Постанова

від 29.10.2008 по справі 52/128-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/128-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2008 р.                                                    Справа № 52/128-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Івакіна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Демчук Ю.М., довіреність  без номера від 07.07.2008 р.

відповідача -  Павлуненко К.Л., довіреність № 645 від 27.10.008 р., Оковитої А.Є., довіреність  № 646 від 27.10.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2270 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.09.08р. у справі № 52/128-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Северний", м. Київ,

до  акціонерного товариства закритого типу  "Гонг", м. Харків,

про відшкодування збитків в розмірі 84198,99 грн.,

встановила:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Северний»,  звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з  відповідача, акціонерного товариства закритого типу «Гонг», м. Харків,  84198,99 грн.  матеріальної шкоди.

Рішенням господарського суду  Харківської області від 04.09.2008р. у справі         № 52/128-08 (суддя Білоусова Я.О.) позовні  вимоги задоволено.

       Відповідач з цим рішенням місцевого господарського суду  не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом  обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими та  невірне  застосовання норм матеріального права,  просить  рішення скасувати  та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не було доведено, а судом не було документально встановлено настання шкоди внаслідок протиправної поведінки відповідача, тобто причинного зв'язку між поведінкою та шкодою, а саме:  якими протиправними діями відповідача була заподіяна шкода майну позивача, не було надано документальних доказів того, що саме дії відповідача завдали шкоду  майну позивача, не було досліджено документи, на підставі яких продукція, що належить ТОВ «Торговий дім «Северний», опинилася на складах  виробників –ТОВ «Аквафрост»та ТОВ «Аквафудс», позивач не надав доказів належного  дотримання температурного режиму при транспортуванні продукції до лабораторії, а також при її зберіганні у період між датою вивезення зі складу АТЗТ «Гонг»до виробничої лабораторії та СЕС, позивач не довів факту передання на експертизу та дослідження саме тієї продукції, що зберігалась на складі відповідача.

                                                            - 2 -

    Апелянт вважає, що відсутні правові підстави для стягнення збитків, що, нібито, спричинила пожежа на складі відповідача.

      Представники відповідача у судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу.

     Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а  оскаржуване рішення - без змін.

      Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

     2 січня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Северний", орендарем  та акціонерним товариством закритого типу "ГОНГ" , орендодавцем було укладено договір оренди нежитлового приміщення з протоколом узгодження розбіжностей, підписаним обома сторонами, який є невід”ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до пункту 1 договору та на підставі акту прийому-передачі приміщень від 03.01.2007 року відповідач  передав, а позивач прийняв в тимчасове користування за плату нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 88, літ. А-1", загальною площею 295,1кв.м.,у тому числі холодильні камери (№24, 27) площею 152 кв.м.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в результаті пожежі, яка виникла 03 лютого 2007 року на складі АТЗТ "ГОНГ", відбулося пошкодження продукції, що належить позивачеві,  яка в момент пожежі знаходилася в орендованих позивачем холодильних камерах, у зв'язку з чим позивачеві було завдано матеріальну шкоду на суму 84198,99грн.

     Відповідно до акту про пожежу від 05 лютого 2007 року, комісією  було зафіксовано, що у приміщенні літ.”А-1”, що належить АТЗТ „ГОНГ” за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, 88,  03.02.2007р., виникла пожежа   у холодильних камерах складського типу №№22 та 23. Причиною пожежі в акті зазначено - порушення вимог правил пожежної безпеки при проведенні вогневих (газозварювальних) робіт.

          У акті зазначено, що пожежею  пошкоджено камери №№22, №23, двері камер №27,25,коридори №№ 28,26, електричну мережу приміщення та холодильне обладнання. Продукція позивача зберігалась у камері №24 та 27 на підставі договору оренди між АТЗТ «Гонг»та ТОВ «Торговий дім «Северний»від 02.01.2007р. №03/А/1-07 з додатковими угодами.

          Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області визнав, що зазначений факт пожежі є доказом вини відповідача в заподіянні шкоди. Однак, колегія суддів не може погодитись із цим висновком.

          Свою позицію ТОВ ТБ „Северний” обґрунтовує  тим, що наявність завданої шкоди, внаслідок пожежі, яка виникла на складі АТЗТ „ГОНГ”,  підтверджується актом повернення продукції, підписаного працівниками сторін по справі 08 лютого 2008 року, протоколом результатів органолептичних і фізико-хімічних досліджень виробничо-аналітичної лабораторії ТОВ „Аквафрост” №1 від 12.02.2007 року, постановами Центральної СЕС на водному транспорті про вилучення з реалізації №1 від 01.03.2007 року та №2 від 01.03.2007 року через невідповідність встановленим вимогам та необхідністю подальшої утилізації продукції, протоколами досліджень проб харчових продуктів Центральної СЕС на водному транспорті №1395 від 22.02.2007 року, №1397 від 22.02.2007 року.

      Позивачем в обґрунтування суми збитків, було надано листи ТОВ „Аквафрост” (вих. №159- ОС /13.07 від 15.03.2007 року ) та ТОВ „Аквафудс” (вих. №491-ОС /03.07 від 15.03.2007 року) з розрахунками витрат та вимогою до ТОВ «Торговий дім «Северний»відшкодування понесених цими підприємствами витрат з перепакування непридатної для реалізації продукції, витрат з переробки та утилізації продукції, що не

                                                                  - 3 -

відповідає нормативним вимогам щодо якості, а також, витрат, понесених в зв`язку з відбором проб для проведення досліджень продукції, всього на суму 84198,99 грн.  

          Судова колегія приймає пояснення відповідача щодо того, що 07 лютого 2007 року представниками позивача та відповідача у присутності ст. інспектора дізнання Жовтневого районного відділення м. Харкова  Головного управління МНС України у Харківській області,  був складений акт, в якому зазначено, що продукція позивача, що зберігалась у холодильних камерах, не має наслідків термічного або іншого пошкодження, не має пошкодження пакувальної тари та невластивого їй запаху та цим актом позивач та відповідач констатували, що не мають претензій морально-матеріального характеру один до одного. Оскільки цей акт складався в присутності незаінтересованої особи, він є належним доказом, який підтверджує відсутність на дату його складання факту пошкодження продукції внаслідок пожежі та факту відсутності претензій з боку позивача.

      Колегія суддів погоджується з позицією відповідача щодо того, що акт повернення продукції від 8 лютого 2007 року не є належним доказом пошкодження  продукції вивезеної зі складу відповідача з наступних підстав: акт  з боку відповідача  підписаний начальником служби охорони, який не є уповноваженою особою відповідача здійснювати перевірку продукції за якістю, в ньому не відображено будь-якої  невідповідності якості товару, що вивозиться, кількості продукції, ввезеної на зберігання та у акті не  зазначено, з якою метою повертається продукція з Харківського складу   до ТОВ «Аквафрост», тому у начальника служби охорони АТЗТ «Гонг» не було підстав для витребування у представників позивача та відображення у акті номерів партій та сертифікатів на продукцію, що вивозилась.

      Відсутність в акті  таких даних не дозволяє встановити ідентичність вивезеної продукції зі складу з продукцією, що передана на лабораторне дослідження виробникам та СЕС.

      Позивачем надано до матеріалів справи протокол результатів органолептичних та фізико-хімічних досліджень №1 від 12.02.2007р., який складений виробничо-аналітичною лабораторією ТОВ «Аквафрост»за результатами досліджень зразків –креветок варено-морожених. Однак, у ньому відсутні індивідуальні дані, що дозволяють встановити відповідність зразків продукції, що досліджувалась, зразкам вивезеної партії продукції зі складу відповідача.

      Колегія суддів погоджується із позицією відповідача, що позивачем не надано документального підтвердження того, що продукція, направлена на дослідження виробникам та СЕС, є саме тією продукцією, що зберігалась на складі, який орендовано у АТЗТ „ГОНГ.

     Так, судом першої інстанції було визнано, що підтвердженням ідентичності  продукції є  накладні  позивача  на внутрішнє переміщення  №Ср-м 000001, №Ср-м 000002, №Ср-м000004, №Ср-м000005, товаро-транспортні накладні 02 АБД №880626 від 09.02.2007р., №673690 від 08.02.2007р., №880629 від 09.02.2007р., №880628 від 09.02.2007р., накладні на переміщення №Ср-м 000001, №Ср-м 000002, №Ср-и000003, №Ср-м000004, №Ср-м000005, зворотно-сальдова відомість місця зберігання за 03.02.2007р.,рахунок фактура №СФ-0000094 від 14.02.2007р., акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000094 від 14.02.2007р., акт приймання-здачі виконаних робіт від 14.02.2007р., що у акті повернення продукції від 08.02.2007р. є посилання на те що при заантаженні у автомобілі повертаємої продукції (морепродукти і продукти  з сурми) з Харківського складу   «ТБ «Северний», розташованого за адресою: м. Харків, вул. .Комсомольське шосе,88, на ТОВ «Аквафрост»,с.Бурлача Балка, вул..Центральна,1-Е, вага продукції становила 46206,1 кг.

      Однак, колегія суддів зазначає, що такий висновок було зроблено судом без належного дослідження вказаних документів, та приймає твердження відповідача щодо того, що:

- у  оборотно-сальдовій відомості ТОВ «Торговий дім «Северний» у рахунку 281

                                                                - 4 -            

відображено, що станом на 03.02.2007р. за місцем зберігання : м.Харків ,Комсомольське шосе, 88 обліковується продукція на суму 508482,96 грн. Будь-якої інформації після 03.02.2007р., у тому числі щодо переміщення вказаної продукції,                                                                 

оборотно-сальдова відомість на містить;

- В акті від 08.02.2007р.зазначено, що він складався при завантаженні продукції, тобто до виїзду за межі складу та міста Харкова, але місце призначення продукції та вантажоодержувача в  акті не зазначено. Представник відповідача не супроводжував вантаж та не був присутнім при його розвантаженні. Крім того, як зазначено в акті, зі складу продукцію було  вивезено 08.02.2007р, а накладні на переміщення було датовано 09.02.2007р. Доказів місця та умов зберігання, при якій темперетурі продукція зберігалась з 02.08.2007 р. по 09.02.2007 р. позивачем  не надано. У товарно-транспортній  накладній  сер 02 АБД  на автомобіль ВН2369ВА, виписаній  08.02.2007р., допущено помилку у даті виписки. Той факт, що вона виписувалась не 08, а 09.02.2007р. підтверджується текстом вказаної накладної, де у розділі «Відомості про вантаж»вказано: згідно витратної накладної від 09.02.2007р. №Ср-м 000002;

- В рахунках-фактурах та актах виконаних робіт по транспортуванню вантажу із м.Харкова до с.Бурлача Балка не зазначені дані щодо  назви вантажу та  його ваги, тому ці документи не можуть бути доказом перевезення саме тієї продукції ТОВ «Торговий дім «Северний», яку було повернуто зі складу АТЗТ «Гонг».

     Отже, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані документи не є документами, які  підтверджують, що  продукція, яка зберігалась на складі АТЗТ «Гонг»,  є тією самою продукцією, що досліджувалась виробниками та СЕС.

    Правомірним є посилання відповідача на те, що позивачем не надано документального підтвердження необхідності утилізації продукції „креветки” та переупаковки і утилізації продукції „крабові палички”. В обґрунтування такої позиції судом наведено посилання на протокол №1 від 12.02.2007р. та висновок від 13.02.2007р виробничо-аналітичної лабораторії ТОВ «Аквафрост», які затверджені висновками санітарно-епідеміологічних експертиз. Фактично, у матеріалах справи є наступні документи, що засвідчують якість продукції:

1. Протокол №1 результатів органолептичних та фізико-хімічних досліджень виробничо-аналітичної лабораторії ТОВ «Аквафрост»від 12.02.2007р., у якому містяться висновки відносно зразків продукції «креветки варено-морожені».У протоколі відсутні необхідні реквізити: дата виробництва  продукції, код партії, обсяг партії.

2. Постанова Державної СЕС України про вилучення з реалізації №2 від 01.03.2007р. на вилучення з реалізації продукції «морський коктейль», виготовленої ТОВ «Аквафрост»від 07.06.2006р., вага партії-75,0 кг. У матеріалах справи відсутні докази того, що продукція, яка зберігалася на складі АТЗТ «Гонг», зокрема, «морський коктейль», вироблена саме 07.06.2006р.

3. Постанова Державної СЕС України про вилучення з реалізації №1 від 01.03.2007р. на вилучення з реалізації продукції «заморожені кільця кальмара», виготовленої  ТОВ «Аквафрост» від 07.07.2006.,14.07.2006,15.01.2007р., вага партії –121,5 кг. У матеріалах справи відсутні докази, що  продукція, яка зберігалася на складі АТЗТ «Гонг», виготовлена у зазначені терміни.

   Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які  висновки уповноважених установ  щодо якісних характеристик їншої продукції, а саме: крабових паличок, крабових рулетів, крабового м?яса, грібешків.

     Щодо витрат, понесених позивачем на утилізацію продукції, колегія зазначає, що акт виконаних робіт №НПП-0033 по організації знищення їстівних відходів вагою 1575,370 кг. датований від 2 квітня 2007 року. Однак, як зазначено в постановах Центральної СЕС від 01.03.2007р. №1 та №2  «морський коктейль» та «заморожені кільця кальмара» підлягали утилізації до 15.03.2007р., а  в  акті виконаних робіт  №0027 зазначено, що  ТОВ „РАФ-ПЛЮС” були виконані роботи по організації збору, сортирування, перевезення, переробки для утилізації тари (упаковки) раніше цієї дати,а

                                                           - 5 -

саме  28 лютого 2007 року .

     Крім того зазначений акт не містить відомостей, з-під якої продукції була утилізована тара.

  Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було документально підтверджено факту утилізації продукції у відповідній вазі (оскільки вага продукції в акті утилізації не відповідає вазі, зазначеній в оборотно-сальдових відомостях, протоколах СЕС та інших документах) та приналежність даної тари до продукції, вивезеної зі складу відповідача.

    Як свідчать матеріали справи, продукція була вивезена зі складу АТЗТ „ГОНГ” 08.02.2007 року ( акт повернення продукції від 08.02.2007 року) та перевезена в село Бурлача Балка (товаро–транспортні накладні від 08.02.2007 та від 09.02.2007 року ) автоперевізником ООО „ОПЕКС” та ФО-П Шевчук В.П..

     Судова колегія погоджується з доводами  відповідача, що позивачем не надано, а господарським судом не встановлено відповідність автомобілів, на яких відбувалося перевезення продукції встановленим ТУ нормам, тобто чи були обладнані дані автомобілі рефрижераторними та термокамерами. Зразки проб Центральної СЕС на Водному транспорті взяті 22.02.2007 року відповідно до протоколів досліджень № 1395 та 1397,  тобто через 14 днів після того, як продукція  була вивезена з приміщень АТЗТ „ГОНГ”. Будь-яких документальних підтверджень, що дана продукція увесь цей час зберігалася у відповідному температурному режимі позивачем не надано.

       Судова колегія погоджується з доводами відповідача, що суд першої інстанції не дослідив обставини передачі продукції на  зберігання від ТОВ „Торговий дім „Северний” до заводів виробників ТОВ „Аквафрост” та ТОВ „Аквафудс”.  Позивачем  не надано  договорів зберігання    між ним та заводами виробниками  продукції у письмовій формі як того вимагає статті 937 Цивільного кодексу України,  тому  неможливо  встановити, чи були  порушені виробниками продукції умови  її  зберігання.

     В Наданих позивачем оборотно-сальдових відомостях ТОВ „Аквафрост” та ТОВ „Аквафудс” за березень 2007 року  не зазначено конкретну партію отриманої продукції.

    Судова колегія зазначає, що відповідно до Інструкції „Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” затвердженої наказом Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999 року , ТОВ „Аквафрост” ТОВ „Аквафудс” обліковує продукцію, що передавалась на дослідження по рахунку „Готова продукція”, який призначений  для узагальнення  інформації  про наявність та рух готової продукції підприємства, та по рахунку „Виробничі запаси”, який відповідно до вищезазначеної інструкції призначено для узагальнення інформації про  наявність  і  рух  належних  підприємству  запасів сировини і матеріалів

    До  того ж,  надана відомість по рахунку „Готова продукція”, який відповідно до Інструкції „Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженої наказом Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999 року, призначений  для узагальнення  інформації  про наявність та рух готової продукції підприємства.

      Тобто, відповідно до Інструкції на даних рахунках може обраховуватись лише та продукція чи запаси, які належать суб`єкту господарювання на правах власності, а договір зберігання не передбачає передачі права власності.

   Відповідно до Інструкції № 291 Активи на відповідальному зберіганні повинні обраховуватися на позабалансовому рахунку 02.

     Оборотно-сальдові відомості за цим рахунком позивачем не надавалися.

     Тобто, колегія суддів вважає правомірним твердження відповідача про те, що матеріалами справи не доведено ідентичність продукції, що була передана на дослідження продукції, що була вивезена зі складу відповідача та належність цієї продукції підприємству позивача.

    Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що всупереч  приписам Закону України

                                                                  - 6 -

„Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та  „Інструкції про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів”, затвердженої наказом МОЗ №68 від 14.04.1995 р., в жодному документі, наданому до справи в якості доказу (як-то постановах СЕС про вилучення з реалізації,  протоколах органолептичного дослідження та інш.),  не міститься посилання щодо того, кому належить  продукція, що досліджувалась. Таким чином, судова колегія дійшла висновку про неможливість встановлення приналежності продукції саме підприємству позивача.

     Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які  вона посилається  в обгрунтування своїх вимог чи заперечень, а з огляду на наведене, позивачем не надано доказів причинного зв"язку між протиправною поведінкою відповідача та пошкодженням продукції позивача, тому відсутній склад цивільного правопорушення, передбачений статтею 1166 Цивільного кодексу України як  підстава для відшкодування шкоди.

    З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський  суд внаслідок  неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які він визнав встановленими, дійшов  помилкового висновку  стосовно законності та обґрунтованості позовних вимог, у зв"язку з чим оскаржуване рішення  слід  скасувати та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити.

    Виходячи з викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 2 статті  103, п. 1, 2, 3 ч. 1  статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                           постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.09.08р. у справі № 52/128-08 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанову складено в повному обсязі 03.11.2008 р.  та може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

         Головуючий суддя                         (підпис)                             Сіверін В. І.  

                                 Суддя                        (підпис)                             Білоконь Н. Д.  

                                 Суддя                        (підпис)                             Івакіна В.О.