПДВ за одну годину роботи кожного члена наряду «Охорони»та 1,20 грн з ПДВ за кожний кілометр пробігу автомобіля служби інкасації.

     Листом від 14.07.2008р. №2435 банк повідомив позивача, що згоден розглянути його пропозиції. В подальшому листом №2539 від 21.07.2008р.  сповістив позивача, що підвищення тарифів з його сторони є недостатньо обґрунтованим, направлені йому проекти додаткової угоди та протоколу узгодження ціни не підписав, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про розірвання договору.

     Порядок внесення змін чи розірвання договорів встановлено ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої зміна та розірвання    госпо-дарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором. У разі   якщо  сторони  не  до-сягли  згоди  щодо  зміни  (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержан-ня   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

        Підстави розірвання спірного договору визначені в п. 1 р. 2, п. 4 р. 3.1. та в 1.2. р. 8 договору. Зокрема, відповідно до п. 1 р. 2 договору відмова від надання письмової згоди на оплату послуг за новими тарифами протягом 10-ти днів з дати її надання є достатньою підставою для розірвання охороною договору в односторонньому порядку.  

    Відповідно до ст. ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості  продукції  (робіт,  послуг),  яку  реалізують   суб'єкти господарювання. Ціна  є  істотною  умовою  господарського  договору.  Суб'єкти   господарювання   можуть   використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані  ціни  та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення  від державних фіксованих цін.

      Вільні ціни визначаються на  всі  види  продукції  (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни   визначаються   суб'єктами   господарювання самостійно  за  згодою   сторін.   

     Відповідно до п. 22 Положення про Державну службу охорони при                  Міністерстві внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету                           Міністрів України від 10 серпня 1993р. N 615 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України  від 15 серпня 2001р. N 1053) вартість  робіт,  пов'язаних  з  охороною   об'єктів   та безпекою громадян, визначається виходячи з принципів самоокупності та застосування вільних цін,  крім  цін на   послуги   з   охорони   об'єктів,   що   підлягають обов'язковій  охороні  підрозділами  Державної   служби   охорони.

     Із зазначеного вбачається, що у взаємовідносинах між сторонами застосовуються вільні ціни на послуги, які повинні забезпечувати самоокупність послуг позивача, та встановлюватися за згодою сторін.

     За приписами п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

   Зокрема, умови зміни та розірвання договорів визначені статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України, підставами зміни та розірвання договору є істотне порушення умов договору однією із сторін чи істотна зміна обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору.

  Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

      Умови при яких договір може бути змінено або розірвано визначені в ст. 652 Цивільного кодексу України.

       Із системного аналізу умов договору та приписів закону слідує, що сторона може запропонувати змінити умови договору, зокрема, його ціну, не в будь-якому разі, а лише при наявності істотної зміни обставин, про які сторона не знала та не могла знати при укладенні договору.

      Як на підставу зміни ціни (тарифу) на послуги позивач посилається на листи Департаменту ДСО при МВС України та «Економічне обґрунтування формування тарифів на послуги охорони в ДСО при МВС України»(Додаток до вих. № 11/2-1-3658/Гр./еп від 27.08.2008р.). В цьому «Економічному обґрунтуванні»містяться посилання на нормативні акти, які є підставою для розрахунку вільних цін, а саме Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін  і тарифів на продукцію, товари і послуги, яке затверджене Головним управлінням політики Міністерства економіки України  від 27.12.1991р. №15, Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 31.12.2007р. №499 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294, Галузеву угоду між Департаментом Державної служби охорони  при МВС України та ЦК профспілки працівників держустанов України на 2007-2008р., Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. №400, Постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції»,  Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

     Всі перелічені в обґрунтуванні нормативні документи та закони були прийняті та чинні на час первісного укладання договору 01.02.2008р. Суттєвих змін щодо умов сплати податків та нарахування  грошового забезпечення  працівникам міліції після укладання договору в ці нормативно-правові акти не вносилося. З викладеного слідує, що при розрахунку тарифу на послуги станом на 01.02.2008р. позивач повинен був врахувати всі вказані приписи цих нормативно-правових актів.

      Як слідує з наданих позивачем «Розрахунків вартості утримання міліції по супроводженню грошових коштів»станом на 01.02.2008р. та 01.07.2008р. позивачем, зокрема, змінюється розмір прибутку з 1% до 5%, накладні витрати з 10% до 27,90%, матеріальні витрати, витрати на утримання командного складу, доплата за особливі умови праці, премія атестованому складу, матеріальна допомога. Позивачем не наведено економічних чи правових підстав для збільшення вказаних виплат порівняно з моментом укладання спірного договору.

       З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що за час з моменту укладення договору не відбулося істотної зміни обставин, які би зумовили збільшення ціни, а, отже, вимога позивача про безумовне внесення змін в договір щодо збільшення тарифу не відповідає вимогам чинного законодавства, а, звідси і відсутні підстави для розірвання спірного договору.

     Таким чином,  вимоги Позивача необґрунтовані та в позові слід відмовити.

     Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.

    Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 179, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651,652 Цивільного кодексу України  господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

        В позові відмовити.

     Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з  дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 05 листопада 2008р.