Ухвала

від 17.10.2008 по справі 11/1651

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/1651

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

17 жовтня 2008 р.                                                                                   № 11/1651  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Н. Дунаєвської,І. Воліка (доповідача), Н. Мележик,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Лікувальний оздоровчий заклад "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр"

на рішеннявід 31.03.2006

господарського суду Черкаської області

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 11/1651

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Міжгір'я"

доТОВ "Компанія "Тіса-Агро"

пропро визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з ч. 3 ст. 28 ГПК України, довіреність представнику видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, установи.

Письмові докази (довіреність, платіжні документи, квитанції установ зв'язку тощо) подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК України).

Із матеріалів скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника –Гричаненко О.М., проте наявна в матеріалах касаційної скарги ксерокопія довіреності від 14.07.2008, якою Гричаненка О.М. уповноважено представляти інтереси ТОВ "Лікувальний оздоровчий заклад "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр", не може бути прийнята до уваги, оскільки її відповідність оригіналу не посвідчена в порядку  вищенаведених законодавчих положень.

Наведене дає підстави вважати, що, всупереч вимогам вищезазначених процесуальних норм, касаційну скаргу підписала особа, яка не мала такого права.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до пункту 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету

---

грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально. Згідно пунктів 3.6.1.-3.6.6. зазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів. Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до поданої касаційної скарги додане платіжне доручення № 119 від 05.09.2008, яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку, оскільки не містить другого підпису посадової особи банку, як то головного бухгалтера, а містить підпис заступника начальника відділення, до того ж, вказане платіжне доручення не містить відмітки про дату зарахування державного мита в доход Державного бюджету України.

Отже, скаржником не дотримано вищевказаних вимог, що є додатковою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Додані до матеріалів касаційної скарги квитанції № 7848919 та № 7848927 від 12.09.2008 не можуть вважатися належним доказом відправки касаційної скарги сторонам у справі, оскільки вони не містять адреси отримувача, а тому за відсутності достовірних даних про виконання вимог ст. 111 ГПК України, наявні додаткові підстави не прийняття до розгляду і повернення касаційної скарги скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлене скаржником клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2006 по справі № 11/1651 може бути розглянутим у випадку звернення скаржника з належним чином оформленою касаційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Лікувальний оздоровчий заклад "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр" на рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2006 по справі № 11/1651 повернути без розгляду.

        Судді :                                                                                    Н. Дунаєвська

                                                                                                         І. Волік

                                                                                                        Н. Мележик