Постанова

від 19.05.2009 по справі 32/205-6/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/205-6/3

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 травня 2009 р.                                                                                    № 32/205-6/3  

Доповідач –суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу           Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів

та          Міністерства промислової політики України

та касаційне подання          заступника прокурора Донецької області

на постанову           Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року

у справі          № 32/205-6/3

господарського суду          міста Києва

за позовом          заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі:

          1. Міністерства промислової політики України

          2. Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів

до          Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача:          1. Товариство з обмеженою відповідальністю"Укріс"

          2. Товариство з обмеженою відповідальністю"Befesa Aluminio Bilbao S.L."

про          визнання недійсними рішень від 28.07.1992 р., 18.11.1992 р., визнання недійсними та скасування доповнень та змін до статуту від 02.10.2000 р., 11.04.2002 р., визначення долі

за зустрічним

позовом           Товариство з обмеженою відповідальністю"Укріс"

до відповідачів           1. Міністерства промислової політики України

          2. Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів

про           визнання права та обов'язків, пов'язаних з участю у спільному підприємстві з іспанським інвестором "Інтерсплав"

за участю представників          

прокуратури -           Сахно Н.В. –посвідчення № 99 від 20.05.2004 року

позивачів -          1. Горобчук М.І.

          2. Суворов О.А.

відповідача -           Діденко С.О., Жуков В.І.

третіх осіб           1. Бідний Б.

          2. не з'явився

У судовому засіданні 12.05.2009 року у відповідності до вимог ст. 77 Господарського кодексу України оголошено перерву для підготовки та оголошення вступної та резолютивної частини постанови до 19.05.2009 року.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" про визнання недійсним рішення.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12 червня 2008 року у справі № 32/205-6/3 позов заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, за участю третіх осіб –ТОВ “Укріс”, ТОВ “Befesa Aluminio Bilbao S. L.” (Королівство Іспанія) про визнання недійсними рішень від 28 липня 1992 року, 18 листопада 1992 року, визнання недійсними та скасування доповнень та змін до статуту від 02 жовтня 2000 року, 11 квітня 2002 року, визначення долі було задоволено частково, в позові ТОВ “Укріс” до Міністерства промислової політики України та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів про визнання права та обов'язків, пов'язаних з участю у спільному підприємстві з іспанським інвестором “Інтерсплав” було повністю відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2009 року у справі № 32/205-6/3 рішення господарського суду міста Києва від 12 червня 2008 року скасовано частково та прийнято нове, відповідно до якого; поновлено строк позовної давності; позов заступника прокурора Донецької області задоволено частково; визнано недійсним рішення правління спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав” від 28 липня 1992 року “Про прийняття  до складу учасників СП “Інтерсплав” третього учасника”; в інших частинах позову заступника прокурора Донецької області в інтересах Міністерства промислової політики України та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів –відмовлено; позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укріс” –задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Укріс” станом на 23 грудня 1992 року цивільні права та обов'язки, пов'язані з участю у Спільному підприємстві з іспанським інвестором “Інтерсплав” у розмірі 16,84 % статутного фонду; в інших частинах рішення господарського суду міста Києва від 12 червня 2008 року у справі № 32/205-6/3 залишено без змін.

Не погодившись з зазначеною постановою, Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів та Міністерство промислової політики України звернулись з касаційними скаргами, а заступник прокурора Донецької області з касаційним поданням.

Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів у своїй касаційні скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2009 року у справі № 32/205-6/3 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів з урахуванням змін предмету позову Міністерства промислової політики України.

У своїй касаційні скарзі Міністерство промислової політики України просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2009 року у справі № 32/205-6/3 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заступник прокурора Донецької області в касаційному поданні просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2009 року у справі № 32/205-6/3 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 12 червня 2008 року у справі № 32/205-6/3 залишити без змін.

Вимоги касаційних скарг Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів та Міністерство промислової політики України та касаційного подання обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг та подання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги та подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 грудня 1988 року між Свердловським заводом алюмінієвих сплавів (далі –завод), Всесоюзним науково-дослідним та проектним інститутом вторинних кольорових металів (далі –інститут) та фірмою “Реметал” (Королівство Іспанія) було підписано угоду про створення і діяльність радянсько-іспанського спільного підприємства по виробництву алюмінієвих “Інтерсплав”.

Статутний фонд СП “Інтерсплав” був визначений у розмірі 18 млн. рублів, з яких Свердловському заводу алюмінієвих сплавів належало внести 10 260 000 рублів, що складало 57 %, Всесоюзному науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів –540 000 рублів, що складало 3 %, фірмі “Реметал” –7 200 000 рублів, що складало 40 %.

Невід'ємною частиною згаданої вище угоди від 27 грудня 1988 року є Спільне техніко-економічне обґрунтування –Додаток № 1 і Статут Спільного підприємства –Додаток № 2.

25 січня 1989 року СП “Інтерсплав” було внесено до реєстру спільних підприємств.

На час заснування СП “Інтерсплав” порядок створення та діяльності спільних підприємств регламентувався постановою Ради Міністрів СРСР № 49 від 13 січня 1987 року “Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються”.

Абзацом 1 пункту 1 розділу І згаданої постанови передбачено, що спільні підприємства за участю радянських організацій і фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються, створюються на території СРСР на основі договорів, які укладені між учасниками таких підприємств.

Відповідно до пункту 8 розділу II постанови від 13 січня 1987 року “Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються” установчими документами спільного підприємства є договір про створення підприємства і його статут, якими визначається строк діяльності спільного підприємства.

З зазначеними приписами постанови від 13 січня 1987 року № 49 перекликаються положення угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства “Інтерсплав” (п. 4.3), яким передбачено, що підприємство керується у своїй діяльності даною угодою та статутом, який є невід'ємною частиною угоди.

Дійсність угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства “Інтерсплав” сторони визначили протягом 10 років з дня вступу її в силу (п. 15.1), строк дії якої буде автоматично продовжено на 5 років, якщо ні один із її учасників по закінченню 10-ти річного строку не заявить попередньо за 1 рік про свій вихід з числа учасників (п. 15.2).

Вищим органом спільного підприємства, в силу п. 21 постанови від 13 січня 1987 року № 49 “Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються”, є правління, яке складається з осіб, призначених його учасниками. Порядок прийняття рішень правлінням визначається установчими документами.

Пунктом 6.5 угоди від 27 грудня 1988 року про створення спільного радянсько-іспанського підприємства “Інтерсплав” передбачено, що учасники підприємства мають право за погодженням з іншими учасниками передавати свої долі в підприємстві (повністю чи частково) відповідно до радянського законодавства третім особам.

27 квітня 1989 року наказом Міністерства кольорової металургії СРСР № 129 Свердловський завод алюмінієвих сплавів був включений до складу виробничого об'єднання “Донецьквторкольормет” з правами юридичної особи, у зв'язку з чим на підставі п. 6.5 угоди про створення спільного радянсько-іспанського підприємства “Інтерсплав” права учасника СП “Інтерсплав”, які належали Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, з долею вкладу у статутному фонді спільного підприємства в розмірі 57 % були передані виробничому об'єднанню “Донецьквторкольормет”.

Наказом Міністерства металургії СРСР від 03 грудня 1990 року № 181а основні фонди Свердловського заводу алюмінієвих сплавів було виведено зі складу виробничого об'єднання “Донецьквторкольормет” та зобов'язано передати Всесоюзному науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів.

Згаданими наказами Міністерства металургії СРСР передбачена для інституту лише правоздатність, яка мала реалізуватися у суб'єктивне майнове право інституту за наявності відповідного юридичного факту, зокрема, передачі саме до статутного фонду СП “Інтерсплав”  майнового вкладу в розмірі, який складав би 60 %. Фактично інститутом було внесено до статутного фонду СП “Інтерсплав” майно на суму 7 768 424 руб., що складає 43,16 % .

Як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на 20 грудня 1992 року статутний фонд СП “Інтерсплав” був сформований повністю –в обсязі 18 000 162 руб., що склало 100 % і розподілився між учасниками СП “Інтерсплав”:

- інститутом внесено 7 768 424 руб., що складає 43,16 % статутного фонду;

- фірмою “Реметал” внесено 7 199 738 руб., що складає 40 % статутного фонду;

- ТОВ “Укріс” внесено 3 032 000 руб., що складає 16,84 % статутного фонду.

10 вересня 1991 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про підприємства установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”, яким встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Таким чином, з дня прийняття Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” майно та фінансові ресурси інституту, у тому числі майнові права інституту, є державною власністю України.

У січні 1992 року здійснено реєстрацію статуту Донецького державного інституту кольорової металургії як правонаступника Всесоюзного науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів, і який згідно п. п. 1.1 р. 1 статуту інституту ввійшов  до системи Державного Комітету України по металургійній промисловості.

Станом на 20 грудня 1992 року, частка майнових прав Донецького державного інституту кольорових металів, як правонаступника Всесоюзного науково-дослідного та проектного інституту вторинних кольорових металів, у статутному фонді СП “Інтерсплав” склала 43,16 %.

Суди попередніх інстанцій прийшли до наступних висновків:

-          невнесення Донецьким державним інститутом кольорових металів до статутного фонду СПІІ “Інтерсплав” 3 032 000 рублів, що складає 16,84 % статутного фонду, учасниками справи не оспорюється;

-          статті 12, 13 статуту СП “Інтерсплав” не містять чіткого припису щодо повноважень правління приймати до складу засновників інших осіб. Однак, правління є вищим органом, до повноважень якого належить зміна статуту підприємства, однією з підстав якої зміна складу його учасників;

- правові підстави для визнання недійсним рішення правління СП “Інтерсплав” від 18 листопада 1992 року “Про зміни в установчих документах спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав” відсутні, оскільки дане рішення було прийняте в межах компетенції та належним складом учасників, оскільки реєстрація змін до статуту про вступ ТОВ “Укріс” як учасника СП “Інтерсплав” мала місце тільки 22 грудня 1992 року (рішення Свердловської міської ради народних депутатів № 447 від 22 грудня 1992 року). З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними змін до установчих документів СП “Інтерсплав”, які були внесені згідно рішення від 18 листопада 1992 року;

- що вимога про визначення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60 % статутного фонду СП “Інтерсплав” не підлягає задоволенню, оскільки не кореспондується зі способами захисту цивільних прав та інтересів, що передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України, та з повноваженнями суду.

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12 вересня 1991 року до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України.

27 березня 1991 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Закон “Про підприємства в Українській РСР”, який визначив види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.

Одним з видів підприємств, передбачених згаданим Законом, діяльність якого він регулює, є спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства Української РСР можуть бути юридичні особи та громадяни Української РСР, союзних республік, інших держав.

Втім, положення постанови Ради Міністрів СРСР № 49 від 13 січня 1987 року “Про порядок створення на території СРСР та діяльності спільних підприємств за участю радянських   організацій та фірм капіталістичних країн та країн, що розвиваються” щодо строку діяльності спільного підприємства та сплив передбаченого угодою про створення спільного радянсько-іспанського підприємства “Інтерсплав” строку її дії не є підставою для припинення юридичної особи, оскільки дані підстави не передбачені законодавством України і зазначена постанова є чинною й по теперішній час.

З метою завершення формування статутного фонду 28 липня 1992 року правлінням СП “Інтерсплав” було прийняте рішення “Про прийняття до складу учасників СП “Інтерсплав” третього засновника”.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що згадане вище рішення правління СП “Інтерсплав” “Про прийняття до складу учасників СП “Інтерсплав” третього засновника” від 28 липня 1992 року слід визнати недійсним. Це рішення було прийняте правлінням СП “Інтерсплав” всупереч ст. 29 Цивільного Кодексу УРСР, оскільки воно стосувалося прав та обов'язків особи, яка ще не існувала (лише 25.08.1992 р. Виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області було прийняте рішення № 269 про державну реєстрацію ТОВ “Укріс”), і, відповідно, не могла набувати цивільних прав та обов'язків внаслідок виключно волевиявлення органу іншої юридичної особи.   

25 серпня 1992 року Виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області було прийняте рішення № 269 про державну реєстрацію ТОВ “Укріс”.

З 09 жовтня 1992 року по 19 жовтня 1992 року відбувся обмін листами засновниками СП “Інтерсплав” між собою, а також між ними та ТОВ “Укріс” про узгодження прийняття ТОВ “Укріс” до складу учасників СП “Інтерсплав” (лист ТОВ “Укріс” фірмі “Реметал” від 09.10.1992 р № 14., лист ТОВ “Укріс” ДонІКМ від 09.10.1992 р. № 15, лист фірми “Реметал” ТОВ “Укріс”, лист ДонІКМ ТОВ “Укріс” від 19.10.1992 р., лист фірми “Реметал” ДонІКМ), що згідно ч. 2 ст. 154 Цивільного Кодексу УРСР є письмовою формою договору між ТОВ “Укріс” і засновниками СП “Інтерсплав”.

18 листопада 1992 року правлінням СП “Інтерсплав” було прийняте рішення “Про прийняття до складу учасників СП “Інтерсплав” третього засновника”, яке за змістом і формою є аналогічним рішенню від 28 липня 1992 року, “Про зміни в установчих документах Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав”, “Про формування статутного фонду СП “Інтерсплав”.

20 листопада 1992 року ТОВ “Укріс” був здійснений майновий  внесок у грошовій формі в сумі 3 032 000 руб.

Станом на 20 грудня 1992 року статутний фонд СП “Інтерсплав” був сформований в повному розмірі.

22 грудня 1992 року Виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області було прийняте рішення “Про реєстрацію змін та доповнень до статутних документів СП “Інтерсплав” № 447.

Рішенням Виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області було внесено зміни в абзац 1 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Свердловської міської ради від 22 грудня 1992 року № 447 “Про реєстрацію змін та доповнень до статутних документів СП “Інтерсплав”, виключивши цифри “28 липня 1992 року”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що процедура набуття ТОВ “Укріс” статусу учасника СП “Інтерсплав” відповідає законодавству, чинному на той час.

Правила реєстрації змін складу учасників підприємства у 1992 р. визначалися ст. 8 Закону України “Про підприємництво” у відповідній редакції. Обов'язковою частиною пакету документів, що надавалися для реєстрації, було рішення власників, яке складалося з двох документів: рішення вищого органу СП “Інтерсплав”, тобто його правління, а також відповідний договір.

Таким чином, необхідність прийняття вищим органом СП “Інтерсплав” рішення про прийняття третього учасника 18 листопада 1992 року було прямо передбачене чинним законодавством, а тому відповідало визначеній законом компетенції правління СП “Інтерсплав”.

Наведені вище обставини, починаючи з державної реєстрації ТОВ “Укріс”, були необхідними та достатніми умовами для державної реєстрації зміни складу учасників СП “Інтерсплав”. Інших обов'язкових документів щодо зміни складу учасників законодавством не передбачалося. Тому, рішення правління СП “Інтерсплав” від 28 липня 1992 року “Про прийом до складу учасників СП “Інтерсплав” третього засновника” не мало того визначального значення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстнції стосовно того, що відсутні підстави для визнання недійсними змін до статуту відповідача, які стосуються перерозподілу часток в установчому фонді СПІІ “Інтерсплав”, зокрема:

-          доповнення та зміни до статуту СПІІ “Інтерсплав”, затверджені рішенням правління, протокол № 1 від 27 вересня 2000 року та зареєстровані Виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 02 жовтня 2000 року за № 177;

-          зміни до статуту СПІІ “Інтерсплав”, затверджені рішенням правління від 30 січня 2002 року та зареєстровані Виконавчим комітетом Свердловської міської ради народних депутатів Луганської області від 11 квітня 2002 року за № 316.

Рішення № 447 від 22 грудня 1992 року про реєстрацію змін і доповнень в установчі документи СП “Інтерсплав” Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області прийняте відповідно до діючого на дату проведення державної реєстрації законодавства України, а саме: ст. 8 Закону України від 07.02.1991 р. № 698-ХІІ “Про підприємництво”, ст. 6 Закону України від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ “Про підприємства в Україні”, а також в межах компетенції, встановленої п. 1 ст. 21 Положення про місцеву державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 14.04.1992 р. № 252/92.

Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укріс”,  Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав” підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга Виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області –задоволенню в повному об'ємі. Рішення господарського суду м. Києва від 12.06.2008 р. у справі  № 32/205-6/3 підлягає частковому скасуванню.

Отже, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційних скарг та подання  не спростовують  висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційних скарг та подання, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційні скарги та подання - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –   

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Міністерства промислової політики України залишити без задоволення.

3. Касаційне подання заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року зі справи № 32/205-6/3 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    Ж. О. Бернацька

С. С. Разводова