30/131-06-4077
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 р. № 30/131-06-4077
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. –головуючого,Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “СКС ЛТД”
на постановувід 01.08.2006
Одеського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Одеської області № 30/131-06-4077
за позовомЗаступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління освіти Одеської міської ради
до
- ТОВ “СКС ЛТД”- ДП “Спеціалізована загальноосвітня школа 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов “Досконалість”
провизнання договору оренди розірваним та виселення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2006 (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління освіти Одеської міської ради до ТОВ “СКС ЛТД” та ДП “Спеціалізована загальноосвітня школа 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов “Досконалість” про визнання розірваним договору оренди №148 від 04.01.2005 та виселення з орендованого приміщення у зв'язку із несплатою орендарем –ТОВ “СКС ЛТД” орендної плати та невикористанням орендованого приміщення за цільовим призначенням залишені без задоволення.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.16 ЦК України такий спосіб захисту порушених прав, як визнання договору оренди розірваним, не існує, вказаний договір оренди в установленому законом порядку не розірвано, на час винесення рішення суду є чинним, тому не має підстав для виселення відповідачів з орендованого приміщення.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку з апеляційним поданням Заступника Прокурора Київського району міста Одеси, постановою від 01.08.2006 рішення у справі скасувала, позов Заступника прокурора Київського району м. Одеси задовольнила, договір оренди № 148 від 04.01.2005, укладений між Управлінням освіти та ТОВ „СКС ЛТД”, розірвала та виселила ТОВ „СКС ЛТД” та ДП „Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів –дошкільного навчального закладу „Досконалість” з орендованого приміщення, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Шишкіна, 46.
Постанову мотивовано тим, що в зв'язку з несплатою орендарем орендної плати за період травень-грудень 2005 року Управління освіти на підставі ст. 782 ЦК України листом від 04.02.2006 повідомило про відмову від договору оренди. Крім того, в зв'язку з анулюванням ліцензії на надання освітніх послуг ДП „Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів –дошкільного навчального закладу „Досконалість”, для розміщення якої надавалось в оренду спірне приміщення, орендар –ТОВ “СКС ЛТД” з 10.01.2006 припинив використання його за призначенням, що згідно ст. 783 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди і таку вимогу Заступник прокурора заявив шляхом уточнення позовних вимог.
ТОВ “СКС ЛТД” з постановою суду апеляційної інстанції не згодне, в касаційній скарзі просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд при прийнятті постанови не вірно застосував положення чинного законодавства України і вийшов за межі перегляду справи в апеляційній інстанції, визначені статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спірним договором оренди нежитлового приміщення № 148 від 04.01.2005 та чинним законодавством не передбачена можливість визнання договору розірваним у зв'язку з невиконанням стороною своїх зобов'язань за цим договором, а уточнення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, на яке посилається суд апеляційної інстанції, Заступником прокурора фактично не здійснювалось.
Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 04.01.2005 між Управлінням освіти Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ „СКС ЛТД” укладено договір оренди № 148, за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне володіння та користування приміщення у дитячому дошкільному закладі № 103 площею 2293 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Шишкіна, 46 під розміщення приватної школи „Спеціалізована загальноосвітня школа „Досконалість” (п. 1.1), терміном з 04.01.2005 по 02.01.2010 (п. 1.2), орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 30 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, у розмірі згідно додатку № 1 до договору (п. 3.1).
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що орендарем за вказаним договором оренди є ТОВ „СКС ЛТД”, про що свідчить наявність одного підпису з боку орендаря і печатки ТОВ „СКС ЛТД”, а метою користування орендованим приміщенням є розміщення приватної школи „Спеціалізована загальноосвітня школа „Досконалість” для надання нею освітніх послуг.
В порушення своїх зобов'язань за договором ТОВ „СКС ЛТД” несвоєчасно сплачувало орендну плату, заборгувавши станом на день пред'явлення позову 9068,12 грн.
Крім того, 10.01.2006 наказом Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації № 6-ОД анульовано ліцензію серія АБ № 117154 від 28.03.2005 на надання освітніх послуг Одеського приватного навчально-виховного комплексу „Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів –дошкільний навчальний заклад „Досконалість”.
У зв'язку із зазначеними обставинами 04.02.2006 Управління освіти направило орендарю лист з повідомленням про розірвання з 01.03.2006 договору оренди № 148 на підставі ст. 782 ЦК України та зобов'язання повернути орендоване приміщення на підставі ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, пункту 4.6 договору.
За приписами загальної норми ст. 651 ЦК України договір може бути зміненим або розірваним за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а якщо договором чи законом встановлено право на відмову від договору, договір є розірваним у випадку односторонньої відмови від договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3-х місяців підряд. У випадку відмови наймодавця від договору найму, договір оренди є розірваним з моменту отримання наймачем повідомлення про відмову від договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Отже, враховуючи встановлені судом факти невнесення орендарем плати за користування приміщенням за період з травня по грудень 2005 року та припинення з 10.01.2006 використання його за цільовим призначенням, орендодавець, виходячи з аналізу вищезазначених норм, вправі в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди без звернення до суду і вимагати повернення приміщення та/або дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.
Скориставшись своїм таким правом, орендодавець –Управління освіти Одеської міської ради листом від 14.02.2006 повідомило орендодавця про розірвання договору оренди з 01.03.2006 і в такому випадку існує підстава для пред'явлення в суді лише вимоги про виселення (повернення орендованого майна), разом з тим, подання позову прокурором з вимогою про визнання договору оренди розірваним і виселення не суперечить ні вимогам вищевказаних норм, ані суті позовних вимог, і не є підставою для відмови у їх задоволенні, адже, як встановлено судом апеляційної інстанції, прокурор до прийняття рішення у справі уточнив позовні вимоги і просив розірвати договір оренди в судовому порядку, в т.ч. на підставі ст. 651 ЦК України, у зв'язку з тим, що орендар використовує орендоване приміщення всупереч цільовому призначенню, та виселити відповідачів з цього приміщення на підставі ст. ст. 785, 795 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що вимоги Заступника прокурора про розірвання договору оренди № 148 від 04.01.2005 та виселення відповідачів з орендованого приміщення правомірно визнані судом апеляційної інстанції такими, що підлягають задоволенню як законні і обґрунтовані.
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, зводиться до намагань скаржника надати їм перевагу над доводами, за якими господарський суд апеляційної інстанцій їх відхилив, спростовуються вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, ухваленої при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 у справі господарського суду Одеської області № 30/131-06-4077 залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ “СКС ЛТД” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 229254 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гpeйц K.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні