Рішення

від 31.10.2008 по справі 26-8/89-08-2290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26-8/89-08-2290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2008 р.Справа  № 26-8/89-08-2290

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :  ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

до відповідача : ТОВ „Будівельне підприємство Дунайрембуд”

про стягнення  354 835, 07 грн.

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  :   Максименко  О.А. за довіреністю  від 15.01.2007 р.

від  відповідача  :  Ница П.Г. за довіреністю від 18.07.2008 р. , -

в с т а н о в и в :

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»( далі –ВАТ «УДП») звернулось  із позовом  до   ТОВ «Будівельне підприємство Дунайрембуд»( далі –ТОВ) про стягнення                354 835,07   грн. - кредиторської заборгованості ДП перед ВАТ „УДП”   посилаючись на наступне.

Наказом Міністерства транспорту України від 16.05.2003 р. № 365 «Про реорганізацію ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»була проведена реорганізація  ВАТ «УДП»шляхом виділення відокремленого  структурного підрозділу  «Дунайрембуд»та створення на базі майна  позивача Державного підприємства «Дунайрембуд»- (ДП).

Цим же наказом було встановлено, що ДП є правонаступником  ВАТ «УДП»в частині прав та обов'язків, що стосуються господарської діяльності  відокремленого структурного підрозділу  ВАТ „УДП” –„Дунайрембуд”.

Наказом Мністерства транспорту  України № 725 від 11.08.2004 р. було припинено діяльність ДП  «Дунайрембуд»( код ЄДРПОУ 325803 ) шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, який виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого ДП «Дунайрембуд».  Правонаступником ДП  є ТОВ „БП Дунайрембуд”                  ( код ЄДРПОУ 32684920 ).

Передача майна  ВАТ „УДП” під час виділення ДП було оформлено 20.08.2003 р. Актом  приймання передачі майна від ВАТ „УДП” новоствореному державному підприємству „Дунайрембуд” ( далі –Акт).

В зазначеному Акті було визначено, що  кредиторська заборгованість                                  ДП «Дунайрембуд» перед ВАТ „УДП” дорівнює 350 313 грн. і буде сплачуватись протягом 10-років. Починаючи з четвертого року фінансово-господарської діяльності                                  ДП «Дунайрембуд».  При цьому зміна форми власності  ВАТ „УДП” або ДП  не змінює терміну сплати кредиторської заборгованості.

Вказана у Акті кредиторська заборгованість починаючи з  четвертого року фінансово-господарської діяльності ДП „Дунайрембуд” ( 2007 р.) на дату  подачі цього позову                      ВАТ „УДП”,  залишається несплаченою в цілому та не погашається відповідним  частинами.

Крім основної заборгованості у зазначеному в Акті розмірі, існує заборгованість по іншим господарським операціям на загальну суму 12 157,66 грн.

Так, згідно накладній  1082 від 29.09.2003 р. відповідач  отримав  від ВАТ „УДП”  кільце залізо-бетонне; плитку перекриття колодязя,  лоток, плитку перекриття лотків на загальну суму 548,06 грн.

Вказана поставка відповідачеві відбулася  на підставі  письмового звернення  від 13.08.2003 р. № 14 на адресу ВАТ „УДП”. Вказані товари були надані відповідачеві згідно довіреності  на отримання матеріальних цінностей № 407467 від 15.08.2003 р.

Письмовими зверненнями до ВАТ „УДП” від 21.08.2003 р. № ДРС/31                                              ДП „Дунайрембуд” просило на період розподілу  балансової належності електричних потужностей вважати їх  ( ДП „Дунайрембуд”) субабонентами ВАТ „УДП”. У цьому письмовому зверненні ДП „Дунайрембуд” гарантує оплату за спожиту електроенергію.

ВАТ „УДП” сплачувало за електроенергію яка споживалась ДП „Дунайрембуд”, як субабонентом та своєчасно виставило рахунки  №  164 від 08.09.2003 р. на суму 3439,00 грн. та № 199 від 06.10.2003 р. на суму 2852,54 грн. Але вказані рахунки залишились несплаченими.

Будівлі, які  були передані у власність ДП „Дунайрембуд” під час реорганізації                ВАТ „УДП” розміщенні на земельній ділянці за яку сплачувало земельний податок                      ВАТ „УДП”. Витрати по сплаченому земельному податку за земельну ділянку яка фактично використовується відповідачем відшкодовується ВАТ „УДП” до оформлення відповідачем відповідних документів, що посвідчують право  на земельну ділянку. ВАТ „УДП” спрямувало рахунок № 64 від 12.03.2004 р. на загальну суму 4 431,72 грн. за відшкодування земельного податку за 2003 р., який нараховувався та сплачувався ВАТ „УДП” з моменту передачі прав власності на адміністративні будівлі ДП. Цей рахунок  також  не було сплачено  відповідачем.

З моменту самостійного господарювання ДП  надавало послуги ВАТ „УДП”, розмір  яких складає 105 402,42 грн., з яких 97 766,44 грн. було сплачено  відповідачеві коштами,  а залишок цих коштів  у розмірі 7635,98 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості перед ВАТ „УДП”.

01.02.2008 р. між   ВАТ „УДП” та ТОВ „БП Дунайремонт” було складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким ВАТ „УДП” визначило, що станом на 01.01.2008 р. заборгованість ТОВ „БП Дунайрембуд” перед ВАТ „УДП” становить 354 835,07 грн.

Таким чином,  ВАТ „УДП” вважає, що ним від ДП за період  його самостійного господарювання  грошових коштів не  було отримано ні за основним боргом по вказаному Акту в сумі 350 313,39 грн., ні за заборгованістю яка склалась впродовж господарювання відповідача в розмірі 12 157,66 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що у нього є  всі підстави вважати, що  вказаний борг взагалі не буде повернутий відповідачем, враховуючи поточну  діяльність відповідач про яку свідчить неповернення боргів,  а також діяльність яка впроваджується відповідачем останнім часом.

Так, угодою між ПП „Роднік” та  відповідачем, останнім було здійснено відчуження адміністративної будівлі  переданої відповідачеві під час реорганізації та вартість якої згідно вказаного Акту становить основну частину вартості основних засобів переданих відповідачеві.

Отже, на теперішній час відповідач здійснює розпродаж активів які хоч якимось чином гарантували позивачу вірогідність повернення власних коштів у разу не повернення їх відповідачем.

Вищеприведені вимоги позивач ґрунтує приписами ст. 13 та ч.2 ст. 386 Цивільного кодексу України, на підставі вимог яких просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані вище суми.

Під час розгляду  справи позивачем  надані уточнення до позовних вимог згідно яких ним обґрунтовується його право на звернення до відповідача із даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач  надав заперечення у яких зазначає наступне.

Відносно вимог щодо стягнення кредиторської заборгованості  в сумі 350 313 грн. відповідач зазначає,  що дійсно ця сума була передана  новоствореному державному підприємству «Дунайрембуд” на підставі вищевказаного Акту, у якому зазначено, що Кредиторська заборгованість перед ВАТ „УДП” в розмірі 350 313 грн. буде сплачуватись протягом 10 років, починаючи з четвертого року фінансово-господарської діяльності                   ДП «Дунайрембуд».  При цьому зміна форми власності  ВАТ „УДП” або ДП  не змінює терміну сплати кредиторської заборгованості.

24.05.2004 р.  відповідач уклав з регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області ( далі –Фонд) договір оренди цілісного майнового комплексу       ДП „Дунайрембуд”, що знаходиться за адресою : 68600, м. Ізмаїл, вул.Болградське шосе, 31.

25.05.2007 р. внаслідок аукціону проведеного регіональним відділенням Фонду  власником об'єкту малої приватизації вказаного майнового комплексу стало МПП „Сервіс-Ойл” ( 68600, м. Ізмаїл, пров. Южний, 7)

Позовні вимоги  заявлені позивачем в червні-липні 2008 р.

Твердження позивача, що дострокове стягнення кредиторської заборгованості  у судовому  порядку з  його боку зумовлене діями відповідача, який після  заяви вимог з боку позивача почав активну діяльність по відчуженню основних фондів ( будівель, споруд,  будмайданчиків і т.п.), а саме другому суб'єкту підприємницької діяльності –ПП „Роднік”  не відповідають дійсності, оскільки з 24.05.2004 р. по 25.05.2007 р. ТОВ „Будівельне підприємство „Дунайрембуд” були лише орендарем цілісного майнового комплексу                      ДП „Дунайрембуд”, що знаходиться  за адресою :  68600, м. Ізмаїл,  вул. Болградське                шосе, 31, орендодавець –регіональне відділення  Фонд Державного майна  України в Одеській області, а з 01.04.2008 р. на підставі договору оренди № 12 орендує це ж майно у нового власника –МЧП „Сервіс-Ойл”, у зв'язку з чим з вимогами позивача про  стягнення  з  відповідача кредиторської заборгованості ДП „Дунайрембуд” перед ВАТ „УДП”  є неправомірною та  безпідставною.

Крім того,  в своїх уточненнях позивач посилається як на  правову підставу  своїх вимог  на ст.ст. 1046, 1047, 1049, 1052 ЦК України, які відносяться до  глави ЦК України яка регулює відносини щодо позики.

Між сторонами по даній справі будь-якого договору позики немає.

Крім того, позивач посилається як на правову підставу своїх вимог про стягнення заборгованості    за спожиту електроенергію на вимоги ст. 714 ЦК України та ст. 277 ГК України. Дані статті регулюють відносини між абонентами та субабонентами  при споживання електроенергії на підставі укладеного між ними договору. У даному випадку договору між відповідачем та позивачем  на постачання та споживання не існує.

Відносно всіх вимог позивача про стягнення з ТОВ „Будівельного підприємства „Дунайрембуд” :

-          кредиторської заборгованості в сумі 350 313 грн. згідно Акту приймання –передачі майна від 20.08.2003 р.;

-          кредиторської заборгованості  в сумі 548,06 грн. за отримані матеріальні цінності по накладній  № нб/1082 від 29.09.2003 р. ;

-          заборгованості по рахункам за спожиту електроенергію за № 164 від              08.09.2003 р. на суму 2852 грн. 54 коп.; та № 199 від 16.10.2003р.  на суму                  3439 грн. 00 коп., всього на загальну суму  6 291 грн. 54 коп.;

-          кредиторської заборгованості  по відшкодуванню земельного податку відповідно до рахунку № 64 від 13.03.2004 р. на суму 5 318,06 грн., -  відповідач  зазначає, що відповідно до вимог  ст. ст. 256-257 ЦК України, якими визначений  загальний строк позовної давності, та ч. 4 ст. 267 ЦК України, наслідки витікання строку позовної давності, строк позовної давності по вказаним вимогам позивача витік. Будь - яких причин, по яким цей строк витік позивач не  наводить. За  таких обставинах відповідач  вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності  по всім, без винятку позовним вимог. На його думку  є підстави для відмови у позові в повному обсягу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від  10 червня 2008 р.  ( суддя                Атанова Т.О. ) порушено провадження по даній справі та  справі присвоєно № 8/89-08-2290.

Ухвалою господарського суду Одеської області ( суддя Никифорчук М.І.)  від  10 липня 2008 р. на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області № 200 –р від 07 липня 2008 р. справа  № 8/89-08-2290  прийнята суддею  Никифорчуком М.І. до свого провадження та справі присвоєно № 26-8/89-08-2290.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши  представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи випливає наступне.

Згідно Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне  підприємство „Дунайрембуд”, Статут підприємства зареєстрований 25.11.2003 р. Засновниками  товариства є фізичні особи.

З договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства  „Дунайрембуд”  укладеного 24 травня 2004 р. між  регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області ( орендодавець ) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельне  підприємство „Дунайрембуд” (орендар, відповідач у справі)  випливає ( п.1.1), що  орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного підприємства „Дунайрембуд”, склад і вартість  якого визначені відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства „Дунайрембуд”, затвердженого наказом регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 12.05.2004 р. № 373, Протоколу  про результати інвентаризації та  передавального  балансу цілісного майнового  комплексу, складеного станом на 31.03.2004 р. складає  : основні засоби.

Актом прийому –передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Дунайрембуд” від 24 травня 2004 р. Орендодавець  - ФДМУ - передав Орендарю –товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельне  підприємство „Дунайрембуд” зазначене у вказаному  договорі оренди  основні засоби.

Аналізуючи вищеприведене суд вважає, що  відповідач у справі є лише орендарем вказаного  у договорі майна.

Крім того, згідно договору купівлі - продажу об'єкту малої приватизації шляхом продажу на аукціоні укладеного 25 травня 2007 р. між регіональним відділенням ФДМУ та малим приватним підприємством „Сервіс-Ойл”, регіональне відділення ФДМУ продало малому  приватному підприємству „Сервіс-Ойл” цілісний майновий комплекс колишнього Державного підприємства „Дунайрембуд”, що знаходиться за адресою : м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31.

Договором оренди цілісного майнового комплексу малого  приватного підприємства „Сервіс-Ойл” № 11 від 01 жовтня 2007 р., орендодавець -  мале  приватне підприємство „Сервіс-Ойл” передало , а Орендар - товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельне  підприємство „Дунайрембуд” прийняло в строкове платне користування майно вказаного майнового комплексу.

З приведеного, на думку суду, також випливає, що відповідач у справі є лише  орендарем вказаного комплексу.

З вищеприведеного Акту приймання передачі майна  від 20.08.2003 р. на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог щодо кредиторської заборгованості в сумі 350 313 грн. випливає, що вказана кредиторська заборгованість перед ВАТ „УДП” в розмірі 350 313 грн. буде сплачуватись протягом 10 років, починаючи з четвертого року фінансово-господарської діяльності  ДП «Дунайрембуд». Таким чином, з приведеного випливає, що початок сплати вказаної заборгованості починається у вересні 2007 р., виходячи з дати складання Акта –20.08.2003 р. та закінчується 20.08.2013 році, тобто після закінчення                                 10 річної фінансово-господарської діяльності   ДП «Дунайрембуд».

Аналізуючи  вказаний Акт суд вважає, що  відповідач  не має ніякого відношення до  переданої ДП  „Дунайрембуд”, зовсім іншому підприємству, кредиторської заборгованості у вищевказаному розмірі.

Враховуючи викладене і,   статтями 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

У позові відмовити.

 Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.