Постанова

від 31.10.2006 по справі 28/201а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31.10.06

р.                                                                            

Справа № 28/201а

15 год. 30 хв.                                Зала судових

засідань - кабінет № 213

         м. Донецьк вул. Артема,

157

Господарський суд Донецької

області  у складі головуючого судді  Кониченка 

О. М.

при секретарі судового засідання

Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду адміністративну               справу за позовом:  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі                          м. Донецька

про визнання незаконними дій

посадових осіб ДПІ щодо проведення перевірки 

приватного підприємця ОСОБА_1, яка оформлена  актом від 29.09.2005                   НОМЕР_1, та прийняття рішень

про застосування санкцій, визнання недійсними Рішення державної податкової

інспекції у Київському районі м. Донецька від 13.10.2005 НОМЕР_2, яким

застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн., від 13.10.2005

НОМЕР_3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн. та

від 13.10.2005 НОМЕР_4 яким застосовані фінансові санкції у розмірі 5 100 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача: ОСОБА_2 - за

довір.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1           (м.

Донецьк) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом  до 

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька з

позовною про визнання незаконними дій посадових осіб ДПІ щодо проведення

перевірки  приватного підприємця ОСОБА_1,

яка оформлена  актом від 29.09.2005

НОМЕР_1, та прийняття рішень про застосування санкцій, визнання недійсними

Рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від

13.10.2005 НОМЕР_2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі

47,25 грн., від 13.10.2005 НОМЕР_3, яким застосовані штрафні (фінансові)

санкції у розмірі 21,33 грн. та від 13.10.2005 НОМЕР_4 яким застосовані

фінансові санкції у розмірі 5 100 грн.

Позивач в обґрунтування  своїх 

позовних  вимог посилається на те,

що відповідачем перевірка здійснена не законно з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 11-1 Закону України „Про державну

податкову службу в України” перевірки щодо дотримання вимог Закону України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” та Закону України „Про державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” вважаються позаплановими. В супереч вимог даної статті позивачу до

початку перевірки не були вручені під розписку направлення на перевірки та

копія наказу податкового органу про проведення перевірки. Акт перевірки не

відповідає Порядку оформлення результатів перевірок. Спірні рішення прийняті з

порушенням  приписів Порядку оформлення

результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного

законодавства ( Наказ ДПА України від 11.06.2004 року № 326), Порядку

оформлення результатів невиїздних документальних , виїзних планових та

позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого

законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327,

зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, який

розроблено відповідно до Закону № 509. Крім того, позивач зазначив що акт

перевірки НОМЕР_1 від 29.09.2005. а перевірка розпочата о 17 год. 10 хв.

28.09.2005. Однак у рішеннях прийнятих на підставі цього акту зазначено, що акт

від 28.09.2005 року, зареєстрований 29.09.2005 року, а  акт відмови від підпису підписаний тільки

двома посадовими особами відповідача за умови, що повинні бути підписи трьох

осіб податкової служби.

Під час перевірки було встановлено,

що розрахункова операція не проведена через РРО, однак позивач не повинен

проводити розрахункові операції через РРО, оскільки є платником єдиного

податку. Фінансові санкції у сумі 47,25 грн. 

застосовані не правомочно. Позивач зазначив, що ДПІ не мала належних

повноважень приймати рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за

порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів”. 

Відповідач своїх представників у

судове засідання направив, проти задоволення 

позову заперечує надавши заперечення.

Відповідач зазначив, що фінансові

санкції за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг" не відноситься до податків і зборів (обов'язкових платежів)

встановлених Законом "Про систему оподаткування" і тому норми статті

11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не поширюються на

перевірки щодо контролю за проведенням готівкових розрахунків за товари

(послуги). Посилався на  ст. 15,16 Закону

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг" . Вважає, що умови допуску посадових

осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових

виїзних перевірок, визначених статтею 11 -2 Закону № 509, стосуються перевірок

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів).

Крім того, відповідач  зазначив, що дія  Указу Президента України „Про деякі заходи з

перегулювання підприємницької діяльності" №418 та Порядок оформлення

результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових

перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №

327 не поширюються на перевірки дотримання вимог Закон України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг".

Звернув увагу суду на ту обставину,

що позивач здійснював реалізацію підакцизних товарів на загальну суму 9,45 грн

без застосування РРО ( продаж пива "Славутич", 2 шт. сигарет

"Мальборо Лайт", 1 пл. горілки "Пшенічна"), що не звільняє

обов'язку  застосовувати позивача -

платника єдиного податку -  РРО.

Також позивач вважає, що

оскаржувані  рішення прийняті відповідним

органом у межах повноважень наданих йому діючим законодавством .  

27.07.2006 року від позивача до

суду надійшли поточнення до позовної заяви від 21.06.2006 року  відповідно до яких він просив суд Рішення

державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 13.10.2005

НОМЕР_2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн., від

13.10.2005 НОМЕР_3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі

21,33 грн. та від 13.10.2005 НОМЕР_4, яким застосовані фінансові санкції у

розмірі 5100 грн. скасувати.

31.07.2006 року до суду від

позивача надійшла заява про виправлення помилки відповідно до якої позивач

просив суд Рішення державної податкової інспекції у Київському районі м.

Донецька від 13.10.2005 НОМЕР_2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у

розмірі 47,25 грн., від 13.10.2005 НОМЕР_3, яким застосовані штрафні

(фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн. та від 13.10.2005 року  НОМЕР_4, яким застосовані фінансові санкції у

розмірі 5 100,00 грн. скасувати.   

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрований як

суб'єкт підприємницької діяльності 20.10.2003 року виконкомом Київської

районної у м. Донецьку Ради.

У період з 3 - 4 кварталів 2005

року був платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом про сплату

єдиного податку від 01.07.2005 року , виданого відповідачем.

Як вбачається із матеріалів

справи  відповідачем у відповідності з

Додатковим планом перевірки на вересень 2005 року, який затверджений

начальником відповідача та на підставі посвідчень на перевірку від 28.09.2005

року НОМЕР_5,НОМЕР_6, виданих відповідачем 28.09.2005 року проведена перевірка

щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та

безготівкового обігу з питань дотримання вимог Законів України “Про державну

податкову службу в Україні”, “Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Положення про ведення

касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою

Правління національного банку України 19.02.001 року № 72, Указів Президента України

та інших нормативно - правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

За наслідками перевірки складено

акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері

готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності

НОМЕР_1 від 29.09.2005 р. У Акті зазначено, що перевірка позивача розпочалась

28.10.2005 року об 17.год.10 хв. та закінчена цього ж числа об 18 год.

Згідно до даних Акту перевірки

позивачем допущені наступні порушення:

- 

не проведення розрахункової операції через РРО на суму 9,45 грн. (продаж

2 пляшок пива "Славутич" - 2,10 грн., 2 шт. сигарет "Мальборо

Лайт"- 0,25 грн., 1 пл. горілки 0,25 л. "Пшенічна'"- 4,5 грн.);

- не видача розрахункового

документу;

- здійснення підприємницької

діяльності без придбання патенту;

- здійснення роздрібної торгівлі

алкогольними та тютюновими виробами без придбання відповідних ліцензій;

- торгівля тютюновими виробами по -

штучно;

- здійснення торгівлі алкогольними

напоями  на торговій площі менш 20

кв.м.  

На підставі вищезазначеного  акту відповідачем було прийняті  13.10.2005 р. рішення про застосування

фінансових санкцій:

НОМЕР_2, яким до позивача  застосовані штрафні (фінансові) санкції у

розмірі 47,25 грн. Відповідно до зазначеного Рішення встановлено порушення

п.1,2  ст. 3 Закону України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг".  Зазначена  санкція застосована до позивача за не

проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на

суму 9,45 грн. відповідно до п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг". 

НОМЕР_3, яким до позивача

застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн. Відповідно до

зазначеного Рішення встановлено порушення ст. 3 Закону України „Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Зазначена  санкція застосована до позивача за здійснення

торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту відповідно до

абз. 4 ч.1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності”.

НОМЕР_4, яким до позивача  застосовані фінансові санкції у розмірі 5 100

грн. на підставі абз. 5,8 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання

виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів”  за

роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без придбання

відповідної  ліцензії, торгівля

тютюновими виробами поштучно.

Суд вважає, що позовні вимоги

позивача підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 19  Конституції 

України встановлено, що  правовий

порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути

примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади

та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Частиною 1 ст. 10 КАСУ встановлено,

що  суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Згідно до ст. 11-1 Закону України

“Про державну податкову службу” передбачено, що 

плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та

зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної

податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків

чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така

планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка

проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності

платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної

податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових

виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім

зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними

коштами.

Право на проведення планової

виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не

пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано

письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних

перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими

органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням

та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації

проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими

здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів

(обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою виїзною перевіркою

вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної

податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших

платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником

податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо

платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на

обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти

робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в

установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання

передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних,

що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник

податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий

письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів

з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у

встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами

органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової

виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів

відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у

перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з

платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх

документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної

податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація

(ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків

(посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом,

податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є

потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської

діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган

державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків

нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів

обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки,

складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність

вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та

зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку

може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому

разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної

податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку

зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено

кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з

від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.

гривень.

Позаплановими перевірками

вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених

законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням

суду.

Позапланова виїзна перевірка може

здійснюватися лише на підставі рішення суду (в редакції, яка діяла на час

спірних правовідносин). Орган державної податкової служби, який ініціює

проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування

підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть

проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї

статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки,

інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної

податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких

перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У

розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної

перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської

діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання

дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше

ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка

здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням

керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається із матеріалів справи

відповідачем проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України  "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг", Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів" яка відповідно до приписів зазначеного Закону є позаплановою.

Крім того, здійснена перевірка перевірка порядку використання торгового патенту

відповідно до Закону України  “Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Вищезазначене

підтверджується копіями посвідчень на перевірку, преамбулою Акту

перевірки.    

Пунктом 19) ч. 1 ст. 14 Закону

України “Про систему оподаткування” плата за торговий патент на деякі види

підприємницької діяльності віднесена до 

загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, доказів того, що у

відношенні позивача проведена планова перевірка сторонами суду не надано (не

надано  доказів надіслання позивачу

не  пізніше ніж за десять днів до дня

проведення  перевірки письмового

повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення

та/або  прийняття керівником відповідача

наказу про проведення планової перевірки позивача).

Підстав для проведення

позапланової  перевірки з питань

дотримання вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” також не надано.

При цьому суд звертає увагу на ту

обставину, що відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову

службу в Україні”(в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) було

передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі

приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за

наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України,

та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на

перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної

податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку

та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу

державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на

перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної

податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2)

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної

перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної

перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику

податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї

статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової

служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Доказів оформлення  направлення на перевірку та прийняття наказу

керівником відповідача про проведення позапланової перевірки, а також їх  вручення під розписку  позивачу 

відповідачем суду не надано.

Згідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу

Адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність

рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо

доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведеного вбачається, що ДПІ не

дотриманий порядок  встановлений Законом

України “Про державну податкову службу в Україні” проведення перевірок в межах

повноважень податкових органів, визначених законами України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів",“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” .

Частиною 3  ст. 70 КАСУ передбачено, що докази, одержані

з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  

Крім того, суд звертає увагу сторін

на ту обставину, що рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4, яким

до позивача  застосовані фінансові

санкції у розмірі 5100 грн. на підставі абз. 5,8 ч. 2 ст. 17 Закону України

„Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”  за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та

тютюновими виробами без придбання відповідної 

ліцензії, торгівля тютюновими виробами поштучно прийняте з перевищенням

повноважень наданих Законом податковому органу.

З матерів справи встановлюється, що

рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог ч. 2 ст. 17

Закону України  „Про державне регулювання

виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів” застосовані до позивача Державною податковою

інспекцією у Київському районі м. Донецька.

Статтею  17 Закону України  „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”

встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою

цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і

торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим

ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,

спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,  алкогольними напоями і тютюновими виробами,

та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами

України. 

Ст. 15 Закону України  „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними

напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими

Кабінетом Міністрів України в містах, районах, районах у містах Києві та

Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на

один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової

служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування

за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Указом Президента України від

11.07.2001 N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом

та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну

податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації

державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту,

алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у

цій сфері.

На виконання зазначеного Указу

Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.08.2001 N 940 "Про

заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту,

алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору",

відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань

адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом

підакцизних товарів (далі - Департамент) як самостійний функціональний

підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових

адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі -

регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх

територіальні підрозділи. На департамент покласти функції - ліцензування

діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту,

алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та

роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Наказом ДПА України від 21.08.2001

N 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного

збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної

податкової адміністрації України, відповідно до якого Департамент серед інших

виконує і наведені вище завдання, визначені Постановою Кабінету Міністрів

України від 07.08.2001 N 940. Крім того, згідно з вказаним Положенням (п. 3.26)

Департамент застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові

санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог

законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Положенням також передбачено, що Департамент (п. 3.16) організовує видачу

суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту,

алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної продукції з

використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну

торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також  (п. 3.24) організовує проведення перевірок

діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території

України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на

підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї

продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють,

зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію.

Відповідно до п. 27 Переліку

органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

14.11.2000 N 1698, Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування

таких видів діяльності:

- виробництво спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв;

- оптова торгівля спиртом етиловим,

коньячним і плодовим, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями;

- виробництво тютюнових виробів,

оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами;

- виготовлення

парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового.

З наведеного вбачається, що

відповідач не є органом на який Кабінетом Міністрів України покладено функцію

видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими

виробами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8

Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна

податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а

також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних

податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним

обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів,

експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних

напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених

законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за

порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного,

плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно зі ст. 9 цього закону,  державні податкові адміністрації в Автономній

Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові

інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя)

виконують наведені функції.

Статтею  10 

Закону України "Про державну податкову службу в Україні"

визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного

поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових

інспекцій. Зокрема п. 4 передбачено, що ці інспекції здійснюють у межах своїх

повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку

проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом

порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів

підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської

діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною

передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи,

за наявністю торгових патентів.

Таким чином,  Законом 

України "Про державну податкову службу в Україні" на районним

державнм податковим інспекціям також не 

надано право застосовувати до суб'єктів підприємницької діяльності

фінансові санкції за порушення вимог 

Закону України  „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, більш того чітко передбачено, що

матеріали  про виявлені порушення

передаються  органам, що видають

ліцензії.

Суд 

бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії);

4) пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);

5) з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71

Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 Кодексу

адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Оскільки відповідач не є органом,

уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на

торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами та законами України йому не

надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій,

встановлених ст. 17 Закону України  „Про

державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

На підставі вищевикладеного суд

вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій від НОМЕР_4, яким до

позивача  застосовані фінансові санкції у

розмірі 5100 грн. на підставі абз. 5,8 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” 

за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без

придбання відповідної  ліцензії, торгівля

тютюновими виробами поштучно підлягає скасуванню, а позов  задоволенню.

Враховуючи ту обставину, що

перевірка здійснена з не дотриманням 

чинного законодавства України, без надання документів, які б

підтверджували дотримання порядку проведення перевірки та отримання доказів, то

суд вважає, що позов щодо скасування Рішення НОМЕР_2, яким до позивача  застосовані штрафні (фінансові) санкції у

розмірі 47,25 грн.  за порушення п.1,2  ст. 3 Закону України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг", Рішення НОМЕР_3, яким до позивача застосовані штрафні

(фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн. за порушення ст. 3 Закону України „Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності” підлягає задоволенню,

оскільки  відповідно до п. 3 ст. 70 КАС

України, суд не приймає акт перевірки у якості належного та допустимого доказу

встановлення порушення позивачем зазначеної норми.

Надане позивачем клопотання про

забезпечення доказів відповідачем дотримано у добровільному порядку шляхом

надання відповідних документів у попередньому засіданні.

Враховуючи викладене та, керуючись

Законами України  „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, “Про державну податкову службу в

Україні”, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом

України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”  Указом Президента України від 11.07.2001 N

510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом

спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів",  Постановою Кабінету Міністрів України   від 07.08.2001 N 940 "Про заходи щодо

посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних

напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", постановою

Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698  “Про затвердження переліку органів

ліцензування”, Положенням про Департамент з питань адміністрування акцизного

збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної

податкової адміністрації України, 

затвердженим Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331, ст.ст. 2-15, 17,

18, 33-35, 45-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103-107, 110, 111, 122-143,

151-154, 158, 160, 163, 167, 185, 186, 254, п. 6, 7 розділу 7 “Прикінцевих та

перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України,

господарський суд   

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Позов Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк до  Державної податкової інспекції у Київському

районі                          м.

Донецька про  скасування: Рішення

державної податкової інспекції у Київському районі                  м. Донецька від 13.10.2005

НОМЕР_2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн., від

13.10.2005 НОМЕР_3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі

21,33 грн. та від 13.10.2005 року                          НОМЕР_4, яким застосовані фінансові

санкції у розмірі 5100 грн., задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Київському

районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 13.10.2005 НОМЕР_2,

яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн.

Скасувати рішення ДПІ у Київському

районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 13.10.2005 року

НОМЕР_3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн.

Скасувати рішення ДПІ у Київському

районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 13.10.2005 року  НОМЕР_4, яким застосовані фінансові санкції у

розмірі 5100  грн.

Стягнути з коштів Державного

бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізична особа

ОСОБА_1  (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер

НОМЕР_7)   витрати по сплаті державного

мита  у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій

кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні

31 жовтня  2006 року в присутності

представників сторін.

Повний текст  постанови складено 06.11.2006 року.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції

шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку

частини  5 статті 186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Суддя                                                                                             

Кониченко О.М.