Постанова

від 16.01.2007 по справі 28/201а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2007

р.                                                                                    

справа №28/201а

Донецькій

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Алєєвої  І.В.

суддів

М'ясищева  А.М., Шевкової  Т.А.,

при

секретареві судового засідання

Горанська

Д.В.

за

участю представників сторін:

від

позивача:

ОСОБА_1

- підприємець,

від

відповідача:

Паваляєва

О.В. - за довіреністю № 18617/10/10-013 від 04.12.06 р., 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної

податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

на

постанову  господарського суду

 Донецької області

від

31.10.2006

року (підписана 06.11.06 р.)

по

справі

№28/201а

(Кониченко О.М.)

за

позовом

Приватного

підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до

Державної

податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

про

скасування

податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Донецька НОМЕР_1,

яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн.; НОМЕР_2,

яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн.; НОМЕР_3,

яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач,

приватний підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк, звернувся до господарського суду

Донецької області з позовом  до Державної

податкової інспекції у Київському районі м. Донецька з позовною про визнання

незаконними дій посадових осіб ДПІ щодо проведення перевірки  приватного підприємця ОСОБА_1, яка оформлена

актом НОМЕР_4, та прийняття рішень про застосування санкцій, визнання

недійсними рішень державної податкової інспекції у Київському районі м.

Донецька НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47,25

грн., НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21,33

грн. та НОМЕР_3 про застосування 

фінансових санкцій у розмірі 5100 грн.

Постановою

господарського суду Донецької області від 31.10.06р. по справі № 28/201а

позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.

Донецьк були задоволені в повному обсязі з врахуванням заяви позивача від

27.07.06р. про уточнення позовних вимог в порядку ст.51 КАС України, від 31.07.06р.

про виправлення помилки, відповідно до якої позивач просив суд вищезазначені

рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від

13.10.2005 НОМЕР_2, НОМЕР_1,  НОМЕР_3

скасувати.   

Були

скасовані рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про застосування

фінансових санкцій від 13.10.2005р.: НОМЕР_1, яким застосовані штрафні

(фінансові) санкції у розмірі 47,25 грн., НОМЕР_2, яким застосовані штрафні

(фінансові) санкції у розмірі 21,33 грн., НОМЕР_3, яким застосовані фінансові санкції

у розмірі 5100  грн.

Місцевий

господарський суд в оскарженій постанові, зазначив, що відповідачем не надано

суду доказів того, що у відношенні позивача проведена планова перевірка, як не

було надано і доказів оформлення направлення на перевірку та прийняття наказу

керівником відповідача про проведення позапланової перевірки, та не визначено

підстав для проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону

України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР

від 23.03.96р.  (в редакції, чинній на

момент спірних правовідносин). Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 2 ст. 71

Кодексу Адміністративного судочинства, яким обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ДПІ не

дотриманий порядок проведення перевірок, встановлений Законом України “Про

державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990р. зі змінами і

доповненнями, в межах повноважень податкових органів, визначених Законом

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-Ш від 01.06.00р.,

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів" та Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.96р.

Крім

зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про застосування

фінансових санкцій НОМЕР_3, яким до позивача 

застосовані фінансові санкції у розмірі 5100 грн. на підставі абз. 5,8

ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №

481/95-ВР від 19.12.95р. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та

тютюновими виробами без придбання відповідної 

ліцензії, торгівля тютюновими виробами поштучно прийняте з перевищенням

повноважень наданих Законом податковому органу.

Відповідач,

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецьку, не погодився з

постановою господарського суду Донецької області та. подав апеляційну скаргу, в

якій просить постанову господарського суду Донецької області від 31.10.06р. в

адміністративній справі № 28/201а скасувати та прийняти нову постанову, якою у

задоволенні позовних вимог відмовити.

Наполягає

на тому, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм

матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається

на ст.68 Конституції України та наполягає на тому, що матеріали справи не

містять доказів, які б спростовували висновки відповідача, викладені в акті

перевірки.

Посилається

на п.4 ст.10, п.п.1, 2 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в

Україні” № 509 від 04.12.1990р. та наполягає на тому, що документальні невиїзні

та планові і позапланові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької

діяльності стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати

податків та зборів (обов”язкових платежів) та зазначає, що ст.ст.15,16 Закону

України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” № 1776-Ш від 01.06.00р. передбачено

проведення планових або позапланових перевірок. Зазначає, що відповідач не

здійснював позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти

нарахування та сплати податків та зборів (обов”язкових платежів).

Не

погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем

порушений порядок проведення перевірок, встановлений Законом України „Про

державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990р. Скаржник при цьому

зазначає, що судом не надано оцінки тим обставинам, що 28.09.05р. відповідач

проводив перевірку в рамках контролю за здійсненням розрахункових операцій у

сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності,

що знайшло своє відображення в акті перевірки, який є єдиним документом, що

підтверджує факти порушення платником податку вимог податкового та іншого

законодавства, а фіксація у акті перевірки порушень законодавства є належним

способом доказування наявних результатів перевірки відповідно до вимог п.10

Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)

санкцій органами ДПС, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.01р. № 110,

зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.01р. за № 268/5459.Наполягає, що

перевірка здійснена відповідачем в межах повноважень податкового органу.

Крім

зазначеного заявник апеляційної скарги посилається, що відповідач має право на

застосування  штрафних санкцій за

порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” від 19.12.95р. № 481/95-ВР та Закону України „Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг”. В підтвердження таких доводів посилається на ч.1 ст.16, ст.1 Закону

України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95р.

№ 481/95-ВР, п.1 ст.8 п.1 ст.10, п.2 ст.11, п.11 ст.11 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990р. зі змінами та

доповненнями. Крім цього, посилається на наказ ДПА України від 25.12.04р. № 722

„Про організаційну структуру органів державної податкової служби” та лист ДПА

від 14.04.04р. № 6506/7/21-0917.

Позивач,

приватний підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, у письмових запереченнях на

апеляційну скаргу б/н від 19.01.07р. доводи податкового органу відхилив,

постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою,

прийнятою відповідно до вимог чинного 

законодавства. 

За

розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського

суду від 08.12.06р. для розгляду апеляційної скарги Державної податкової

інспекції в Київському районі м.Донецька призначена колегія суддів у складі:

судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.

За

розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського

суду від 10.01.07р. для розгляду апеляційної скарги Державної податкової

інспекції в Київському районі м.Донецька у зв”язку з відпусткою судді Величко

Н.Л. змінена та призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В.

(головуючий), судді М”ясищева А.М., судді Шевкової Т.А.

Фіксація

судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст.

41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

За

результатами перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових

операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької

діяльності, відповідачем складено акт перевірки НОМЕР_5, в якому встановлені

порушення позивачем п.1,2  ст. 3 Закону

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 3 Закону України „Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності” та ст. 15 Закону України

„Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (л.с.29-30).

На

підставі вищезазначеного  акту перевірки

відповідачем було прийняті  рішення від

13.10.2005р. про застосування фінансових санкцій.:

-

НОМЕР_2 у розмірі 47,25 грн. за не проведення розрахункової операції через

реєстратор розрахункових операцій на суму 9,45 грн. відповідно до п.1 ст. 17

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (л.с.32); 

-

НОМЕР_1 у розмірі 21,33 грн. за здійснення торгової діяльності без придбання

відповідного торгового патенту відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 8 Закону України

„Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (л.с.33).

НОМЕР_3

у розмірі 5100 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими

виробами без придбання відповідної 

ліцензії, торгівля тютюновими виробами поштучно відповідно до абз. 5,8

ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”

(л.с.31). 

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що

постанова місцевого господарського суду відповідає нормам діючого законодавства

і не підлягає скасуванню з  підстав,

викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

За

вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно

до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах

щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень,  адміністративні суди

перевіряють, насамперед, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень, що

передбачені Конституцією та законами України.

У

статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу” від 04.12.90р. №

509-ХП із змінами та доповненнями визначені вичерпні підстави та порядок

проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних

перевірок.

З

акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні рішення про застосування

фінансових санкцій, вбачається про здійснення перевірки податковим органом на

підставі ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від

04.12.1990р. № 509-ХП зі змінами та доповненнями та Законів України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” № 1776-Ш від 01.06.00р., “Про патентування деяких видів

підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.96р., „Про державне регулювання

виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними

напоями та тютюновими виробами” № 481/95-ВР від 19.12.95р.,  Указів Президента України та інших нормативно

- правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

За

приписами частини 7 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу”

від 04.12.90р. № 509-ХП (редакції Закону України N 2505-IV від 25.03.2005р.) позаплановими перевірками

вважаються перевірки в межах повноважень 

податкових   органів,   визначених 

Законом  України "Про

застосування  реєстраторів  розрахункових 

операцій  у  сфері торгівлі,  громадського  

харчування   та   послуг" ( 265/95-ВР ), Законом України

"Про державне  регулювання  виробництва 

і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів" (  481/95-ВР 

),  а  в інших випадках - за рішенням суду. Таким чином, проведена перевірка

позивача є позаплановою відповідно до приписів зазначеного Закону.

Суд

першої інстанції обґрунтовано, з врахуванням вимог ст.11-1 Закону України “Про

державну податкову службу” від 04.12.90р. № 509-ХП  встановив, що відповідачем не надано доказів

оформлення  направлення на перевірку та

прийняття наказу керівником відповідача про проведення позапланової перевірки,

а також їх  вручення під розписку  позивачу. 

Наявні в матеріалах справи додатковий план перевірок на вересень 2005

року, затверджений начальником відповідача та посвідчення на перевірку

НОМЕР_6,НОМЕР_7, видані відповідачем 28.09.2005р., на підставі яких зазначена

перевірка була здійснена не є достатніми підставами для здійснення позапланової

перевірки позивача відповідно до вимог ст.11-1 Закону України “Про державну

податкову службу” від 04.12.90р. № 509-ХП зі змінами та доповненями.

Крім

того, судом першої інстанції також правомірно, з врахуванням п.19 ч. 1 ст. 14

Закону України “Про систему оподаткування”, було зазначено, що плата за

торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до

загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), тому здійснивши

перевірку стосовно порядку використання торгового патенту згідно з Законом

України  “Про патентування деяких видів

підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.96р., як це зазначено в

посвідченнях на перевірку, в преамбулі акту перевірки, відповідач не надав

доказів проведення у відношенні позивача планової перевірки (доказів надіслання

позивачу не  пізніше ніж за десять днів

до дня проведення  перевірки письмового

повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення та/або  прийняття керівником відповідача наказу про

проведення планової перевірки позивача тощо). Підстав для проведення

позапланової  перевірки з питань

дотримання вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” податковим органом  також не

було надано ні суду  першої ні суду  апеляційної інстанції.

Таким

чином, господарський суд першої інстанції, враховуючи вимоги ст.ст. 11-1, 11-2

Закону України “Про державну податкову службу” від 04.12.90р. № 509-ХП зі

змінами та доповненнями (в редакції, чинній на момент спірних відносин), дійшов

обґрунтованого висновку, що ДПІ не дотриманий порядок,  встановлений Законом України “Про державну

податкову службу в Україні” проведення перевірок в межах повноважень податкових

органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг", Законом України "Про державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів", Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” зі змінами та доповненнями.

Частиною

3  ст. 70 КАСУ передбачено, що докази,

одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до

уваги.  Враховуючи вищевикладене, колегія

суддів вважає, що акт перевірки, на підставі якого прийняті спірні рішення, не

може служити належним доказом, який підтверджує факти порушення позивачем вимог

законодавства. З огляду на наведене, не приймаються до уваги посилання

скаржника на акт перевірки, як єдиний доказ встановлених порушень, фіксація

яких у акті перевірки є належним способом доказування наявних результатів

перевірки.

Згідно

до ч. 2 ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства в адміністративних справах

про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання

податкового органу в апеляційній скарзі на ст.ст.15, 16 Закону України „Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” не приймається судовою колегією до уваги з огляду на

приписи ч.7 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”

від 04.12.90р. № 509-ХП (редакції Закону України N 2505-IV від 25.03.2005р.),

відповідно до яких перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених

законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів" також вважаються позаплановими.

За

цих обставин спростовуються ствердження податкового органу стосовно того,

відповідач не здійснював позапланову виїзну перевірку своєчасності,

достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових

платежів). Як вбачається, перевірка позивача проводилась у вересні 2005 року

(28.09.2005р.), тому повинна була проводитись з дотриманням вимог, встановлених

ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в

редакції  від 25.03.2005р., частиною

сьомою якої визначено, що зазначені перевірки вважаються позаплановими,

поняття, підстави та порядок їх проведення визначений ст.11-1 вказаного Закону.

Крім

зазначеного, при прийнятті оскарженої постанови, господарським судом Донецької

області було цілком обґрунтовано встановлено, що рішення про застосування

фінансових санкцій НОМЕР_3, яким до позивача 

застосовані фінансові санкції у розмірі 5100 грн. на підставі Закону

України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за роздрібну

торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без придбання

відповідної  ліцензії, прийняте з

перевищенням повноважень наданих Законом податковому органу з огляду на

наступне.

Відповідно

до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, їхні посадові і службові особи 

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Як

встановлено статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” № 481/95-ВР від 19.12.95р. зі змінами та доповненнями рішення про

стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються

органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі тютюновими

виробами, а також  іншими органами

виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Такіж

приписи містить п.6 Порядку застосування  

фінансових   санкцій,    передбачених статтею 17  Закону України № 481/95-ВР "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМУ від

02.06.03р. № 790.

За

статтею  15 Закону України „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.95р. зі змінами

та доповненнями органом, на який покладено функцію видачі ліцензій на право

роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 

є Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів, який є самостійним функціональним

підрозділом Державної податкової адміністрації України з правами юридичної

особи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо

посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних

напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" від 07.08.2001

№ 940.

З

огляду положень Закону України "Про державну податкову службу в

Україні" від 04.12.90р. № 509-ХП вбачається, що на  ДПА України, 

державні  податкові адміністрації

в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні

податкові інспекції в містах з районним поділом 

покладено виконання такої функції  

як застосування   у   випадках,  

передбачених законодавством, 

фінансових  санкцій  до суб'єктів підприємницької діяльності

за  порушення  законодавства 

про  виробництво  і  обіг

спирту  етилового,  коньячного, 

плодового,  алкогольних  напоїв і тютюнових виробів (п. 1 ч. 1 ст. 8,

ст.9 вказаного Закону).  

В той

же час на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,

районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

виконання таких функцій не покладено (ст.11 вказаного Закону).

Посилання

скаржника на пункт  16-1 ст. 10 Закону

України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90р. № 509-ХП не

приймається судовою колегією до уваги з огляду на ті обставини, що зазначеною

нормою державним податковим інспекціям в районах, містах без районного поділу,

районах у містах, міжрайонним та об'єднаним державним податковим інспекціям надано

право здійснювати лише контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької

діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних

роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами

таких тютюнових виробів.  Право на

застосування фінансових санкцій відповідно до Закону України „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.95р. таким

податковим інспекціям не надано.

Ні в

апеляційній скарзі,  ні в судовому

засіданні  представник податкового органу

не навів іншої правової норми, на підставі якої у нього є право на застосування

фінансових санкцій за порушення спеціального Закону України "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95р. Наказ

ДПА України „Про організаційну структуру органів державної податкової служби”

від 25.12.04р. № 722  та лист ДПА від

14.04.04р. № 6506/7/21-0917, на які посилається відповідач в апеляційній

скарзі, не зареєстровані в Мінюсті України та не є нормативно-правовими актами,

тому не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на ст.9 КАС України.

          Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2

ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..206, п.5

ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ

“Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства

України у редакції Закону України  №

2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, Донецький апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька на

постанову господарського суду  Донецької

області від 31.10.06р. (підписана 06.11.06р.) по справі № 28/201а -залишити

без задоволення.

          Постанову господарського суду

Донецької області від 31.10.06р. (підписана 06.11.06р.) по справі № 28/201а -залишити

без змін

          Ухвала суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з

моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду

України   протягом одного місяця з дня її

складення в повному обсязі.

           Ухвала  складена в повному обсязі  16.01.2007 року.

Головуючий:          І.В. 

Алєєва

Судді:           А.М. 

М'ясищев

          Т.А. 

Шевкова