2/98пд
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.06.2006 р. справа №2/98пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддівСтаровойтової Г.Я., Української Р.М.,
за участю представників сторін:
від позивача:Радченко А.В. – дов. від 11.01.06.,
від відповідача:не з"явивсяне з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від29.05.2006 року
по справі№2/98пд
за позовомДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецьк
доТовариство з обмеженою відповідальністю "Скай" м.ДонецькСпільного підприємства “Святогор” м. Донецьк
проПро визнання недійсним договора
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2006 року у справі №2/98пд (суддя Ханова Р.Ф.) відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скай” м. Донецьк та Спільного підприємства “Святогор” м. Донецьк про визнання недійсним договору №8/12 від 08.12.2003 року, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства за ознаками статті 49 Цивільного кодексу УРСР (1963р.) та стягнення всього отриманого за договором з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скай” м. Донецьк на користь Спільного підприємства “Святогор” м. Донецьк, а саме грошових коштів в розмірі 30408 грн., а також стягнення зі Спільного підприємства “Святогор” м. Донецьк на користь Державного бюджету України всього отриманого за договором, а саме грошового еквіваленту вартості товару в сумі 30408 грн.
Рішення суду мотивоване недоведеністью та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Позивач, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у справі, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить позов задовольнити.
Відповідачі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Скай” м. Донецьк та Спільне підприємство “Святогор” м. Донецьк, наданим їм правом не скористалися, представників у судове засідання не направили, відзивів не надали.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представника заявника апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю “Скай” м. Донецьк (перший відповідач) зареєстрований виконкомом Пролетарської районної ради м. Донецька як юридична особа 16.10.2002 року, включений до ЄДРПОУ за номером 32145133, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 08330046 (арк. 20-23,71-72).
Спільне підприємство “Святогор” м. Донецьк (другий відповідач ) зареєстроване виконкомом Донецької міської ради м. Донецька 22.11.1996 року, включений до ЄДРПОУ за номером 24642648, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 07555562 (арк.51-53,68-70).
08.12.2003 року відповідачами був укладений договір №8/12 (арк.54), підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Скай” директором Серебрянським С.М., а від імені Спільного підприємства “Святогор” директором Чередниченко О.М. Предметом даного договору визначене постачання лабораторного обладнання згідно рахунку–фактури (арк.54, 61-64). Загальна сума за рахунками складає 30408 грн.
Спірна угода була виконана шляхом передачі товару першим відповідачем другому відповідачу на загальну суму 30408 грн., що підтверджується чотирма товарними накладними (арк. 61-64). За наслідками здійснення зазначених операцій були складені та передані податкові накладні, загальна сума за якими співпадає з загальною сумою, зазначеною у товарних накладних (арк.55-58). Всі господарські операції були виконані з грудня 2003 року по березень 2004 року. Другий відповідач сплатив першому відповідачу кошти у розмірі 30408 грн. згідно платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи (арк.59-60).
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи наявний Вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 12.01.2005 року, яким встановлено, що Кисельовим С.О. та Карих О.В. навмисно по попередній згоді з групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності, яка не відповідає засновницьким документам та пов'язаної із здійсненням фіктивних безтоварних операцій, що направлені на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів було створено Товариство з обмеженою відповідальністю “Скай”. Статут та установчий договір ТОВ “Скай” оформлено на підставних осіб –Серебрянського С.М. та Корякіна А.А., які виступали засновниками підприємства, а Серебрянський С.М. ще як директор. У вересні 2002 року з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на фіктивне підприємництво, надали дані статутні документи до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, взяття на податковій облік (арк.6).
Господарським судом правомірно не прийняті до уваги посилання податкового органу як на підставу, передбачену статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, на вказаний вирок, оскільки у ньому йдеться мова про фіктивні безтоварні операції, а в спірних правовідносинах має місце факт реального виконання спірного договору.
Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 17.06.2005 року (набрало законної сили 04.08.2005 року) (арк.47-50), яким встановлено факти про те, що ТОВ “Скай” було зареєстроване на підставі правдивих даних про засновників, директора, мету та види діяльності, на підставі доброго волевиявлення власників з метою отримання прибутку в інтересах держави та суспільства, без порушень діючого законодавства.
У відповідності до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Стаття 49 ЦК Української РСР передбачає, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Зазначена стаття прямо передбачає необхідність встановлення завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети та умислу однієї або обох сторін угоди щодо настання відповідних наслідків.
До таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.
Таким чином, для застосування вимог даної статті слід встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона), виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. При цьому, достатньо умислу у однієї сторони на укладення угоди і настання відповідних наслідків її виконання.
Із наданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що при укладенні спірної угоди та виконанні її шляхом здійснення господарських операцій, у сторін наявний протиправний умисел.
Крім того, судова колегія погоджується із висновком господарського суду стосовно того, що позивач безпідставно звернувся з позовом щодо визнання спірної угоди недійсною за правилами Цивільного кодексу УРСР (1963р.), оскільки з 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодексу України.
Абзацом 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У спірних відносинах три господарські операції по договору №8/12 від 08.12.2003 року виконані 14.01.2004 року (арк.55, 60, 63); 12.03.2004 року (арк.56, 59, 61) та 24.03.2004 року (арк.57, 59, 64).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, у зв'язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006 року у справі №2/98пд залишити без задоволення.
Рішення від 29.05.2006 року господарського суду Донецької області у справі №2/98пд залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий Калантай М.В.
Судді: Старовойтова Г.Я.
Українська Р.М.
Надруковано 7 примірників
1 –у справу, 3 –сторонам,
2 –ДАГС, 1 –ГС Дон.обл.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2006 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 23235 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні