32/205-6/3
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 32/205-6/3
12.06.08
За позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі
1) Міністерства промислової політики України
2) Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту
кольорових металів
До спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав"
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1) товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс"
2) товариство з обмеженою відповідальністю "Befesa Aluminio
Bilbao S.L." (Королівство Іспанія)
Про визнання недійсними рішень від 28.07.1992, 18.11.1992, визнання недійсними та скасування змін до установчих документів, визнання недійсними та скасування доповнень та змін до статуту від 02.10.2000, 11.04.2002, визначення долі
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс"
До 1) Міністерства промислової політики України
2) Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів
Про визнання прав та обов'язків, пов'язаних з участю у спільному підприємстві з іспанським інвестором "Інтерсплав"
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від прокуратури Некрасов О.М.
Від позивача-1 Горобчик М.І. (за дов.)
Від позивача-2 Суворов О.А. (за дов.)
Від відповідача Желтишева В.О. (за дов.)
Жуков О.М. (за дов.)
Від третьої особи-1 Бідний Б.Т. (за дов.)
Від третьої особи-2 не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Донецької області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" про: визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992 про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" в розмірі 3032 тис. руб. (18,6% статутного фонду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укріс"; виключення ТОВ "Укріс" зі складу учасників СП "Інтерсплав"; визначення долі Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав"; зобов'язання СП "Інтерсплав" внести зміни до статутних документів СП "Інтерсплав" стосовно виключення з його учасників ТОВ "Укріс" та збільшення долі Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у статутному фонді СП "Інтерсплав" у розмірі 60%.
Заступник прокурора Донецької області просив поновити строк позовної давності для звернення з позовом до суду про визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992, оскільки про порушення, що мали місце при ухваленні спірного рішення, прокуратурі Донецької області стало відомо лише після проведення у лютому 2006 року перевірки за зверненням Міністра промислової політики Головка А.І. щодо законності передачі невнесеної частки Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" на користь ТОВ "Укріс". У свою чергу, Міністерству промислової політики України про дані порушення стало відомо після перевірки робочою групою у складі Міністерства промислової політики України, Головного контрольно-ревізійного управління, Луганської обласної державної адміністрації, та Свердловського міськвиконкому Луганської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення від 28.07.1992 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема не було погоджено передачу ТОВ "Укріс" прав держави на 18,6% статутного фонду, що перебували в оперативному управлінні Донецького ДНДПІКМ. Без згоди всіх засновників СП "Інтерсплав" ТОВ "Укріс" було включено до складу учасників СП "Інтерсплав". В результаті цього Міністерство промислової політики, як орган управління майном Донецького ДІКМ, позбавлено можливості отримувати та використовувати прибуток від господарської діяльності СП "Інтерсплав" відповідно до частки в статутному фонді підприємства, яка була визначена до включення ТОВ "Укріс" до складу учасників СП "Інтерсплав".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2007 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Укріс".
Рішенням господарського суду міста Києва суду від 07.06.2007 позов було задоволено повністю. Зокрема, було вирішено:
- поновити строк позовної давності для звернення заступника прокурора Донецької області з позовом до суду про визнання недійсним рішення правління спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" від 28.07.1992;
- визнати недійсним рішення правління спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" від 28.07.1992 про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" в розмірі 3032 тис. руб. (18,6% статутного фонду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс";
- виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" зі складу учасників СП "Інтерсплав", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" та визначити долю Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав";
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" внести зміни до статутних документів стосовно виключення з його учасників ТОВ "Укріс" та збільшити долю Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у статутному фонді СП "Інтерсплав", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав", у розмірі 60%;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" до Державного бюджету 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 рішення було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2007 рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 було скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Підставою для скасування судових рішень стало порушення норм процесуального права, які призвели до неповного з'ясування обставин справи.
Зокрема, Вищий господарський суду України вказав на наступне:
судами неправильно було застосовано п. 6.5 угоди про створення СП з іспанським інвестором "Інтерсплав", що полягає: в нез'ясуванні наявності взаємної згоди учасників підприємства при частковій передачі українським засновником (Інститутом) своєї частки третій особі –ТОВ "Укріс"; наявності документів, які свідчать про внесення Інститутом свого вкладу до статутного фонду СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" відповідності до порядку внесення вкладів, визначених статутними документами; наявності повноважень правління СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" на прийняття оскаржуваного рішення; ненаданні належної правової оцінки рішенню правління СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" від 28.07.1992 щодо його відповідності нормам матеріального права та положенням статутних документів;
судами було передчасно зазначено, що ТОВ "Українська-іспанська компанія "Інтерсплав" є правонаступником СП з іспанським інвестором "Інтерсплав";
судами не враховані п. 15.1 та п. 15.2 ст. 15 угоди про створення спільного радянського-іспанського підприємства "Інтерсплав" щодо визначення строку її дії та не з'ясовано, чи вносились зміни до цієї угоди;
суди не надали належну оцінку обставинам, викладеним у постанові Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006, у зв'язку з чим не з'ясовано: проведення державної реєстрації змін до установчих документів СП з іспанським інвестором "Інтерсплав"; здійснення державної реєстрації припинення останнього; проведення перетворення СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" у ТОВ "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав"; знаходження ТОВ "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як правонаступника СП з іспанським інвестором "Інтерсплав".
Під час нового розгляду справи заступник прокурора Донецької області звернувся з клопотанням про заміну відповідача по справі ТОВ "Українсько-Іспанська компанія "Інтерсплав" на спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав". Клопотання мотивовано тим, що постановою Свердловського міського суду від 09.07.2007 визнано незаконними дії реєстратора Подільської районної у м. Києві ради щодо взяття на облік ТОВ "Інтерсплав".
04.02.2008 господарський суд в порядку ст. 24 ГПК України допустив заміну первісного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Іспанська компанія "Інтерсплав" належним відповідачем –спільним підприємством з іспанським інвестором "Інтерсплав".
У зв'язку зі здійсненою заміною відповідача останній звернувся з клопотанням про передачу справи до господарського суду Луганської області за підсудністю. Аналогічного змісту клопотання було подано ТОВ "Укріс". Клопотання мотивовані тим, що місцезнаходженням відповідача є м. Свердловськ Луганської області.
Заступник прокурора Донецької області та Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів проти передачі справи за підсудністю заперечили, вважаючи, що справу прийнято господарським судом міста Києва до свого провадження з додержанням правил територіальної підсудності.
Клопотання про передачу справи до господарського суду Луганської області відхилено з огляду на наступне.
Підстави та порядок передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду передбачені ст. 17 ГПК України. Зокрема, ч. 3 ст. 17 ГПК України встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Станом на час звернення заступником прокурора Донецької області до господарського суду міста Києва (27.03.2007) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значилось товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав", місцезнаходження якого було у м. Києві.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що справа була прийнята господарським судом міста Києва до свого провадження з додержанням правил територіальної підсудності, в силу ч. 3 ст. 17 ГПК України вона повинна бути розглянута господарським судом міста Києва.
Також ТОВ "Укріс" звернувся з клопотанням про припинення провадження у справі, оскільки ТОВ "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав" не набуло цивільної правоздатності як правонаступник спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав".
Дане клопотання судом також відхилено виходячи зі здійсненої заміни первісного відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Іспанська компанія "Інтерсплав" належним відповідачем –спільним підприємством з іспанським інвестором "Інтерсплав".
У свою чергу, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що безпосередній юридичний зв'язок між Міністерством промислової політики України і спільним підприємством з іспанським інвестором "Інтерсплав" у спірних правовідношеннях відсутній, що свідчить про відсутність порушення інтересів держави.
Господарський суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність порушення інтересів держави, оскільки спірні рішення прийняті безпосередньо щодо передачі державної частки, суб'єктом управління якої є Міністерство промислової політики України, тобто уповноважений державою орган здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
18.02.2008 відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю "Befesa Aluminio Bilbao S.L." (Королівство Іспанія), яке є учасником спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" та придбало у 2000 році частину корпоративних прав у товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" (50,84% голосів у правлінні відповідача).
Клопотання було задоволено судом в порядку ст. 27 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Befesa Aluminio Bilbao S.L." (Королівство Іспанія) подало заяву про розгляд справи без участі його представника.
Під час розгляду справи позивач Міністерство промислової політики України змінив предмет позову та просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992 "Про включення до складу учасників СП "Інтерсплав" третього засновника";
- визнати недійсним та скасувати рішення правління СП "Інтерсплав" від 18.11.1992 "Про зміну в установчих документах спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав";
- визнати недійсними та скасувати зміни до установчих документів СП "Інтерсплав", які були внесені відповідно до рішень правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992 "Про включення до складу учасників СП "Інтерсплав" третього засновника" та від 18.11.1992 "Про зміну в установчих документах спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області 22.12.1992 за № 447;
- визнати недійсними та скасувати доповнення та зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління, протокол № 1 від 27.09.2000, та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 02.10.2000 за № 177;
- визнати недійсними та скасувати зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління від 30.01.2002 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 11.04.2002 за № 316;
- визначити долю Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав".
Підстави позову позивачем залишено незмінними. Зокрема, Міністерство промислової політики України зазначає, що статутними документами правління відповідача не наділено правом приймати рішення щодо передачі часток вкладу третім особам, у зв'язку з чим рішення від 28.07.21992 прийняте неповноважним органом. Крім того, при прийнятті вказаного рішення було порушено вимоги ч. 2 ст. 16 Закону України "Про підприємства в Україні", оскільки, відповідно до статуту Донецького державного інституту кольорових металів у редакції станом на 1992 рік, виключно до компетенції загальних зборів було віднесено повноваження прийняття рішень про продаж чи передачу часток іншим підприємствам. Підставою недійсності рішення відповідача від 18.11.1992, змін до установчих документів відповідача, а також визначення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду є недійсність рішення від 28.07.1992.
У судових засіданням представник прокуратури м. Києва, яка представляла органи прокуратури під час нового розгляду справи, та представники Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів підтримали заяву Міністерства промислової політики України про зміну предмету позову.
Крім того, під час нового розгляду справи Міністерство промислової політики України та Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів подали суду доповнення до позовної заяви, у яких просили визнати недійсною угоду між Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів та товариством з обмеженою відповідальністю "Укріс" від 22.12.1992 про відступлення частини у статутному фонді спільного підприємства "Інтерсплав" у розмірі 3032 тис. руб. (16,8% статутного фонду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" та визнати недійсною угоду між товариством з обмеженою відповідальністю "Укріс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Remetal" S.L. (попередником товариства з обмеженою відповідальністю "Befesa Aluminio Bilbao S.L.") про відступлення частки вкладу у статутному фонді спільного підприємства "Інтерсплав" у розмірі 10,84% статутного фонду на користь "Remetal" S.L.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Доповнення до позову не пов'язані зі зміною предмету або підстав позову, збільшенням або зменшенням позовних вимог, а носять характер окремих позовних вимог з самостійним предметом та окремими підставами, тобто, фактично, є окремими позовними заявами з іншим складом сторін.
У зв'язку з цим 18.02.2008 вказані доповнення були повернуті без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. Зокрема, відповідач вважає, що позивачі не надали доказів наявності правомочностей на участь в управлінні загальними справами СП з іспанським інвестором "Інтерсплав", а вимоги позивача, за винятком вимоги про визнання недійсним рішення від 28.07.1992, не узгоджуються з повноваженнями суду, а тому провадження по них повинно бути припинено. Крім того, відповідач стверджує, що рішення від 28.07.1992, на яке посилаються позивачі, не існує. Наявне рішення від 28.07.1992 стосується не передачі прав, а прийняття до складу учасників СП "Інтерсплав" іншої особи –ТОВ "Укріс". Також позивач вважає, що позовна заява не містить норм законодавства СРСР, УРСР та України, якому не відповідає оскаржуване рішення, та безпідставними є вимоги щодо визначення частки Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду, оскільки частка останнього в статутному фонді відповідача в розмірі 57% ніколи не визначалась.
Одночасно відповідач вважає, що пропущена позовна давність за вимогами, подавши відповідну заяву про застосування наслідків її спливу.
Також заперечила проти позову третя особа –ТОВ "Укріс". На її дімку, рішення від 28.07.1992 носило попередній характер, за своєю юридичною природою є таким, як протокол про наміри, має статус правопідготовлюючого юридичного факту. Воно прийнято в межах компетенції, правління є вищим органом спільного підприємства.
До прийняття рішення по справі товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" звернулося до суду з заявою про вступ у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
У вказаній заяві згадане товариство просить суд визнати за ним станом на 23.12.1992 цивільні права та обов'язки, пов'язані з участю у спільному підприємстві з іспанським інвестором "Інтерсплав", у розмірі 16,84 % статутного фонду.
Оскільки, незважаючи на редакційну невідповідність, дані вимоги стосуються частини вимог Міністерства промислової політики України щодо визначення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав", ТОВ "Укріс" було допущено до участі у справі як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору і його позовна заява була прийнята до розгляду.
Міністерство промислової політики України та Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів проти задоволення позову ТОВ "Укріс" заперечили повністю.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
27 грудня 1988 року між Свердловським заводом алюмінієвих сплавів (далі - завод), Всерадянським науково-дослідним та проектним інститутом вторинних кольорових металів (далі –інститут) та фірмою "Реметал" (Королівство Іспанія) було підписано угоду про створення і діяльність радянсько-іспанського спільного підприємства по виробництву алюмінієвих "Інтерсплав".
Від СРСР учасниками підприємства виступали завод та інститут, а від Іспанії –фірма "Реметал". Долі учасників були визначені наступним чином: 57,0% статутного фонду належить заводу, 3% - інституту, 40% - фірмі "Реметал".
Невід'ємним додатком № 2 до угоди від 27.12.1988 є статут спільного підприємства "Інтерсплав".
25.01.1989 СП "Інтерсплав внесено до реєстру спільних підприємств.
На час заснування спільного підприємства "Інтерсплав" порядок створення та діяльності спільних підприємств регламентувався постановою Ради Міністрів СРСР № 49 від 13.01.1987 "Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються".
Абзацом 1 пункту 1 розділу І даної постанови передбачено, що спільні підприємства за участю радянських організацій і фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються, створюються на території СРСР на основі договорів, які укладені між учасниками таких підприємств.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ постанови від 13.01.1987 "Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються" установчими документами спільного підприємства є договір про створення підприємства і його статут, якими визначається строк діяльності спільного підприємства.
З даними приписами постанови від 13.01.19987 кореспондується положення угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" (п. 4.3), яким передбачено, що підприємство керується у своїй діяльності даною угодою та статутом, який є невід'ємною частиною угоди.
Дійсність угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" сторони визначили протягом 10 років з дня вступу її в силу (п. 15.1), строк дії якої буде автоматично продовжено на 5 років, якщо ні один із її учасників по закінченню 10-ти річного строку не заявить попередньо за 1 рік про свій вихід з числа учасників (п. 15.3).
Вищим органом спільного підприємства, в силу п. 21 постанови від 13.01.1987 "Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються", є правління, яке складається з осіб, призначених його учасниками. Порядок прийняття рішень правлінням визначається установчими документами.
Пунктом 6.5 угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" передбачено, що учасник підприємства має право за погодженням з іншими учасниками передавати свої долі в підприємстві (повністю чи частково) відповідно до радянського законодавства третім особам.
27.04.1989 наказом Міністерства кольорової металургії СРСР № 129 Свердловський завод алюмінієвих сплавів був включений до складу виробничого об'єднання "Донецьквторкольормет" з правами юридичної особи, у зв'язку з чим на підставі п. 6.5 угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" права учасника СП "Інтерсплав", які належали Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, з долею вкладу у статутному фонді спільного підприємства в розмірі 57% передано виробничому об'єднанню "Донецьквторкольормет".
Наказом Міністерства металургії СРСР від 03.12.1990 № 181а основні фонди Свердловського заводу алюмінієвих сплавів виведено зі складу виробничого об'єднання "Донецьквторкольормет" та зобов'язано передати Всерадянському науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів. Таким чином, доля інституту у статутному фонді СП "Інтерсплав" склала 60%.
10.09.1991 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", яким встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Таким чином, з дня прийняття Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (ст. 10) майно та фінансові ресурси Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів, у тому числі майнові права інституту, є державною власністю України.
У січні 1992 року було здійснено реєстрацію статуту Донецького державного інституту кольорової металургії як правонаступника Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів.
07.02.1992, у зв'язку з передачею Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів під юрисдикцію України, останнім було видано наказ № 6 про перейменування на Донецький державний інститут кольорових металів.
Таким чином, станом на 1992 рік частка майнових прав Донецького державного інституту кольорової металургії, як правонаступника Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів, у статутному фонді СП "Інтерсплав" становила 60%, що були, відповідно до Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", державною власністю України.
Відповідно до постанови Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.1991 до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України.
27.03.1991 Верховною Радою Української РСР прийнято Закон "Про підприємства в Українській РСР", який визначив види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
Одним з видів підприємств, передбачених даним Законом, діяльність якого він регулює, є спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства Української РСР можуть бути юридичні особи та громадяни Української РСР, союзних республік, інших держав.
Отже, станом на 1992 рік діяльність спільних підприємств була врегульована законодавством України.
З огляду на викладене, положення постанови від 13.01.1987 "Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються" щодо строку діяльності спільного підприємства та сплив передбаченого угодою про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" строку її дії не є підставою для припинення юридичної особи, оскільки дані підстави не передбачені законодавством України.
28.07.1992 правлінням спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" прийняте рішення "Про приймання до складу учасників СП "Інтерсплав" третього засновника". Зокрема, даним рішенням передбачено, що на підставі рішення українського засновника –інституту ДонІКМ про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП "Інтерсплав", і відповідно до п. 6.5 статті 6 угоди про створення спільного підприємства "Інтерсплав" прийняття до складу засновників СП "Інтерсплав" товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" з долею внеску у статутному фонді у розмірі 3032 тис. рублів, що складає 16,8% статутного фонду.
Як зазначено вище, правління спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" є вищим органом останнього, повноваження якого, на час прийняття рішення, визначались статтями 11, 12, 13 статуту. Зокрема, даною нормою у редакції на 28.07.1992 було передбачено, що правління складається з представників кожного з учасників, кількість голосів якого визначається відповідно до розміру вкладу в статутний фонд. При цьому, заводу належить 3 голоси, інституту - 1, а Раметалу –3. Оскільки, як досліджено, станом на 28.07.1992, частки заводу та інституту були передані Донецькому державному інституту кольорової металургії як правонаступнику Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів і належали державі Україна, отже, Донецькому державному інституту кольорової металургії належало 4 голоси у правлінні спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав".
У зв'язку з відсутністю протоколу засідання правління, на якому 28.07.1992 було прийнято оскаржуване рішення, визначити наявність взаємної згоди учасників спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" на часткову передачу українським засновником своєї частки третій осіб –ТОВ "Укріс" є неможливим. Однак, враховуючи, що українському засновнику - Донецькому державному інституту кольорової металургії, належала більшість голосів у правлінні, рішення прийнято за його згодою.
Невнесення Донецьким державним інститут кольорової металургії до статутного фонду спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" 3032 тис. рублів, що складає 16,8% статутного фонду, учасниками справи не оспорюється.
Статті 12, 13 статуту СП "Інтерсплав" не містять чіткого припису щодо повноважень правління примати до складу засновників інших осіб. Однак, враховуючи, що правління є вищим органом, до повноважень якого належить зміна статуту підприємства, однією з підстав якої є зміна складу учасників, рішення правління від 28.07.1992 прийнято в межах повноважень, передбачених установчими документами СП "Інтерсплав".
Однак, незважаючи на це, воно прийнято з порушенням законодавства з огляду на наступне.
Зокрема, рішенням від 28.07.1992 було вирішено надати ТОВ "Укріс" право на участь у СП "Інтерсплав".
Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють і межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Чинним цивільним законодавством не передбачалось можливості набуття юридичною особою цивільних прав і прийняття цивільних обов'язків через дії органів інших юридичних осіб.
Оскільки прийняття рішення про участь в іншому підприємстві пов'язано з діяльністю юридичної особи як суб'єкта і учасника цивільних відносин, рішення підприємства про прийняття юридичної особи є похідної дією від волевиявлення останньої, тобто прийняття органом рішення про набуття цивільних прав.
Відповідно до ст. 26 ЦК УРСР правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.
У той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Укріс", статуту ТОВ "Укріс" - товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" зареєстровано 25.08.1992.
Отже, всупереч вимогам ст. 29 ЦК УРСР, правлінням СП "Інтерсплав" прийнято рішення щодо прав та обов'язків особи, яка не існувала і, відповідно, не могла набувати цивільних прав і обов'язків внаслідок виключно волевиявлення органу іншої юридичної особи.
Крім того, також було відсутнє волевиявлення Донецького державного інституту кольорової металургії на передачу свого права на внесення невнесеної частки третій особі.
На момент прийняття спірного рішення Донецький державний інститут кольорових металів діяв на підставі статуту, затвердженого 30.12.1991 Державним комітетом України в металургійній промисловості та зареєстрованого 23.01.1992 у виконкомі Ворошиловського району м. Донецька. Відповідно до п. 3.1 вказаного статуту майно інституту належить йому на праві повного господарського відання.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Донецький НДПІКМ перебуває у загальнодержавній власності.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про власність", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів Української РСР, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів Української РСР.
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про власність", здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами Української РСР.
Розділом 4 статуту Донецького державного інституту кольорових металів передбачено здійснення управління інститутом на основі поєднання прав власника по господарському використанню майна з самоуправлінням трудового колективу. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори (конференція). Відповідно до п. 4.4 зазначеного розділу статуту загальні збори, серед іншого, приймають рішення про продаж чи передачу прав іншим підприємствам.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють і межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Отже, виключно на підставі рішення загальних зборів Донецького державного інституту кольорових металів можлива передача прав у СП "Інтерсплав" іншим особам, і, відповідно, прийняття правлінням СП "Інтерсплав" рішення про прийняття третіх осіб до складу учасників за рахунок частки Донецького державного інституту кольорових металів.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази прийняття загальними зборами Донецького державного інституту кольорових металів рішення про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП "Інтерсплав" або ж про делегування права приймати таке рішення іншим особам суду не надано.
Крім того, відсутні докази наявності рішення про передачу частки власника майнових прав - держави України.
Статтею 2 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" зобов'язано Кабінет Міністрів України, в основному до 1 жовтня 1991 року, забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Повністю закінчити цю роботу до 1 грудня 1991 року. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна. Дію статті 2 зупинено згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92.
Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (ст. 4) встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Вказані обставини свідчать про те, що передача прав на долю у статутному фонді не вирішувалася і власником майна –державою в особі Державного комітету України в металургійній промисловості, Міністерства промислової політики України або ж Кабінету Міністрів України.
Отже, всупереч ст. 29 ЦК УРСР, правлінням СП "Інтерсплав" прийнято рішення про набуття цивільних прав та прийняття цивільних обов'язків Донецьким державним інститутом кольорових металів та ТОВ "Укріс", не будучи органом вказаних юридичних осіб.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992 про приймання до складу учасників СП "Інтерсплав" в розмірі 3032 тис. руб., 16,8 % статутного фонду ТОВ "Укріс".
Доводи третьої особи про те, що рішення від 28.07.1992 носило попередній характер, за своєю юридичною природою є таким, як протокол про наміри, має статус правопідготовлюючого юридичного факту, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки саме на підставі даного рішення була здійснена реєстрація змін до установчих документів СП "Інтерсплав" (рішення Свердловської міської ради народних депутатів № 447 від 22.12.1992).
Враховуючи недійсність рішення від 28.07.1992 підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними змін до установчих документів СП "Інтерсплав", які були внесені відповідно до рішень правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992.
Крім того, недійсність рішення від 28.07.1992 свідчить про ненабуття ТОВ "Укріс" права на участь у СП "Інтерсплав", у зв'язку з чим є недійсним також зміни до статуту відповідача, які стосуються перерозподілу часток в установчому фонду СП з іспанським інвестором "Інтерсплав", а саме:
- доповнення та зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління, протокол № 1 від 27.09.2000 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 02.10.2000 за № 177;
- зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління від 30.01.2002 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 11.04.2002 за № 316;
В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи заступника прокурора Донецької області щодо поважності причин пропуску позовної давності є обґрунтованими, оскільки про порушення прокуратурі Донецької області стало відомо лише у лютому 2006 року.
У той же час, правові підстави для визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 18.11.1992 "Про зміни в установчих документах спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" відсутні, оскільки дане рішення прийнято в межах компетенції та належним складом учасників, оскільки реєстрація змін до статуту про вступ ТОВ "Укріс" як учасника СП "Інтерсплав" мала місце тільки 22.12.1992, (рішення Свердловської міської ради народних депутатів № 447 від 22.12.1992). З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними змін до установчих документів СП "Інтерсплав", які були внесені відповідно до рішення від 18.11.1992.
Також не підлягає задоволенню вимога про визначення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав", оскільки не кореспондується зі способами захисту цивільних прав та інтересів, передбаченими ст. 16 ЦК України, та з повноваженнями суду.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" про визнання за ним станом на 23.12.1992 цивільних прав та обов'язки, пов'язаних з участю у спільному підприємстві з іспанським інвестором "Інтерсплав", у розмірі 16,84 % статутного фонду, задоволенню не підлягає у зв'язку з недійсністю рішення від 28.07.1992, що свідчить про ненабуття ТОВ "Укріс" права на участь у СП "Інтерсплав".
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом заступника прокурора Донецької області підлягають стягненню з відповідача до Державного бюджету України. Зокрема, підлягає стягненню 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судові витрати за позовом ТОВ "Укріс" покладаються на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 32, 33, 34, 43, 49, 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,-
В И Р І Ш И В :
1. Поновити строк позовної давності.
2. Позов заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
3. Визнати недійсним рішення правління спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" від 28.07.1992 "Про приймання до складу учасників СП "Інтерсплав" третього учасника".
4. Визнати недійсними зміни до установчих документів спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", які були внесені на підставі рішення правління від 28.07.1992 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області 22.12.1992 за № 447.
5. Визнати недійсними доповнення та зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління від 27.09.2000 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 02.10.2000 за № 177.
6. Визнати недійсними зміни до статуту спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", затверджені рішенням правління від 30.01.2002 та зареєстровані виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 11.04.2002 за № 316.
7. В іншій частині позову в інтересах Міністерства промислової політики України відмовити.
8. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" відмовити повністю.
9. Стягнути зі спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" (94800, Луганська область, м. Свердловськ, рахунок 26004301220150 у Свердловському відділенні ПІБ, м. Свердловськ, МФО 304472, код 05827201) до Державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 7 липня 2008 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2008 |
Оприлюднено | 18.11.2008 |
Номер документу | 2321380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні