Рішення

від 03.11.2008 по справі 14/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.08                                                                                 Справа № 14/28

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”, смт.Новоайдар, Новоайдарський район, Луганської області

про стягнення  44282 грн. 71 коп.            

                                                                  Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Мельниченко О.В., довіреність від 01.09.08;

від відповідача –Жданов А.Н., директор.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 38600 грн. 91коп., 3% річних –228 грн.24 коп., інфляційних нарахувань –1953 грн. 56 коп., збитків у розмірі  3500 грн.00коп.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що товар за накладною № РН-КИ00437 від 19.04.04 ним не отриманий, підпис отримувача у накладній підроблений.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі була досягнута домовленість щодо поставки товару –насіння соняшнику та засобів захисту рослин.

Згідно із досягнутою домовленістю позивач виписав відповідачу рахунок № СФ-Х000021 від 04.03.04 щодо оплати наступного товару:

- Колфуго Супер 20% к.с. у кількості 20 л на суму 719 грн. 40 коп.;

- Роялфло 48% у кількості 20 л на суму 735 грн. 40 коп.;

- Естрон 60 85% к.е. у кількості 520 л на суму 14409 грн. 20 коп.;

- Соняшник «С-207»у кількості 120 посівних одиниць на суму 51807 грн. 60 коп.;

- Соняшник Харківський-58 у кількості 1 т на суму 12500 грн.

Разом з ПДВ вартість товару у рахунку визначена на 96205 грн. 92 коп.

З метою отримання товару відповідач виписав на свого представника Лещенко О.М. довіреність ЯЖМ № 037976 від 19.04.04 якою уповноважив його отримати Роялфо у кількості 20 л та Естрон у кількості 380 л та виписав довіреність ЯЖМ № 037977 від 19.04.04 якою уповноважив останнього отримати у позивача Франкосол у кількості 120 посівних одиниць і Соняшник Харківський-58 у кількості 1 т.

Як пояснив позивач, згідно каталогу фірми Monsanto Франкосол та Соняшник «С-207»один і той же товар.

За видатковою накладною РН-КИ00437 від 19.04.04 представник відповідача Лещенко А.М. отримав наступний товар:

- Роялфло 48% у кількості 20 л на суму 735 грн. 40 коп.;

- Естрон 60 85% к.е. у кількості 380 л на суму 10529 грн. 80 коп.;

- Соняшник «С-207»у кількості 120 посівних одиниць на суму 51807 грн. 60 коп.;

- Соняшник Харківський-58 у кількості 1 т на суму 12500 грн.

Всього товару отримано на 90687 грн. 36 коп.

Відповідач частково оплатив отриманий товар –19.04.04 сплатив 13501 грн. 95 коп., які позивач зарахував як погашення боргу за поставку, і 30.04.04 сплатив 38584 грн. 50 коп. чітко зазначивши підставу оплати –рахунок позивача № СФ-Х000021 від 04.03.04.

Решта коштів сплачена не була.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 889 від 06.12.07 з вимогою оплатити борг 38600 грн. 91 коп. (отримана відповідачем 11.12.07).

Борг не оплачений.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача  боргу  у сумі 38600 грн. 91коп., 3% річних –228 грн.24 коп., інфляційних нарахувань –1953 грн. 56 коп., збитків у розмірі  3500 грн.00 коп. за надані послуги юридичною фірмою.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Твердження відповідача щодо підроблення підпису Лещенко О.М. у видатковій накладній не знайшли свого підтвердження.

У висновку почеркознавчої експертизи № 2688/266 від 23.04.08 висновки щодо вчинення підписів від імені Лещенко О.М. у довіреностях та накладній зроблені у вірогідній формі, оскільки підпис даної особи досить простий та короткий.

На виклик до суду Лешенко О.М. не з'явився, як пояснив відповідач, дана особа у нього вже не працює.

Між тим, відповідач надав суду свій екземпляр видаткової накладної  РН-КИ00437 від 19.04.04, яка відрізняється від екземпляру позивача лише підписами посадових осіб позивача, але скріплена його печаткою. Підпис Лещенко О.М. у накладній відсутній. Яким чином даний документ опинився у нього без передачі товару та чому у позивача опинились довіреності відповідача на отримання товару відповідач суду не пояснив.

Відповідач не надав суду доказів досягнення сторонами згоди щодо попередньої оплати товару. Та обставина, що у видатковій накладній зазначена така умова оплати, не може слугувати таким доказом, оскільки часткова оплата товару з посиланням на конкретний рахунок позивача за товар, вказаний у накладній, мала місце після отримання товару –30.04.04. З вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів відповідач не звертався.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Отже своїми діями щодо часткової оплати товару 30.04.04 відповідач фактично підтвердив наявність обов'язку оплатити отриманий товар.

Тому судом критично оцінюються твердження відповідача щодо неотримання товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 889 від 06.12.07 з вимогою оплатити борг 38600 грн. 91 коп. (отримана відповідачем 11.12.07).

Борг не сплачений, отже вимога про стягнення 38600 грн. 91 коп. боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних становить 228 грн.24 коп. за період з 19.12.07 до 28.02.08. Ця сума нарахована вірно і підлягає стягненню на користь позивача.

Інфляційні нарахування здійснені позивачем за грудень 2007 року та січень 2008 року у сумі 1953 грн. 56 коп. Розрахунок зроблений вірно, сума підлягає стягненню на користь позивача.

В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із способів, якими можуть бути захищенні права та інтереси даний суб'єктів є відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що ним були понесені додаткові витрати в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України –витрати на правову допомогу ТОВ «Незалежна юридична компанія»у розмірі 3500  гривень, згідно договору №04/01/08 від 18 січня 2008 року, які були сплачені ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ».

Суд дійшов висновку, що у задоволені позову щодо стягнення збитків у сумі 3500 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське порушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин  і яке виражається у зроблених ним витратах тощо. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення , який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; противоправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні взятих на себе зобов'язань Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Господарський суд вважає, що не є очевидним необхідний причинний зв'язок між діями позивача, що призвели до збитків, та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Віднесення до збитків витрат позивача, пов'язаних із наданням правової допомоги, суперечить закону, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю, яка стягується позивачем. Подібна позиція висловлюється Вищим господарським судом України, має сталий характер і простежується за іншими справами, наприклад у постанові Верховного суду України від 04.03.02 у справі № 2/217, у постановах Вищого господарського суду України від 05.05.04 у справі № 41/327, від 19.05.04 у справі № 229/8-03.

За таких підстав у стягненні збитків 3500 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”, смт.Новоайдар, провулок Сінний, 4, Новоайдарський район, Луганської області, ідентифікаційний код 31432024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА  АГРО”, м. Київ, вул.Ямська, 28 «А», місцезнаходження –м.Київ, вул.Стельмаха, 3, ідентифікаційний код 25591321 заборгованість у сумі 38600 грн. 91 коп., 3% річних –228 грн. 24 коп., інфляційні нарахування –1953 грн. 56 коп.,  витрати на сплачене держмито 407 грн. 83 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 108 грн. 67 коп. Наказ видати.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА  АГРО”, м. Київ, вул.Ямська, 28 «А», місцезнаходження –м.Київ, вул.Стельмаха, 3, ідентифікаційний код 25591321 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”, смт.Новоайдар, провулок Сінний, 4, Новоайдарський район, Луганської області, ідентифікаційний код 31432024 витрати на оплату експертизи 87 грн. 62 коп. Наказ видати.

4.          В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 03.11.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

Дата підписання рішення 04 листопада 2008 року.

Суддя                                                                                     Є.А.Лісовицький