Постанова

від 30.10.2008 по справі 8/112/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/112/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.08                                                                                               Справа №8/112/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі Акімовій Т.М.,

за участю представників:

від позивача: Шкаран Л.А., довіреність № 32  від 04.06.08,

від відповідача: Плотніков С.М., довіреність № 01-17/1485  від 07.09.07,  

від 3-ої особи-1 на стороні відповідача: не з'явився,  

від 3-ої особи-2 на стороні відповідача: Бойко А.В., довіреність № б/н  від 23.04.08,  

від 3-ої особи-2 на стороні відповідача: Антипенко М.І., паспорт, серія: СА № 646902  від 20.01.98, директор;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та  апеляційні скарги Запорізької міської ради та ТОВ «Торговий комплекс – Бородінський квартал»  

на рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2008р. по справі № 8/112/08

за позовом Приватного підприємства  “Латус”, м. Запоріжжя,

до відповідача Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Запорізьке міське управління земельних ресурсів, м. Запоріжжя,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс – Бородінський квартал, м. Запоріжжя,

про визнання недійсним рішення, зобов'язання прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу в оренду.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Латус» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Запорізької міської ради про визнання недійсним рішення № 43/249 від 17.10.2007р., зобов'язання прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу в оренду земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2008 р. у справі                № 8/112/08  (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволені: визнано недійсним рішення Запорізької міської ради № 43/249 від 17.10.2007р., зобов'язано Запорізьку міську раду прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки, виконаного Запорізькою регіональною філією ДП “Центр земельного кадастру” та передачу в оренду ПП “Латус” земельну ділянку по вул. Ладозька, 18-а в м. Запоріжжя. Судові витрати покладено на відповідача. Вказано видати позивачу довідку про повернення з держбюджету 85 грн. зайво сплаченого державного мита. Заходи по забезпеченню позову, застосовані ухвалою суду від 08.02.2008 р. шляхом заборони Запорізькій міській раді здійснювати будь-які юридичні або фактичні дії щодо розпорядження спірним майном - земельною ділянкою площею 0,1762 га по вул. Ладозька, 18-а, скасовано.

Господарський суд дійшов висновку, що оспорюваним рішення Запорізької міської ради були порушені права позивача, оскільки за наявності причин для зупинення розгляду та затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП «Латус», прийнято рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення іншій особі. Відмова відповідача у затвердженні позивачеві проекту відведення земельної ділянки, на думку суду, є необґрунтованою. Суд першої інстанції  вважає, що позивач набув право на оренду спірної земельної ділянки та має право на укладення договору оренди, тому зобов'язав відповідача прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки позивачу в оренду (том 2, а.с.5-8).

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Запорізька міська рада та ТОВ «Торговий комплекс – Бородінський квартал» звернулись до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду від 15.04.2008 р. у даній справі і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Запорізька міська рада з підстав, викладених в апеляційній скарзі, стверджує, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановлено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник не погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач набув право на оренду земельної ділянки на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 30.09.2002р. №303/125. Натомість, як вказує заявник, вказаним рішенням відповідно до статті 151 ЗК України лише узгоджено місце розташування об'єкту, яке не дає позивачу права на оренду земельної ділянки. Так, Запорізька міська рада має виключне право вирішувати питання щодо надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться у власності територіальної громади м. Запоріжжя, та, як власник майна, вирішує питання щодо вибору осіб, які можуть бути орендарями комунального майна. Заявник підкреслює, що міською радою не приймалося рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки позивачу. Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував право ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо надання в користування земельної ділянки, а також компетенцію суду, відповідно до чинного законодавства,  лише щодо спонукання ради розглянути подане клопотання без визначення судом певного змісту  рішення сесії.

Також, вважає необґрунтованим висновок господарського суду про те, що у даних земельних відносинах Запорізькою міською радою грубо порушені права ПП «Латус», оскільки судом не зазначено, які саме, з посиланням на норму закону, права ПП «Латус» порушені, а також не зазначено в якій саме об'єктивній формі, у даному випадку, виражені грубі порушення права ПП «Латус».

На думку заявника, є такими, що не відповідають обставинам справи висновки суду щодо виготовлення та затвердження позивачем проектно-кошторисної документації у встановлені актом № 272 резервування земельної ділянки строки, тобто до 30.09.03 року, оскільки насправді необхідні висновки та погодження були отримані ПП «Латус» значно пізніше. Разом з тим, враховуючи, що термін резервування земельної ділянки ПП «Латус» сплинув, Запорізькою міською радою на підставі відповідних висновків та узгоджень було прийнято рішення від 27.06.2007р. №62 «Про погодження ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» місця розташування торгового комплексу по вул. Ладозькій, 18а». На підставі цього рішення ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» одержало акт резервування земельної ділянки на період проведення проектно-вишукувальних робіт та уклало з Виконавчим комітетом Запорізької міської ради Договір про плату за резервування земельної ділянки на період проведення проектно-вишукувальних робіт № 645 від 30 липня 2007 року. Тобто, на момент винесення міською радою рішення від 17.10.2007р. №43/249 «Про відмову ПП «Латус» в затвердженні проекту відведення земельних ділянок по вул. Ладозькій, 18а для розташування кафе з літнім майданчиком та виконання благоустрою прилеглої території» діяло зобов'язання Запорізької міської ради щодо резервування земельної ділянки по вул. Ладозькій, 18а в м. Запоріжжі за ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал».

Отже, прийняття рішення Запорізькою міською радою «Про передачу в оренду ПП «Латус» земельних ділянок по вул. Ладозькій, 18а для розташування кафе з літнім майданчиком та виконання благоустрою прилеглої території» суперечило б прийнятому на той час рішенню Запорізькою міської ради від 27.06.2007р. №62 «Про погодження ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» місця розташування торгового комплексу по вул. Ладозькій, 18а».

ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» (третя особа-2) в апеляційній скарзі зазначає ті ж самі доводи, що і відповідач – Запорізька міська рада, а також наступне. Заявник вважає, що рішення суду першої інстанції порушує права ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» на рівноправну можливість отримати від відповідача - Запорізької міської ради в оренду спірну земельну ділянку, оскільки оскаржуваним судовим рішенням суд фактично спонукав Запорізьку міську раду прийняти певне рішення на користь позивача ПП «Латус». При цьому заявник посилається на статтю 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої, у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Спираючись на доводи апеляційної скарги відповідача, ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» вказує на те, що задовольняючи позов, місцевий суд не врахував право ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо надання в користування земельної ділянки, а також компетенцію суду відповідно до чинного законодавства лише щодо спонукання ради розглянути подане клопотання без визначення судом певного змісту рішення, яке має прийняти міська рада за результатами розгляду цього питання.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.05.2008р.  апеляційні скарги Запорізької міської ради та ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» прийнято до розгляду, об'єднано в одне провадження, слухання справи призначено на 12.06.2008 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, склад колегії суддів змінювався.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2068 від 29.10.2008 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Шевченко Т.М. (доповідач), судді – Кагітіна Л.П., Яценко О.М. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи-1 у справі підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах. Просять скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у справі (ПП «Латус») у відзивах на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду є обґрунтованим та законним. Вважає доводи заявників такими, що не відповідають обставинам справи. Так, на думку позивача, заявники хибно трактують рішення суду, як рішення про спонукання до укладення договору оренди. Суперечать матеріалам справи і доводи заявників, що позивачем не була виготовлена проектно-кошторисна документація у встановленні рішенням ради від 30.09.2002р. строки. Так, протягом року проект був виготовлений та 16.09.2003р. затверджений протоколом засідання містобудівної ради управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради. На думку позивача, Запорізька міська рада сама визнає незаконність своїх дій, зазначаючи, що недостатнє обґрунтування відмови є підставою для визнання відповідних дій незаконними. Позивач вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що при наявності у ПП «Латус» позитивно оціненого проекту відводу земельної ділянки, затвердженого Запорізьким обласним головним управлінням земельних ресурсів, відмова Запорізької міської ради (рішенням від 17.10.2007р) у затвердженні проекту відведення  земельної ділянки та наступної передачі її в оренду  ПП «Латус» є безпідставною.

Крім того, позивач зазначає, що приймаючи 27.06.2007р. рішення про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал», відповідач проігнорував постанову господарського суду Запорізької області від 31.05.2007р. по справі №22/175/07-АП про зобов'язання відповідача розглянути клопотання ПП «Латус» про затвердження проекту відводу земельної ділянки. Таким чином, приймаючи рішення на користь ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» при наявності рішення суду, відповідач порушив приписи закону та права ПП «Латус». Обґрунтування міською радою рішення про відмову ПП «Латус» у затвердженні проекту відводу земельної ділянки наявністю свого ж рішення про погодження товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс-Бородінський квартал» місця розташування торгового комплексу по вул. Ладозькій, 18а, за переконання позивача, суперечить чинному законодавству.

В письмових поясненнях ПП «Латус» вказує, що здійснює щоквартальну плату за резервування спірної земельної ділянки згідно договору №272 від 21.01.2003р. Зауважує, що рішенням міськвиконкому №333 від 31.07.95р. було організовано на території спірної земельної ділянки (по вул. Ладозькій,18а) тимчасовий ринок. ПП «Латус», у якого за вказаною адресою було розташовано кафе, з вказаного часу стало проваджувати ринкову торгівлю, що відповідало статуту підприємства.

Запорізька міська рада  надала письмові пояснення щодо повноважень постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин, що закріплені у «Положенні про постійні комісії міської ради», затвердженому рішенням Запорізької міської ради від 28.07.2006р. №5. Вказані комісії є органами ради, які обираються з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до її відання.

В доповненнях до апеляційної скарги заявник (Запорізька міська рада) вказує на те, що позивач в порушення статті 123 ЗК України звернувся до Запорізької міської ради одразу за затвердженням проекту відведення земельної ділянки, а отже, самим позивачем не було дотримано процедури щодо надання згоди на розроблення проекту відведення. Також, на думку заявника, є необґрунтованим висновок господарського суду про достатність матеріалів щодо прийняття рішення щодо погодження місця розташування земельної ділянки для наступної автоматичної передачі земельної ділянки в оренду та укладення договору. Вважає, не можна приймати до уваги листування з питань знаходження на земельній ділянці певних споруд, оскільки воно відбувалось між позивачем та Управлінням земельних ресурсів. Крім того, відповідач вважає, що позивачем було обрано не передбачений статтею 152 ЗК України спосіб захисту своїх прав в частині зобов'язання раду прийняти рішення про затвердження проекту відведення. Також в доповненнях відповідач посилається на те, що господарський суд не врахував права та інтереси користувача земельної ділянки – Управління капітального будівництва.

ПП «Латус» в доповненнях до відзиву посилається на помилковість доводів ради щодо відсутності у нього згоди ради на розроблення проекту відведення земельної ділянки, такий дозвіл отримано за рішенням від 30.09.2002р. на виконання проектно-вишукувальних робіт. Підсумовуючи наведене, позивач зазначає, що ним позовні вимоги доведені, тому правомірно задоволені господарським судом.

Запорізьке міське управління земельних ресурсів (третя особа-1) відзив на апеляційні скарги не надавало, в судові засідання повноважного представника не направляло. Про час, місце та дати судових засідань повідомлялось належним чином (поштові повідомлення містяться в матеріалах справи).

В судових засіданнях представники сторін підтримували свої доводи та заперечення, викладені у апеляційних скаргах, доповненнях до скарг та відзивах.

Судові засідання проводилось із застосування технічних засобів фіксації судового процесу – програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду». За згодою представників позивача, відповідача та третьої особи-2 в судовому засіданні 30.10.2008 р. оголошено  вступну  та  резолютивну  частини  постанови.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, так як земля є об'єктом цивільних правовідносин і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. Тому спори, що виникають з земельних  відносин, в тому числі вимоги про визнання недійсними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, розглядаються за правилами ГПК України (Рекомендації президії ВГСУ від 27.06.2007р. №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», Інформаційний лист ВГСУ від 18.03.2008р. №01-8/154).

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 303/125 від 30.09.2002 р. погоджено приватному підприємству «Латус» місце розташування павільйону - кафе та благоустрою по вул. Ладозькій, 18-а в м. Запоріжжя з проектуванням впродовж одного року на земельній ділянці орієнтовною площею 0,2682 га. Цим же рішенням, пунктом 5, зобов'язано ПП «Латус» у двомісячний термін після прийняття рішення замовити акт резервування земельної ділянки, що буде діяти на час розробки проектно-кошторисної документації та одержати його, а також дозволено виконання проектно –вишукувальних робіт на земельній ділянці, що резервується. В пункті вказаного рішення зазначено, що питання надання земельної ділянки, остаточну площу та її межі вирішувати в установленому законодавством порядку після затвердження проектно-кошторисної документації.

21.01.2002р. приватному підприємству «Латус» видано акт № 272 резервування земельної ділянки на проведення проектно-вишукувальних робіт (том 1, а.с.42-43).

В 2006 році ПП «Латус» звернувся до міськради з листом №71 від 10.11.2006р. про поновлення відводу земельної ділянки по вул. Ладозькій, 18а, зазначивши, що документи, які стосуються даного питання, знаходяться в земельному кадастрі з 2004 році. В листі також вказано, що оформлення відводу було зупинено згідно листа Запорізького міського управління земельних ресурсів від 11.02.2005р. №01-04/842 у зв'язку із розміщенням на даній земельній ділянці самовільно встановлених прилавків.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2007р. по справі №22/175/07-АП за позовними вимогами ПП «Латус» до Запорізької міської ради, за участю третіх осіб – Запорізького міського управління земельних ресурсів та ТОВ «Торговий комплекс-Бородінський квартал» про зобов'язання розглянути клопотання позивача №28 від 26.02.2007р. щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,1762 га по вул. Ладозька,18а та передачі в оренду на 10 років вказаної земельної ділянки, в тому числі під кафе з літнім майданчиком площею 0,0438 га та благоустрою прилеглої території 0,1324 га кадастровий номер 2310100000:04:029:09001 шляхом укладення договору оренди та винести відповідне рішення, адміністративний позов задоволено повністю (том 1, а.с.14-17).

Запорізькою міською радою на виконання зазначеної постанови господарського суду Запорізької області та на підставі ст. 12 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято рішення №43/249 від 17.10.2007р. про відмову приватному підприємству «Латус» в затвердженні проекту відведення земельних ділянок по вул. Ладозькій, 18а для розташування кафе з літнім майданчиком та виконання благоустрою прилеглої території (том 1, а.с.13).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в жовтні 2006р. ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» звернулось до міськради з клопотанням про надання дозволу на підготовку матеріалів про погодження місця розташування об'єкта (том 1, а.с.49).

Рішенням від 07.02.2007р. №59 Запорізька міська рада надала дозвіл ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» на підготовку матеріалів погодження місця розташування торговельного комплексу по вул. Ладозькій, 18а на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1762 га,  за умови обґрунтування  розташування об'єкту відповідно до вимог ДБН (том 1, а.с.46).

27.06.2007р. Запорізька міська рада рішенням №62 затвердила ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» матеріали погодження місця розташування торгового комплексу, а також дозволено вести проектування торгового комплексу на протязі 1 року на земельній ділянці (кадастровий номер 2310100000604:029:0154) площею 0,1997га на землях,  раніше відведених УКБ міськвиконкому. Також вказаним рішенням зобов'язано ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» після прийняття даного рішення у двомісячний термін замовити акт резервування земельної ділянки, що буде діяти на час розробки проектно-кошторисної документації. В пункті 5 цього ж рішення зазначено, що питання надання земельної ділянки, остаточну площу та її межі вирішити в установленому законодавством порядку після затвердження проектно-кошторисної документації (том 1, а.с.47).

ТОВ «Торговій комплекс-Бородінський квартал» 30.07.2007р. видано акт резервування земельної ділянки на проведення проектно-вишукувальних робіт за №645 (том 1 а.с.52).

Предметом розгляду даної справи стало визнання недійсним рішення Запорізької міської ради №43/249 від 17.10.2007р. про відмову приватному підприємству «Латус» в затвердженні проекту відведення земельних ділянок по вул. Ладозькій, 18а для розташування кафе з літнім майданчиком та виконання благоустрою прилеглої території, а також вимоги про зобов'язання міськраду прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду приватному підприємству «Латус».  

Колегія суддів, дослідивши на підставі фактичних обставин справи  застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційні скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.          

Як свідчать матеріали справи, з позовною заявою про визнання недійсним рішення про відмову в затвердженні проекту відведення земельної ділянки звернулось ПП «Латус».

ПП «Латус» стверджує, що позивачем був узгоджений у встановленому законом порядку проект, тому спірне рішення ради про відмову в затвердженні проекту відведення земельної ділянки в оренду є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.   

Враховуючи, що  у рамках даної справи розглядається також вимога про визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування, колегія суддів вважає за необхідне  відзначити наступне.

Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий  характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні та індивідуальні, тобто такі, які породжують права і обов'язки саме у того суб'єкта (чи визначеного ним кола суб'єктів),  якому вони адресовані.

Виходячи зі змісту роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.  

Приписи ст.ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Виходячи з приписів ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту п. 34 ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.12 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальних громад віднесено до виняткової компетенції міської ради.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст. 124 Земельного кодексу України, згідно з ч. ч. 1, 3 якої, у редакції, що існувала на час виникнення спірних відносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Як вбачається з обставин справи питання стосовно розгляду міською радою клопотання позивача про затвердження проекту відведення земельної ділянки вирішувалось в судовому порядку. Постановою Запорізького господарського суду від 31.05.2007р. по справі №22/175/07-АП було зобов'язано Запорізьку міську раду розглянути клопотання позивача №28 від 26.02.2007р. щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Міськрадою клопотання розглянуто та прийнято рішення про відмову у затвердженні  ПП «Латус» проекту відведення земельної ділянки. Виходячи зі змісту оспорюваного рішення, воно прийнято на підставі ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими встановлено виключну компетенцію ради щодо розпорядження землями територіальних громад. Тобто спірне  рішення  прийнято Запорізькою міською радою у рамках повноважень, наданих їй законом.

Не містять матеріали справи доказів в обґрунтування, які саме норми чинного законодавства порушені Запорізькою міською радою при прийнятті рішення №43/249 від 17.10.2007року.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду щодо набуття ПП «Латус» права на оренду, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В ст. 6 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, ГК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону чи конкурсу.

Відповідно до положень Земельного кодексу України, приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження землями територіальних громад віднесено до виняткової компетенції міської ради.

Крім того, в силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Отже, нормами матеріального права встановлюється право громадян та юридичних осіб набувати земельну ділянку у приватну власність чи користування (оренду). Однак, це право реалізується у визначеному законом порядку та механізму.

Відповідно до положень названих вище статей, що стосуються набуття права на землю, правовою підставою, зокрема, набуття права на оренду земельної ділянки та укладення договору оренди, що знаходиться в державній чи комунальній власності, є рішення власника (орендодавця) в особі відповідних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Оскільки необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, рішення інших осіб (в тому числі судів) щодо розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, в тому числі шляхом визнання за певною особою права на оренду земельної ділянки із зобов'язанням ради прийняти відповідне рішення про передачу в оренду, є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Проте, господарський суд не врахував положень названих вище норм земельного законодавства, а також того, що захист порушеного права та інтересу особи судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про те, що позивач набув право на оренду, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, статтям 116 ЗК України та 6 Закону України «Про оренду землі», а рішення суду про зобов'язання раду прийняти рішення про передачу в оренду землі, постановлено без врахування компетенції суду з цього питання, оскільки набуття права на оренду земельної ділянки та передача її в оренду є виключне право органу місцевого самоврядування, який здійснює правомочності власника від імені територіальної громади.

Крім того, враховуючи наявність заяви ТОВ «Торговий комплекс – Бородінський квартал» та рішень міськради ради про надання згоди на розробку проекту відведення  спірної земельної ділянки іншій особи (третій особі-2 у справі), колегія суддів вважає за можливе звернути увагу на наступне. Порядок укладення договору оренди землі визначений ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ч.ч.5, 6 якої визначено, що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок. Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі надходження двох або більше заяв на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з обставин справи, відповідного рішення міськрада не приймала.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати по справі, в тому числі і  по сплаті держмита за апеляційною скаргою, покладаються на позивача по справі.

Позивачем були заявлені дві немайнові вимоги (визнання недійсним рішення ради та зобов'язання відповідача прийняти рішення), за які відповідно до пунктів б) частини 2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1003р. необхідно було сплатити 85 грн. + 85 грн.=170 грн. Згідно з п. г) частини 2 статті 3 названого Декрету із апеляційних скарг сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті до суду першої інстанції. Оскільки, як свідчить платіжне доручення №418 від 21.04.2008р., Запорізька міськрада сплатила лише 42,50 грн. при зверненні з апеляційною скаргою, з відповідача підлягає стягненню до держбюджету недоплаченої суми в розмірі 42,50 грн.

До того ж, іншим заявником апеляційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс – Бородінський квартал», згідно платіжного доручення №9 від 24.04.2008р. було сплачено 144 грн. державного мита за апеляційною скаргою, тобто в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Відповідно до приписів ст. 47 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93 сплачене заявником апеляційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс – Бородінський квартал» державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню (59 грн.) Довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита видати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс – Бородінський квартал» при наявності відповідного клопотання заявника апеляційної скарги.

Зважаючи на статтю 68 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим скасування господарським судом забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Запорізької міської ради та ТОВ «Торговий комплекс – Бородінський квартал» на рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2008р. по справі № 8/112/08 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2008р. по справі № 8/112/08 скасувати частково.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2008р. по справі № 8/112/08 в частині скасування забезпечення позову залишити без змін.

Стягнути з Запорізької міської ради (м. Запоріжжя) на користь державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства «Латус» (м. Запоріжжя) на користь Запорізької міської ради (м. Запоріжжя) 85 грн. 00 коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства «Латус» (м. Запоріжжя) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс – Бородінський квартал» (м. Запоріжжя) 85 грн. 00 коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.